Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Застосування лляної закваски спонтанного бродіння у виробництві рустикального хліба
    (2024) Годунко, Євген Васильович; Заброда, Артем Васильович; Бондаренко, Юлія Вікторівна; Білик, Олена Анатоліївна
    Зростання інтересу споживачів до рустикальних хлібобулочних виробів, а також прагнення індустріальних виробників до освоєння випуску продукції, що має ексклюзивні смакові та ароматичні профілі, призводять до збільшення застосування заквасок спонтанного бродіння у виробництві хліба. Для виведення закваски спонтанного бродіння використано подрібнене насіння льону сорту «Світлозір». Встановлено, що цикл розведення лляної закваски вологістю 65—67% та кислотністю 8—10 град становить 72 год та передбачає три поновлення поживною сумішшю. Основним живильним субстратом для мікрофлори лляної закваски є вуглеводний комплекс льону, представлений водорозчинними полісахаридами (нейтральний арабіноксилан та кислий рамногалактуронан). Встановлено, що спонтанна лляна закваска у тістовій системі виконуватиме функції закваски-підкислювача, носія смакових та ароматичних сполук, а також фізіологічно-функціональних інгредієнтів, що містяться в льоні. У виробничому циклі введення спонтанної лляної закваски передбачено здійснювати поновлення 50% стиглої закваски еквівалентною кількістю поживної суміші з подрібненого льону та води кожні 24 год ферментації. Рекомендоване дозування лляної закваски спонтанного бродіння для виробництва пшеничного хліба становить до 20% до маси борошна. Внесення подрібненого насіння льону у складі закваски сприяє отриманню виробів з більш інтенсивними смако-ароматичними властивостями, покращеною еластичністю та структурою м’якушки, формостійкістю виробів. Застосування лляної закваски сприяє зменшенню кришкуватості м’якушки під час зберігання. Застосування у виробництві рустикального хліба 20% до маси борошна лляної закваски та 5% лляного насіння надає виробам функціональних властивостей і задовольняє добову потребу в поліненасичених жирних кислотах на 47% та харчових волокнах на 36% при споживанні добової норми хліба в Україні — 277 грам.
  • Ескіз
    Документ
    Bacteriocins Lactobacillus – an alternative to antimicrobial drugs
    (2021) Voloshina, Iryna; Soloshenko, Kateryna; Krasinko, Victoria; Lych (Tkachenko), Inna; Shkotova, Lyudmila
    The review presents the characteristics of bacteria of the Lactobacillus family and their ability to synthesize various bacteriocins. The classification of lactobacilli bacteriocins is given, which includes three classes: class I – lantibiotics (peptides with a molecular weight of less than 5 kDa, which containing lanthionine), class II – unmodified bacteriocins, also called non-lantibiotics (heat-resistant peptides, which do not contain lanthionine and have a molecular weight of less 10 kDa) and class III – a poorly studied group of thermolabile proteins with a molecular weight of more than 30 kDa. Lactobacilli are shown to synthesize a wide spectrum of bacteriocins, which demonstrate a variety of actions and are able to inhibit the growth of numerous species of opportunistic gram-positive microflora. The article also provides the examples of lactobacilli bacteriocins isolated from food products (fermented meat, fish, kombucha, goat milk, koumiss, etc.) and various human biotopes (microbiota of breast milk, intestinal tract, and vaginal secretions). Additionally, the review shows the prospects of wide application of bacteriocins synthesized by lactobacilli in the food and pharmaceutical industries.
  • Ескіз
    Документ
    Use of innovative cultures of microorganisms in the technology of fermented beverages
    (2023) Dulka, Olha; Prybylskyi, Vitalii; Olijnyk, Svitlana; Shydlovska, Olena; Ishchenko, Tetiana; Kyrpichenkova, Oksana; Sylchuk, Tetiana; Tiurikova, Inna
    У статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень визначення доцільності використання сухих заквасок та культур дріжджів у технології хлібного квасу, які використовуються у різних галузях харчової промисловості та на побутовому рівні. Надано характеристку дріжджів та молочно-кислих бактерій, що застосовуються у технологіях ферментованих напоїв. Визначено можливість використання сухих заквасок Ацидолакт VIVO, Йогурт VIVO, Квас VIVO, Біфівіт VIVO, Стрептосан VIVO, що може забезпечити інтенсифікацію процесу виробництва хлібного квасу. Наведено їх характеристику, вміст культур мікроорганізмів, перспективність використання для зброджування квасного сусла. Наведено порівняльну характеристику використання чистої культури дріжджів Saccharomyses cerevisiae МП-10 із сухими заквасками, що може мати важливе значення у промислових технологіях. Досліджено динаміку сухих речовин і титрованої кислотності при зброджуванні квасного сусла визначеними заквасками у поєднанні із використанням чистої культури дріжджів Saccharomyses cerevisiae МП-10 за температур 30 і 36 0 С. Досліджено вплив температури на фізіологічну активність дріжджів при комбінованому спиртовому і молочнокислому бродінні за різних технологічних режимів. Визначено органолептичні показники хлібного квасу із використанням заквасок. За результатами проведених досліджень процесу зброджування сусла та органолептичної оцінки готового продукту надано рекомендації для промислового виробництва хлібного квасу. Виробникам хлібного квасу, що використовують сухі закваски рекомендовано використовувати чисту культуру дріжджів Saccharomyses cerevisiae МП-10. Доведено, що використання цієї культури дріжджів у поєднанні із сухими заквасками дозволяє інтенсифікувати технологіний процес, зокрема за підвищених температур, покращити органолептичні якості готової продукції
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження якісного та кількісного складу мікрофлори розсолів
    (2013) Даниленко, Світлана Григорівна; Коваленко, Людмила; Недорізанюк, Ліана Павлівна; Панасюк, Ірина Володимирівна
    Вивчено якісний та кількісний склад мікрофлори розсолів. Досліджено мікрофлору 6 зразків промислових розсолів. Встановлено, що чисельність бактерій досягає 107 КУО/см3, основну частку складають роди Lactobacillus, Micrococcus, Staphylococcus. За сукупністю біологічних та технологічних ознак було відібрано 2 високопродуктивних штами стафілококів та 5 штамів молочнокислих бактерій. The qualitative and quantitative composition of microflora brine was studed. Six samples of industrial brine microflora have been explored. It was determined that the number of bacteria in 1 cm3 reaches 106 CFU, the main part is a genera Lactobacillus, Micrococcus, Staphylococcus. The most common genera in brine, used for preserving fruits and vegetables, is Lactobacillus, and in brain for meat, Lactobacillus, Micrococcus and Staphylococcus. Two highly productive staphylococci and five strains of lactic acid bacteria were selected by both biological and technological characteristics. The presence оf nitrate reducing, catalase and aroma forming activities were discovered in selected strains of bacteria, so they are promising for the manufacture of fermented meat products.
  • Ескіз
    Документ
    Скринінг молочнокислих мікроорганізмів за нітритредукувальною активністю
    (2014) Даниленко, Світлана Григорівна
    A screening of lactic acid microorganisms for determining the nitrite reducing activity was conducted. Six promising strains of LAB were determined. The dynamics of nitrite reduction while cultivating LAB in a medium with the addition of nitrite salt in concentration which is twice higher than the concentration in the recipe of fermented sausages was investigated in the laboratory. У статті проведено скринінг молочнокислих мікроорганізмів за нітритредукувальною активністю. Отримано шість перспективних штамів МКБ. У лабораторних умовах досліджено динаміку зниження нітриту за культивування у середовищі МРС з додаванням нітритної солі концентрацією, яка вдвічі перевищує концентрацію за рецептурою на ферментовані ковбаси.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження пробіотичного покриття для харчових продуктів
    (2019) Покойовець, Катерина Юріївна; Грегірчак, Наталія Миколаївна
    У статті досліджено виживання молочнокислих бактерій заквасок у їстівних покриттях різного складу для хлібобулочних виробів. Відзначено, що найбільша проблема при зберіганні хліба — це його мікробіологічне псування, а саме: черствіння та пліснявіння. Основна причина псування — розвиток мікроорганізмів. Вони можуть потрапити в хліб на будь-якій стадії технологічного процесу — в ході виробництва (руки, одяг персоналу та повітря виробничого приміщення), на стадіях упаковки, зберігання або реалізації, і призвести до погіршення його якості. Зростання і розвиток мікроорганізмів у хлібі залежать від багатьох чинників: їх виду та кількості; самого хліба і сировини, з якого він зроблений; наявності сприятливого середовища (води, температури, рівня pH, наявності кисню тощо) та інших факторів. Розвитку мікроорганізмів можна запобігти або уповільнити його шляхом контролю умов виробництва і зберігання, застосування антибіотиків, консервантів, бактеріоцинів рослинного походження. Одним із варіантів запобігання появи і розвитку несприятливої мікрофлори на поверхні хліба є використання біодеградабельної упаковки. Використання такого пакування, як їстівне покриття, яке, будучи додатково збагаченим активними речовинами з антибактеріальною і протигрибковою властивостями, дасть змогу забезпечити мікробіологічну стабільність хлібопекарських виробів. Відзначено, що у покритті на основі альгінату натрію, молочної сироватки, гліцерину та пробіотичної закваски «Йогурт с ацидофільною паличкою іпро- віт», до складу якої входять такі мікроорганізми: Streptococcus salivarius subsp. thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, Lactobacillus acidophilus, спостерігається найкраще виживання мікроорганізмів (5,7 • 107 КУО/г на 86 год зберігання) серед досліджуваних зразків.
  • Ескіз
    Документ
    Використання багатокритеріальної оптимізації поживного середовища для накопичення біомаси молочнокислих бактерій
    (2020) Хоньків, Мирослав Олександрович; Тетеріна, Світлана Миколаївна; Даниленко, Світлана Григорівна; Потемська, О. І.
    Найважливішою стадією у виробництві бактеріальних препаратів на основі молочнокислих бактерій є отримання максимального виходу біомаси за мінімальний термін культивування. Культивування молочнокислих бактерій ускладнено особливостями поживних потреб цих мікроорганізмів. Для цих бактерій необхідна наявність у поживному середовищі факторів росту — амінокислот, вітамінів, мікроелементів тощо, тому питання оптимізаціїумов культивування бактерій є актуальніш. У статті проведено оптимізацію складу поживного середовища для вирощування бактеріальної композиції Lactobacillus, buchneri 3806, L. plantarum 3796, Enterococcus faecium C-8-12. Загальновживаним середовищем для вирощування бактеріальних композицій на основі молочнокислих бактерій є середовище МРС (Ман, Рогоза, Шарп), яке містить усі необхідні для їхнього розвитку поживні речовини й фактори росту. В промислових умовах застосування такого середовища є недоцільним через його високу вартість. Для оптимізації складу поживного середовища використовували методротатабельного центрально-композиційного планування, який дав змогу проаналізувати відгук росту молочнокислих бактерій залежно від концентрації глюкози, кукурудзяного і дріжджового екстрактів, пептону, ацетату та цитрату натрію. Критерієм оптимальності було обрано оптичну густину культуральноїрідини. У результаті оптимізовано поживне середовище такого складу, г/л: основа (гідролізоване протосубтиліном молоко з додаванням таких солей: калій фосфорнокислий однозаміщений — 2 г/л; марганець сірчанокислий 5-водний — 0,05 г/л; магній сірчанокислий 7-водний — 0,2 г/л, твін-80 — 1,0); глюкоза —19,7; дріжджовий екстракт — 7,8; кукурудзяний екстракт — 23,6; пептон — 9,1; цитрат натрію — 6,6; ацетат натрію — 3,4. Нарощування бактеріальної композиції дало змогу отримати максимальний вихід біомаси, за якого показник оптичної густини становив 2,01 од., що практично вдвічі більше, ніж значення, яке було одержано при культивуванні тієї ж композиції в середовищі МРС. Оптимізоване середовище рекомендовано для культивування бактеріальної композиції в промислових умовах. The most important stage in the production of bacterial preparations based on lactic acid bacteria is to obtain the maximum yield of biomass in the minimum cultivation time. Cultivation of lactic acid bacteria is complicated by the nutritional needs of these microorganisms. For these bacteria requires a nutrient medium growth factors — amino acids, vitamins, minerals and others. Therefore, the issue of optimizing the conditions for culturing bacteria is relevant. The aim of this study was to establish the composition of the nutrient medium for growing the bacterial composition Lactobacillus buchneri 3806, L. plantarum 3796, Enterococcus faecium C-8-12. A commonly used medium for growing bacterial compositions based on lactic acid bacteria is MRS medium (Mann, Rogoza, Sharpe), which contains all the essential nutrients and growth factors for their development. In industrial conditions, the use of this medium is impractical due to its high cost. To optimize the composition of the nutrient medium the method rotatable central composition planning (RCKP) was used, that allowed to parse the growth of lactic acid bacteria according to six selected factors, such as concentration of glucose, com and yeast extracts, peptone, acetate and sodium citrate. The optical density of the culture fluid was chosen as the criterion of optimality.As a result, the nutrient medium of the following composition was optimized, g/1: base (protosubtilin-hydrolyzed milk with the addition of the following salts: monosubstituted potassium phosphate — 2 g/1; manganese sulfate 5-aqueous — 0.05 g/1; magnesium sulfate 7-aqueous — 0.2 g/1, twin-80 — 1.0); glucose — 19.7; yeast extract — 7.8; com extract — 23.6; peptone — 9.1; sodium citrate — 6.6; and sodium acetate — 3,4. Increasing the bacterial composition allowed to obtain the maximum yield of biomass where the optical density was 2.01 units, which is almost twice the value obtained by culturing the same composition in MRS medium. The optimized medium is recommended for culturing the bacterial composition under industrial conditions.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження процесу приготування пшеничних заквасок з використанням стартової культури LV1 для поліпшення якості хліба і здобних виробів
    (2018) Юрчак, Віра Гаврилівна; Нощенко, Тетяна; Паливода, Світлана Дмитрівна; Голікова, Тетяна Петрівна
    В роботі досліджено вплив параметрів приготування закваски на основі стартової культури LV1 (Lesaffre) – вологості, температури – на кислотність, підйомну силу та тривалість бродіння заквасок. Доведено, що у разі використання рідкої пшеничної закваски на стартовій культурі LV1 як підкислювача раціонально вносити закваску при приготуванні тіста в кількості 50% до маси борошна в тісті. При використанні закваски на стартовій культурі LV1 як розпушувача для приготування хліба доцільно використовувати густу закваску в кількості, що містить 20% борошна та вносити в тісто 0,2 % до маси борошна пресованих дріжджів. The impact of parameters of sourdough preparation by starter LV1 (Lesaffre) – moisture, fermentation temperature – to the acidity, rising power and fermentation time of sourdough has been investigated. It has been proven that in case of using liquid wheat sourdough based on the starter LV1 as an acidifier it is rational to use the sourdough in the amount of 50% to the weight of flour in the dough. In the case of using the sourdough based on the starter LV1 as a rising agent it is expedient to use a stiff sourdough in the amount containing 20% of flour and add 0,2% of compressed yeast to the final dough.
  • Ескіз
    Документ
    Використання рису в технології безалкогольного ферментованого напою
    (2015) Прибильський, Віталій Леонідович; Мукоїд, Роман Миколайович; Нгуен Фіонг Донг
    Промислове виробництво безалкогольних ферментованих напоїв в Україні представлений тільки хлібним квасом, що обмежує потреби споживачів. В роботі наведено результати досліджень по визначенню можливості використання екстракту із зерна рису для інтенсифікації їх виробництва та розширення асортименту. Визначені фізико-хімічні та органолептичні показники сусла при різних співвідношеннях квасногота рисового складових. Досліджено динаміку бродіння сусла. Industrial production of soft enzymested beverages representation in Ukraine but only bread kvass, which restricts the rights of consumers. The results of studies to determine the feasibility of using rice extract to intensify the production of such beverages and increase their range. Identified physico-chemical and organoleptic parameters wort for different ratios of leavened bread and rice components. The dynamics of fermenting wort.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив дріжджових лізатів на культивування молочнокислих бактерій
    (2012) Зубченко, Віктор Сергійович; Березовська, Наталія Іванівна; Паляниця, Любов Ярославівна; Косів, Руслана Богданівна; Ткаченко, Любов Володимирівна
    Досліджено процес культивування молочнокислих бактерій у квасному суслі з додаванням дріжджових лізатів. Показано, що використання дріжджових лізатів прискорює даний процес і сприяє збільшенню швидкості нагромадження кислот на ЗО - 32 % у порівнянні з контролем. На основі експериментальних досліджень встановлено, що для культивування молочнокислих бактерій, які використовують у виробництві хлібного квасу, доцільним є додавання до квасного сусла лізатів хлібопекарських і пивних дріжджів у кількості 6 % від об’єму середовища, тому що призводить до підвищення інтенсифікації процесу кислотоутворення. The aim of the research is improvement of cultivation methods pf lactobacillus bacteria by means of addiction of yeasts extract and lysates to nutrient medium. The process of cultivation of berries in rye bread with addition of yeast lysates is investigated. With the help of experimental investigation it is determined that for cultivation of lactobacillus bacteria, which are used in the process of bread kvass manufacturing, the addition of bakery and beer yeast lysates in amount of 6 % of nutrient medium volume is reasonable. It was shown that their use is intensified by this process and conduces to the increase speed of production of acids on 30 - 32 % in comparing to control.