Тези доповідей

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7497

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Властивості наночастинок
    (2021) Пастушенко, Ігор Миколайович; Марценюк, Олександр Степанович
    Використання наночастинок, як практично не відомих раніше технологічних об’єктів, повинно базуватись на знанні їх властивостей. До нанорозмірних об’єктів відносяться атоми, молекули і їх асоціати, частинки різної форми, наноматеріали, наноприлади і нанопристрої розміром менше 100 нм (1 нм = 10-9 м) хоча б в одному вимірі. Наночастинки надмалі, надміцні і надактивні, внаслідок чого їх властивості під дією квантових ефектів можуть різко змінюватись: малотоксичні речовини можуть стати дуже токсичними, частинки не руйнуються, можуть легко проникати крізь клітинні мембрани і руйнувати майже будь-які молекули, з якими вони контактують, порушуючи роботу клітин живого організму. Для з’ясування впливу кожного окремого типу наночастинок на живі організми впродовж тривалого терміну їх дії доцільно обмежити або навіть заборонити їх впровадження у промислове виробництво.
  • Ескіз
    Документ
    Фулерени і шунгіт
    (2021) Пастушенко, Ігор Миколайович; Марценюк, Олександр Степанович
    Фулерени і споріднені з ними за структурною будовою і властивостями наночастинки знаходять все ширше впровадження у різних технологіях. Вперше фулерени були синтезовані штучно у 1985 р. колективом учених у складі англійського астрофізика Г.Крота і американських хіміків Р.Крела, Д.Хіта і О’Брайєра під керівництвом Р.Смоллі у створеній лазерним пучком вугільній плазмі в результаті вибуху графітової мішені під впливом лазерного випромінювання. Молекула фулерену складається з 60 атомів вуглецю (С60) і має вигляд футбольного м’яча, зшитого з 20 майже ідеальних правильних шестикутників і 12 п’ятикутників. Назву фулерен отримав від прізвища американського архітектора Річарда Фуллера (1895-1983), який сконструював купол павільйона США на виставці у Монреалі у вигляді з’єднаних п’яти і шестигранників. Відкриття фулерену стало важливим етапом у розвитку нанохімії. За відкриття і дослідження фулерену колективу вчених була присуджена Нобелівська премія у 1996 р. Сучасна наука виконується колективами учених різних спеціальностей з використанням новітнього обладнання і високочутливих приладів.
  • Ескіз
    Документ
    Наночастинки кремнію, фулерену і срібла
    (2021) Пастушенко, Ігор Миколайович; Михієнко, Яна Анатоліївна; Марценюк, Олександр Степанович
    Глибоке вивчення властивостей наночастинок, серед яких можуть бути як шкідливі, так і корисні для організму людини, дозволить обґрунтувати доцільність їх отримання і використання. Відомі штучні і природні наночастинки кремнію, фулерену, срібла. Двоокис кремнію (пісок) найпоширеніший мінерал на планеті і людина в процесі еволюції пристосувалась до випромінювань води, яка пройшла крізь його товщі, і збагатилась наночастинками кремнію. Така природна вода необхідна для здорового існування людини і сприяє лікуванню захворювань. Навпаки, вода що пройшла крізь товщі мінералів важких і радіоактивних металів, шкодить організму. Настояна на шунгіті вода має певні лікувальні властивості, але спектр її електромагнітних випромінювань не відповідає необхідному для людини. Використання нанокапсул значно знижує попадання в організм наночастинок срібла і зменшує іх побічні ефекти. Природна вода з наночастинками кремнію корисна для організму, а настояну на шунгіті і осріблену воду доцільно використовувати для лікування, а не як добавки до продуктів харчування постійного вживання.