Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ "Тихоня" Василя Земляка як взірець сучасної української анімалістичної прози(2024) Науменко, Наталія ВалентинівнаОкреслено жанрово-стильові та композиційні особливості оповідання "Тихоня" Василя Земляка, яке належить до класичних взірців української анімалістичної прози, як і літератури для дітей, другої половини ХХ століття. Показано, що наскрізний анімалістичний образ (кінь) зумовлює суположення різних поглядів на спілкування людини з твариною, формування моделей поводження з нею як із боку дітей, так і з боку дорослих, пошук точок дотику цих моделей. Тим самим оприявнюються шляхи символізації тварини, характерні, зокрема, для українського світогляду, у свідомості персонажа-підлітка. Своєю чергою, в категоріях жанру архітвір В. Земляка виявляє тенденції поєднання оповідання з новелою, що помітно у динамізмі оповіді та формуванні новелістичного Wendepunkt'уДокумент Особливості романної оповіді в романі "Шум і лють" Вільяма Фолкнера(2024) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті простежено формування особливостей романної оповіді та риси експериментаторства, оприявнені у творі Вільяма Фолкнера «Шум і лють» (“The Sound and the Fury”), опублікованому у 1929 році. Новизну структури роману спостережено передусім у тому, що письменник розвиває загалом нескладний сюжет повістування у чотирьох різних за формозмістом наративних парадигмах: по-перше, з метою показати одну й ту саму подію та пов’язані з нею колізії очима трьох братів – німого, але чуйного олігофрена Бенджі; неоромантичного за внутрішньою сутністю неврастеніка Квентіна; колись успішного «тверезого» ділка Джейсона та афро-американки Ділсі. Кожен персонаж має свою свідомість, характер та бачення дійсності, що їх виразно помітно у формозмісті твору – застосуванні різноманітних мовленнєвих і образних конструкцій задля показу єдиної події.Документ Співпраця науковця та комп’ютера як джерело нових поетичних образів(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті окреслено особливості формування образності слів у контексті комп’ютерного оброблення тексту. Зважаючи на той факт, що вузькоспеціальні філологічні та інші наукові терміни, рідкісні власні назви й діалектні слова, відсутні у тезаурусі Microsoft Office Word, але наявні у канві тексту – як наукового, так і художнього, – можуть піддаватися певним модифікаціям (заміні однієї літери на іншу, розірвання невідомого слова на дві частини тощо), установлено: варто не лише звертати на це увагу під час набору та, особливо, редагування файлу, а й тримати у фокусі потенційну образну знахідку, ко-тра може утворитися завдяки “допомозі” комп’ютера.