Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Вплив інактивованих клітин конкурентних мікроорганізмів на біологічну активність поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017
    (2022) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка, Ігор Вікторович; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна
    Одним із шляхів підвищення антимікробної активності продуктів мікробного синтезу є внесення у середовище вирощування продуцента конкурентних мікроорганізмів (біологічних індукторів). Так, за наявності живих клітин Escherichia coli ІЕМ-1 або Bacillus subtilis БТ-2 у середовищі культивування R. erythropolis ІМВ Ас-5017 синтезувалися ПАР, що характеризувалися вищою у кілька разів антибактеріальною та антифунгальною активністю, ніж утворювані у середовищі без індукторів. Літературні дані свідчать про те, що підвищення синтезу та/або антимікробної активності метаболітів можна досягти використанням як індукторів інактивованих клітин конкурентних мікроорганізмів, що, у свою чергу, суттєво полегшує організацію виробництва цільових продуктів. Встановлено, що ПАР, синтезовані R. erythropolis ІМВ Ас-5017 за внесення у середовище культивування інактивованих клітин E. coli ІЕМ-1 або B. subtilis БТ-2, характеризувалися вищою антимікробною та антиадгезивною активністю, ніж поверхнево-активні речовини, утворені на середовищі без індукторів. Мінімальні інгібуючі концентрації щодо бактеріальних тест-культур (E. coli ІЕМ-1, B. subtilis БТ-2, Staphylococus aureus БМС-1) ПАР, синтезовані за наявності конкурентних бактерій, становили 3—6 мкг/мл і були в 8—32 рази нижчими, ніж поверхнево-активних речовин, утворених під час вирощування штаму ІМВ Ас-5017 у середовищі без E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2. Внесення бактерій-індукторів у середовище культивування R. erythropolis ІМВ Ac-5017 супроводжувалося утворенням ПАР, після обробки якими адгезія клітин тест-культур на абіотичних поверхнях була в середньому на 10—30% нижчою, а ступінь руйнування біоплівок на 10—30% вищим порівняно з використанням поверхнево-активних речовин, одержаних за відсутності індукторів. Одержані дані свідчать про можливість регуляції біологічної активності поверхнево-активних речовин R. erythropolis IМВ Ac-5017 внесенням у середовище культивування продуцента інактивованих клітин E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2. Важливо, що за таких умов культивування антимікробна та антиадгезивна активність поверхнево-активних речовин бактерій роду Rhodococcus підвищується до рівня відомих у світі аміно- та гліколіпідів.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив поверхнево- активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii IMB B-7405, на деструкцію біоплівки Escherichia coli ІЕМ-1
    (2017) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Кондрашевська, К. Р.; Ключка, Ігор Вікторович
    У статті досліджено роль у руйнуванні біоплівки Escherichia сoli ІЕМ-1 поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Nocаrdia vacсinii ІМВ В-7405, упродовж 5 і 7 діб на середовищі з різним вмістом катіонів кальцію (активатор НАДФ+-залежної глутаматдегідрогенази — ключового ферменту біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів). Встановлено, що незалежно від вмісту СаCl2 у середовищі (0,1 або 0,4 г/л) і тривалості культивування штаму ІМВ В-7405 синтезовані ПАР у низьких концентраціях (8,75—17,5 мкг/мл) руйнували на 60—87% біоплівку E. сoli ІЕМ-1 на полістиролі. Ефективні концентрації ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405, які забезпечували високий ступінь руйнування біоплівки E. coli IEМ-1, у кілька разів нижчі, ніж встановлені для відомих у світі мікробних ПАР.
  • Ескіз
    Документ
    Деструкція біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii IMB B-7405
    (2019) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка, Ігор Вікторович; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Іутинська Галина Олександрівна
    Мета. Дослідити вплив умов культивування Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на здатність синтезованих поверхнево-активних речовин (ПАР) руйнувати біоплівки. Методи. Культивування штаму ІМВ В-7405 здійснювали в середовищі з очищеним гліцерином, рафінованою і відпрацьованою олією різної якості, відходах виробництва біодизелю та суміші субстратів до ранньої і пізньої стаціонарної фази росту. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Ступінь руйнування біоплівки визначали спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що ступінь деструкції бактеріальних та дріжджової біоплівок за наявності ПАР залежав від умов культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 (природа, концентрація, якість ростового субстрату та тривалість процесу). Найвищий ступінь руйнування бактеріальних біоплівок (53−78%) спостерігався за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих на суміші відходів виробництва біодизелю та меляси. Деструкція біоплівки Candida albicans Д-6 була максимальною (52−72%) за наявності ПАР, одержаних на очищеному гліцерині. Збільшення тривалості культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 на рафінованій та відпрацьованій після смаження «картоплі селянської» олії супроводжувалося синтезом ПАР, за дії яких ступінь руйнування біоплівок бактеріальних тест-культур знижувався у 1,3−2,2 рази. Вища деструкція біоплівок за дії супернатантів порівняно з використанням розчинів поверхнево-активних речовин аналогічної концентрації може бути зумовлена синтезом N. vaccinii ІМВ В-7405 інших, відмінних від ПАР, метаболітів, здатних до руйнування біоплівок. Висновки. Наведені дані засвідчують, що ПАР, синтезовані в різних умовах культивування N. vaccinii ІМВ В-7405, здатні руйнувати бактеріальні та дріжджові біоплівки. Залежність ступеня деструкції біоплівок за наявності ПАР від умов вирощування продуцента потрібно враховувати при розробці технологій одержання цих продуктів мікробного синтезу.
  • Ескіз
    Документ
    Руйнування біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих Nocardia Vacciniiim bb-7405 на відходах виробництва біодизелю
    (2018) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Кондрашевська, К. Р.; Ключка, Ігор Вікторович
    У статті порівняно вплив на руйнування бактеріальних і дріжджових біоплівок поверхнево-активних (ПАР), синтезованих Nocаrdia vacdnii ІМВ В-7405 на очищеному гліцерині і відходах виробництва біодизелю. Встановлено залежність ступеня руйнування біоплівок під впливом ПАР N. vaccinii IMB B-7405 від ступеня очищення гліцерину, тривалості культивування продуцента, концентрації ПАР у препаратах та типу тест-культури. Збільшення тривалості культивування штаму ІМВ В-7405 з 5 до 7 діб на очищеному гліцерині супроводжувалося синтезом поверхнево-активних речовин, за наявності яких ступінь руйнування біоплівок Bacillus subtilis БТ-2, Pseudomonas sp. М-2 і Candida albicans Д-6 знижувався. У той же час деструкція біоплівок за дії ПАР (140—280 мкг/мл), синтезованих упродовж 7 діб на відходах виробництва біодизелю, була на 11—15% вищою, ніж за наявності поверхневоактивних речовин, утворених на цьому субстраті упродовж 5 діб. Заміна очищеного гліцерину на відходи виробництва біодизелю у середовищі культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 дає змогу утилізувати токсичні відходи, знизити собівартість ПАР і отримати цільовий продукт з високою антиадгезивною активністю.
  • Ескіз
    Документ
    Альтернативні антибіотикам антимікробні препарати
    (2020) Пирог, Тетяна Павлівна; Тимошук, Катерина Вікторівна; Ключка, Ігор Вікторович
    Нині антибіотики займають провідне місце у лікуванні інфекційних захворювань, оскільки характеризуються широким спектром дії, впливаючи не лише на патогенні мікроорганізми, а й на нормальну мікробіоту людини, тому їх використання завдає більше шкоди, ніж користі. Крім того, неконтрольоване використання антибіотиків, недотримання терапевтичних доз і нераціональний підбір антимікробних речовин є причиною поширення антибіотикорезис- тентності. Натепер навіть новітні покоління антибіотиків не здатні інгібувати мультирезистентні штами та внутрішньолікарняні патогени. Гідною заміною антибіотикам можуть стати такі антимікробні речовини природного походження, як бактеріоцини, поверхнево-активні речовини, лек- тини та ефірні олії, а також бактеріофаги. Наведені сполуки є нетоксичними і характеризуються цілеспрямованою дією. Більшість з них, крім антимікробної дії, характеризується антиадгезивними, імуномодулюючими властивостями, проявляє протипухлинну дію, що робить їх набагато привабливішими для подальшого дослідження. Проте альтернативним антибіотикам антимікробним агентам притаманні й деякі недоліки. Так, дослідження фагів є достатньо складним процесом, окрім того, дія бактеріофагів нині детально нерозкрита. Ефірні олії більш імовірна заміна антибіотикам, однак їх ефективна концентрація є достатньо високою (до кількох мг/мл). Лектини, порівняно з іншими речовинами, найменше досліджені як антимікробні агенти (більш відомою є їхня протипухлинна та антивірусна дія). Найперспективнішими антимікробними сполуками є бактеріоцини та поверхнево-активні речовини — природні сполуки, ефективні концентрації яких є досить низькими (кілька мкг/мл), у тому числі й щодо мульти- резистентних патогенів і метицилін-стійких стафілококів, які втратили чутливість до антибіотиків. Now antibiotics occupy a leading place in the therapy of a wide range of infectious diseases. Antibiotics are characterized by a wide spectrum of action, affecting not only pathogenic microorganisms, but also the normal human microbiota, so their use brings more harm than good, hr addition, the uncontrolled use of antibiotics, non-compliance with therapeutic doses and the irrational selection of antimicrobial substances cause the spread of antibiotic resistance. Nowadays, even the newest generations of antibiotics are not able to inhibit multi-resistant strains and in-hospital pathogens. Antimicrobial substances of natural origin, such as bacteriocins, surfactants, lectins and essential oils, as well as bacteriophages, can become a worthy substitute for antibiotics. These compounds are non-toxic and characterized by purposeful action. Most of them, besides antimicrobial action, are characterized by anti-adhesive, immunomodulatory properties, have antitumor activity, which makes them much more attractive for further study than antibiotics. However, antimicrobial preparations alternative to antibiotics also have some disadvantages. Thus, research on phages is a complicated process, in addition, the action of bacteriophages is not fully disclosed in details. Essential oils are more likely to be replaced by antibiotics, but their effective concentration is quite high (up to several mg/ml). Lectins are less studied as antimicrobial agents compared with other substances (their anti-tumor and anti-viral effects are more studied). The most promising antimicrobial compounds are bacteriocins and surfactants — natural compounds whose effective concentrations are fairly low (several pg/ml), including in relation to multi-resistant pathogens and methicillin-resistant staphylococci, which has lost sensitivity to antibiotics.