Перегляд за Автор "Потапенко, Валерія Віталіївна"

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Біологічна дія наночасток золота, отриманих з використанням дріжджів
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Наночастинки золота є досить цікавим об'єктом для інтенсивних досліджень в даному напрямку через можливість контролювати їх геометричні та оптичні властивості під час отримання. Таким чином, наночастинки золота можуть бути використані як наноплатформи для ефективної та адресної доставки ліків, швидко долаючи безліч біологічних, біофізичних та біомедичних бар'єрів.
Біосинтез молочної кислоти генетично модифікованими дріжджами Saccharomyces cerevisiae
(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
В останні роки у світі збільшується цікавість до біополімерів, які отримуються з відновлювальної сировини. Одним з найбільш перспективних полімерів на біологічній основі є полімолочна кислота, яка широко використовується в якості пакувального матеріалу. Дана кислота в основному отримується за рахунок ферментації мономеру – молочної кислоти. Природними продуцентами молочної кислоти є молочнокислі бактерії. Однак, вони володіють певним недоліком, зокрема, є чутливими до високих концентрацій кислот в поживному середовищі. Тому, отримання молочної кислоти в промислових масштабах вимагає нейтралізації під час ферментації та подальше виділення молочної кислоти з отриманої солі лактату. В свою чергу дріжджі Saccharomyces cerevisiae володіють високою кислотостійкістю, тому вони є перспективною альтернативою для виробництва молочної кислоти. Тому, вченими було генетично модифіковано сахароміцети з метою отримання молочної кислоти.
Біосинтез наночастинок срібла з використанням дріжджового супернатанту
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Наночастинки срібла (AgNPs) відомі завдяки їх широкому спектру антибактеріальних, протигрибкових та противірусних властивостей. Дріжджі є простим в культивуванні та безпечним в роботі біологічним об'єктом для біосинтезу AgNPs. Нами показано можливість біосинтезу AgNPs, використовуючи супернатант культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437, які зберігаються в колекції живих культур кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій.
Використання безклітинного водного екстракту дріжджів для біосинтезу наночасток срібла
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Для синтезу наночастинок срібла використовували безклітинний водний екстракт Saccharomyces cerevisiae М437, до якого вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Після додавання нітрату срібла до безклітинного водного екстракту S. cerevisiae М437 колір реакційної суміші з прозорого почав змінюватись на світло-коричневий і до кінця біосинтезу став темно-коричневим. Зміна кольору реакційної суміші свідчила про утворення наночастинок срібла.
Генетично модифіковані організми в продуктах харчування
(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Слободян, Ольга Петрівна
Постійне збільшення площ, засіяних генетично модифікованими рослинами, зміна ознак і властивостей культур, які використовують як продукти харчування та корм для тварин, поширення біотехнологій створюють ризики, які необхідно враховувати при оцінюванні ГМО для використання у харчовій промисловості. Constant increase in the area sown with genetically modified plants, changing the characteristics and properties of crops used as products food and feed, the spread of biotechnology pose risks that should be considered when evaluating GMOs for use in food industry.
Дріжджі Saccharomyces cerevisiae як джерело отримання рекомбінантних сполук
(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна
Екологічний спосіб отримання наночастинок срібла
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Серед металевих наночастинок виділяють наночастинки срібла (AgNPs) завдяки їх більшому потенціалу у використанні в якості антимікробних агентів. Для отримання наночастинок використовують рослини, органічні сполуки яких виступають як відновлювальні і стабілізуючі агенти. Ці реакції можна розглядати як екологічний процес, який може звести до мінімуму небезпеку для довкілля порівняно з хімічним та фізичним методами отримання наноматеріалів, а використання сільськогосподарських відходів рослин для біосинтезу наночасток може бути альтернативою вивезенню відходів та їх подальшої утилізації.
Особливості біосинтезу наночасток металів з використанням метаболітів дріжджів
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Потапенко, Валерія Віталіївна
На сьогоднішній день розроблено багато методів «зеленого» синтезу наночасток металів з використанням метаболітів бактерій, грибів та дріжджів. Але перевагами синтезу саме за допомогою дріжджів є розмір отриманих наночасток, низька температура та коротка тривалість біосинтезу. Біосинтез наночасток металів дріжджами може відбуватись за допомогою позаклітинних та внутрішньоклітинних метаболітів.
Отримання практично цінних сполук з використанням рекомбінантних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Частина 1: Синтез етанолу, бутанолу та ізобутанолу
(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
У пропонованому огляді зроблено аналіз сучасної наукової літератури щодо отримання етанолу, бутанолу та ізобутанолу з використанням генетично модифікованих клітин S. cerevisiae. Сучасні дослідження щодо можливості отримання біоетанолу за допомогою мікробного синтезу спрямовані на використання лігноцелюлозної сировини як поновлювального джерела енергії, тому метою конструювання рекомбінантних штамів S. cerevisiae є створення клітин, здатних споживати цукри лігноцелюлозних матеріалів. Оскільки сахароміцети не здатні катаболізувати ксилозу, модифікацію дріжджів проводять, використовуючи такі гетерологічні шляхи, як ксилозоредуктазно-ксилітолдегідрогеназний або ксилозоізомеразний. Наступним завданням є створення штамів S. cerevisiae, здатних одночасно зброджувати змішані цукри лігноцелюлозних матеріалів. У процесі попередньої обробки лігноцелюлозної сировини фізичними чи хімічними методами утворюється велика кількість токсичних сполук, які є інгібіторами мікробної ферментації, тому одним із завдань є конструювання S. cerevisiae, що будуть стійкими до дії різних інгібіторів. Мікробіологічне виробництво бутанолу було одним з перших широкомасштабних промислових процесів глобального значення. Дослідження цього процесу, незважаючи на його столітню історію розвитку, продовжуються і нині. Природними продуцентами бутанолу є бактерії роду Clostridium. Через ряд недоліків їх застосування увагу науковців привертають інші мікроорганізми, які широко використовуються у промислових масштабах, зокрема дріжджі S. cerevisiae. Ізобутанол є біопаливом наступного покоління. Це побічний продукт синтезу валіну у S. cerevisiae. Для збільшення його синтезу створюють рекомбінантні штами дріжджів, використовуючи різні стратегії генетичної та метаболічної інженерії. With the development of genetic engineering methods, the yeast Saccharomyce s cerevisiae began to be used as an expression platform for the production of practically valuable compounds, in particular alcohol, which can be used as biofuel. Today S. cerevisiae cells are a widely studied model eukaryo system at the molecular level, which can be used with a large number of available genetic tools. This review analyzes the modern scientific literature on the production of ethanol, butanol and isobutanol using genetically modified S. cerevisiae cells. Modern research on the possibility of obtaining bioethanol using microbial synthesis is aimed at using lignocellulosic raw materials as a reducing energy source. Therefore, the aim of constructing recombinant S. cerevisiae strains is to create cells that will be able to consume sugar of lignocellulosic materials. Since Saccharomycetes are not capable for catabolizing xylose, yeast modification is carried out using such heterologous pathways as xylose reductase-xylitol dehydrogenase or xylose isomerase. The next challenge is to create S. cerevisiae strains that are capable for simultaneously fermenting mixed sugar of lignocellulosic materials. Since in the process of pretreatment of lignocellulosic raw materials by physical or chemical methods, a large number of toxic compounds are formed that are inhibitors of microbial fermentation, one of the tasks is to design S. cerevisiae that will be resistant to the effects of various inhibitors. The microbiological production of butanol was one of the first large-scale industrial process of global importance. Research of this process, despite its 100-year history of development, continues nowadays. Bacteria of the genus Clostridium are natural butanol producer. Due to a number of disadvantages of their use, the attention of scientists is attracted by other microorganisms that are widely used on an industrial scale, in particular the yeast S. cerevisiae. Isobutanol is the next generation biofuel. This alcohol is a byproduct of the synthesis of valine in S. cerevisiae. To increase its synthesis, recombinant yeast strains are created using various strategies of genetic and metabolic engineering.
Отримання практично цінних сполук з використанням рекомбінантних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Частина 2: синтез органічних кислот, білків, ферментів та інших сполук
(2021) Скроцька, Оксана Ігорівна; Потапенко, Валерія Віталіївна; Красінько, Вікторія Олегівна
Дріжджі Saccharomyces cerevіsіae традиційно широко використовуються у промисловості, а також є популярним об’єктом наукових досліджень, зокрема у галузі молекулярної біології та генетики. Останнім часом перспективи застосування цих мікроорганізмів значно розширилися у зв'язку зі створенням рекомбінантних штамів S. cerevіsіae – продуцентів біологічно активних речовин. Вибір зазначених дріжджів як реципієнтів обумовлений тим, що вони добре вивчені, непатогенні і, завдяки особливостям системи секреції, дуже зручні для експресії гетерологічних протеїнів та інших біологічно активних сполук, що дозволяє конструювати рекомбінантні штами, які виділяють продукти трансляції чужорідних генів у культуральну рідину. Тому метою даного огляду є продовження аналізу сучасних наукових джерел з метою оцінювання сучасного стану та перспектив практичного використання рекомбінантних штамів дріжджів S. cerevіsіae для одержання практично цінних метаболітів. Більшість робіт з використанням генетично змінених штамів S. cerevіsіae акцентує увагу на проблемах досягнення надсинтезу гетерологічних білків. У огляді проаналізовано останні досягнення у напрямку модифікації й удосконалення штамів дріжджів S. cerevіsіae – продуцентів ферментів, зокрема целобіозодегідрогенази, декстранази, віск-синтази, ліпазного та лаказного ферментативних комплексів, які знаходять все ширше застосування у найрізноманітніших галузях людської діяльності, а також й інших білків, велика частина яких має фармацевтичне призначення. Значні успіхи у використанні рекомбінантних дріжджів-сахароміцетів для одержання біологічно активних сполук пояснюються відносною простотою їх культивування на стандартних недорогих середовищах. У огляді наведено дані щодо використання рекомбінантних штамів S. cerevіsіae для одержання органічних кислот (бурштинової, фумарової, 3-гідрогсіпропіонової, D- та L-молочної, n-кумарової, ітаконової, муконової), каротиноїдів та ряду інших практично цінних сполук.
Перспектива використання біогенних наночасток срібла як протимікробних агентів
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
На сьогоднішній день досліджуються антимікробні властивості наночастинок срібла. Давно відомо, що срібло проявляє інгібуючу дію проти безлічі патогенних мікроорганізмів, які зазвичай «загрожують» біобезпеці у такому напрямку, як медицина. Так, найбільш відомою галуззю застосування срібла є саме медична промисловість. Срібло може входити до складу мазей та кремів місцевого застосування для запобігання інфікуванню опіків та відкритих ран, а також до складу гелів та тканин, які використовують у спортивній медицині. Крім того, завдяки своїм антимікробним властивостям воно широко використовується для виготовлення різних імплантів.
Подовження зберігання фруктів з використанням наночастинок срібла
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Під час зберігання фруктів часто спостерігається їх гниття, що спричинене розвитком мікроорганізмів. Нанесення покриття на свіжі та мінімально оброблені фрукти є досить перспективним способом їх зберігання. Спеціально розроблені покриття можуть забезпечити додатковий захист від зараження мікроорганізмами, надаючи при цьому той самий ефект, що і зберігання в модифікованій атмосфері, не змінюючи склад внутрішнього середовища. Серед наноматеріалів значна увага приділяється наночастинкам срібла (AgNP) завдяки їх перспективним фізико-хімічним властивостям. AgNP є перспективними антимікробними агентами. Наночастки срібла є відмінним протимікробним засобом проти кишкової палички, психротрофних бактерій та плісняви. AgNP знищують мікроорганізми, пошкоджуючи їх клітинну мембрану і руйнуючи ДНК після проникнення в клітину.
Синтез дріжджами роду Saccharomyces наночасток срібла з антибактеріальними властивостями
(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
На сьогоднішній день лікарі часто стикаються зі складнощами під час лікування пацієнтів від хвороб бактеріального походження. Бактерії швидко набувають стійкості до антибіотиків, тому актуальним є пошук нових агентів для боротьби з патогенними бактеріями. Наночастинки срібла можуть бути альтернативою антибіотиків через їх унікальні антибактеріальні властивості. Дріжджі роду Saccharomyces є непатогенними та безпечними для роботи мікроорганізмами, тому їх розглядають як перспективні обʼєкти для біогенного синтезу наночастинок срібла.
Синтез етанолу рекомбінантними дріжджами Saccharomyces cerevisiae на лігноцелюлозній сировині
(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
На сьогодні сільськогосподарські культури втратили свою актуальність як джерело для отримання біоетанолу, оскільки на це витрачається велика кількість сировини, яку потрібно вирощувати протягом тривалого часу на великих площах. Так, перспективним є створення дріжджових продуцентів етанолу, що можуть використовувати лігноцелюлозну сировину.
Синтез наночасток срібла за допомогою сахароміцетів
(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович
Розглядаючи наночастки срібла у розрізі практичного застосування у медицині, великий практичний інтерес у якості продуцента викликають дріжджі. Дріжджі Saccharomyces сerevisiae є одним з найбільш досліджених і широко використовуваних у промисловості мікроорганізмів, адже культура сахароміцетів досить швидко росте і не вибаглива до поживних середовищ та не потребує особливих умов проведення процесу біосинтезу. Дріжджові клітини містять більшу кількість ферментів редуктаз, які беруть участь в утворенні наночасток, а їх мембрани виділяють адгезивні білки, які можуть сприяти закріпленню іонів металу на мембрані клітини.