Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
29 результатів
Результати пошуку
Документ Покращення якості пшенично-житнього хліба з використанням продуктів переробки круп’яних культур(2023) Михонік, Лариса Анатоліївна; Кирічок, Тетяна Олександрівна; Гетьман, Інна Анатоліївна; Науменко, ОксанаВідомо, що борошно зеленої гречки є джерелом білків, розчинних і нерозчинних харчових волокон, вітамінів, мінеральних речовин, антиоксидантів та фенольних сполук тощо. Не менш важливим є також збереження ферментного комплексу за відсутності термічної обробки під час виготовлення борошна зеленої гречки, активність якого є вкрай необхідною під час перебігу біохімічних процесів. В умо-вах зростання кількості підприємств малої потужності ефективно впроваджу-вати прискорені технології хліба, в тому числі зі спонтанними заквасками. Вико-ристання борошна зеленої гречки як поживного середовища для заквасок дасть змогу збагатити хліб корисними складовими цього виду борошна та прискорити технологічний процес. Встановлено, що раціональним дозуванням закваски спонтанного бродіння з борошна зеленої гречки в технології пшенично-житнього хліба є 30% до маси борошна (маса гречаного борошна в заквасці — 15%, таким чином відповідна кількість пшеничного борошна замінюється гречаним). Показано доцільність включення до складу рецептури 10% гречаних пластів-ців та 3% сухої пшеничної клейковини, а також 3% олії соняшникової та 1% цибулі сушеної для покращення смако-ароматичних властивостей. Ці рецептурні інгредієнти покращують споживчі властивості хліба, про що свідчить зростан-ня комплексного показника якості. Показано, що в розробленій рецептурі хліба зростає вміст білка та харчових волокон на 30 та 44,1% відповідно. При цьому підвищується забезпечення добової потреби в білку та харчових волокнах, вітамінах РР, Е, макро- та мікронутрі-єнтах магнію, цинку, заліза. Отже, удосконалення технологій хлібних виробів на спонтанних заквасках з борошна круп’яних культур має значний економічний і соціальний ефект завдяки покращенню їх споживчих властивостейДокумент Збагачення листкових дріжджових виробів подрібненим насінням льону золотого(2020) Бондаренко, Юлія Вікторівна; Білик, Олена Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Стрілець, Марія АндріївнаУ статті розглянуто можливість застосування подрібненого насіння льону золотого у рецептурі хлібобулочних виробів з листкового дріжджового тіста. За результатами лабораторного випікання та графо-математичного методу оптимізації за комплексним показником якості та інтегральним скором виробів встановлено, що в рецептуру листкових виробів доцільно вносити до 15 % подрібненого насіння льону. Використання у складі листкових виробів подрібненого насіння льону дозволило знизити рецептурну кількість маргарину на шарування тіста з 35 % до маси тіста до 20 % та збагатити вироби ненасиченими жирними кислотами насіння льону.. The paper considers the possibility of using crushed golden flax seeds in the recipe of bakery products from puff yeast pastry. According to the results of laboratory baking and graph-mathematical method of optimization by a complex indicator of quality and integrated sсore of products, it is established that it is advisable to add up to 15% of crushed flax seeds in the recipe of puff products. The use of crushed flax seeds as a part of puff products allowed to reduce the amount of margarine for layering the dough from 35 % to 20 % to the weight of the dough and to enrich the products with unsaturated fatty acids of flax seeds.Документ Особливості використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в технології хліба(2021) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаОсобливості хімічного складу гречаного та вівсяного борошна дозволяють використовувати їх в складі живильного середовища заквасок з метою інтенсифікації технологічних процесів, покращення харчової цінності та розширення асортименту хлібних виробів. Дослідження вуглеводно-амілазного комплексу показали, що у гречаному борошні, порівняно з пшеничним, більше власних цукрів, але активність амілолітичних ферментів низька. Автолітична активність круп’яних видів борошна нижча, ніж пшеничного, що корелює з показником цукроутворювальної здатності. Показники газоутворювальної та цукроутворювальної здатностей борошняних сумішей круп’яного з пшеничним борошном, навпаки, вищі, що може бути пов’язано з гранулометричним складом досліджуваних видів борошна, розміром крохмальних зерен, особливостями технології гідротермічного оброблення круп під час підготовки до помелу. Дослідження формоутримувальної здатності показало, що додавання вівсяної закваски покращує цей показник. Під час розведення заквасок спонтанного бродіння з гречаного та вівсяного борошна встановлено, що після п’ятого поновлення якість заквасок за органолептичними та фізико-хімічними показниками стабілізується, з кислотністю в межах 16,0-18,0 град та активністю МКБ 45-60 хв, і можуть бути використані у виробничому циклі для приготування хліба. За умови дотримання необхідних параметрів та схеми розведення можливо отримати закваски з показниками, які здатні забезпечити хід технологічного процесу та отримати продукцію високої якості. В результаті пробного лабораторного випікання встановлено, що приготування пшеничного хліба з використанням заквасок спонтанного бродіння з борошна вівсяного та зеленої гречки в кількості до 12 % дозволяє отримати вироби, які відповідають нормативній документаціїДокумент Технологічні аспекти використання вівсяної закваски спонтанного бродіння в технології пшенично-житнього хліба.(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса АнатоліївнаУ статті досліджено можливість використання вівсяного борошна в якості поживного середовища для виробництва хлібопекарських заквасок спонтанного бродіння. Ці закваски запропоновано використовувати в технології пшенично-житнього хліба, який потребує покращення харчової цінності та розширення асортимент. Зроблено висновки, що різноманітність хімічного складу та висока поживна цінність вівсяного борошна створює передумови для використання його в технології хліба. Розроблено та описано схему ведення циклу розведення та виробничого циклу для отримання вівсяної закваски спонтанного бродіння з показниками, що забезпечують необхідний перебіг технологічного процесу та високу якість готових виробів. Дослідивши специфічні особливості органолептичних, біотехнологічних та фізико-хімічних показників якості закваски зроблено висновок, що за умови чітко регламентованих оптимальних параметрів та дотримання схеми ведення можливо отримати закваски високої якості, близьких за показниками до традиційних житніх та пшеничних, з подальшим їх використанням в технології хліба. Проведено пробне лабораторне випікання пшенично-житнього хліба з метою вибору оптимального дозування вівсяної закваски в рецептуру та дослідження її впливу на перебіг технологічного процесу, а також органолептичні, фізико-хімічні показники якості готових виробів. Встановлено, що додавання вівсяної закваски, як джерела достатньої кількості поживних речовин для життєдіяльності бродильної мікрофлори, в кількості 30 - 40 % до маси борошна дозволяє забезпечити інтенсивне кислотонакопичення та пришвидшити процеси дозрівання тіста. Аналізуючи органолептичні показники якості, зроблено висновки, що за рахунок більш збалансованого співвідношення летких та нелетких органічних кислот в складі закваски можливо покращити смако-ароматичні показники пшенично-житнього хліба. Вивчення основних фізико-хімічних показників виробів з використанням вівсяної закваски спонтанного бродіння показали, що вони незначно відрізнялись від контрольного зразку з житньою закваскою і відповідали вимогам нормативних документів до якості пшенично-житнього хліба. Отримані результати досліджень свідчать, що особливості хімічного складу вівсяного борошна дозволяють ефективно його використовувати в складі живильного середовища хлібопекарських заквасок з метою інтенсифікації технологічних процесів та розширення асортименту хлібних виробів.The article explores the possibility of using oat flour as a nutrient medium for the production of spontaneously fermented baking sourdough cultures. It was proposed to use these starter cultures in the technology of wheat-rye bread, which needs to improve its nutritional value and expand the range. It is concluded that the variety of chemical composition and high nutritional value of oat flour create the prerequisites for its use in bread technology. The diagrams of the breeding cycle and the production cycle for obtaining the oat culture of spontaneous fermentation with indicators that provide the necessary course of the technological process and high quality of finished products have been developed and described. Having studied the specific features of organoleptic, biotechnological and physicochemical indicators of the quality of the sourdough, it was concluded that with clearly regulated optimal parameters and adherence to the management scheme, it is possible to obtain high quality sourdoughs, close in terms of indicators to traditional rye and wheat, with their subsequent use in bread technology. A test laboratory baking of wheat-rye bread was carried out in order to select the optimal dosage of oat culture in the recipe and study its influence on the course of the technological process, as well as organoleptic, physicochemical indicators of the quality of finished products. It has been established that the addition of oat culture as a source of sufficient nutrients for the vital activity of fermenting microflora, in an amount of 30 - 40% to the flour mass, allows for an intensive accumulation of acids and accelerates the maturation of the dough. Analyzing the organoleptic quality indicators, it was concluded that due to a more balanced ratio of volatile and non-volatile organic acids in the sourdough composition, it is possible to improve the taste and aroma indicators of wheat-rye bread. The study of the main physical and chemical parameters of products using spontaneously fermented oat sourdough showed that they slightly differed from the control sample with rye sourdough and met the requirements of regulatory documents for the quality of wheat-rye bread. The research results indicate that the peculiarities of the chemical composition of oat flour make it possible to effectively use it in the composition of the nutrient medium for baking starter cultures in order to intensify technological processes and expand the range of bread products.Документ Дослідження вуглеводно-амілазного комплексу борошна круп’яних культур і його сумішей з пшеничним(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Кухаренко, Іванна ОлександрівнаУ статті досліджено показники вуглеводно-амілазного комплексу борошна круп’яних культур та його сумішей з пшеничним — вміст власних цукрів, цукроутворювальну здатність, автолітичну активність, газоутворювальну здатність, а також технологічні властивості, які тісно пов’язані з вищезазначеними показниками. Встановлено, що більшу кількість власних цукрів, порівняно з пшеничним борошном, мають ячмінне та гречане борошно, що позитивно впливає на газоутворення в тісті на початку бродіння.Дослідження формоутримувальної здатності показали, що більшість видів борошна можливо застосовувати в рецептурах не лише формового, але й подового хліба, адже показники розпливання кульки тіста незначно відрізнялись від контрольного зразка. Досліджені показники вуглеводно-амілазного комплексу, технологічних властивостей борошна круп’яних культур і його сумішей з пшеничним дають змогу використовувати їх в технології галузі, при цьому прогнозувати перебіг технологічних процесів у технології хліба з використанням борошна круп’яних культур.The article investigates the indicators of the carbohydrate-amylase complex of cereal flour and their mixtures with wheat — the content of their own sugars, sugar-forming ability, autolytic activity, gas-forming ability, as well as technological properties that are closely related to the above-mentioned indicators. It was found that barley and buckwheat flours have a greater amount of their own sugars, in comparison with wheat flour, which has a positive effect on gas formation in the dough at the beginning of fermentation. The indicators of gas-forming and sugar-forming abilities of oat, barley, rice and green buckwheat flour are lower than the corresponding indicators of wheat flour, and mixtures are, on the contrary, higher. This is probably due to the granulometric composition of the studied types of flour, the qualitative and quantitative composition of enzymes, differences in the technology of hydrothermal treatment of cereals in preparation for grinding, which cause changes in the structure of starch grains and a decrease in the activity of enzymes. The influence of oatmeal, barley, rice and buckwheat flo¬ur on thetechnological properties of mixtures of wheat flour with flour of cereal crops was also established, namely, the gas-holding capacity for the specific volume of the dough and the shape-holding ability for spreading of the dough ball, which depend on the state of the carbohydrate amylase complex, determining the intensity fermentation of the dough and the content of water-soluble substances in it. It has been proven that the samples of dough from flour mixtures are characterized by a low rate of gas-holding capacity, in comparison with the control sample (dough from wheat flour), however, the specific volume of dough from mixtures of wheat flour with rice and green buckwheat flour deteriorates slightly. The investigated indicators of the carbohydrate-amylase complex and the technological properties of cereal flour and their mixtures with wheat allow their use in industry technology, while predicting the course of the technological process in bread technology using cereal flour.Документ Вплив структуроутворювачів на якість безглютенового хліба з суміші рисового та кукурудзяного борошна(2017) Дробот, Віра Іванівна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Грищенко, Анна МиколаївнаВ статті наведено результати досліджень впливу камедей ксантану, карбоксиметилцелюлози та гідроксипропілметилцелюлози на показники якості безглютенового хліба з суміші рисового та кукурудзяного борошна. Встановлено, що найкраща якість виробів досягається за використання суміші камеді ксантану та гідроксипропілметилцелюлози у співвідношенні 0,5:1. Дослідження показали, що суміш струткуроутворювачів доцільно додавати в кількості 1,0-1,5 % до маси борошна. The results of studies of the influence of xanthan gum, carboxymethylcellulose and hydroxypropyl methylcellulose on the quality of gluten-free bread from a mixture of rice and corn flour are presented in the article. It has been established that the best quality of the products is achieved by using a mixture of xanthan gum and hydroxypropylmethylcellulose in a ratio of 0,5:1. The results of the research showed that it is expedient to add a mixture of hydrocolloids in an amount of 1.0-1,5% to the weight of the flour.Документ Технологія безглютенового хліба з використанням заквасок спонтанного бродіння(2019) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна АнатоліївнаДоведено доцільність використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур у технології безглютенового хліба. Встановлено, що закваски здатні позитивно впливати на параметри технологічного процесу, показники якості напівфабрикатів та готових виробів порівняно з контрольним зразком.Документ Показники якості заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в процесі низькотемпературного консервування(2018) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна Анатоліївна; Бєла, Наталія Іванівна; Богдан, Галина СергіївнаДосліджено показники якості заквасок спонтанного бродіння з рисового, ячмінного, вівсяного борошна та борошна зеленої гречки в процесі низькотемпературного консервування. Описано процес виведення та наведено показники якості готових заквасок, а саме, органолептичні та біотехнологічні. Досліджено специфіку змін кислотності та активності молочнокислих бактерій як основних показників якості заквасок в процесі холодильного зберігання. Проаналізовано хімічний склад борошна різних видів круп’яних культур та обґрунтовано необхідність та переваги використання даних фізіологічно-функціональних інгредієнтів в технології хліба із сортового борошна. Показано, що серед круп’яних культур на увагу, у сенсі виготовлення заквасок, заслуговують продукти переробки гречки та вівса, рідше – ячменю. Зроблено висновок, що за якістю білка, вмістом вітамінів, мінеральних речовин та харчових волокон до найбільш цінних круп належать гречка та овес. Білок гречаного борошна добре збалансований за амінокислотним складом, за вмістом лізину він перевершує білок пшениці та жита. Особливостями вуглеводного складу ячменю та вівса є наявність розчинних полісахаридів: пентозанів левулезану, а також β-глюкану – природного пребіотика та імуностимулятора. Доведено ефективність використання вищезазначених видів борошна для приготування заквасок спонтанного бродіння, які можуть бути використані на практиці для збагачення хлібобулочних виробів макро- та мікронутрієнтами. На основі аналізу біотехнологічних показників заквасок та їх зміни в процесі зберігання зроблено висновки щодо їх стійкості до дії низьких температур. Зроблено припущення про наявність стійких штамів молочнокислих бактерій в складі заквасок та обґрунтовано мету подальших досліджень.Документ Використання шроту з насіння розторопші в технології хліба з пшеничного цільнозернового борошна(2017) Михонік, Лариса Анатоліївна; Грищенко, Анна МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню використання шроту з насіння розторопші в технології хліба з пшеничного цільнозернового борошна. Досліджено вплив шроту на кількість та якість клейковини в тісті. Наведено показники технологічного процесу та якості хліба з дозуванням шроту насіння розторопші у кількості 2, 4 та 6 % до маси борошна. The article investigates the use of thistle seed meal in technology of bread made of wheat whole grain flour. The effect of the seed meal onto the quantity and the quality of gluten in the dough is investigated. There are the indexes of the technological process and the quality of whole-grain wheat flour bread with the dosage of seedlings seedlings in quantities of 2, 4 and 6% to the mass of flour.Документ Використання рисового борошна в технології безглютенового хліба(2017) Михонік, Лариса Анатоліївна; Грищенко, Анна МиколаївнаВ статті наведено результати досліджень впливу рисового борошна на показники якості безглютенового хліба, виготовленого з суміші картопляного і кукурудзяного крохмалю. Встановлено доцільність використання 30 % рисового борошна, замість маси крохмалю. Відмічено позитивний вплив рисового борошна на органолептичні показники готових виробів, поліпшення їх хімічного складу. The article presents the results of studies on the influence of rice flour on the quality of gluten-free bread made from a mixture of potato and corn starch. The expediency of using 30% rice flour, instead of starch mass, has been established. The positive effect of rice flour on the organoleptic characteristics of bread and improvement of it chemical composition are noted.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »