Українські землі в системі зовнішніх торговельно-економічних зв'язків Російської імперії у 1861-1914 pp.

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню зовнішньоторговельних зв'язків підросійської України у другій половині XIX - початку XX ст. Дається загальна характеристика стану економіки, внутрішньої і зовнішньої торгівлі Російської імперії. Розкрито місце українських морських портів та залізниць у цьому процесі. Розглядається митна політика царського режиму та її вплив на зовнішньоекономічні показники українських губерній. Період 1861-1914 pp. в історії зовнішньої торгівлі відрізняється інтенсивними світовими торговельними зв'язками, товарообміном із країнами Заходу, США, Сходу, обірваними Першою світовою війною. Порти Чорного та Азовських морів, і в першу чергу - Одеса, Миколаїв, Херсон, Маріуполь органічно й інтенсивно втягували українську економіку в орбіту світового ринку. Значна кількість товарів і сировини вивозилась через сухопутний кордон залізницями. Обсяг вантажоперевезень залізницями постійно зростав. Головним предметом експорту другої половини XIX - початку XX ст. були зернові продукти. Крім зернових, все більше значення в експорті епохи капіталізму займають інші товари: продукція тваринництва, цукор, спирт, марганцева й залізна руди, парфуми, рейки, ліс і т.д. Важливу роль у торговельних операціях відігравали великий вітчизняний і, особливо, іноземний капітал. В організації торгівлі з кінця XIX ст. велике значення мали біржові комітети, торгові доми, Російська експортна палата, комерційна агентура Міністерства торгівлі і промисловості, інформаційні та довідкові бюро тощо. У меншій мірі в зовнішньоторговельному балансі представлені імпортні операції, лідером у яких беззмінно була Одеса. Серед імпортованої продукції переважали сільськогосподарське обладнання, фрукти, автомобілі тощо. В цілому царський уряд стимулював експорт сільськогосподарської продукції та сировини, перетворюючи Україну на сировинний придаток Західної Свропи. The dissertation is devoted to research of the foreign trade connections of Ukraine in the 1861-1914. The general characteristic of a condition of economy, internal and foreign trade of Russian empire is given. The place of seaports in region is opened. The customs policy of an imperial regime and its influence on the foreign economic parameters of Northern Black Sea Coast is considered. The period of 1861-1914 in a history of foreign trade differs intensive world trading connections, barter with the countries of the West, the USA, the East, finished by the First world war. Thus ports of Northern Black Sea Coast, and first of all - Odessa, Mykolayiv, Kherson, Mariupol organically and intensively involved the Ukrainian economy in an orbit of the world market. The main subject of export in the second part of XIX - beg. XX century were grainproducts. Except grain, the increasing significance in export of an epoch of imperialism is taken other goods: sugar, spirit, animals, manganous and iron ores, rails, a wood, etc. The Important role in trading operations was played large domestic and, especially, with the foreign capital. In the organization of trade from the end of XIX century exchange committees began to play great role. In a smaller measure in the foreign trade balance import operations are represented, the leader in which always was Odessa. The majority of the imported goods had private character and intended for internal consumption in the south of Russian empire.A comprehensive analysis of the leaders' position of Ukrainian lands in international trade in the 1861-1914 is made in this paper.