Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Змістові конотації образу вина в українській ліриці зрілого модернізму
    (2021) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті проаналізовано особливості творення образу «вино» в українській поезії доби зрілого модернізму (перша третина ХХ століття). Утверджено, що знайомство з писемними шедеврами, присвяченими вину, спонукає реципієнтів глибше пізнавати таємниці історії, технології виробництва, культуру споживання напою. Адже, окрім метафоричних значень, образи вина та винопиття в українській поезії містять комплекс асоціацій, які виникають завдяки добору вин, їхнім кольорам, запахам, смакам, атмосфері застілля. Засновані на образі вина ліричний пейзаж чи натюрморт, медитація чи тост, пісня чи посвята завжди передбачають «співтворця» – читача з його зосередженим проникненням у світ, зображений у віршованих творах.The article represents an analysis of the specification of wine imagery created in Ukrainian poetry dated back to early Modernism (the first third of the 20th century). There was affirmed that, upon getting acquainted with written masterpieces dedicated to wine, the recipients are inspired to profoundly cognize the mysteries of its history, production technology, and culture of consumption. In fact, apart from the metaphoric meanings, images of wine and wine drinking in Ukrainian poetry contain the associative complexes emerging due to selection of wines, their colors, scents and tastes, and feast atmosphere. A lyrical landscape or still-life, meditation or toast, song or epistle always has an implicit co-author – a reader who is able to permeate into the world depicted in verse works.
  • Ескіз
    Документ
    Вино як символ художньої творчості у поетичному доробку Богдана-Ігоря Антонича
    (2018) Науменко, Наталія Валентинівна
    Вино – один з найбільш поширених образів української духовної культури. Розповідь про вина, їхні цілющі властивості у поетичній формі робила їх зрозумілими для читача, а елемент художньої фантазії стимулював роботу мислення людини й приводив до формування незвичайних асоціативних рядів. Творцем цілого масиву української «винної» поезії доби модернізму став Богдан-Ігор Антонич. Попри те, що художня форма поезій «Трьох перстенів» значно програє за розмаїтістю першій книзі Антонича – «Привітання життя», у них значно підноситься головне змістове начало: пантеїстичне світобачення, повернення слову його внутрішньої форми, здатності до метафоризації. А це й є результатом творчого неспокою, ніцшеанським «чудом діонісійського», котре, зокрема, веде до синестезії.
  • Ескіз
    Документ
    Варіації образу вина в українській романтичній поезії
    (2018) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті проаналізовано твори української поезії доби романтизму, до образної структури яких входить концепт «вино». Метою роботи було установити місце даного концепту у формуванні жанрових характеристик окремо взятого віршованого твору. До розгляду взято твори як ліричні (елегії, пісні, філософські поезії), так і ліро-епічні (поеми, балади). Виявлено, що образ вина набуває особливих семантичних рис відповідно до жанру – чинник сюжетотворення, зокрема маркер переломного моменту (у ліро-епіці), алегорія розкоші, символ дружби, перемир’я та єднання (у ліриці). The article represents an analysis of Ukrainian poetry of romantic period (the 19th century) with ‘wine’ for the significant image. The relevance of this work is conditioned by the fact that ‘wine poetry,’ as well as image of wine in Ukrainian literature as a whole, has not been the subject of thorough philological research yet. The purpose of this article was to define the place of the above mentioned conceit in formation of the generic characteristics of a separate verse work. The poems to be studied in this article were both lyrical (an elegy, a song, a philosophical poem) and lyro-epic (a long poem, a ballad etc.), written by Amvrosiy Metlyns’ky, Taras Shevchenko, Yuriy Fed’kovych, Yakiv Schoholiv, Mykhailo Staryts’ky, Pavlo Hrabovs’ky, and Mykola Chernyavs’ky. The imagery of the poems analyzed represented ‘wine,’ first of all, as an artistic detail within the chronotopos of the tavern (‘shynok’), which allowed the writers to show the human loneliness among the crowd (one of the prominent motifs in Romantic literature). Another point was the poet’s reproachful attitude to misusing wine (and alcohol in general), turned into a unique rhetorical figure of opposition between drunkenness and sobriety – for instance, in Shevchenko’s ‘Yakby-to ty, Bohdane pyanyi…’ (If only you could, you drunk Bohdan…). Thirdly, it also was Taras Shevchenko who gave the image of wine the actualization in Romantic style as the symbol of religious rite (Cahors, the so-called ‘church’ red wine) and Eucharist, as it was in Ukrainian literature of Kyiv Rus and Baroque periods. Conclusively, the close reading of all the works made possible for the researcher to expose the additional connotations of image of wine regarding the genre matrix – it became the factor of plot development (particularly, the marker of a climax point in the ballad or the long poem), the allegory of luxury (mostly at the end of the 19th century), the symbol of friendship, reconciliation and unity (first of all, in Taras Shevchenko’s poems which were the interpretations of Ancient Rus narrations, including The Song of Igor’s Campaign).
  • Ескіз
    Документ
    Мотиви винограду і вина в українській та болгарській поезії
    (2010) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті порівнюються поетичні твори М.Рильського та В.Ханчева, сполучені умовним жанровим маркером «виноградна поезія». Установлено, що на художній деталі «вино» автори вибудовують натурфілософську концепцію осягнення світу, в якій природа та творчість перебувають у стані кругообігу. Вивчення інтерпретацій виноградарського мотиву в образній структурі слов’яномовної поезії другої половини ХХ століття показує: чим глибше проникає автор у внутрішній вимір життя ліричного героя, тим ширшим стає коло значень символів «виноград» і «вино». The article presents an analysis of M. Ryl’s’ky’s and V. Khanchev’s poems joined by a figurative genre marker ‘wine-making poetry.’ There was asserted that an artistic detail ‘wine’ had become the basis for the poets’ individual natural-philosophical conception of cognition of the world, in which nature and arts are at the constant circulation state. The studies of ‘wine-making’ motifs’ interpretations in Slavic-language poetry shows: however deep is the author’s penetration into the speaker’s internal world, the circle of meanings of ‘grapes’ and ‘wine’ symbols gets wide.