Матеріали конференцій

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498

Переглянути

Фільтри

20184

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.central nervous system

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Психобіотики – нове покоління пробіотиків
    (2018) Старовойтова, Світлана Олександрівна
    Мікробіом – це фундамент осі кишечник – головний мозок. Бактеріальна колонізація кишечника починається в момент пологів та являє собою часткову копію материнської мікробіоти. Кишечний мікробіом – фактор формування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, що приймає участь в регуляції імуномодулювання, обміну ліпідів, енергетичного балансу та електрофізіологічної активності ентеральної нервової системи. Психобіотики визначають як живі бактерії (пробіотики), котрі при потраплянні в шлунково-кишковий тракт (ШКТ) покращують психофізіолгічний статус внаслідок взаємодії з коменсальними кишечними бактеріями. Більшість дослідників включають в це визначення і пребіотики, що стимулюють збільшення кількості корисних кишечних бактерій Microbial is the foundation of the intestinal axis - the brain. Bacterial colonization of the intestine begins at the moment of labor and represents a partial copy of the maternal microbiota. Intestinal microbial is a factor in the formation of the hypothalamic-pituitary adrenal axis, which participates in the regulation of immunomodulation, lipid metabolism, energy balance and electrophysiological activity of the enteral nervous system. Psychobiotics are defined as living bacteria (probiotics) that, when ingested in the gastrointestinal tract (GIT), improve psychophysiological status as a result of interaction with commensal intestinal bacteria. Most researchers include in this definition and prebiotics that stimulate an increase in the number of useful intestinal bacteria
  • Ескіз
    Документ
    Психобиотики – лекарственные средства при расстройствах центральной нервной системы
    (2018) Старовойтова, Светлана Александровна
    Впервые возможность использования представителей нормальной микрофлоры в терапии депрессивных расстройств была продемонстрирована в 1923 году, когда было экспериментально доказано улучшение настроения у пациентов с меланхолией после лечения живыми молочнокислыми бактериями в желатиновых капсулах. В 2001 году интерес психиатров к желудочно-кишечному дискомфорту и нарушениям микроэкологии кишечника у пациентов возобновился после того, как было показано существование корреляции между частотой запоров и снижением настроения. В 2005 году Alan C. Logan и Martin Katzman показали, что пробиотики могут выступать в качестве адъювантной терапии депрессии, благодаря способности угнетать низкоуровневое воспаление, участвовать в антиоксидантной защите организма и стимулировать выработку BDNF – нейротрофического фактора мозга, вовлеченного в процессы роста и развития нейронов и патогенез тревоги и депрессии. For the first time, the use of representatives of normal microflora in the treatment of depressive disorders was demonstrated in 1923, when it was experimentally proven that mood improvement in patients with melancholia after treatment with live lactic acid bacteria in gelatin capsules. In 2001, psychiatrists' interest in gastrointestinal discomfort and disturbances in the intestinal microecology in patients resumed after the existence of a correlation between the frequency of constipation and a decrease in mood was shown. In 2005, Alan C. Logan and Martin Katzman showed that probiotics can act as an adjuvant treatment for depression, due to their ability to inhibit low-level inflammation, participate in the body’s antioxidant defense, and stimulate the production of BDNF, a neurotrophic brain factor involved in the growth and development of neurons and pathogenesis of anxiety and depression
  • Ескіз
    Документ
    Probiotics and stress factors
    (2018) Starovoitova, Svitlana
    The functional connection between the gastrointestinal tract (GIT) and the central nervous system (CNS) of the host organism was considered. The relationship between the intestinal microbiome and CNS had been analyzed. The main mechanisms of the influence of microbiota on the functions of CNS were shown. The literature data on the role of the intestinal microbiome in disorders of CNS were summarized. The prospects of using probiotics and functional food products enriched with appropriate probiotic microorganisms for the prevention and treatment of neurological disorders, as well as for maintaining the functionality of the immune system in stress subjects were highlighted. Розглянуто функціональний зв'язок між шлунково-кишковим трактом (ЖКТ) та центральною нервовою системою (ЦНС) організму-хазяїна. Проаналізовано зв'язок між мікробіомом кишечника та ЦНС. Показані основні механізми впливу мікробіоти на функції ЦНС. Узагальнено дані літератури про роль мікробіома кишечника при порушеннях ЦНС. Висвітлено перспективи використання пробіотиків та функціональних харчових продуктів, збагачених відповідними пробіотичними мікроорганізмами для профілактики та лікування неврологічних розладів, а також для підтримки функціональності імунної системи під час стресових випробувань.
  • Ескіз
    Документ
    Роль пробиотиков при расстройствах центральной нервной системы
    (2018) Старовойтова, Светлана Александровна
    Цель данного исследования - выявить взаимосвязь между кишечной микробиотой и последствиями нарушения гомеостаза организма под влиянием стрессовых факторов, а также возможные способы предотвращения негативного влияния стрессовых воздействий на макроорганизм The purpose of this study is to reveal the relationship between the intestinal microbiota and the consequences of disturbance of the body's homeostasis under the influence of stress factors, as well as possible ways to prevent the negative impact of stress effects on the macroorganism