Перегляд за Автор "Волошина, Ірина Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Бактеріоцини Lactobacillus
(2019) Волошина, Ірина Миколаївна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Шкотова, Людмила
Дуже велику кількість бактеріоцинів синтезують лактобацили. Ці речовини мають широкий спектр дії і інгібують ріст умовно-патогенної грампозитивної мікрофлори. Розглянуті найбільш поширені бактеріоцини Lactobacillus.
Бактеріоцини лактобактерій козиного молока
(2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
З козиного молока виділяють штами лактобактерій, що здатні синтезувати бактеріоцини. В козиному молоці наявний штам Lactobacillus fermentum GA715, який є компонентом мікрофлори козиного молока. Цей штам бактеріоциногенний. Він відіграє значну роль у знищенні бактерій псування, таким чином зберігаючи якість молока.
Білки козиного молозива та їх роль у створенні природного імунітету
(2019) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
Goat colostrum contains a complex of biologically active high molecular weight proteins with antimicrobial, immunomodulatory and enzymatic activities. The paper examines the prospects of developing and using medicines based on goat colostrum as natural immunomodulators and antibacterial agents.
Біоактивні пептиди молозива як складові компоненти потенційного поліфункціонального парафармацевтика
(2020) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Моцар, Анна В.; Волошина, Ірина Миколаївна
У роботі досліджено функціональну активність фагоцитарних клітин на моделі фагоцитів під впливом препарату на основі білкових фрагментів молозива корів. Крім цього, описані антибактеріальні властивості білкових фрагментів молозива корів. Встановлено мінімальні інгібувальні концентрації препарату на основі білкових фрагментів молозива. Також у роботі досліджено антипроліферативну здатність білкових фрагментів молозива та підтверджено їх безпосередній протипухлинний ефект.
Біодеструкція поверхнево-активних речовин Rhodococcus erythropolis ЕК-1 та підбір біоцидів для попередження цього процесу
(РВЦ НУХТ, 2007) Ігнатенко, Сергій Вікторович; Волошина, Ірина Миколаївна; Пирог, Тетяна Павлівна
Встановлено можливість біодеструкції поверхнево-активних речовин (ПАР, біосурфактанти), синтезованих Rhodococcus erythropolis ЕК-1, чистими культурами мікроорганізмів та мікрофлорою повітря. Рекомендовано біоциди та підібрані їх концентрації, що дають змогу подовжити термін зберігання ПАР. The possibility of biodegradation of surfactants (surfactants, biosurfaktanty) synthesized by Rhodococcus erythropolis EK-1, pure cultures of microorganisms and microbial air. Recommended biocides and picked up their concentration, allowing to extend the shelf life of South Africa.
Біоетичні аспекти як ключові моменти у формуванні екологічного світогляду студентів вищих технічних навчальних закладів
(2012) Волошина, Ірина Миколаївна; Красінько, Вікторія Олегівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Тетеріна, Світлана Миколаївна
Стаття присвячена огляду шляхів вирішення актуальних біоетичних проблем, що стоять на шляху гармонізації взаємовідносин техногенного суспільства і природи, а також аналізу стану підготовки фахівців екобіотехнологічного напряму у вищих технічних учбових закладах. The article is devoted to the consideration of ways of the actual bioethical problems decision which get in way of harmonization of technogenic society and the nature relations. It also devoted to the analysis of state of training of experts on ekobiotehnological trends in the higher technical educational institutions.
Визначення амінокислотного складу високомолекулярних білків козиного молозива
(2021) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
У високомолекулярних білках молозива кіз переважають такі незамінні амінокислоти, як лейцин, лізин, треонін та валін, а серед замінних амінокислот – глутамінова та аспарагінова кислоти, серин та пролін. Отже, у білках молозива кіз переважають амінокислоти, що впливають на імунну систему.
Використання дріжджових пробіотиків у сільському господарстві
(2014) Кушнір, Анастасія Іванівна; Волошина, Ірина Миколаївна
Сучасна інтенсивна індустрія тваринництва, птахівництва та рибництва ґрунтується на використанні в якості обов'язкових компонентів комбікормів різних біологічно активних стимуляторів обміну речовин, травлення, імунітету тварин. Modern intensive livestock industry, poultry farming, based on use in animal feed as mandatory components of different biologically active metabolic stimulant, digestive, immune animals.
Використання козиного молока у косметології
(2019) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
Козине молоко за своїми біохімічними властивостями найбільш сприятливе для шкіри людини. Молоко кіз є джерелом вітамінів: А, тіаміну, рибофлавіну, ніацину; джерелом амінокислот – лейцину, глутаміну та аспарагіну; фосфоліпідів, цинку, казеїнату натрію, сироваткового протеїну та інших біологічно активних речовин. Отже, козине молоко та його продукти необхідно використовувати у косметології.
Використання лізатів Bifidobacterium у косметичних засобах
(2014) Рубель, М. О.; Волошина, Ірина Миколаївна
Пробіотики, які використовуються в косметичних засобах, відновлюють природний баланс шкіри і підвищують її стійкість до зовнішніх факторів. Регулярне використання косметичних засобів з пробіотиками, відновлює баланс мікробного складу шкіри і підтримує його упродовж певного часу, створюючи умови, що забезпечують їй нормальне функціонування. Probiotics are used in cosmetics, restore the natural balance of the skin and increases its resistance to external factors. Regular use of cosmetic products with probiotics, restoring balance microbial composition of the skin and its supporting over time, creating conditions that confer proper operation.
Використання пробіотичних мікроорганізмів у косметичних лікарських засобах
(2014) Рубель, М. О.; Волошина, Ірина Миколаївна
У статті розглянуто нормальну мікрофлору шкіряного покрову людини та розвиток її представників залежно від значення pH шкіри. Показано можливість застосування пробіотичних мікроорганізмів родів Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus, Bacillus та їх метаболітів для створення косметичних лікувальних засобів для різних типів шкіри. Встановлено, що лізати пробіотичних мікроорганізмів містять велику кількість біологічноактивних речовин, які сприяють відновленню епідермісу шкіряного покрову та пригнічують розвиток умовнопатогенної й патогенної мікрофлори шкіри. Normal microflora of human skin and the development of its representatives depending on the pH of the skin are considered in this article. A possibility of using such probiotic microorganisms as Bifidobacterium, Lactobacillus, Lactococcus, Bacillus and their metabolites for making cosmetic medicinal products for different skin types is shown. It was revealed that lysates of probiotic microorganisms contain a large number of biologically active substances that contribute to the recovery of the skin epidermis and inhibit the development of pathogenic skin microflora.
Віруси у продуктах харчування
(2014) Скроцька, Оксана Ігорівна; Волошина, Ірина Миколаївна; Кістенюк, Т. С.
Розглянуто шляхи потрапляння вірусів до харчових продуктів та методи їх виявлення. Показано, що віруси стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища та можуть упродовж декількох місяців зберігатися у харчових продуктах та довкіллі. Наведено дані щодо виявлення у продуктах харчування ентеровірусів, поліовірусів, ротавірусів, вірусу холери свиней (HCV), вірусу африканської свинячої лихоманки (ASFV), вірусу ящура і ЕСНО-вірусу. The paths of viruses’ incorporation into the food have been reviewed. The methods of identification of viruses in the food by applying the sensitive cells and polymerase chain reaction technique have been provided. The benefits and disadvantages of the mentioned methods were outlined. The following human viruses were identified in the food: enterovirus, poliovirus, rotavirus, Coxsackie B5 virus, hog cholera virus (HCV), African swine fever virus (ASFV), FMD virus and ECHO-virus. The statistics data regarding frequency of viruses isolation form the food has been provided for Ukraine. It has been demonstrated that the viruses are resistant to adverse environmental conditions and can stay active for several months in food and environment. The following methods of viruses’ inactivation in the food were characterized: pH lowering, cooling and freezing, heating and UV exposure.
Гіалуронова кислота: біосинтез та використання
(2019) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Угрин, Анна Олегівна; Волошина, Ірина Миколаївна
Гіалуронова кислота знайшла широке застосування в медицині, хірургії, дерматології, гінекології, володіє антимікробними та противірусними властивостями, а за рахунок високої молекулярної маси є пролонгатором дії активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у складі лікарських засобів. Таким чином, спектр застосування гіалуронової кислоти досить широкий і постійно поповнюється, що приводить до підви¬щення попиту на даний вид біополімера, а, отже, підвищує інтерес до альтернативних джерел його отримання. Стаття присвячена актуальним напрямкам оптимізації біосинтезу гіалуронової кислоти звичайними і генетично модифікованими штамами бактерій, аналізу вибору поживних середовищ для їх культивування та застосу¬вання біополімеру.
Ліпосоми у космецевтиці
(2014) Волошина, Ірина Миколаївна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Шкотова, Людмила
Одним з основних факторів, що визначають ефективність дії лікарських косметичних препаратів є ступінь проникнення активних інгредієнтів до органів і тканин, зокрема, шкіри. Для підвищення надходження активних речовин м'яких косметичних засобів через захисні бар'єри шкіряного покриву розроблені специфічні транспортні системи, одними з яких є ліпосоми. Ліпосоми — це сферичні ліпідні везикули, для побудови яких найчастіше використовують різноманітні лецитини, фосфастидилсерини і фосфатилилетаноламіни, що мають відносно невеликі гідрофільні «головки», утворенні фосфогліцериновими важкими ефірними групами, та довгі гідрофобні «хвости», утворені вуглеводневими залишками жирних кислот. One of the main factors that determine the effectiveness of the medical cosmetic products is the degree of penetration of active ingredients to organs and tissues, including the skin. To improve the flow of active substances soft cosmetics through protective barriers designed leather cover specific transport systems, one of which is a liposome. Liposomes - a spherical lipid vesicles, to build which often use a variety of lecithins fosfastydylseryny and fosfatylyletanolaminy with relatively small hydrophilic "head" formation fosfohlitserynovymy heavy ether groups and long hydrophobic "tails" formed hydrocarbon residues of fatty acids.
Ліпосоми як засоби адресної доставки лікарських засобів
(2013) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна; Пекло, Ганна
Often drugs poorly absorbed in the body because the body's immune system to prevent the spread of foreign pathogens. Nanotechnology can resist this at the molecular level and, thus, increase the effectiveness of treatment. Часто препарати погано всмоктуються в організмі, тому що імунна система організму, щоб запобігти поширенню чужорідних патогенів. Нанотехнології можуть протистояти цьому на молекулярному рівні і, таким чином, підвищити ефективність лікування.
Натуральний імуномодулятор на основі білкового комплексу козиного молозива
(2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
У числі природних імуномодулювальних засобів знаходяться біологічно активні білкові фрагменти молозива кіз. Козине молозиво – джерело біоактивних імуномодулювальних білків, таких як лактоферин, лізоцим, імуноглобуліни.
Перспективи створення лікувально-косметичних засобів на основі козиного молока та молозива
(2020) Солошенко, Катерина Ігорівна; Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Волошина, Ірина Миколаївна
Лікувальна косметика захищає шкіру від старіння, дерматологічних проблем, шкідливого впливу навколишнього середовища. Перспективним є створення лікувально-косметичних засобів на основі козиного молока та молозива.
Поверхнево-активні речовини мікробного походження
(2008) Волошина, Ірина Миколаївна; Пирог, Тетяна Павлівна
Охарактеризовано поверхнево активні речовини (ПАР) синтезова-ні мікроорганізмами різних фізіологічних і таксономічних груп. Наведе-но класифікацію ПАР за хімічною природою (гліколіпіди, ліпопептиди, ліпополісахариди, жирні кислоти та їх похідні фосфоліпіди) і молекуля-рною масою (низько- та високомолекулярні), а також переваги мікро-бних поверхнево-активних речовин перед синтетичними аналогами. The characteristic surface active substances (SAS) or synthesized by microorganisms of different physiological and taxonomic groups. Move-no classification of surfactants in chemical nature (glycolipids, lipopeptydy, lipopolysaccharide, fatty acids and their derivatives phospholipids) and rnoyu molecular weight (low and high molecular weight) and benefits of micro-bnyh surfactants over synthetic analogues.
Практичне використання мікробних поверхнево-активних речовин
(2008) Волошина, Ірина Миколаївна; Пирог, Тетяна Павлівна
Наведено літературні дані щодо практичного використання мікробних поверхнево-активних речовин (ПАР) у технології очищення довкілля від нафтових забруднень і важких металів, у нафтовидобувній промисловості для підвищення нафтовидобутку, у харчовій промисловості як емульгаторів, у медицині як антибактеріальних агентів, у хімічній промисловості як компонентів мийних засобів. Shows the literature data on the practical applications of microbial surfactants (surfactants) in treatment technology environment from oil contaminants and heavy metals in the oil industry to increase oil production in the food industry as emulsifiers in medicine as an antibacterial agent in the chemical industry as components of washing means.
Професійна роль куратора у формуванні світогляду студента
(2013) Волошина, Ірина Миколаївна
Роль куратора зводиться не просто до передачі знань студентам, а в стимулюванні їх до самостійної пізнавальної активності, формуванні необхідності у самовдосконаленні і розвитку науково-дослідницьких навичок. The role of the curator is reduced not only to transfer knowledge to students and to stimulate them to independent cognitive activity formation need for self-improvement and development of research skills.