Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Influence of physicochemical parameters of the alkaline pretreatment on the viscosity of wheat straw slurries(2021) Sydorenko, Vitalii; Obodovych, Oleksandr; Grabova, Tetyana; Podobiy, OlenaThe paper presents the results of the influence of physicochemical parameters of the alkaline pretreatment on the viscosity of wheat straw slurries on its rheological properties. The authors consider the coefficient of apparent viscosity as a complex indicator of wheat straw slurries pretreatment process which depends on the structure and physicochemical properties of system components, thermal parameters of the process (temperature, dispersion, and concentration of dispersed phase, shear flow rate). A wheat straw slurries with a solids content of 10…15% were chosen as the object of research. As a result of research, rheological viscosity and fluidity were constructed for these slurries in the range of shear rates from 1 to 437.4 s-1. The value of viscosity as a function of shear rate for a solids concentration of 10, 12, and 15% w. is given.Документ Розроблення та впровадження норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу(2023) Міщенко, Олексій Семенович; Олійник, Світлана ІванівнаУ статті наведено результати досліджень фактичні втрати спирту етилового при виробництві зневодненої спиртовмісної продукції з бражки з застосуванням зневоднення адсорбцією на молекулярних ситах та зневоднення первапорацією на напівпроникливих мембранах. Отримані результати дали змогу встановити гранично допустимі втрати відповідно для установок де застосовували адсорбційне та мембранне зневоднення на рівні 1,9 % та 2,9 % від спирту поданого на установку під час виробництва у весняно-літній (квітень-вересень) період року та 1,7 % і 2,7 % під час виробництва в осінньо-зимовий (жовтень-березень) період року. В процесі виконання роботи було уточнено фактичні втрати спирту етилового при виробництві зневодненої спиртовмісної продукції з бражки з застосуванням зневоднення азеотропною ректифікацією з циклогексаном. На підставі результатів досліджень було встановлено гранично допустимі втрати на рівні 3,0 % від безводного спирту поданого на установку у весняно-літній період року та 2,8 % в осінньо-зимовий період року.Документ Планування, облік і калькулювання собівартості спирту етилового ректифікованого та біоетанолу(2023) Кизюн, Григорій Олександрович; Олійник, Світлана ІванівнаУ статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень з розроблення методичних рекомендацій, що враховують положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції у промисловості з додержанням усталеної методології, яка не втратила методичної цінності з урахуванням змін в бухгалтерському та податковому обліку. Встановленно єдині підходи до формування цін, обліку і калькулювання собівартості продукції і визначення фінансових результатів з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку, переходу до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог Податкового кодексу України для ДП «Укрспирт». The article presents the results of theoretical and experimental research on the development of methodological recommendations that take into account the provisions on planning, accounting and calculating the cost of production in industry in accordance with the established methodology, which has not lost its methodological value, taking into account changes in accounting and tax accounting. Uniform approaches to price formation, accounting and calculation of production costs and determination of financial results have been established, taking into account the provisions (standards) of accounting, the transition to international standards of financial reporting and the requirements of the Tax Code of Ukraine for "Ukrspirt".Документ Пілотне тепломасообмінне обладнання для комплексної переробки рослинних відходів в біопаливо і побічні продукти(2022) Ободович, Олександр Миколайович; Сидоренко, Віталій Володимирович; Булій, Юрій Володимирович; Азаров, Сергій ПавловичВ статті представлено пілотне, дослідно-промислове тепломасообмінне обладнання для проведення комплексної переробки рослинних відходів сільськогосподарського виробництва в тверде (лігнін) та рідке (біоетанол) біопаливо і побічні продукти. Описано конструкцію та принцип роботи установки. Представлено результати досліджень по делігніфікації соломи пшеничної на пілотній дослідно-промисловій установці. The most significant source of biomass is wood and agricultural crops. The experience of a number of productions, in particular hydrolysis, allows solving the problem of the profitability of processing organic biomass by means of its deep complex processing with obtaining components, the cost of which exceeds the cost of the original organic raw materials, such as fuel. The main results of the complex processing of organic raw materials are increasingly energy-containing products, namely bioethanol and hydrolyzed lignin, which have energy characteristics comparable to fossil fuels. One of the stages of bioethanol production is the hydrolysis stage, which consists of the pretreatment of raw materials before hydrolysis and direct hydrolysis (acidic or enzymatic).Документ The technology of the second generation of bioethanol(2018) Boiko, Petro; Bondar, Nikolai; Kuts, AnatolyУ цій статті ми описуємо практичне виконання другої та заключної частини технологія газифікації біомаси у виробництві біоетанолу (паливного етанолу). Ця частина є перетворення синтез-газу в етанол за допомогою мікроорганізмів. Умови життя мікроорганізмів залежить від багатьох умов: температури, pH, впливу інгібіторів та/або активаторів. Це все умови дають змогу реалізувати промислове виробництво біоетанолу з целюлози. In this article we describe the practilal realazing of the second and final part of the technology of biomass gasification in the bioethanol (fuel ethanol) production. This part is the conversion of syngas to ethanol using the microorganisms. The living conditions of microorganisms depends from meny conditions: temperature, pH, ingibitors and/or activators influence. This all conditions give as realize the industrial volume production of bioethanol from cellulose.Документ Dehydration to bioethanol (fuel ethanol)(2017) Boiko, Petro; Bondar, Nikolai; Kuts, AnatolyУ цій статті ми описуємо технологію зневоднення біоетанолу (палива етанол). In this artical we describe the technology of degydration of bioethanol (fuel ethanol).Документ Selection of the technological parameters of fermentation of high-concentration wort with osmophilic yeast races for obtaining bioethanol(2021) Kovalchuk, Svitlana; Mudrak, TatianaBioethanol production is a key issue that helps meet the growing demand for energy resources and ensure a sustainable economy. A promising direction is producing bioethanol by using the technology of fermentation of grain high-concentration wort.The purpose of this work is researching of thefermentation process of the high concentrations wort by distiller’s yeast osmophilic races at high acidity and selection of technological parameters forbioethanol production.Selective breeding of a new strain of the yeast Saccharomyces cerevisiae DO-16 has allowed obtaining ethanol producers able to ferment grain wort with the dry matter concentration 24–34% at pH 3.0–6.0, with alcohol accumulation in the fermented wash up to 17% vol.It has been studied how the pH of wort affects the dynamics of yeast cell synthesis by the distiller’s yeast races Saccharomyces cerevisiaeDO-11 and Saccharomyces cerevisiaeDO-16. It has been established that at the pH values2.5, 3.0, 3.5, and 4.0, the concentration of yeast cells in the race Saccharomyces cerevisiaeDO-16 was higher by 2.6, 1.7, 1.5, and 1.4 times respectively, as compared withSaccharomyces cerevisiaeDO-11. It has been found that culturing industrial yeast of these races at low pH values will provide not only the required sterility of the substrate, but also a high content of yeast cells, which is 250–320 million/cm³.The chemical and technological parameters of the fermented wash obtained by using theyeast races Saccharomyces cerevisiaeDO-11 and DO-16 at the wort concentration 20–34% DM have been studied. It has been found that under all research conditions, the yeast of the race Saccharomyces cerevisiaeDO-16 synthesised more ethanol than the strainSaccharomyces cerevisiaeDO-11 did.The use of a new high-productive strain of Saccharomyces cerevisiae DO-16 will allow fermenting wort with a high ethanol concentration in the wash. It will also reduce the consumption of heat expended on isolating alcohol from the wash and of water expended on cooling, and lessen the amount of post-alcohol stillage. Для задоволення зростаючого попиту на енергетичні ресурси і забезпечення стійкої економіки, ключовим питанням є виробництво біоетанолу. Перспективним напрямом для одержання біоетанолу є застосування технології зброджування сусла із зернової сировини з високим вмістом сухих речовин. Мета представленої роботи –дослідження процесу зброджування сусла високих концентрацій осмофільними расами спиртових дріжджів при підвищеній кислотності середовища тапідбір технологічних параметрів для отримання біоетанолу. Шляхом селекції нового штаму дріжджівSaccharomyces cerevisiae ДО–16 одержано продуценти спирту етилового, які спроможні зброджувати зернове сусло з концентрацією сухих речовин 24–34% при рН 3,0–6,0 з накопиченням спирту в зрілій бражці до 17% об. Проведено дослідження щодо впливу рН сусла на динаміку накопичення дріжджових клітин Saccharomyces cerevisiae ДО–11 та Saccharomyces cerevisiae ДО–16. Встановлено, що при значеннях рН 2,5; 3,0; 3,5 та 4,0 у раси Saccharomyces cerevisiaeДО–16 концентрація дріжджових клітин була вищою в 2,6; 1,7; 1,5 та 1,4 рази відповідно порівнюючи з Saccharomyces cerevisiaeДО–11. Встановлено, що культивування виробничих дріжджів досліджуваних рас при низьких значеннях рН забезпечить не тільки необхідну стерильність субстрату, але й високий вміст дріжджових клітин –250–320 млн/см³. Досліджено хіміко-технологічні показники зрілої бражки при застосування дріжджів раси Saccharomyces cerevisiaeДО-11 та ДО-16 при концентрації сусла від 20 до 34% сухих речовин. Встановлено, що за всіх умов досліджень, дріжджі раси Saccharomyces cerevisiae ДО-16 синтезували більше етанолу порівняно із расою Saccharomyces cerevisiaeДО-11. Застосування нового високопродуктивного штаму Saccharomyces cerevisiae ДО–16 дозволить зброджувати сусло з підвищеною концентрацією спирту етилового в бражці, а також знизити витрати теплової енергії на виділення спирту із бражки і води на охолодження, та зменшення кількості післяспиртової барди за умов її використання на приготування замісу.Документ Інтенсифікація синтезу практично важливих мікробних метаболітів на суміші субстратів(2018) Пирог, Тетяна Павлівна; Гершман, Артем; Пенчук, Юрій МиколайовичУ статті проаналізовано сучасну наукову літературу останніх двохп ’яти років щодо підвищення синтезу на змішаних субстратах (у тому числі й промислових відходах) первинних (органічні кислоти, ліпіди, ферменти), вторинних (полігідроксиалканоати, полісахариди, поверхнево-активні речовини) метаболітів, а також біоетанолу і біоводню. Використання суміші субстратів у мікробних технологіях дає змогу збільшити показники синтезу практично цінних метаболітів у 1,5— 10 разів порівняно з вирощуванням продуцентів на відповідних моносубстратах, а також у деяких випадках навіть регулювати склад і властивості цільового продукту.Документ Отримання практично цінних сполук з використанням рекомбінантних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Частина 1: Синтез етанолу, бутанолу та ізобутанолу(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаУ пропонованому огляді зроблено аналіз сучасної наукової літератури щодо отримання етанолу, бутанолу та ізобутанолу з використанням генетично модифікованих клітин S. cerevisiae. Сучасні дослідження щодо можливості отримання біоетанолу за допомогою мікробного синтезу спрямовані на використання лігноцелюлозної сировини як поновлювального джерела енергії, тому метою конструювання рекомбінантних штамів S. cerevisiae є створення клітин, здатних споживати цукри лігноцелюлозних матеріалів. Оскільки сахароміцети не здатні катаболізувати ксилозу, модифікацію дріжджів проводять, використовуючи такі гетерологічні шляхи, як ксилозоредуктазно-ксилітолдегідрогеназний або ксилозоізомеразний. Наступним завданням є створення штамів S. cerevisiae, здатних одночасно зброджувати змішані цукри лігноцелюлозних матеріалів. У процесі попередньої обробки лігноцелюлозної сировини фізичними чи хімічними методами утворюється велика кількість токсичних сполук, які є інгібіторами мікробної ферментації, тому одним із завдань є конструювання S. cerevisiae, що будуть стійкими до дії різних інгібіторів. Мікробіологічне виробництво бутанолу було одним з перших широкомасштабних промислових процесів глобального значення. Дослідження цього процесу, незважаючи на його столітню історію розвитку, продовжуються і нині. Природними продуцентами бутанолу є бактерії роду Clostridium. Через ряд недоліків їх застосування увагу науковців привертають інші мікроорганізми, які широко використовуються у промислових масштабах, зокрема дріжджі S. cerevisiae. Ізобутанол є біопаливом наступного покоління. Це побічний продукт синтезу валіну у S. cerevisiae. Для збільшення його синтезу створюють рекомбінантні штами дріжджів, використовуючи різні стратегії генетичної та метаболічної інженерії. With the development of genetic engineering methods, the yeast Saccharomyce s cerevisiae began to be used as an expression platform for the production of practically valuable compounds, in particular alcohol, which can be used as biofuel. Today S. cerevisiae cells are a widely studied model eukaryo system at the molecular level, which can be used with a large number of available genetic tools. This review analyzes the modern scientific literature on the production of ethanol, butanol and isobutanol using genetically modified S. cerevisiae cells. Modern research on the possibility of obtaining bioethanol using microbial synthesis is aimed at using lignocellulosic raw materials as a reducing energy source. Therefore, the aim of constructing recombinant S. cerevisiae strains is to create cells that will be able to consume sugar of lignocellulosic materials. Since Saccharomycetes are not capable for catabolizing xylose, yeast modification is carried out using such heterologous pathways as xylose reductase-xylitol dehydrogenase or xylose isomerase. The next challenge is to create S. cerevisiae strains that are capable for simultaneously fermenting mixed sugar of lignocellulosic materials. Since in the process of pretreatment of lignocellulosic raw materials by physical or chemical methods, a large number of toxic compounds are formed that are inhibitors of microbial fermentation, one of the tasks is to design S. cerevisiae that will be resistant to the effects of various inhibitors. The microbiological production of butanol was one of the first large-scale industrial process of global importance. Research of this process, despite its 100-year history of development, continues nowadays. Bacteria of the genus Clostridium are natural butanol producer. Due to a number of disadvantages of their use, the attention of scientists is attracted by other microorganisms that are widely used on an industrial scale, in particular the yeast S. cerevisiae. Isobutanol is the next generation biofuel. This alcohol is a byproduct of the synthesis of valine in S. cerevisiae. To increase its synthesis, recombinant yeast strains are created using various strategies of genetic and metabolic engineering.Документ Пути повышения эффективности работы сахарных заводов за счет производства биоэтанола(2020) Наконечная (Мартынюк), Алина Сергеевна; Ковальчук, Светлана СтепановнаСегодня производство биоэтанола из сахарной свеклы, промежуточных и побочных продуктов переработки сахаросодержащего сырья в Украине находится на начальной стадии развитие. Перспективным вопросом является модернизация сахарных заводов с учетом производство биоэтанола. В то же время можно регулировать производство сахара и биоэтанол в зависимости от потребностей рынка. Внедрение инновационных технологий в продукцию повысит конкурентоспособность компании на мировом рынке.Today, the production of bioethanol from sugar beets, intermediate and by-products of the processing of sugar-containing raw materials in Ukraine is at the initial stage of development. A promising issue is the modernization of sugar factories taking into account the production of bioethanol. At the same time, it is possible to regulate the production of sugar and bioethanol depending on the needs of the market. The introduction of innovative technologies in production will increase the company's competitiveness in the world market.