Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Криптовалюта як інструмент залучення інвестицій та перспектива стратегічного розвитку біоенергетичного потенціалу переробних підприємств галузі АПК в Україні(2023) Данкевич, Андрій Євгенович; Малінов, Владислав АндрійовичСтаття присвячена дослідженню можливостей використання криптовалюти як інноваційного механізму фінансування в аграрному секторі України, зокрема переробних підприємств. Аграрний сектор, який є фундаментом економіки багатьох країн, стикається з викликами у забезпеченні ефективного фінансування. Традиційні методи фінансування часто не можуть задовольнити потреби сектору через високі відсоткові ставки, вимоги до застави та тривалі процеси погодження. Криптовалюта, яка базується на технології блокчейн, пропонує ряд переваг, таких як прозорість транзакцій, зниження витрат на транзакції та можливість здійснювати міжнародні платежі без посередників. Це може мати особливе значення для аграрних підприємств, які шукають шляхи оптимізації своєї діяльності та залучення інвестицій. Основна увага в статті приділяється ролі криптовалют у сільському господарстві. Розглядаються основні принципи роботи криптовалют, такі як біткойн, Ethereum та інші, а також їх потенційне використання в аграрному секторі. Особливий акцент робиться на можливостях використання «розумних контрактів» для автоматизації платежів та управління ризиками. У статті автори також розглядають потенційні виклики та обмеження, пов’язані з впровадженням криптовалют у сільському господарстві. Це включає регуляторні питання, потребу в освіті та розумінні нових технологій, а також ризики, пов’язані з волатильністю криптовалют. Основні висновки дослідження підкреслюють величезний потенціал криптовалют для трансформації сільськогосподарського сектору, надаючи нові економічні можливості для фермерів та переробних підприємств. Зокрема, криптовалюта може відігравати ключову роль у фінансуванні інноваційних агротехнологічних проектів, сприяючи сталому розвитку сектору. Загалом, стаття є важливим внеском у дослідження ролі криптовалют у сільському господарстві, надаючи цінні інсайти для дослідників, практиків та політиків, які зацікавлені в оптимізації та модернізації аграрного секторуДокумент The Ukrainian agricultural sector and its main problems(2021) Vzhytynska (Omelchenko), KseniiaAll agricultural markets will be negatively affected by the poor macroeconomic fundamentals in Ukraine. There will be limited investment into the country over the coming quarters given the unstable situation, which will affect agricultural production over forecast period. Russia's ban on imports from Ukraine will weigh on production for the dairy and livestock industries, as Russia represents one of Ukraine's largest agricultural export markets. Furthermore, significant currency depreciation will limit imports, hitting input usage and domestic investment. Ukraine is blessed with rich farming and forestry resources. Agriculture has traditionally been one of the most important sectors of the Ukrainian economy, given the high quality and availability of fertile land. More than two thirds (71,2%) of the total land area is agricultural land, compared to only 13,2% in Russia and 44,3% in the EU. Arable land at 32,5 million hectares has the largest area in Europe after Russia, accounting for 56,1% of the total land area – the highest percentage in Europe after Denmark. So, about 80 percent of the agricultural area is arable land, two-thirds of it the agriculturally rich "black soil". The primary food harvest products are barley, maize, potatoes, rice, soybeans, sugar beets, and wheat. Погані макроекономічні показники в Україні негативно вплинуть на всі сільськогосподарські ринки. Протягом найближчих кварталів інвестиції в країну будуть обмежені, враховуючи нестабільну ситуацію, яка вплине на сільськогосподарське виробництво протягом прогнозованого періоду. Заборона Росії на імпорт з України вплине на виробництво молочної та тваринницької промисловості, оскільки Росія є одним із найбільших експортних ринків сільськогосподарської продукції України. Крім того, значне знецінення валюти обмежить імпорт, вдарячи по використанню факторів виробництва та внутрішнім інвестиціям. Україна має багаті сільськогосподарські та лісові ресурси. Сільське господарство традиційно було однією з найважливіших галузей економіки України, зважаючи на високу якість і наявність родючих земель. Більше двох третин (71,2%) загальної площі землі займають сільськогосподарські угіддя, у порівнянні з лише 13,2% у Росії та 44,3% у ЄС. Площа ріллі в 32,5 мільйона гектарів займає найбільшу площу в Європі після Росії, займаючи 56,1% від загальної площі землі – найвищий відсоток у Європі після Данії. Так, близько 80 відсотків сільськогосподарських площ становлять орні землі, дві третини з них — сільськогосподарські «чорноземи». Основною продовольчою продукцією є ячмінь, кукурудза, картопля, рис, соя, цукровий буряк, пшениця.Документ Mаcrotconomic situation of the Ukrainian agricultural sector(2021) Vzhytynska (Omelchenko), KseniiaThe article considers the current trends in the development of the agro-industrial complex in the framework of the fact that in Ukraine land reform has largely been limited to the transformation of state ownership into collective. Weak reforms have not been able to radically change the traditional collective organization of Ukrainian farms. The disintegration and internal restructuring of large farms were very limited. Therefore, it is not surprising that the transition process does not increase profitability and efficiency. It has been suggested that agriculture can boost broad investment and reform throughout the economy. The main five goals that the state should adhere to in the process of implementing agrarian reform in Ukraine are proposed. The impact of the implementation of agrarian reform on the industry is analyzed and proposals are made to strengthen its action. В статті розглянуті поточні тенденції розвитку агропромислового комплексу в рамках того, що в Україні земельна реформа здебільшого обмежилася перетворенням державної власності у колективну. Слабкі реформи не змогли докорінно змінити традиційну колективну організацію українських господарств. Розпад і внутрішня перебудова великих господарств були дуже обмеженими. Тому не дивно, що процес переходу не забезпечує підвищення прибутковості та ефективності.Висунуто припущення, що сільське господарство може дати поштовх широким інвестиціям та реформам у всій економіці. Запропоновані основні п’ять цілей, яких має притримуватися держава в процесі реалізації аграрної реформи в Україні. Проаналізований вплив реалізації аграрної реформи на галузь та висунуті пропозиції щодо підсилення її дії. Вагомість порушених питань виражається в тому, що діюча владаповинна враховувати всі фактори, які впливають або можуть вплинути на розвиток аграрного сектору України (як ендогенні, так і ендогенні), оскільки тільки завдяки симбіозу пропозицій у цій сфері може бути можливий позитивний результат. Визначено, що негативні дії відбуваються двома шляхами: відсутність відшкодування ПДВ та експортних квот і мит. Звичайно, є багато дрібних позитивів і негативів від державної політики, але вони відносно несуттєві. У статті визначені результати аналізу основних переваг та недоліків реформування в АПК за зазначеними напрямками. Доведено, що подальший прогрес у напрямку підвищення ефективності сільського господарства України потребує продовження реструктуризації фермерських підприємств у менші автономні одиниці, засновані на приватній власності на землю та активи. Також країна потребує чіткого формулювання процедур, які дозволяють вийти окремим особам та малим групам із частками землі та майна, розвитку земельних ринків, а також створення функціонуючої ринкової інфраструктури для конкурентоспроможного постачання сировини, маркетингових послуг та фінансових послуг.Документ Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку у глобальному та локальному вимірах (український кейс)(2022) Забарна, Елеонора Миколаївна; Відоменко, Оксана Іванівна; Томчук-Пономаренко, Наталія Володимирівна; Чирва, Ганна МиколаївнаРозвиток будь якої економічної системи має циклічний характер та передбачає наявність як періодів зростання, так і періодів спаду. Після глобальної світової кризи 2008‐2009 років економіка відновилася досить швидко та активно зростала протягом останнього десятиліття, при цьому глобальна пандемія COVID‐19спровокувала значні економічні проблеми для більшості країн світу, і Україна не стала виключенням, а з початком повномасштабної війни на території держави та впровадженням воєнного стану, вітчизняна економіка зазнає суттєвих проблем та викликів. Особливо в цьому контексті страждає малий бізнес та середнє підприємництво, які в деяких галузях складають основу розвитку та мають найбільший потенціал, зокрема це стосується агропромислового комплексу, торгівлі, харчової та легкої промисловості. Тому, аналіз тенденцій соціально‐економічного розвитку у глобальному та локальному вимірах може стати тим підґрунтям, яке дозволить сформувати перспективи подальшого розвитку та визначити передумови для вирішення найбільш нагальних проблем сучасних економічних систем. The development of any economic system is cyclical in nature and involves both periods of growth and periods of decline. After the global world crisis of 2008‐2009, the economy recovered quite quickly and grew actively during the last decade, while the global pandemic of COVID‐19 provoked significant economic problems for most countries of the world, and Ukraine was not an exception, and with the beginning of a full‐scale war on the territory of the state and implementation of martial law, the domestic economy is experiencing particularly significant problems and challenges. Especially in this context, small businesses and medium‐sized enterprises suffer, which in some sectors form the basis of development and have the greatest potential, in particular, this applies to the agro‐industrial complex, trade, food industry, light industry. Therefore, the analysis of socio‐economic development trends in global and local dimensions can become the basis that will allow to form the prospects of further development and determine the prerequisites for solving the most urgent problems of modern economic systems. At the same time, it should be taken into account that the trends of globalization and the penetration of economies into each other lead to the fact that crisis phenomena spread quite quickly, and problems in one country can significantly affect the development prospects in another. Therefore, when planning measures to support the economy and bring it out of the crisis, macro‐financial organizations usually develop measures not for a specific country, but for a region that may include several countries. However, the main trend remains the need to fight inflation, to stimulate small and medium‐sized businesses, as well as to find ways to minimize the costs of energy resources, as well as to stimulate the production of alternative energy. At the same time, the development of the Ukrainian economy will largely depend on the further scenario of the war, its duration and scale of destruction, and the speed of recovery of the national economy will be determined by the amount of macro‐financial assistance from other states and international organizations.Документ Регулювання розвитку агропромислового комплексу: регіональний рівень(2015) Захарін, Сергій Володимирович; Левчук, Наталія Іванівна; Романовська, Тетяна ІванівнаУ статті розглянуто актуальні питання регулювання розвитку агропромислового комплексу на регіональному рівні. Вказано, що регулювання розвитку агропромислового комплексу регіону здійснюється в рамках реалізації регіональної економічної політики. Головною метою регіональної політики розвитку агро промислового комплексу є забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку регіону на основі оптимального використання агропромислового потенціалу, в тому числі аграрних ресурсів. Внесено пропозиції щодо удоско налення механізму регулювання агропромислового комплексу на регіональному рівні, запропоновано новітні інструменти такого регулювання з урахуванням поточної макроекономічної ситуації.Документ Методологія дослідження функціонування вертикально-інтегрованих структур агропродовольчої сфери(2015) Ніценко, Віталій СергійовичУ статті розглянуто основні галузі агропромислового комплексу та агропродовольчої сфери, визначено їх спільні й відмінні ознаки. За результатами дослідження доведено, що інтеграцію в агропромисловому комплексі потрібно розглядати на мікро-, мезо- та макрорівнях. На основі проведених досліджень побудовано рівні вертикальної інтеграції в агропромисловому комплексі, до якихвходять нижній, передсередній, середній, високий, повний; кожний наступний (вищий) рівень містить нижні. Розроблено схему взаємозв’язків у рамках вертикальної інтеграції, де інтегратором виступає переробне підприємство агропродовольчої сфери. Порівняно ефективність виробництва у вертикальноінтегрованому й неінтегрованих підприємствах.Документ Вплив євроінтеграційного процесу на експортно-імпортну політику України(2019) Тур, Олеся Василівна; Турчина (Побережна), Марія ПетрівнаСтаття присвячена дослідженню поетапності формування взаємовідносин між Україною та Європейським Союзом у період з 1991 по 2018 років. Проаналізовано вплив євроінтеграційного процесу цього періоду на вітчизняні підприємства АПК та загалом на економіку України, особливо після запровадження з 2016 року режиму вільної торгівлі з країнами ЄС, що дозволило Україні диверсифікувати географію та номенклатуру товарів й послуг національного експорту у довгостроковій перспективі. Висвітлено процес радикальної переорієнтації відносин між Україною, Російською Федерацією і країнами ЄС. Виявлено вплив значної відмінності між Україною та країнами ЄС (існує великий розрив у рівнях економічного розвитку України і європейських країн, зокрема, це спостерігається і у сфері сільського господарства) на експортно-імпортну діяльність. Визначено можливості розвитку для експортної діяльності підприємств АПК України в умовах євроінтеграційних процесів. The article is devoted to the stages of formation of relations between Ukraine and the European Union in the period from 1991 to 2018 are investigated. The impact of the European integration process of this period on domestic agricultural enterprises and the Ukrainian economy as a whole is analyzed, especially after the introduction of the free trade regime with the EU countries, which became fully operational from January 1, 2017, which allowed Ukraine to diversify its geography and nomenclature goods and services of national export in the long run. It is revealed that agro-industrial enterprises make a significant contribution not only to the development of the domestic economy, but the agro-industrial sector of Ukraine is a zone of interest for most European countries, especially in the context of the global agarian crisis. Also, the process of radical reorientation of relations between Ukraine, the Russian Federation and the EU countries is highlighted, as since 2014 relations with the main trading partner - the Russian Federation have become aggravated, Ukraine's loss of its markets, which has become the most powerful factor in the transformation of Ukrainian-Russian trade. enterprises not only to search for markets alternative to Russian, but also sources of supply of a number of goods, which in general led to the liberalization of trade between Ukraine and the EU. It was found that the free trade area carries both economic growth opportunities and threats to the country, its industries and enterprises, as there is a large gap in the levels of economic development of Ukraine and European countries. This is especially true in the agricultural sector, since its budget support in the EU is 45% of the gross value of the sector and in Ukraine it is only 6%. It also revealed a limitation of quotas for access of domestic agricultural and food products to international markets, which negatively affects their export potential. Possibilities of development for export activity of domestic agricultural enterprises under the conditions of European integration are determined, as Ukraine has favorable soil and climatic conditions, rich natural resources and human potential, centuries-old traditions of agriculture. All this makes it possible to obtain crops at volumes sufficient to meet domestic needs and to generate export potential.Документ The investment attractiveness of the agricultural sector of Ukraine(2018) Kulynych, Yurii; Shirinyan, LadaThe article provides an analyzed position of Ukraine in the basic ratings of the investment attractiveness and competitiveness, it has been defined key obstacles restraining the attraction of financial resources to the agro-industrial complex and suggested the ways of solving the main problems of the investment attractiveness of domestic agriculture.It has been evaluated the efficiency of the agrarian policy with the total support estimate of the agriculture (Total support estimate – TSE), defining the total amount of transfers which come from taxpayers and consumers. It has been analysed the volume and dynamics of capital investments into the agriculture during 2010-2017. The main drawbacks of the existing investment management system of agrarian enterprises in Ukraine have been determined. It has been proved that the high degree of processing the agricultural products requires not only financial investment, but also such investment as experience, technologies and advanced methods of conducting entrepreneurship. According to the research results there have been created suggestions for improving the investment climate in Ukraine, which will promote not only more openness of the Ukrainian economy, but also a complete inclusion of the Ukrainian agriculture to the global food security system.Документ Problems and opportunities of development of the wine-growing and wine-growing industry of Ukraine(2017) Bilko, Marina; Motusenko, O.; Petlyna, DariaBased on the analysis of the current features of the wine-growing and winemaking enterprises of Ukraine, the leading role of the wine industry in the formation and functioning of the wine-growing and wine-making complex (VWC) on the basis of vertical integration was determined. Studied the position of the wine industry in the system of integration cooperation in the food industry and the priority areas of integration cooperation between VWC enterprises and other market participants. The stages of development (stages of the life cycle) of VWC as part of the agro-industrial complex (AIC), as well as effective integration tools are defined. Possible scenarios for the development of integration cooperation between the VWC, the food industry, the tourism industry and the academic sphere are considered. Ґрунтуючись на аналізі поточних особливостей виноградарських і виноробних підприємств України, була визначена провідна роль виноробної промисловості у формуванні та функціонуванні виноградарського і виноробного комплексу (VWC) на основі вертикальної інтеграції. Вивчили положення виноробної галузі в системі інтеграційного співробітництва в харчовій промисловості і пріоритетних областях інтеграційного співробітництва між підприємствами VWC і іншими учасниками ринку. Визначено етапи розробки (етапи життєвого циклу) VWC як частини Агропромислового комплексу (AIC), а також ефективні інструменти інтеграції. Розглядаються можливі сценарії розвитку інтеграційного співробітництва між VWC, харчовою промисловістю, туристичною галуззю і академічної сферою.Документ Функціональна структура виноградарсько-виноробного кластеру Криму – суспільно-географічний аспект(Альтерпрес, 2011) Руднєва, Марина ГригорівнаВ статті розглянуто основні елементи функціональної структури виноградарсько-виноробного кластеру. Проведено їх порівняння з аналогічними структурами агропромислових комплексів та доведено ефективність саме кластерної моделі розвитку виноробної промисловості Криму. The article describes the main elements of the functional structure of a wine cluster. Based on their comparison with similar structures of agro-industrial complexes, it proved the effectiveness of cluster development model for the Crimean wine-making industry.