Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Вивчення імуномодулюючих властивостей молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон(2003) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Карпов, Олександр Вікторович; Гаркава, Катерина Григорівна; Антоненко, Світлана Василівна; Миронюк, Юрій МиколайовичУ дослідах in vivo з використанням реакції бласттрансформації вивчали здатність до імуномодулюючої дії молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК). Виявилося, що МК сам по собі підвищує трансформацію лімфоцитів у бласти на рівні поліклонального мітогену фітогемаглютинін (ФГА), збільшуючи потенційну здатність імунної системи в реакціях на антигени. У реакціях ФГА-індукованої бласттрансформації було відмічено супресивну дію МК. Можливі механізми імуномодулюючої дії МК обговорюються. Зроблено висновок щодо здатності МК до підвищення загальної імунологічної реактивності організму. The immunomodulative activity of yeast RNA – tilorone molecular complex (MC) has been studied in vivo. MC was showed to increase a lymphocyte transformation into blasts on polyclonal mitogen phytogemagglutinin (PGA) level. That rises immune system ability to antigen reactions. A suppressing action of MC was marked in the FGA-induced blasttransformation reactions. The possible mechanisms MC immunomodulative activities have been discussed. The conclusion concerning ability of MC to increase immunity reactance of an organism.Документ Особливості продукції інтерферонів у культурі клітин з використанням комплексного індуктора(Вісник київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2006) Жолобак, Надія Михайлівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичВивчено вплив на біосинтез α/β-інтерферонів культурою клітин ПТП з використанням як індуктора інтерфероногенного молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК), а також залежність індукційної дії МК від строку зберігання. Отримані дані за вказаними параметрами дозволяють віднести МК до перспективних індукторів, придатних до використання при промисловому отриманні препаратів природних α/β-інтерферонів. A priming influence onto α/β-interferons biosynthesis by PTC culture with the aim of a molecular complex yeast RNA – tilorone (MC) and a dependence of MC inductive effect from storage terms were studied. Obtained results led to assume the MC a perspective inducer for production of natural α/β-interferons.Документ Конструювання та випробування іммобілізованого комплексного індуктору α/β-інтерферонів(2005) Пенчук, Юрій Миколайович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичВивчалися фізичні та біологічні параметри інтерфероногенних молекулярних конструкцій, що являють собою комплекси дріжджової РНК з гідрохлоридом тилорону, ковалентно приєднані до гранулярних носіїв. Показано, що за дослідженими параметрами найбільше відповідають технологічним умовам великомасштабного виробництва інтерферону комплекси на основі Сферону 300. This paper deals with some physical and biological parameters of interferonogenic molecular construction, being yeast RNA complexes with tilorone hydrochloride; this complexes are covalently linked to carrier granules. The parameters studied show the complexes based on Spheron 300 are the most adequate for large-scale interferon production.Документ Інтерфероногенна дія іммобілізованих рибополінуклеотидів in vitro(2003) Жолобак, Надія Михайлівна; Манджос, О. П.; Верьовк, Сергій Вікторович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичУ дослідах in vitro вивчали здатність молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон гідрохлорид, ковалентно зв’язаного із гранулами сферону, індукувати біосинтез інтерферонів І типу (α- і β-інтерферони) в культурі периферичних мононуклеарних клітин крові людини. Встановлено, що такий іммобілізований комплекс має виражену інтерфероногенну активність. Одержані дані розглядаються як доказ реалізації механізму індукції інтерферону, початковим етапом якого є контакт індуктора із клітинною поверхнею без його проникнення всередину клітини. In vitro experiments the authors have studied a property of yeast RNA – tilorone hydrochloride complex covalently linked to spheron to induce the synthesis of interferon type I (α- and β-interferons) in the culture of peripheral mononuclear human cells. Such a complex is shown to possess a marked interferonogenic activity. The data obtained appear to be a proof of the interferon induction to be realized by a mechanism needing at the first stage the contact between the inducer and the cell surface without its penetration into the cell.Документ Применение иммобилизованных индукторов в технологии получения природных интерферонов І типа в культурах клеток. Использование гранулярных носителей(2006) Карпов, Александр Викторович; Пенчук, Юрий Николаевич; Веревка, Сергей ВикторовичИзучено действие полинуклеотидных индукторов интерферона, иммобилизованных на гранулированных носителях (сефадекс, сефароза, сферон) в культурах клеток. Определены количественные параметры интерфероногенеза, установлена возможность многократного использования указанных иммобилизованных конструкций для индукции интерферона. Сделаны выводы о целесообразности и преимуществах использования подобных иммобилизованных индукторов в широкомасштабном производстве препаратов интерферонов. The activity of interferon polynucleotide inducers immobilized on the granulated carriers (Sephadex, Sepharose, Spheron) in cell cultures has been studied. Quantitative parameters of the interferon induction were determined, and a possibility of many-time using of the immobilized construction was established. The conclusion about a promising and beneficial use of these immobilized inducers for the large-scale interferon production were drawn.Документ Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з полінуклеотидами різного походження(1998) Карпов, Олександр Вікторович; Храпунов, С. М.; Сиволоб, А. В.За допомогою спектрофотометрії вивчали термодинамічні параметри зв’язування дигідрохлористої солі 2,7-біс-[2-(діетил-аміно)етокси]-флуорен-9-ону (гідрохлорид тилорону) з нуклеїновими кислотами. Визначено, що константи зв’язування для ДНК та poly(U) дорівнюють 5,3 • 105 M-1 та 4,7 • 104 M-1 відповідно, у той час як розмір сайтів зв’язування для цих полінуклеотидів становить відповідно приблизно 2 пари основ і 1 нуклеотид. Аналіз ізотерм зв’язування для нативної дріжджової РНК показав, що константи зв’язування для одноланцюгових і двоспіральних ділянок дорівнюють 1,3 • 105 M-1 та 1,1 • 104 M-1 відповідно. Частка двоспіральних ділянок у структурі РНК досягала 32 %, що значно вище згаданої кількості, раніше визначеної для тих же зразків РНК у відсутності тилорону. Зроблено висновок про високу здатність тилорону стабілізувати двоспіральні ділянки в складі РНК. Обговорюються біологічні аспекти цієї властивості тилорону, зокрема, її значення для індукції інтерферону Thermodynamic parameters of tilorone hydrochloride (dihydrochloride salt of 2,7-bis-[2-(diethyl-amino)ethoxy]-fluoren-9-one) binding to nucleic acids are measured spectrophotometrically. It is found that the binding constants for DNA and poly(U) are 5,3 • 105 M-1 and 4,7 • 104 M-1 respectively, while the binding site size for these polynucleotides are, respectively, about 2 bp and 1 nucleotide. The analysis of binding isotherm for native yeast RNA shows that the binding constants for double- and single-stranded regions are 1,3 • 105 M-1 and 1,1 • 104 M-1 respectively. The fraction of double-stranded regions in the RNA is found to be 32 %, the value which are considerably higher than the value previously reported for the some RNA sample in the absence of tilorone. A tilorone high ability of stabilizing double-stranded RNA regions is suggested and biological applications of this ability, especially for interferon induction, are discussed.Документ Макрофагальна ланка імунітету при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті(2006) Скроцька, Оксана Ігорівна; Співак, Микола Якович; Жолобак, Надія Михайлівна; Карпов, Олександр ВікторовичВивчали здатність молекулярного комплексу дріжджова РНК-тилорон (МК) стимулювати макрофагальну ланку імунітету при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті мишей. Ефективність стимуляції визначали за показниками фагоцитозу (ПФ), фагоцитарного індексу (ФІ) та функціонального резерву (ФР). Введення хворим тваринам МК призводило до зростання на 9-й день після інфікування вірусом простого герпесу І типу ПФ на 72,67 %, ФІ – на 16,15 та ФР – на 17,00 % в порівнянні з контрольною групою. Препарати порівняння – віролекс та poly(I)-poly(C), виявились менш ефективними, ніж МК. Зроблено висновок щодо активуючої дії МК на макрофаги при даній інфекції. The authors have studied the ability of the yeast RNA-tilorone molecular complex (MC) to stimulate the macrophagal link of immunity during the murine herpetic encephalytis. The stimulatory effectivity has been determined according to phagocytosis value (PhV), index of phagocytosis (IPh) and functional reserv (FR). The MC administration to ill animals have caused the PhV increase by 72,67%, IPh by 16,15, and FR by 17% comparing to the control group on the 9th p.i. Two contral drugs – virolex and poly(I)-poly(C),have been shown to be less effective comparing to the MC. The authors conclude the MC to possess the macrophage stimulate activity.Документ Ефективність комплексу дріжджова РНК-тилорон при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті(2006) Скроцька, Оксана Ігорівна; Жолобак, Надія Михайлівна; Антоненко, Світлана Василівна; Карпов, Олександр Вікторович; Співак, Микола ЯковичУ експериментах in vivo показано противірусну дію молекулярного комплексу дріжджова РНК-тилорон, яку оцінювали за показниками тривалості життя інфікованих тварин, кратності захисту та індексу ефективності у порівнянні із стандартними лікарськими препаратами poly(I)-poly(C) і віролексом.Документ A complex interferon inducer potentiates the functional macrophage activity during staphylococcal infection(2006) Karpov, AlexanderНа моделі стафілококової інфекції вивчали антибактерійну дію нового індуктора інтерферонів І типу, молекулярного комплексу дріжджова РНК-тилорон (МК). МК, взятий в експериментальних дозах, що відповідають інтерферон-індукуючим дозам, підвищував елімінацію Staphylococcus aureus з організму мишей, що супроводжувалося зростанням функціональних можливостей (фагоцитозу і бактерицидної активності) перитонеальних макрофагів. Зроблено висновок, що відмічена антибактерійна активність МК зумовлена його інтерферон-індукуючими властивостями.Документ Імуномодулюючі властивості інтерфероніндукуючого молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон(2012) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Карпов, Олександр ВікторовичВ умовах in vitro доведено, що молекулярний комплекс дріжджова РНК-тилорон (МК) стимулює функціонування системи клітин моноціторно-макрофагального ряду, про що свідчить підвищення відсотка фагоцитозу (в 2,5 - 3,5 рази), фагоцитарного числа (в 2 рази) , а також збільшення інтенсивності киснево метаболізму. МК надає також дозозависимое модулирующее дію на цитолітичну активності натуральних кілерних клітин: при використанні низьких і середніх концентрацій МК спостерігається пригнічення, при високих - стимуляція цієї активності. Також доведено, що МК впливає на рівень експресії рецепторів на лімфоцитах периферичної крові. Характер даного впливу залежав від дози МК. In in vitro experiments suggest the MC to perfect the activity of monocyte-macrophageal system via the increase of phagocytosis percent (by 2,5-3,5 times), phagocyte number (by 2 times); the MC accelerates also the oxygen-dependent cell metabolism. The MC demonstrates also a dose-dependent modulatory effect on indices of cytolytic activity of natural killer cells: low and moderate MC concentrations inhibit this activity, high concentration stimulates it. The MS was also proved to influence on the receptor expression level on peripheral blood lymphocytes.