Автор у публікації звертається до аналізу сучасного стану розуміння феномену краси, яка за своєю природою відноситься до абсолютних цінностей у сенсі універсально притаманної людському буттю стосовно його вищих духовних ознак. Естетизація потворного, іронія переосмислень і культ антикраси в полоні неоавангардних експериментів заперечують будь-які спроби віднесення краси до абсолюту в його глибоко ціннісному вияві.
Author in the publication refers to the analysis of the current state of understanding of the phenomenon of beauty which by its nature refers to the absolute values in terms of universally inherent in human existence in relation to his higher spiritual attributes. Aesthetization of ugly, irony comprehension and cult of non-beauty in captive of neovanguard experiments deny any attempt to refer to the absolute beauty in its manifestation of deeply values.
