Нація і національна ідентичність в політичній традиції українського консерватизму

Abstract

Історія політичного розвитку української нації періоду незалежної України засвідчує всю складність і діалектичність цього процесу. Умовна демаркаційна культурно-політична лінія між сходом і заходом країни за 25 років співжиття громадян в межах єдиної держави не тільки не зникла, але посилила свої контури, і це не може не викликати подиву і запитань. В такій ситуації стає зрозумілим, що національна ідентичність для того, щоб забезпечити всенаціональну солідарність і єдність, потребує цілеспрямованої політики держави по створенню єдиного для всієї країни соціокультурного середовища на основі цінностей та ідеології національної консолідації. The history of the political development of the Ukrainian nation during the period of independent Ukraine testifies to the complexity and dialectic of this process. The conditional cultural and political demarcation line between the east and the west of the country during 25 years of coexistence of citizens within the borders of a single state not only did not disappear, but strengthened its contours, and this cannot but cause surprise and questions. In such a situation, it becomes clear that national identity, in order to ensure national solidarity and unity, requires a purposeful state policy to create a uniform socio-cultural environment for the entire country based on the values and ideology of national consolidation.