Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в олійно-жирових продуктах(2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Мольченко, Світлана Миколаївна; Левчук, Ірина Володимирівна; Носенко, Тамара ТихонівнаОглядова стаття присвячена порівнянню вмісту MCPD-ефірів (MCPD-Е) і ефірів гліцидолу (GE) в різноманітних жирах та продуктах з високим вмістом жиру. Ці речовини проявляють канцерогенну дію, генотоксичність, нефротоксичність, пригнічують фертильну функцію. Найбільший вміст MCPD-Е та GE спостерігається в пальмовій олії, її фракціях, маргаринах, риб’ячому жирі тощо. Одержані за останні роки дані щодо токсичності MCPD-ефірів та ефірів гліцидолу призвели до розуміння терміновості обмеження їх вмісту в харчових продуктах. Очікується, що з 1 січня 2021 року Комісія Codex Alimentarius ухвалить новий Кодекс практики щодо запобігання та зменшення утворення 3-MCPD-E та GE з подальшим обмеженнями їх вмісту в жирах: 1250 мкг/кг для нерафінованих олій та рафінованої кокосової, кукурудзяної, ріпакової, оливкової, соняшникової, соєвої та пальмоядрової олії; 2500 мкг/кг для інших рафінованих рослинних олій, рибʼячого жиру та жирів інших морських організмів. Для рослинних олій і жирів, призначених для дитячого харчування, допустимий буде 750 мкг/кг. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК у харчових жирах. Основну частину цих токсичних речовин населення споживає з випічкою, маргаринами та смаженими продуктами. У статті продемонстровано, що вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в одному й тому ж виді жирів коливається в широкому діапазоні. Вагомими факторами формування MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу є умови вирощування олійних, добування олії та переробки. Основний вплив на зростання вмісту MCPD-E та GE має дезодорування (або фізичне рафінування жирів). Такі процеси обробки їжі, як її смаження, випічка хлібобулочних виробів тощо не викликають суттєвого зростання вмісту MCPD-E та GEДокумент Вплив окремих стадій рафінування на вміст МСPD-ефірів та ефірів гліцидолу в дезодорованих оліях і методи його зменшення(2021) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна; Левчук, Ірина ВолодимирівнаМетою даного огляду є надання актуальної інформації щодо стратегій зменшення вмісту 2,3-MCPD-ефірів (MCPD-Е) і гліцидилових ефірів (GE) в дезодорованих оліях. Ці сполуки є харчовими забруднювачами, що характеризуються канцерогенною дією на організм людини, генотоксичністю, нефротоксичністю і іншими видами токсичних впливів. На сьогоднішній день в ЄС діють обмеження присутності GE в оліях та жирах на рівні 1000 мкг/кг і до 500 мкг/кг при використанні жирів для виробництва дитячого харчування, для 3-MCPD-ефірів – 1250 та 750 мкг/кг відповідно. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК в різних видах термооброблених олійножирових продуктах. Стаття містить інформацію про передумови утворення даних ефірів. Розглянуто вплив окремих стадій рафінування жирів на рівні утворення MCPD-Е і GE. Використання кислотного гідратування, кислотно активованих адсорбентів та тривалого високотемпературного дезодоровування супроводжується збільшенням вмісту MCPD-Е і GE у дезодорованих оліях. На підставі аналізу наукової літератури виділено перспективні, з точки зору авторів, превентивні заходи, що дозволяють отримувати дезодоровані олії з низьким вмістом 2,3-МСPD-ефірів і ефірів гліцидолу. До таких заходів відносяться: гідратування фосфоліпідів з мінімальним використанням кислот, застосування в ході адсорбційного очищення відбільних земель нейтрального рН, контроль залишкового вмісту металів змінної валентності та вторинних продуктів окиснення як імовірних причин утворення ефірів гліцидолу та 3-MCPD-ефірів. Зниження кислотності перед будь-якими високотемпературними обробками. Так, перед стадією дезодорування рекомендовано ввести додаткову стадію обробки олії розчинами карбонатів, що призводить до зниження концентрації MCPD-Е і GE на 60 – 70 %. Доцільним є також модифікація процесу дезодорування, а саме: швидке нагрівання до високих температур – 220 – 250 ° С (протягом ~ 5 хв), потім тривале дезодорування при 160 ° С. Така модифікація технології дезодорування дає можливість зменшити концентрацію 3-MCPD-E на 82% і концентрацію GE − на 78%. Вилучення попередників - хлору та моно- і діацилгліцеролів та додавання антиоксидантів може також зменшувати вміст MCPD-Е і GE в оліях.Документ Особливості складу олії із насіння ненаркотичних конопель вітчизняної селекції(2019) Носенко, Тамара Тихонівна; Музика, Ольга Станіславівна; Циганкова, Ганна Анатоліївна; Левчук, Ірина Володимирівна; Маринченко, Ігор ОлексійовичУ статті досліджено компонентний склад конопляної олії вітчизняної селекції, її біологічної цінності та антиоксидантної активності. Об ’єктом досліджень була олія з насіння конопель вітчизняного сорту Глухівські 51 із вмістом тетрагідроканабінолу, що не перевищує 0,001%. Показники якості конопляної олії визначали за стандартними методами. Жирнокислотний склад олії досліджували за допомогою газово-рідинної хроматографії. Неомилені речовини олії екстрагували диетиловим ефіром і розділяли на фракції методом тонкошарової хроматографії. Визначення складу стеролової фракції олії проводили методом газової хроматографії. Визначення складу токоферолів здійснювали методом високоефективної рідинної хроматографії неомиленої фракції ліпідів. Антиоксидантну активність олії оцінювали за реакцією гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразилу (DPPH). The aim of this work was to study the component composition of hemp oil of domestic breeding, its biological value and antioxidant activity. The object of research was the oil from hemp seeds Glukhivskyi 51 of domestic selection with tetrahydrocannabinol content < 0.001%. The quality of hemp oil was determined by standard methods. The fatty acid composition of the oil was analyzed by gas-liquid chromatography. The unsaponifiable substances of oil were extracted with diethyl ether and separated into fractions by thin layer chromatography. The composition of the sterol fraction of the oil was determined by gas chromatography. The determination of the composition of tocopherols was carried out by the method of high-performance liquid chromatography of the unsaponified lipid fraction. The antioxidant activity of the oil was evaluated by the free radicals quenching reaction of 2.2-diphenyl-1-picrylhydrazyl (DPPH).Документ Дослідження споживчих властивостей ріпакової олії(2014) Носенко, Тамара Тихонівна; Бабенко, Валерій Іванович; Левчук, Ірина Володимирівна; Кот, Тетяна Олександрівна; Голодна, Олена В'ячеславівна; Тимощук, А. Ю.В роботі проведено порівняльний аналіз показників якості та хімічного складу ріпакової олії, одержаної в лабораторних умовах методом холодного пресування, та олії ріпакової нерафінованої та рафінованої іноземного виробництва. Встановлено, що всі зразки досліджуваних олій мали значення кислотного та пероксидного чисел такі, що відповідають вимогам стандартів до ріпакової харчової олії. Рафіновані олії характеризувались значно нижчими значеннями кислотного та пероксидного числа, що зумовлено вилученням вільних жирних кислот та пероксидних сполук із олії під час рафінування. Визначено жирно-кислотний склад, вміст токоферолів, фітостеролів та пігментів в оліях. Вміст ерукової кислоти в усіх зразках був дуже незначним і становив 0,07-0,15 %. Основною жирною кислотою в досліджуваних зразках олій була олеїнова кислота, її вміст знаходиться в межах 62-67 % від загального вмісту жирних кислот. Високе співвідношення ω-3 : ω-6 поліненасичених жирних кислот, значний вміст токоферолів та фітостеролів свідчить про високу біологічну цінність олії сучасних сортів ріпаку. Переважаючою фракцією серед токоферолів був β – токоферол (67,4 – 73,1 % від суми токоферолів), який характеризуються найбільш вираженими антиоксидантними властивостями Використання такої олії в харчовому раціоні суттєво збільшить споживання ессенціальних поліненасичених жирних кислот родини ω-3. Relative analysis of quality parameters and chemical composition of rape oils, obtained in laboratory conditions by cold pressing and industrial unrefined and refined rape oils of foreign production have been made in this work. It was shown, that all investigated oil samples had acid and peroxide values, which correspond to requirements of standards for edible rape oil. Refined rape oils had substantially lower acid and peroxide values due to withdrawing of free fatty acids and peroxides under refining. Fatty acid composition, tocoferol, phytosterol and pigment contents have been determined in all investigated oil samples. Erucic acid content was negligible (0,07-0,15 %) in all investigated oil samples. The main fatty acid was oleic acid in all investigated oil samples, its content was 62-67 % from common content of fatty acids High relation of ω-3 : ω-6 polyunsaturated fatty acids, considerable content of tocoferols and phytosterols indicate about high biological value of oils from modern rape varieties. The β – tocoferol, which has the most prominent antioxidative properties, was predominated between tocoferols, its content was 67,4 – 73,1 % of common tocoferols. Thus using of such oils in food diets can substantially increase ω-3 polyunsaturated fatty acids consumption.Документ Виробництво спредів збалансованого складу на вершково-рослинній жировій основі(2014) Шеманська, Євгенія Іванівна; Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Манк, Валерій Веніамінович; Левчук, Ірина ВолодимирівнаВ статті проаналізовані питання споживання та метаболізму жирів, співвідношення окремих жирних кислот у харчовому раціоні. Науково обґрунтована технологія виробництва спредів збалансованого жирнокислотного складу. Розроблені рецептури рослинно-вершкових спредів на основі вершкового масла, кокосової та ріпакової олій, в яких співвідношення між ліноленовою та лінолевою кислотами становить 1:4. The article analyzes the questions of consumption and fat metabolism, the ratio of the corresponding fatty acids in the diet. Scientifically grounded technology of spreads balanced fatty acid composition . The developed formulations of plant- based cream spreads butter, coconut and rapeseed oils , which ratio between linolenic and linoleic acid is 1: 4.Документ Сучасні напрями покращення біологічної цінності спредів(2015) Манк, Валерій Веніамінович; Шеманська, Євгенія Іванівна; Вінніченко, Інна; Левчук, Ірина ВолодимирівнаУ статті проаналізовано питання споживання та метаболізму жирів, співвідношення окремих жирних кислот у харчовому раціоні. Науково обґрунтовано технологію виробництва спредів збалансованого жирнокислотного складу. Розроблено рецептури рослинно-вершкових спредів на основі вершкового масла, кокосової та ріпакової олій, в яких співвідношення між ліноленовою й лінолевою кислотами становить 1:4. The article analyses the questions of fat consumption and fat metabolism, as well as the ratio of corresponding fatty acids in the diet. The technology of spreads having balanced fatty acid composition has been scientifically grounded. The formulations of vegetable-cream spread butter, coconut and rapeseed oils, which ratio between linolenic and linoleic acid is 1:4.Документ Дослідження впливу фізичних факторів на вміст токоферолів у рослинних оліях(2011) Кіщенко, Володимир Анатолійович; Левчук, Ірина Володимирівна; Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Пелехова, Любов СергіївнаЯкість рослинних олій визначається характером і інтенсивністю окиснювальних процесів, що відбуваються під дією зовнішніх факторів. Одним зі наслідків автоокиснення олій є втрата їх вітамінної активності у результаті руйнування вітамінів продуктами окиснення. При цьому руйнування токоферолу, який виступає біоантиоксидантом, знижує стійкість харчових олій під час зберігання. Quality of vegetable oils is determined by character and intensity of окиснювальних processes that take place under the action of external factors. One of consequences of автоокиснення of oils there is a loss of them vitamin activity as a result of destruction of vitamins by foods of oxidation. Thus destruction of токоферолу, that comes forward as a bioantioxidant, reduces firmness of food oils during storage.Документ Аспекти моніторингу олії та насіння соняшнику(2011) Левчук, Ірина Володимирівна; Кіщенко, Володимир Анатолійович; Осейко, Микола ІвановичПоказано актуальність проведення моніторингу олії та насіння соняшнику на вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів, зокрема бенp(а)пірену. Обґрунтовано необхідність вирішення проблеми канцерогенної безпеки олієжирових та жировмісних харчових продуктів з надійним їх контролем за бенз(а)піреном.Документ Застосування капілярного електрофорезу для ідентифікації в насінні соняшнику гербіцидів класу хлорфеноксикарбонових кислот(2009) Левчук, Ірина Володимирівна; Осейко, Микола ІвановичЗапропонований метод капілярного зонального електрофорезу для ідентифікації та кількісного визначення гербіцидів групи 2,4-Д феноксикарбованих кислот в насінні соняшнику. Показано, що цей метод має суттєву перевагу над іншими аналітичними методами.Документ Технологія майонезів на основі яєчних продуктів з використанням збагачених каротином олій(2012) Бахмач, Володимир Олександрович; Бабенко, Валерій Іванович; Левчук, Ірина Володимирівна; Падалка, Т. В.Традиційні майонези на основі яєчних продуктів з порівняно високим вмістом жирів займають провідне місце серед широкої гами емульсійних харчових продуктів і мають популярність у населення, оскільки відрізняються високими смаковими та поживними властивостями. Для досягнення сприятливого ефекту для здоров’я людини при розширенні асортименту продукції прийнято один із напрямів – в якості жирової фази використовувати корисні для здоров’я рослинні олії, що збагачені каротиноїдами моркви, або пальмовими каротиноїдами, або харчовими каротинами. Дана робота проводилася з метою розробки рецептури емульсій майонезного типу з корисними для здоров’я рослинними оліями з добавкою каротину та адаптації технології виготовлення майонезів на основі даних олій. При цьому вивчалися структурно-механічні властивості, фізико-хімічні характеристики та зроблена органолептична оцінка розробленим продуктам. На основі проведених лабораторних досліджень розроблено рецептури майонезів на основі рідкого яєчного меланжу з використанням збагачених каротином рослинних олій. Удосконалено технологію майонезів на основі рідкого яєчного меланжу з використанням олії, збагаченої каротином, за типовою технологічною схемою виробництва з встановленням додаткового обладнання: ємності для концентрату бета-каротину та змішувача його з рафінованою дезодорованою олією.