Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Зміни амінокислотного складу білків ярої пшениці при її солодорощенні(2014) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Оболкіна, Віра Іллівна; Скрипко, Ангелiна Петрiвна; Юла, В. М.У статті представлено результати досліджень амінокислотного складу ярої пшениці та її зміни при солодорощенні. Науково обґрунтовано доцільність використання розробленої технології для пророщування зерна ярої пшениці й отримання на гі основі солоду з підвищеним вмістом біологічно активних речовин.Документ Зміни хімічного складу при солодорощенні рису(2014) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Білокур, Л. О.; Скидан, В. О.Досліджено технологічні процеси при виготовленні рисового солоду, який буде застосовуватися у виробництві безглютенових продуктів і вивчено зміни хімічного складу рису при солодорощенні. В процесі дослідження перевірили повноту оцукрювання, визначили кестрактивність за допомогою пікнометра, вміст редукуючих речовин – йодометричним методом, вміст амінного азоту – мідним способом, кислотність – прямим титруванням з фенолфталеїном та колір - колориметричним титруванням.Документ Солодорощення вівса(1997) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Кошова, Валентина Миколаївна; Сугулова, Наталія ПавлівнаПеревірка рекомендованих режимів у виробничих умовах Київського пивзаводу №2 показала, що його дотримання за умови пророслості зерна не нижче 80% забезпечує одержання солоду з високими технологічними показниками. Testing recommended regimens in the working environment of the Kiev brewery number 2 showed that its compliance with sprouted grains at least 80% malt provides reception of high performance.Документ Біологічно активні речовини толокна та вівсяного солоду(2011) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена ВолодимирівнаДосліджено і порівняно вміст біологічно активних речовин в вівсяному солоді і толокні. The content of biologically active substances in the oat malt and oatmeal.Документ Овес голозерний – сировина для лікувально-дієтичних продуктів(2010) Мукоїд, Роман Миколайович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Українець, Анатолій Іванович; Свидинюк, Іван МиколайовичЗа вмістом білкових речовин і жиру голозерний овес значно переважає звичайний, а вміст клітковини в голозерному вівсі у п'ять разів менший, ніж у звичайному. Завдяки таким особливостям хімічного складу зерна голозерний овес може бути цінною сировиною для виготовлення лікувально-дієтичних харчових продуктів.Документ Промисловий апарат барабанного типу для виробництва солоду(2010) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Українець, Анатолій Іванович; Мукоїд, Роман Миколайович; Неретін, Ігор Миколайович; Пехтєрєв, Ігор ЄвгеновичСтаття присвячена розробленню нового промислового апарата для одержання солоду. Разкрито переваги сконструйованого апарата над існуючими на сьогоднішній день. This article is devoted to development of a new industrial unit to produce malt. Razkryto advantages over existing apparatus constructed to date.Документ Про оптимальні режими замочування і пророщування вівса для хлібопекарської галузі(2007) Українець, Анатолій Іванович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Чумакова, Олена Володимирівна; Мукоїд, Роман МиколайовичРозроблено доцільніші технологічні режими солодорощення вівса з урахуванням вологості, температури і терміну пророщування. Встановлено, що на втрати сухих речовин при пророщуванні вівса найбільше впливає температура. The more expedient regimes for malt growing in oats, considering humidity, temperature, and growing terms, were developed. There was confirmed that temperature takes the most significant influence on losses of dry substances in oats sprouting.Документ Оптимальний режим солодорощення пшениці(2007) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Бірюков, Ігор ВолодимировичРозроблені технологічні режими солодорощення пшениці з урахуванням вологості, температури й терміну пророщення зерна. Встановлено, що на втрати сухих речовин при солодорощенні пшениці найбільше впливає температура при пророщуванні зерна. The technological modes of solodoroschennya wheat are developed taking into account humidity, temperature and term of proraschivaniya of grain. It is set that on the losses of dry matters at a solodoroschenni wheat most a temperature influences at proraschivanii of grain.Документ Пророщені зерна злакових культур. Перспективи їх використання у харчовій промисловості(2006) Потапенко, Сергій Іванович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Українець, Анатолій Іванович; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Лапшин, В.; Мілютін, А.В процесі пророщування злаків під дією ферментів, що при цьому активізуються і утворюються, проходять процеси гідролізу високомолекулярних сполук, в результаті чого змінюється хімічний склад зерна: накопичуються цукри, білки, амінокислоти, збільшуються вміст вітамінів, фітогормонів. Пророщені злаки можна використовувати як основу при виготовленні різних харчових продуктів, сприяючих оздоровленню людини. In the process of germination of cereals under an enzymosis, which here activate and appear, the processes of hydrolysis of high molecular connections pass, chemical composition of grain changes as a result: accumulate sugar, squirrel, amino acid, increased maintenance of vitamins, fitogormonov. Germination cereals can be used in quality basis at making of different food products, cooperant making healthy of man.Документ Змінення хімічного складу злаків як сировини для лікувально- оздоровчого харчування в процесі їх солодорощення(2005) Українець, Анатолій Іванович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Мукоїд, Роман МиколайовичДосліджено зміни хімічного складу солодорощення пшениці, вівса і кукурудзи в процесі з метою використання їх для приготування продуктів лікувально-профілактичного харчування. Встановлено, що основні зміни хімічного складу відбуваються під час пророщування пшениці на протягом 3 діб, вівса – 4 і кукурудзи – 7 діб.