Перспективи використання псилліму для виробництва м’ясопродуктів
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Одним із перспективних інгредієнтів для м’ясної промисловості є клітковина псилліуму. Клітковина з подорожника може використовуватися як біологічно активна добавка, гелеутворюючий агент та загущувач. Вирощують псилліум переважно на західних територіях Індії. Урожай збирають раз на рік в зимовий період. Найбільш цінною складовою подорожника є зовнішня оболонка (лушпиння), яка складає 26 –32% загального обсягу. Лушпиння сортують за ступенем очищення і кольором. Воно має властивість поглинати воду з утворенням слизу. Слиз представлений переважно розчинними та сильно розгалуженими гелеутворюючими полісахаридами – арабіноксиланами (85%), що здатні утворювати стійкі гелі. Завдяки цій властивості перспективно і доцільно використовувати даний вид клітковини в харчовій промисловості. One of the promising ingredients for the meat industry is psyllium fiber. Plantain fiber can be used as a dietary supplement, gelling agent and thickener. Psyllium is grown mainly in the western parts of India. Harvested once a year in winter. The most valuable component of plantain is the outer shell (husk), which is 26-32% of the total. The husks are sorted by degree of purification and color. It has the ability to absorb water with the formation of mucus. Mucus is represented mainly by soluble and highly branched gelling polysaccharides - arabinoxylans (85%), which are able to form stable gels. Due to this property, it is promising and appropriate to use this type of fiber in the food industry.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Страшинський, І. М. Перспективи використання псилліму для виробництва м’ясопродуктів / І. М. Страшинський, В. М Пасічний, В. В. Гречко // Інноваційні технології та перспективи розвитку м’ясопереробної галузі : програма та тези матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 24 листопада 2020 р. – Київ : НУХТ, 2020. – С. 62–63.