Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Альтернатива хмелю у виробництві пива(2021) Бліщ, Роксолана Олександрівна; Петришин, Наталія Зеновіївна; Бабич, Ірина МихайлівнаПиво являє собою досить складну систему органічних і неорганічних кристалоїдів та колоїдів у слабкому водно-спиртовому розчині. До його складу входять більше 400 сполук, які визначають його високу якість. Найціннішими в пиві є гіркі речовини хмелю, що надають йому своєрідну приємну гіркоту, сприяють біологічній стійкості. Хміль, який лише нещодавно загрожував поглинути все в навалі зеленої гіркоти, нині відступає, щоб посісти своє правомірне місце серед інших способів варити смачне і виразне пиво. Багато крафтовиків приглядаються й до інших рослин, що притаманні конкретним регіонам, і пробують варити пиво з повагою до місцевих традицій. Хміль є незамінним компонентом будь-якого пива, але в разі надмірного вживання негативно впливає на організм людини. Останні дослідження вчених дають підставу стверджувати про негативний вплив хмелю на організм людини, оскільки в шишках хмелю є 8-пренілнарінгенін – речовина, яка належить до класу фітоестрогенів. Тому заміна хмелю на іншу нетрадиційну сировину є перспективним напрямом досліджень. Повний список інгредієнтів, які використовуються як сурогат хмелю або задля забезпечення альтернативних смакових властивостей, досить великий. Розглянуто часткову заміну хмелю на натуральну рослинну сировину (хвою хвойних порід дерев), яка за своїми властивостями та хімічним складом наближена до хмелю. Також охарактеризовано використання деревію, хрону, бузини, імбиру та інших альтернативних хмелю рослин у виробництві пива. Зроблено висновок, що у виборі сировини (замінника хмелю) необхідно звертати особливу увагу на її хімічний склад і дію на організм людини, оскільки більшу частину цих властивостей отримає і пиво з її додаванням. Доведено, що інноваційні технології з використанням нетрадиційної сировини як заміни хмелю можуть бути рекомендовані до використання в пивоварінні задля розширення зразків продукції, що позитивно впливають на організм людини.Документ Застосування процесу термовініфікації у виробництві червоних сухих вин типу «резерв»(2021) Маринченко, Віктор Опанасович; Бабич, Ірина Михайлівна; Османова, Ельвіна Шамуратівна; Маринченко, Лоліта ВікторівнаУ статті досліджено можливості вдосконалення технології червоних сортових виноматеріалів підвищеної якості типу «резерв» із застосуванням дубових вініфікаторів для бродіння сусла на м ’яззі з прийомом термовініфікаціі. Матеріалами досліджень були червоні сорти винограду, вирощені на теренах Одеської області, — Каберне-Совіньйон і Мерло. Ці сорти винограду широко використовуються у нашій країні і поза її межами. Технологічні властивості й якісні характеристики сортів винограду, у свою чергу, залежать від екологічного й агротехнічного факторів. Один і той самий сорт у різних трунтово-кліматичних умовах може давати вина, що розрізняються як за типом, так і за якістю. В Україні законодавчо встановлено, що статус вин контрольованих найменувань за походженням (КНП) надається кращим винам, виготовлення яких забезпечено стійкою сировинною базою і які мають високу якість протягом не менше 5 років від випуску. Всі стадії виробництва вин цієї категорії повинні здійснюватися на підприємстві, розташованому в строго регламентованому географічному місці вирощування винограду. Із сортів винограду Каберне-Совіньйон і Мерло, вирощених на Одещині, за допомогою технологічних прийомів, таких як застосування термовініфікації, доброджування в дубових чанах без знімання м ’язги та додавання препарату Thiazote, отримано червоні виноматеріали типу «резерв». Удосконалено технологічну схему виробництва червоних вин, яка передбачає, що після термовініфікації для доброджування сусла м ’язгу не знімають, а далі залишають у вініфікаторі і продовжують доброджування разом з м ’язгою. Після дегустації одержаних виноматеріалів на основі органолептичних характеристик червоних виноматеріалів було встановлено, що тривалість контакту сусла з м ’язгою підсилює колір виноматеріалу і насиченість аромату. Застосування такої технологічної схеми дасть змогу отримати з винограду сортів Каберне-Совіньйон, Мерло, вирощених в умовах Одещини, виноматеріали типу «резерв» для створення якісних теруарних вин.Документ Застосування залізовмісних коагулянтів для очищення річкової води у холодну пору року(2023) Деменюк (Майданець), Оксана Миколаївна; Шульга (Замура), Світлана Анатоліївна; Бабич, Ірина МихайлівнаКласична технологія очищення річкової води ґрунтується на використанні у якості коагулянту сульфату алюмінію. Проте, в результаті підвищення вимог до вмісту залишкового алюмінію у питній воді, виникає питання про заміну алюмовмісних коагулянтів на більш безпечні. Особливо це актуально для холодної пори року, коли різко підвищується гідратація золю гідроксиду алюмінію і підвищується вміст залишкового алюмінію у питній воді. Метою даної роботи стало дослідження застосування для очищення річкової води у холодну пору року кількох варіантів залізовмісних коагулянтів, а також їх комбінування. Аналізуючи одержані результати досліджень очищення води хлоридом заліза (III) FeCl3, за t води +5°C, можна зробити висновки, що найменші значення каламутності і кольоровості досягаються за дозування коагулянту FeCl3 35 мг/дм³ и складають 50 мг/дм³ і 1,0 º ПКШ відповідно. Таким чином, очищена вода за каламутністю не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, а от кольоровість в межах нормативних значень. Експериментальні дослідження показали, що коагулянт хлорид заліза ефективно знебарвлює річкову воду в умовах низьких температур. Очищення води сульфатом заліза (ІІІ) Fe2(SO4)3 за t води +6°C показало, що найменші значення каламутності досягаються при витраті реагенту Fe2(SO4)3 35 мг/дм³ –каламутність при цьому складає 37,5 мг/дм³, що краще, ніж з FeCl3, але суттєво перевищує норму. Мінімальні ж значення кольоровості фіксуються за витрати Fe2(SO4)3 25 мг/дм³ і складають 12º ПКШ, що повністю задовольняє вимогам до питної води. Розрахований ефект коагуляційного очищення води сульфатом заліза (ІІІ) ілюструє кращий результат прояснення води, ніж для хлориду заліза. Ефективність очищення холодної води змішаним коагулянтом Fe2(SO4)3+FeCl3 значно вища, ніж при роботі з кожним з цих коагулянтів окремо. Найменші показники каламутності і кольоровості спостерігалися при кількості використаного коагулянту 25 мг/дм³ та складали: каламутність – 1,08 мг/дм³, кольоровість – 1,85º ПКШ. Виникає синергічний ефект – підсилюються властивості кожного. Окремо хлорид заліза (ІІІ) має кращі знебарвлюючі властивості, а сульфат заліза (ІІІ) ефективніше прояснює воду. Сумісна ж їх дія проявляється в якісному очищенні за обома показниками.Документ Нетрадиційні сорти винограду в Україні(2018) Бабич, Ірина Михайлівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Василів, Володимир Павлович; Кос (Гусарук), Тетяна СвятославівнаМетою дослідження було дослідити якісні показники малопоширених сортів червоного винограду і їх придатність для виробництва червоних вин