Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми та перспективи України як транзитної держави у післявоєнний час
    (2023) Репіч, Тетяна Анатоліївна; Турчина (Побережна), Марія Петрівна
    У статті розглянуто проблеми та перспективи транзитного потенціалу України у сучасних умовах. Стаття присвячена дослідженню розвитку вітчизняного ринку транзитних послуг з огляду на військові дії, значні руйнування транспортної інфраструктури, повне припинення транспортного сполучення з Росією та Білоруссю. Метою публікації є аналіз тенденцій зміни становища України як транзитної держави в сучасних умовах воєнного стану та напрацювання перспектив розвитку транзитного потенціалу України, як елементу національної безпеки. Завдяки тому, що Україна займає вигідну нішу в світовому транзитному бізнесі, таке становище перетворює її територію на сукупність суб’єктів міжнародної транзитної діяльності. Встановлено, що згідно з Індексом ефективності логістики Україна всі роки незалежності помітно відставала і значно відстає від країн-конкурентів у розвитку своєї логістичної інфраструктури. Зазначено, що вторгнення Росії до України та санкції, накладені на агресора, радикально змінили карту транспортно-логістичних зв’язків у Євразії. Досліджено рівень втрати транзитного потенціалу, оцінено обсяги збитків транспортної інфраструктури внаслідок військових дій та терористичних обстрілів. Досліджено важливу роль аналізу сильних і слабких сторін, можливостей та загроз розвитку транспортної інфраструктури країни у комплексному SWOT-аналізі повоєнного відновлення України. Акцентовано увагу на необхідності інтенсивного розвитку транскордонних залізничних коридорів з європейською шириною колії. За таких умов формування можливостей для нових транзитних потоків представляється надзвичайно важливим та своєчасним. Відзначено, що мінімізація післявоєнних зв’язків між Україною та Росією і Білоруссю змінять інтенсивність та структуру використання інфраструктури наземного транспорту у східній та північній частинах України. Сформульовано основні напрями післявоєнної відбудови транспортної інфраструктури та обґрунтовано, що ними повинні стати залізнична мережа та відновлення і реконструкція портового господарства. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок щодо суттєвих змін у транспортному потенціалі України у післявоєнний час та становище України у світовій торгівлі та транспортній мережі.
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан розвитку транспортної інфраструктури України
    (2021) Репіч, Тетяна Анатоліївна; Булеховець, Анна Миколаївна
    У статті розглянуто походження терміну «транспортна інфраструктура» та сформовано загаль-не визначення цього терміну, що детермінується як сукупність об’єктів, що забезпечують задоволення по-треб населення та промисловості у перевезеннях пасажирів та вантажів. Розглянуто основні компоненти транспортної інфраструктури, що включає в себе шляхову мережу усіх видів транспорту, об’єкти тран-спортного сервісу, рухомий склад та транспортно-логістичні підприємства. Також у статті розглядається динаміка пасажирських та вантажних перевезень різними видами транспорту в період з 1995 по 2019 рік. Проаналізовано попит на різні види транспорту та причини падіння попиту в період з 2014 року.Розглядається дослідження Європейської Бізнес Асоціації, щодо рівня транспортної нфраструктури України. Визначено, що транспортна інфраструктура України знаходиться на низькому рівні розвитку. Також ана-лізується стан транспортної інфраструктури за різними видами транспорту. Визначено, що Україна по-требує термінових реформ у галузі транспорту для подальшого розвитку країни в цілому. Проаналізовано основні причини низького рівня розвитку транспортної інфраструктури України та сформовано необхідні заходи щодо підвищення індексу інфраструктури.