Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Continuous tenses functioning in the song lyrics by Sting
    (2023) Naumenko, Nataliia
    Тhe studies of the Continuous tense forms in the song lyrics by Sting make possible to confirm that this group stands for the embodiment of diverse philosophical concepts, preliminarily revealed by the specialists in cognitive linguistics and poetic speech theory, – immediacy, transiency, inconsistency, and variability of internal movements in a speaker’s mind. Therefore, what these concepts would have in common, while functioning in a poetic work, is their ability to display ‘being-now-and-here,’ through which the new, purely authorial vision of an archetypal image is being created in a song. Згідно з правилами англійської граматики, часові форми Continuous (відомі також як Progressive) виражають дію об’єкта як процес, котрий триває, тривав або триватиме у певний момент або проміжок часу. Відповідно побудова цієї форми, яка передбачає використання модального дієслова «бути» у всіх особових або часових варіаціях, значною мірою зумовлює філософічність конструкції Present / Past / Future Continuous у літературному творі: з одного боку, вона стає проявом самосвідомості ліричного оповідача, найкращим способом показати внутрішні порухи його душі, а з другого – нанизуванням або чергуванням його емпіричних переживань, спостережень або роздумів, із яких твориться особлива картина світу. Зауважено, що форми Continuous та пов’язані з ними Perfect Continuous, хоча й позиціонуються як визначники тривалості процесу, насправді виражають дію в точковий момент мовлення, саме тоді, коли відбувається її сприйняття та перетворення у свідомості ліричного оповідача. Зокрема, у пісенній ліриці Стінга, де з усієї сукупності зазначених часових форм домінантною виступає Present Continuous, важливо звернути увагу на те, яку саме дію показано у процесі, з метою виявити її роль у розвитку ліро-епічного сюжету пісні або посиленні драматизму оповіді. Акцентовано, що особливо виразною ця функція виявляється в зіставленні різних форм дієслів у межах одного речення, а надалі й однієї або кількох строф (у піснях “They Dance Alone,” “When the Angels Fall,” “Big Lie Small World,” “After the Rain Has Fallen”). Нанизування дієслів у тривалих або перфектно-тривалих часах (наприклад, у творах “Fill Her Up,” “The Night the Pugilist Learned How to Dance,” “Sacred Love”) сприяє створенню атмосфери роздуму, мрії, що й уможливлює кваліфікувати зазначену часову форму як чинник реалізації внутрішнього світу оповідача в пісенному тексті. Дослідження функцій часів Continuous у пісенній ліриці Стінга дає підстави висновувати, що ця група виступає втіленням розмаїтих філософських концептів – безпосередності, минущості, мінливості, варіативності внутрішніх порухів душі ліричного героя, які виокремлюють фахівці з когнітивної лінгвістики та теорії поетичного мовлення. Спільним знаменником для них можна ствердити «буття-тут-і-зараз», крізь призму якого в пісні формується нове, суто авторське бачення архетипного образу
  • Ескіз
    Документ
    Narrative Polyphony Of Sting’s Album “Ten Summoner’s Tales” (1993)
    (2023) Naumenko, Nataliia
    У статті проаналізовано особливості оповідної структури альбому „Ten Summoner’s Tales” (1993), що його традиційно визнають як Magnum Opus Стінга. Загалом, незалежно від типу оповідача у творах Стінга, котрі складають альбом „Ten Summoner’s Tales”, елементи авторського світобачення та творчого досвіду органічно входять у пісенний текст, де вони набувають значення символів людського буття, оточених словесними образами і посилених музичним супроводом. The article analyses the specifications of narrative structures and types of narrators in the song lyrics from the album „Ten Summoner’s Tales” (1993), traditionally claimed the Magnum Opus of Sting. Overall, the various types of narrators in Sting’s lyrics composing „Ten Summoner’s Tales” bring the elements of the author’s own vital and creative experience into the song where they gain the generalized meanings as symbols of human life, being surrounded with verbal images and amplified with musical accompaniment.
  • Ескіз
    Документ
    «…Немов яка соната»: музична організація новели Ольги Кобилянської «Битва»
    (2020) Науменко, Наталія Валентинівна
    У цій статті проаналізовано естетичну роль музичного (сонатного, симфонічного) елемента в архітворі малої прози Ольги Кобилянської «Битва». Музичні інтонації, апріорі притаманні жанрам, помежованим між поезією та прозою, дозволяє авторові розв’язувати в своїх творах насущні екзистенційні проблеми, зокрема ті, що стосуються взаємин людини та природи. Показано, що важливими чинниками образотворення в «Битві» є зорові та слухові асоціації. Дотримуючись закону новелістичної концентрації, авторка через зміну слухових образів (які раз у раз повторюються, притому заживаючи нових значень при кожному повторенні) та посилення-послаблення симфонічних інтонацій показує найпотаємніші порухи людської душі, викликані почуттям занепокоєності долею карпатського пралісу. This article gives an analysis of an esthetic role of musical (sonata, symphonic) element represented in Olga Kobylyanska’s prose masterpiece ‘The Battle’ (‘Bytva’). The musical intonations, a priori immanent to limitary genres between prose and poetry, allowed the writer to set up and solve the main existential problems of life, particularly those concerning the relationships between human and nature. There was shown that the main image-making factors in ‘The Battle’ are the visual and auditory associations. Upon keeping to ‘the principle of novelistic concentration,’ the writer expresses the latent movements of human soul evoked by the anxiety about the fate of Carpathian forests with a help of alternation of auditory images (further recurrent and attaining newer and newer meanings).