Тези доповідей, матеріали конференцій

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7373

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Бактеріоцини лактобактерій козиного молока
    (2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
    З козиного молока виділяють штами лактобактерій, що здатні синтезувати бактеріоцини. В козиному молоці наявний штам Lactobacillus fermentum GA715, який є компонентом мікрофлори козиного молока. Цей штам бактеріоциногенний. Він відіграє значну роль у знищенні бактерій псування, таким чином зберігаючи якість молока.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи створення лікувально-косметичних засобів на основі козиного молока та молозива
    (2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
    Лікувальна косметика захищає шкіру від старіння, дерматологічних проблем, шкідливого впливу навколишнього середовища. Перспективним є створення лікувально-косметичних засобів на основі козиного молока та молозива.
  • Ескіз
    Документ
    Використання козиного молока у косметології
    (2019) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
    Козине молоко за своїми біохімічними властивостями найбільш сприятливе для шкіри людини. Молоко кіз є джерелом вітамінів: А, тіаміну, рибофлавіну, ніацину; джерелом амінокислот – лейцину, глутаміну та аспарагіну; фосфоліпідів, цинку, казеїнату натрію, сироваткового протеїну та інших біологічно активних речовин. Отже, козине молоко та його продукти необхідно використовувати у косметології.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення амінокислотного складу високомолекулярних білків козиного молозива
    (2021) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
    У високомолекулярних білках молозива кіз переважають такі незамінні амінокислоти, як лейцин, лізин, треонін та валін, а серед замінних амінокислот – глутамінова та аспарагінова кислоти, серин та пролін. Отже, у білках молозива кіз переважають амінокислоти, що впливають на імунну систему.
  • Ескіз
    Документ
    Натуральний імуномодулятор на основі білкового комплексу козиного молозива
    (2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
    У числі природних імуномодулювальних засобів знаходяться біологічно активні білкові фрагменти молозива кіз. Козине молозиво – джерело біоактивних імуномодулювальних білків, таких як лактоферин, лізоцим, імуноглобуліни.
  • Ескіз
    Документ
    Бактеріоцини Lactobacillus
    (2019) Волошина, Ірина Миколаївна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Шкотова, Людмила
    Дуже велику кількість бактеріоцинів синтезують лактобацили. Ці речовини мають широкий спектр дії і інгібують ріст умовно-патогенної грампозитивної мікрофлори. Розглянуті найбільш поширені бактеріоцини Lactobacillus.
  • Ескіз
    Документ
    Білки козиного молозива та їх роль у створенні природного імунітету
    (2019) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
    Goat colostrum contains a complex of biologically active high molecular weight proteins with antimicrobial, immunomodulatory and enzymatic activities. The paper examines the prospects of developing and using medicines based on goat colostrum as natural immunomodulators and antibacterial agents.
  • Ескіз
    Документ
    Професійна роль куратора у формуванні світогляду студента
    (2013) Волошина, Ірина Миколаївна
    Роль куратора зводиться не просто до передачі знань студентам, а в стимулюванні їх до самостійної пізнавальної активності, формуванні необхідності у самовдосконаленні і розвитку науково-дослідницьких навичок. The role of the curator is reduced not only to transfer knowledge to students and to stimulate them to independent cognitive activity formation need for self-improvement and development of research skills.
  • Ескіз
    Документ
    Ліпосоми у космецевтиці
    (2014) Волошина, Ірина Миколаївна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Шкотова, Людмила
    Одним з основних факторів, що визначають ефективність дії лікарських косметичних препаратів є ступінь проникнення активних інгредієнтів до органів і тканин, зокрема, шкіри. Для підвищення надходження активних речовин м'яких косметичних засобів через захисні бар'єри шкіряного покриву розроблені специфічні транспортні системи, одними з яких є ліпосоми. Ліпосоми — це сферичні ліпідні везикули, для побудови яких найчастіше використовують різноманітні лецитини, фосфастидилсерини і фосфатилилетаноламіни, що мають відносно невеликі гідрофільні «головки», утворенні фосфогліцериновими важкими ефірними групами, та довгі гідрофобні «хвости», утворені вуглеводневими залишками жирних кислот. One of the main factors that determine the effectiveness of the medical cosmetic products is the degree of penetration of active ingredients to organs and tissues, including the skin. To improve the flow of active substances soft cosmetics through protective barriers designed leather cover specific transport systems, one of which is a liposome. Liposomes - a spherical lipid vesicles, to build which often use a variety of lecithins fosfastydylseryny and fosfatylyletanolaminy with relatively small hydrophilic "head" formation fosfohlitserynovymy heavy ether groups and long hydrophobic "tails" formed hydrocarbon residues of fatty acids.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез мікробних поверхнево-активних речовин для очищення довкілля від нафти та нафтових забруднень
    (2006) Волошина, Ірина Миколаївна; Пирог, Тетяна Павлівна
    Із забруднених нафтою зразків ґрунту ізольовано штам нафтоокиснювальних бактерій, ідентифікований як Rhodococcus erythropolis ЕК-1. Показана можливість синтезу поверхнево-активних речовин штамом під час росту на гідрофільних і гідрофобних субстратах. Встановлено умови культивування штаму на гексадекані, що дають змогу у 3-4 рази підвищити синтез поверхнево-активних речовин. Показана можливість інтенсифікації процесів деструкції нафти накопичувальною культурою нафтоокиснювальних мікроорганізмів у присутності бактерій роду Rhodococcus і мікробних поверхнево-активних речовин. Встановлено, що ступінь очищення води, забрудненої нафтою (100-250 мг/л) іммобілізованими на керамзиті клітинами R. erythropolis ЕК-1 при високій швидкості подачі води (до 0,68 л/хв), низькій аерації (до 0,1 л повітря/л води за хв) та періодичній подачі 0,01 % діамонійфосфату становила 99,5 – 99,8 %.