Довгострокова перспектива економічного розвитку підприємств промисловості на сучасному етапі визначає необхідність переходу до інноваційної економіки. Але такий перехід обмежений недостатністю теоретичного обґрунтування щодо вибору шляхів та способів активіза-цій інноваційно-інвестиційних процесів, ускладнений недосконалістю методологічного апарату для оцінки та визначення ступеня ефективно-сті управління інноваційними проектами.
Long term economic development of industrial enterprises at present recognizes the need to transition to an innovative economy. But this transition is limited to failure of the theoretical justification for the choice of ways and means of activism, this innovative investment process is complicated by imperfect methodological apparatus to assess and determine the degree of STI-effective management of innovative projects.
