Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Вплив інактивованих клітин конкурентних мікроорганізмів на біологічну активність поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017
    (2022) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка, Ігор Вікторович; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна
    Одним із шляхів підвищення антимікробної активності продуктів мікробного синтезу є внесення у середовище вирощування продуцента конкурентних мікроорганізмів (біологічних індукторів). Так, за наявності живих клітин Escherichia coli ІЕМ-1 або Bacillus subtilis БТ-2 у середовищі культивування R. erythropolis ІМВ Ас-5017 синтезувалися ПАР, що характеризувалися вищою у кілька разів антибактеріальною та антифунгальною активністю, ніж утворювані у середовищі без індукторів. Літературні дані свідчать про те, що підвищення синтезу та/або антимікробної активності метаболітів можна досягти використанням як індукторів інактивованих клітин конкурентних мікроорганізмів, що, у свою чергу, суттєво полегшує організацію виробництва цільових продуктів. Встановлено, що ПАР, синтезовані R. erythropolis ІМВ Ас-5017 за внесення у середовище культивування інактивованих клітин E. coli ІЕМ-1 або B. subtilis БТ-2, характеризувалися вищою антимікробною та антиадгезивною активністю, ніж поверхнево-активні речовини, утворені на середовищі без індукторів. Мінімальні інгібуючі концентрації щодо бактеріальних тест-культур (E. coli ІЕМ-1, B. subtilis БТ-2, Staphylococus aureus БМС-1) ПАР, синтезовані за наявності конкурентних бактерій, становили 3—6 мкг/мл і були в 8—32 рази нижчими, ніж поверхнево-активних речовин, утворених під час вирощування штаму ІМВ Ас-5017 у середовищі без E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2. Внесення бактерій-індукторів у середовище культивування R. erythropolis ІМВ Ac-5017 супроводжувалося утворенням ПАР, після обробки якими адгезія клітин тест-культур на абіотичних поверхнях була в середньому на 10—30% нижчою, а ступінь руйнування біоплівок на 10—30% вищим порівняно з використанням поверхнево-активних речовин, одержаних за відсутності індукторів. Одержані дані свідчать про можливість регуляції біологічної активності поверхнево-активних речовин R. erythropolis IМВ Ac-5017 внесенням у середовище культивування продуцента інактивованих клітин E. coli ІЕМ-1 і B. subtilis БТ-2. Важливо, що за таких умов культивування антимікробна та антиадгезивна активність поверхнево-активних речовин бактерій роду Rhodococcus підвищується до рівня відомих у світі аміно- та гліколіпідів.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив поверхнево- активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii IMB B-7405, на деструкцію біоплівки Escherichia coli ІЕМ-1
    (2017) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Кондрашевська, К. Р.; Ключка, Ігор Вікторович
    У статті досліджено роль у руйнуванні біоплівки Escherichia сoli ІЕМ-1 поверхнево-активних речовин (ПАР), синтезованих Nocаrdia vacсinii ІМВ В-7405, упродовж 5 і 7 діб на середовищі з різним вмістом катіонів кальцію (активатор НАДФ+-залежної глутаматдегідрогенази — ключового ферменту біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів). Встановлено, що незалежно від вмісту СаCl2 у середовищі (0,1 або 0,4 г/л) і тривалості культивування штаму ІМВ В-7405 синтезовані ПАР у низьких концентраціях (8,75—17,5 мкг/мл) руйнували на 60—87% біоплівку E. сoli ІЕМ-1 на полістиролі. Ефективні концентрації ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405, які забезпечували високий ступінь руйнування біоплівки E. coli IEМ-1, у кілька разів нижчі, ніж встановлені для відомих у світі мікробних ПАР.
  • Ескіз
    Документ
    Руйнування біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих Nocardia Vacciniiim bb-7405 на відходах виробництва біодизелю
    (2018) Пирог, Тетяна Павлівна; Ключка (Никитюк), Лілія Вікторівна; Кондрашевська, К. Р.; Ключка, Ігор Вікторович
    У статті порівняно вплив на руйнування бактеріальних і дріжджових біоплівок поверхнево-активних (ПАР), синтезованих Nocаrdia vacdnii ІМВ В-7405 на очищеному гліцерині і відходах виробництва біодизелю. Встановлено залежність ступеня руйнування біоплівок під впливом ПАР N. vaccinii IMB B-7405 від ступеня очищення гліцерину, тривалості культивування продуцента, концентрації ПАР у препаратах та типу тест-культури. Збільшення тривалості культивування штаму ІМВ В-7405 з 5 до 7 діб на очищеному гліцерині супроводжувалося синтезом поверхнево-активних речовин, за наявності яких ступінь руйнування біоплівок Bacillus subtilis БТ-2, Pseudomonas sp. М-2 і Candida albicans Д-6 знижувався. У той же час деструкція біоплівок за дії ПАР (140—280 мкг/мл), синтезованих упродовж 7 діб на відходах виробництва біодизелю, була на 11—15% вищою, ніж за наявності поверхневоактивних речовин, утворених на цьому субстраті упродовж 5 діб. Заміна очищеного гліцерину на відходи виробництва біодизелю у середовищі культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 дає змогу утилізувати токсичні відходи, знизити собівартість ПАР і отримати цільовий продукт з високою антиадгезивною активністю.