Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Креативний менеджмент у взаємодії з талант менеджментом у системі конкурентоспроможності підприємства(2024) Драган, Олена Іванівна; Вашкулат, Олександра МаксимівнаУ статті досліджуються нові напрямки у сфері менеджменту ‒ креативний менеджмент і талант менеджмент, їхня взаємодія та вплив на конкурентоспроможність підприємства. Запропоновано підхід до взаємодії талант менеджменту та креативного менеджменту підприємства з обґрунтуванням їхніх процесів. На підставі системного підходу представлена взаємодія талант менеджменту та креативного менеджменту підприємства. Талант менеджмент спрямований на вирощування або розкриття талановитого працівника з нуля (вхід). В свою чергу креативний менеджмент спрямований на об’єднання талановитих працівників у креативні команди для розвитку креативного потенціалу, реалізації цілей, отримання результатів інноваційних досліджень (вихід). Запропоновані напрямки удосконалення креативного менеджменту у взаємодії з талантом менеджментом на підприємстві, які суттєво впливатимуть на розвиток працівників, результати діяльності і створення конкурентних переваг.Документ Удосконалення піраміди корпоративної соціальної відповідальності підприємств харчової промисловості(2024) Драган, Олена Іванівна; Рудова, Анастасія ЯрославівнаУ статті досліджені теоретико-практичні підходи щодо побудови піраміди корпоративної соціальної відповідальності у розрізі підприємств харчової промисловості. Детально прослідковано еволюцію створення та модифікації піраміди корпоративної соціальної відповідальності в наукових працях. Так, засновник піраміди КСВ Керолл А. Б. виокремлює 4 складові ‒ економічна, правова, етична та благодійна відповідальність. Модифікація піраміди КСВ Візером В. передбачає, що базуючись на економічній складовій доповнена рівнями – благодійна, правова та етична відповідальність. Піраміда КСВ Бадена Д. на вищий рівень ставить етичну відповідальність для співіснування підприємств, громадської спільноти, суспільства у конкурентному середовищі. Піраміда КСВ Масуда Н. доповнена новим терміном глокальна (об’єднання глобальна і локальна) відповідальність враховуючи міжнародний рівень економічних відносин, зростання ролі стейкхолдерів та менеджерів компаній. Піраміда КСВ Бочарової Н. та Щепиліної А. враховує 7 рівнів відповідальності (організаційно-економічна, правова, техніко-технологічна, екологічна, соціально-культурна, етична і благодійна) та поділ на зовнішню та внутрішню. Доведено, що сучасна модель піраміди КСВ має бути динамічною, гнучкою та адаптованою до змін. Сучасні підприємства харчової промисловості ‒ потужні високоавтоматизовані, механізовані виробництва, мають висококваліфікований персонал, які активно впроваджують цифрові технології у діяльність, у тому числі, і штучний інтелект. Запропоновано доповнити піраміду КСВ за рахунок нового рівня ‒ відповідальності за використання штучного інтелекту (ШІ). Зокрема, згідно цієї відповідальності підприємства харчової промисловості будуть прагнути не тільки покращити техніко-технологічний рівень виробництва, досягти високих економічних результатів, забезпечити конкурентоспроможність продукції на ринку, а й, піклуватися про персонал щодо захисту від непередбачених загроз, зловживань застосування ШІ. Обґрунтовано доповнити піраміду КСВ репутаційною відповідальністю, яка більш доцільна і одночасно об’єднує декілька напрямків ‒ етику, соціально-культурні проєкти, благодійництво, волонтерство. Запропоновано виокремити відповідальність за охорону праці та довкілля для гармонійного балансу у забезпеченні безпеки та здоров’я співробітників і збереження навколишнього середовища підприємствами харчової промисловостіДокумент Професійний розвиток персоналу згідно умов трансформацій у підприємництві(2024) Драган, Олена Іванівна; Бергер, Аліна Дмитрівна; Мізюк, Анна ОлексіївнаУ статті досліджується професійний розвиток персоналу в умовах непередбачуваних змін і постійних трансформацій у системі підприємництва. Водночас трансформації в підприємництві свідчать про переформатування на нові бізнес-підходи у сфері торгівлі, надання індивідуальних послуг, виробництво продукції для воєнних цілей, ІТ тощо. Тому, провідні компанії-роботодавці усвідомлюють важливість підтримання професійного розвитку співробітників, а саме: удосконалення своїх Soft і Hard Skills, здійснення перекваліфікації згідно вимог діджиталізації бізнесу. Проаналізовано сутність категорії «професійний розвиток персоналу» згідно підходів: системний, процесний і мотиваційний. Дискусійним є авторське визначення поняття «професійний розвиток персоналу» як мотиваційної складової успішності та реалізації сучасного працівника у професійній діяльності. Обґрунтовано, що особистісний розвиток і соціальний розвиток сприяють формуванню Soft Skills працівників, а професійний розвиток ‒ Hard Skills. Опитування топ-менеджменту вітчизняних компаній стосовно визначення пріоритетних Soft Skills свідчить про вагомість стресостійкості, лідерських якостей і критичного мислення. Водночас стосовно Hard Skills на перше місце керівники ставлять: стратегічне мислення, персональну відповідальність та бізнес-аналітику (економічний результат). При обранні способу навчання топ-менеджмент надає перевагу онлайн навчанню і сертифікованим програмам фахової спрямованості з високою репутацією.