Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Роль та значення копірайтингу в маркетингу(2023) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурський, Валерій ОлександровичУ статті розглядається роль і значення копірайтинг у маркетинговій діяльності підприємств, досліджуються точки дотику копірайтингу/дизайну і маркетингу в аспекті окремих елементів маркетинг-міксу. Найбільша роль копірайтингу та дизайну відчувається при формуванні та реалізації маркетингової політики просування: рекламний та PR-копірайтинг, ведення блогів, офіційних сторінок бренду у соціальних мережах (SMM-копірайтинг), створення офіційного сайту (інформаційне наповнення та дизайн, UX-копірайтинг, використання елементів LSI-копірайтингу) тощо. Не слід забувати також про взаємозв’язок усіх елементів маркетинг-міксу і, відповідно, функцій копірайтингу, які розглядаються в аспекті цих елементів. Так, ім’я бренду та слоган, які корегуються із маркетинговою продуктовою політикою, є константами рекламних кампаній (маркетингова політика просування). Фірмовий стиль, логотип та фірмовий знак, шрифтові та кольорові рішення відіграють роль також при формуванні ритейл-послуги фірмових магазинів бренду (елемент «Матеріальне середовище») та при створенні брендованих викладок товару бренду у великих ритейлерах. Разом з тим упізнаваний фірмовий блок, офіційний сайт та соціальні сторінки бренду формують фізичний доказ надійності бренду. Таким чином, роль копірайтингу та дизайну відчувається в основному в аспекті таких елементів комплексу маркетингу, як просування, продукт, місце продажу, матеріальне середовище та фізичний доказ. Також важливо розуміти, що усі елементи маркетинг-міксу взаємопов’язані між собою. Відповідно, взаємопов’язані й функції копірайтингу у розрізі окремих елементів комплексу маркетингу, що разом формують маркетингову політику підприємства. The article examines the role and importance of copywriting in the marketing activities of enterprises, examines the points of contact between copywriting/design and marketing in terms of individual elements of the marketing mix. The greatest role of copywriting and design is felt in the formation and implementation of marketing promotion policy: advertising and PR copywriting, blogging, official brand pages in social networks (SMM copywriting), creation of an official website (information content and design, UX copywriting), use elements of LSI copywriting) etc. We should also not forget about the interrelationship of all elements of the marketing mix and, accordingly, the functions of copywriting, which are considered in the aspect of these elements. So, the brand name and slogan, which are adjusted with the marketing product policy, are constants of advertising campaigns (marketing promotion policy). Corporate style, logo and trademark, font and color solutions also play a role in the formation of retail services of the brand's branded stores ("Material environment" element) and in the creation of branded displays of the brand's goods in large retailers. At the same time, a recognizable brand block, the official website and social pages of the brand form physical proof of the reliability of the brand. Thus, the role of copywriting and design is felt mainly in the aspect of such elements of the marketing complex as promotion (advertising and PR copywriting; SMM copywriting, use of LSI copywriting elements; information content of sites, UX copywriting; blogging, etc.), product (naming, creation of a slogan, corporate style, logo and corporate block), place of sale (decoration of corporate stores, font and color solutions, etc.), material environment and physical evidence. It is also important to understand that all elements of the marketing mix are interconnected. Accordingly, the functions of copywriting in terms of separate elements of the marketing complex, which together form the marketing policy of the enterprise, are also interconnected. For example, the slogan and brand name are constants of advertising campaigns, and the official website and social media pages form physical proof of the brand's reliability.Документ Маркетинг нематеріальної і матеріальної сфер: різниця й специфіка(2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурський, Валерій ОлександровичУ статті розглядається різниця маркетингу сфери послуг та маркетингу сфери матеріального виробництва. Також пропонується поділ маркетингу за сферами використання на чотири види: маркетинг сервісної сфери В2В, маркетинг сервісної сфери В2С, маркетинг матеріального виробництва В2В та маркетинг матеріального виробництва В2С. Показана різниця маркетингу матеріальної сфери від маркетингу сервісної сфери в аспекті таких категорій як маркетинг, маркетинг-мікс, якість, матеріальність і відчутність, час виробництва і споживання. Щодо кожної категорії перераховані необхідні дії маркетолога, що працює у сфері послуг. Акцентується на особливостях послуги як товару, із яких випливають специфічні риси маркетингу послуг: невідчутність, невіддільність від джерела, непостійність та не збереженість послуги. Як результат особливостей послуг виникає необхідність формування політики не лише зовнішнього й внутрішнього маркетингу, але й інтерактивного маркетингу, тобто маркетингу взаємодії клієнт/персонал у процесі обслуговування. Невідчутність та нематеріальність послуги посилює роль довіри до виробника та значення елементу «фізичний доказ» у системі маркетинг-міксу сервісної сфери, а перед рекламістом і розробником сайту стоїть завдання максимальної візуалізації послуги. Не збереженість послуги вимагає від маркетолога вміння оперативно управляти попитом, протягом не лише року чи місяця, але й днів тижня чи годин доби, а також мистецтво пристосовуватись до попиту у години пік. Мінливість якості послуги потребує чітких стандартів сервісу у поєднанні із мотивацією і навчанням. Втім сучасні технології дозволяють зменшити дію людського чинника і значно усунути негативні прояви особливостей послуг. Крім поділу маркетингу на сервісну сферу і сферу матеріального виробництва, у статті пропонується поділ галузей та сфер на три укрупнені групи: емоційного спрямування, раціонального спрямування та змішаного спрямування. Сутність елементів маркетинг-міксу та їх вагомості можуть коливатися залежно від конкретної групи. The article examines the difference between marketing of services and marketing of material production. It is also proposed to divide marketing by application into four types: B2B service sphere marketing, B2C service sphere marketing, B2B material production marketing and B2C material production marketing. The difference between the marketing of the material sphere and the marketing of the service sphere in terms of such categories as marketing, marketing mix, quality, materiality and tangibility, time of production and consumption is shown. For each category, the necessary actions of a marketer working in the service sector are listed. Emphasis is placed on the features of the service as a product, from which the specific features of service marketing emerge: intangibility, inseparability from the source, impermanence and non-preservability of the service. As a result of the specifics of services, there is a need to formulate a policy not only of external and internal marketing, but also of interactive marketing, i.e. marketing of client/staff interaction in the service process. The intangibility and immateriality of the service strengthens the role of trust in the manufacturer and the importance of the "physical evidence" element in the system of the marketing mix of the service sector, and the advertiser and the site developer face the task of maximally visualizing the service. Service continuity requires marketers to be able to manage demand quickly, not only during the year or month, but also days of the week or hours of the day, as well as the art of adapting to demand during peak hours. The variability of service quality requires clear service standards combined with motivation and training. It is accepted to distinguish separately the quality of the service process and the quality of the result from the purchase of the service. This model was called the functional-instrumental model of service quality, and it does not lose its relevance these days. Modern technologies make it possible to reduce the effect of the human factor and significantly eliminate the negative manifestations of service features. Automation, involving the client in self-service are effective tools for reducing the variability of service quality. Such methods are widely used in retail, banking, partly in education and medicine, and in many other areas and industries. In addition to the division of marketing into the service sphere and the sphere of material production, the article proposes the division of industries and spheres into three consolidated groups: emotional direction, rational direction, and mixed direction. The essence of the elements of the marketing mix and their importance may vary depending on the specific group. Similarly, the ratio of the importance of functional and instrumental quality of the service will depend on the emotional or rational direction of the service.Документ Мистецтво комунікації контактного персоналу в аспекті інклюзивності – необхідна складова маркетингу освітніх послуг(2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій ОлександровичАктуальність дослідження. Маркетинг освітніх послуг є важливою скла-довою у формуванні конкурентоспроможного освітнього продукту. Однією з вимог маркетингу є врахування потреб клієнтів, які, в сфері освіти, повинні розгляда-тись як різноманітні особистості зі своїми відмінностями. Важливою задачею є створення гармонійного інклюзивного освітнього простору для різноманітних клі-єнтів (учнів), надання їм хард- та софт-скіллс, можливостей розкриття своїх та-лантів. Метою дослідження є окреслення основних вимог до освітянина (вчителя, педагога, викладача) в аспекті формування толерантного інклюзивного середовища освіти. Методи дослідження: систематизації, індукції та дедукції, узагальнення. Результати дослідження. Сформовані основні вимоги до освітянина щодо формування толерантного інклюзивного середовища освіти, розроблено коло то-лерантності для надання інклюзивних освітніх послуг для учнів із особливостями аутистичного спектру. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері маркетингу освітніх послуг. Висновки. Сучасний підхід до освіти передбачає інклюзію, створення гармо-нійного освітнього простору для різних учнів, а не відмежування «особливих дітей» у спеціальні школи. Тобто сучасний освітній маркетинг вимагає від освітянина вмінь працювати з різними клієнтами, і при цьому важливо забезпечити гармонійність та толерантність між усіма учасниками освітнього процесу. У статті запропоноване та відображене схематично коло толерантності, яке має сформувати викладач при наданні інклюзивних освітніх послуг, коли серед учнів є діти із високо функціональним аутизмом. Учасниками цього кола є всі учні класу (групи) та вчитель (викладач), який виступає так званим творцем та модератором кола. Також гармонійне функціонування кола толерантності забезпечують три напрями роботи (або три філософії освітнього сервісу): 1) повага до особливостей учня та його права на особистий простір; 2) вміле не нав’язливе залучення учня-аспі до суспільного життя групи; 3) безпосередньо формування толерантної атмосфери в групі. Наданий перелік «стоп-слів» або найпоширеніших слів-помилок, які вчителі часто вживають щодо дітей-аутистів із найкращими намірами, але які при цьому можуть руйнувати психіку учня. Розглядається оптимальний формат навчання для гармонійного освітнього простору: онлайн-школи у поєднанні із не нав’язливими очними заходами різного спрямування. Relevance of research. Marketing of educational services is an important compo-nent in the formation of a competitive educational product. One of the requirements of marketing is to take into account the needs of customers, who, in the field of education, should be considered as diverse individuals with their differences. An important task is to create a harmonious inclusive educational space for various clients (students), providing them with hard and soft skills, opportunities to discover their talents. The purpose of this study is outlining the basic requirements for the educator (teacher) in terms of forming a tolerant inclusive educational environment. Research methods: systematization, induction and deduction, generalization. Research results. The basic requirements to the educator concerning formation of the tolerant inclusive environment of education are formed, the circle of tolerance for ren-dering of inclusive educational services for pupils with features of an autistic spectrum is developed. Scope of the results: the results of the research can be applied in the field of mar-keting of educational services. Conclusions. The modern approach to education involves inclusion, the creation of a harmonious educational space for different students, rather than the separation of "spe-cial children" in special schools. That is, modern educational marketing requires from the educator the ability to work with different clients, and at the same time it is important to en-sure harmony and tolerance between all participants in the educational process. The article proposes and schematically reflects the range of tolerance that should be formed by the teacher in the provision of inclusive educational services, when among students there are children with highly functional autism. Participants in this circle are all students of the class (group) and the teacher (teacher), who acts as the so-called creator and moderator of the circle. Also, the harmonious functioning of the circle of tolerance is ensured by three areas of work (or three philosophies of educational service): 1) respect for the characteristics of the student and his right to personal space; 2) skillful non-intrusive involvement of the student-aspi in the social life of the group; 3) directly the formation of a tolerant atmosphere in the group. A list of "stop words" or the most common mistake words that teachers often use in relation to children with autism with the best intentions, but which can destroy the student's psyche. The optimal learning format for a harmonious educational space is considered: online schools in combination with non-intrusive face-to-face activities of vari-ous directions.Документ Копірайтинг соціальної реклами як інструмент соціального маркетингу: цілі та підходи(2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій ОлександровичУ статті розглядається копірайтинг соціальної реклами як інструмент некомерційної складової соціального маркетингу. Соціальний маркетинг розглядається як поєднання некомерційного маркетингу (формування правильних потреб, раціонального споживання, правильного світогляду в цілому) та комерційного маркетингу (формування привабливої пропозиції з урахуванням правильних потреб). Сформульовані підходи до копірайтингу соціальної реклами залежно від сегменту цільової аудиторії та від мети рекламного повідомлення. Цільову аудиторію соціальної реклами запропоновано розділити на шість сегментів: не інформовані (головна мета – інформування про проблему), байдужі та пасивні (мета – переконати у важливості проблеми), не байдужі, але не активні (мета – інформувати про способи вирішення проблеми, зокрема прості й прийнятні, а також про джерела виникнення проблеми), активні (потрібне лише інформування про новини у сфері певної проблеми), противники (найважчий сегмент; мета – переконати у важливості вирішення проблеми, але апелюючи до цінностей противника). Для кожного сегменту запропоновано використовувати існуючі формули копірайтингу, адаптувавши їх під повідомлення не комерційної, а соціальної реклами. The aim of the study is to formulate approaches to copywriting of social advertising depending on the segment of the target audience and the purpose of the advertising message. The relevance of the topic is related to the growing importance of social marketing and the importance of social advertising as a tool for non-profit component of social marketing. Methods of induction and deduction, systematization, generalization were used for research. The article considers copywriting of social advertising as a tool of non-commercial component of social marketing. Social marketing is seen as a combination of non-commercial marketing (the formation of the right needs, rational consumption, the right worldview in general) and commercial marketing (the formation of an attractive offer based on the right needs). Approaches to copywriting of social advertising depending on the segment of the target audience and the purpose of the advertising message are formulated. It is proposed to divide the target audience of social advertising into six segments: uninformed (the main goal is to inform about the problem), indifferent and passive (the goal of advertising message is to convince the importance of the problem), not indifferent, but not active (the goal is to inform about ways to solve problems, including simple and acceptable, as well as the sources of the problem), active (only information is needed on news in the field of a particular problem), opponents (the most difficult segment; the goal is to convince of the importance of solving the problem, but appealing to the values of the opponent segment). For each segment it is proposed to use the existing formulas of copywriting, adapting them to the message of not commercial but social advertising. The novelty of the study is formulation of the approach to creating advertising messages for opponents of a socially important problem. In practice, this segment is often overlooked, but similar formulas for copywriting can be used to influence it, but with an appeal to other values, namely the values of this segment. The practical significance of the study lies in the possibility of further use of the proposed approaches to create social advertising and the formation of the right needs of consumers.Документ Сегментація споживачів в аспекті маркетингу харчових продуктів(2021) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій ОлександровичХарчова промисловість є однією із найбільш стратегічних сфер діяльності, вона пов’язана із продовольчою безпекою країни, рівнем життя та станом здоров’я громадян. Маркетингові засади ведення бізнесу у харчовій сфері повинні поєднувати в собі декілька важливих аспектів: суто мар-кетинговий (дослідження ринку, задоволення потреб споживачів), соціально-відповідальний та етичний (висока якість продуктів, достовірність інформації, етичність реклами, врахування релігійних, етнографічних та інших особливостей) та фізіологічний (врахування фізіологічних потреб людини у харчуванні). Сегментація ринку дає можливість краще зрозуміти потреби споживачів та задовольнити їх, що належить до маркетингового аспекту бізнесу, та має нерозривно співіснувати з двома іншими вищевказаними аспектами. Метою дослідження є розроблення системи сегментації споживачів харчо-вих продуктів. Методи дослідження: узагальнення, систематизації, індукції та дедукції, графічний метод. Результати дослідження. Розроблена система сегментації споживачів ха-рчових продуктів за психографічним принципом, охарактеризований кожен сегмент. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері маркетингу харчових продуктів. Система сегментації споживачів харчових продуктів має базува-тись на комплексному психографічному факторі, при цьому економічний та демо-графічний чинники також матимуть місце, оскільки вони можуть впливати на стиль життя та мотиви до здійснення покупок. Запропонована система сегмен-тації нараховує шість основних груп споживачів: «Класика» (прибічники класичної теорії раціонального харчування), «Стрімкий драйв» (люди із насиченим ритмом життя: молоді та енергійні екстраверти; романтичні шукачі пригод (інтроверт-ний тип); люди бізнесу із насиченим графіком роботи), «Еко-френдлі та Круелті-фрі» (люди, що переймаються збереженням довкілля та гуманним ставленням до живих істот), «Хелслайф» (прибічники здорового способу життя: заради краси, за-гального іміджу, перемоги над хворобою, а також люди, що хворобливо пережива-ють за власне здоров’я), «Релігія та ритуали» (люди, на харчові пріоритети яких значний вплив чинить релігія) і «Байдужі» (ті, що з певних причин не переймаються питанням раціонального харчування, не керуються принципами при виборі про-дуктів). Завданнями маркетингу в сфері харчових продуктів є, по-перше, максима-льно задовольнити потреби кожної групи, по-друге, формувати правильні потреби, сприяти здоровому харчуванню, раціональному споживанню, збереженню до-вкілля, доступності харчових продуктів усім категоріям, формування якісної без-печної пропозиції харчових продуктів.Документ Система маркетингу послуг: зміст і взаємодія складових(2019) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стеценко, Вікторія Анатоліївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій ОлександровичУ статті розглядаються взаємозв’язок та взаємодія внутрішнього, зовніш-нього та інтерактивного маркетингу як складових маркетингу сфери послуг. Окрема увага приділяється поняттю внутрішнього маркетингу. Пропонується системний підхід до розуміння внутрішнього маркетингу підприємства, згідно з яким внутрішній маркетинг являє собою систему елементів, які враховують цілі підприємства з одного боку та потреби персоналу з іншого. Досліджується алго-ритм функціонування внутрішнього маркетингу. Описується взаємозв’язок внут-рішнього та зовнішнього маркетингу з інтерактивним. Виокремлюються основні складові кожного виду маркетингу. The paper studies the interconnection and interaction between internal, external and interactive marketing as components of the marketing of the service sector. A systematic approach to understanding of internal marketing of the enterprise is proposed, according to which internal marketing is a system of elements that take into account the aims of enterprise on the one hand and the needs of staff from another. An algorithm for the func-tioning of internal marketing is explored. The interconnection of internal and external mar-keting with interactive is described. The main components of each type of marketing are distinguished.Документ Маркетинг освітніх послуг: проблеми та перспективи(2018) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій ОлександровичПроаналізовані проблеми і перспективи формування конкурентоспроможної освітньої послуги з огляду двох ринків: ринку освітніх послуг та ринку праці. Досліджені та систематизовані основні риси класичного та інноваційного підходів до надання послуг освіти. Відфільтровані наявні недоліки класичного підходу, запропоновані способи їх усунення. Виділені основні переваги класичного підходу, які пропонується поєднувати із інноваційними методами. Виділені основні етапи формування маркетингової стратегії освітніх закладів, проаналізовані її особливості. Сформульовані особливості та чинники успішності маркетинг-міксу освітніх закладів із урахуванням нематеріальної складової продукту, який пропонується, а також специфіки послуг освіти. Маркетинговий комплекс освітньої послуги пропонується розглядати як сукупність семи взаємопов’язаних між собою елементів: чотирьох – класичних, трьох – додаткових, таких, що притаманні нематеріальній сфері. Поданий опис кожного елементу та досліджений взаємозв'язок між ними. Описані основні принципи формування успішного маркетингового комплексу закладів освіти. Процес обслуговування при наданні освітньої послуги пропонується розглядати у відповідністю із моделлю маркетингу послуг SERVACTION, як взаємодію контактного персоналу, кожного окремо взятого клієнта та інших клієнтів у матеріальному середовищі. Матеріальне середовище закладу освіти розглядається як сукупність трьох налагоджених систем: складових, пов’язаних із впровадженням в освіту досягнень НТП, естетичних складових та складових комфорту. Вимоги до персоналу пропонується класифікувати за двома основними ознаками: за професійними та особистими якостями. Організація процесу надання освітньої послуги розглядається у трьох площинах: процес інтерактивної взаємодії між контактним персоналом та клієнтами, організація процесу освіти в просторі і в часі, процес надання супутніх та додаткових послуг. Problems and perspectives of forming of competitive educational service, con-sidering the two markets: market of educational services and labor market are ana-lyzed. The main features of classical and innovational approaches to provision of education services are investigated and systematized. The existing disadvantages of the classical approach are filtered out, the ways of their elimination are proposed. The main advantages of the classical approach are highlighted and proposed to combine with innovative methods. The main stages of formation of marketing strategy of educational institutions are highlighted, the features of the strategy are analyzed. The features and factors of success of marketing-mix of educational institutions are formulated, taking into account the intangible component of the proposed product and specificities of education services. The marketing-mix of education service is proposed to consider as the totality of seven interconnected elements: the classical four and the additional three that are inherent in the field of intangible production. The description of each element is presented and the interrelation between them is investigated. The basic principles of forming of a successful marketing-mix of educational institutions are described. The process of servicing during the provision of educational service is proposed to be considered in accordance with the model of service marketing SERVACTION as the interaction between contact personnel, each individual client and other clients in the material environment. The material environment of educational establishment is considered as the totality of three debugged systems: components that are related to the implementation of NTP achievements in education, aesthetic components and components of comfort. The requirements for personnel are proposed to classify according to two main features: professional and personal qualities. The organization of the process of providing educational services is considered in three dimensions: the process of interaction between contact personnel and clients, organization of the educational process in space and time, the process of providing accompanying and additional services.