Розвиток теорії інтелектуальної безпеки як різновиду національної безпеки та її цілісних складових

Abstract

Розглянуто теорію побудови та функціонування системи національної безпеки на принципах майнових прав інтелектуальної власності. Визначено, що теорія національної безпеки – це метанаука, яка поєднує прикладні аспекти соціальних, військових, гуманітарних, технічних, психологічних, біологічних та інших наук. Зазначено, що національні інтереси реалізуються через інтереси держави та стають предметом полістратегії, де виділен ще один рівень забезпечення національних інтересів, до якого віднесено інтелектуальну безпеку, як складову національної безпеки, яка відтворює національні інтереси держави у взаємозв‘язку з державною безпекою України під впливом завдань державної інноваційної політики та знаходиться у взаємозв‘язку з національною системою інтелектуальної власності та окремими видами (елементами) національної безпеки, забезпечуючи безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення у циклічній системі «наука – техніка – технологія – виробництво» різних сфер інноваційної діяльності та творчості. Інноваційно-інтелектуальна сфера діяльності в означеній системі є створення, впровадження, комерціалізація об‘єктів права інтелектуальної власності, науково-технічних і технологічних розробок та ефективне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в умовах розвиненої інноваційної інфраструктури.