Перегляд за Автор "Матко, Світлана Василівна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 88

Адсорбція важких металів із яблучного соку природними мінералами
(2007) Мельник, Людмила Миколаївна; Матко, Світлана Василівна; Манк, Валерій Веніамінович; Жестерева, Наталія Анатоліївна
Досліджена і обґрунтована адсорбційна спроможність природного дисперсного мінералу палигорськіту щодо важких металів при виробництві яблучного соку. Запропоновані оптимальні технологічні параметри очищення соку від іонів міді, свинцю, кадмію, цинку, ртуті
Вибір рецептурних компонентів для виробництва плодових соусів на основі кизилу
(2018) Грушковська, Аліна Олександрівна; Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Шейко, Таміла Володимирівна
Розроблено рецептурні композиції кизилових соусів. Показана доцільність внесення обраної суміші прянощів для отримання збалансованих органолептичних показників готового продукту. Recipe composition of kizil sauces has been developed. The expediency of making the selected mixture of spices to obtain balanced organoleptic parameters of the finished product is shown.
Вивчення процесу змочування палигорськіта
(2009) Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Марценюк, Олександр Степанович
Досліджено процес змочування палигорськіта яблучним соком. Запропоновано модель будови частинки палигорськіта та рівняння для розрахунку швидкості і тривалості змочування капілярів адсорбента і підтверджено їх адекватність. Розраховано рушійну силу процесу і розміри пор.
Використання деяких сульфофталеїнових барвників, іммобілізованих на аніоніті АВ-178, для визначення вмісту Pb(II), Cu(II), Hg(II) ТА Zn(II) у фруктових соках
(2017) Костенко, Єлизавета Євгеніївна; Мельник, Людмила Миколаївна; Матко, Світлана Василівна; Мальований, Мирослав Михайлович
Встановлені умови іммобілізації ксиленолового оранжевого, метилтимолового синього, пірокатехінового фіолетового та хромазурола S на поверхні аніоніту АВ-178. Досліджена взаємодія іонів Cu (II), Pb (II), Zn (II), Hg (II) з отриманими твердофазними реагентами. Визначені: оптимальні умови реакцій, кількісні характеристики складу та стійкості поверхневих комплексів; показники ефективності аніонообмінників з іммобілізованими барвниками. Представлені результати твердофазно-спектрофотометричного та фотометричного визначення мікрокількостей іонів Cu (II), Pb (II), Zn (II), Hg (II) у фруктових соках, очищених палигорскітом. The conditions of the immobilization Xilenol orange, Methiltimolov blue, Pirokatehin violet and Hromazurol S at the surface anionite АВ-178 were found. The interaction of Cu (II), Pb (II), Zn (II), Hg (II) with the surface regents was studied. The optimum conditions of the reactions, quantitative characteristics of the composition and the surface compounds stability; the effective dates of the surface anionite with the immobilization sulphophalein dyes have been obtained. The results of solid-phase spectrophotometric and photometric determination of small amount iones Cu (II), Pb (II), Zn (II), Hg (II) in fruit juice, which clean of paligorskhit, was presented.
Використання насіння сочевиці в технології соусів
(2015) Лановенко, Юлія Володимирівна; Бендерська (Дущак), Ольга Вячеславівна; Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Бессараб, Олександр Семенович
Метою даної роботи було дослідження можливості використання насіння сочевиці, яке містить 24-35% білків, 48-53% вуглеводів і лише 0,6-2% жирів, що дозволило б отримати соус з відповідними органолептичними показниками і з підвищеною харчовою та біологічною цінністю. The purpose of this study was to investigate the possibility of using lentil seeds containing 24-35% protein, 48-53% carbohydrates and only 0,6-2% fat, which would get sauce with appropriate organoleptic characteristics and with high nutritional and biological value.
Використання палигорськіта для оброблення купажу на основі збродженого яблучного соку
(2007) Матко, Світлана Василівна; Манк, Валерій Веніамінович; Мельник, Людмила Миколаївна; Жестерева, Наталія Анатоліївна; Мельник, Зіновій Петрович
Вивчено можливість і визначено оптимальні технологічні параметри використання природного дисперсійного мінералу палигорськіту в технології виробництва «Медовух» на основі збродженого яблучного соку. Встановлено, що в обробленому адсорбентом соку суттєво зменшується кількість пектинових речовин, порівняно з контролем. Цим досягається підвищення стійкості готового горілчаного продукту.
Використання плодів хеномелесу та продуктів його перероблення у виробництві харчових продуктів
(2020) Левківська (Музика), Тетяна Миколаївна; Матко, Світлана Василівна
Отриманi данi свiдчать про те, що плоди хеномелесу — багате 40 джерело бiологiчно активних речовин. Були проведенi дослiдження, в яких хеномелес додавали у виглядi шматочкiв, соку та пюре при виробництвi консервованих продуктiв, цукатiв, сухих снiданкiв та чайних сумiшей. Додавання хеномелесу дозволяє отримати продукти з високим вмiстом органiчних кислот, пектинових та полiфенольних речовин, аскорбiнової кислоти.
Використання сочевиці для виробництва харчових продуктів
(2014) Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Бессараб, Олександр Семенович
Проаналізовано актуальні проблеми харчування людства у 21 ст. Розглянуто способи поповнення організму людини білковими компонентами. Показано цінність сочевиці як основного джерела незамінних амінокислот. Запропоновано шляхи впровадження перспективної культури сочевиці в консервну промисловість. Розроблено новий харчовий продукт на основі сочевиці. The current problems of human nutrition in the 21st century are analyzed. The methods of replenishing the human body by protein components are considered. The value of lentils as the main source of essential amino acids is shown. A new food product based on lentils is developed.
Викристання пасти аронії, як наповнювача для харчових продуктів нового покоління
(2020) Левківська (Музика), Тетяна Миколаївна; Матко, Світлана Василівна; Романів, Володимир Ярославович
У рoбoтi зaпрoпoнoвaно комплексне пeрeрoблення плодів аронії, що дозволяє отримати oднoчaснo дeкiлькa функціональних прoдуктiв – сік та пасту з вичавок, внесення якої дає змогу суттєво підвищити вміст у виробах харчових волокон, органічних кислот, вітамінів, фенольних сполук. Крім того, додавання рослинної пасти до фруктових наповнювачів для кондитерських та молочних виробів, соусів, повидла надає продукту вираженого присмаку й аромату, завдяки чому можливе використання пасти як натурального ароматизатора та барвника.
Вплив теплового оброблення та прянощів на збереженість біофлавоноїдів кизилу при виробництві соусів
(2018) Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Шейко, Таміла Володимирівна; Ткаченко, Сергій Володимирович
Плодово-ягідні соуси, а особливо виготовлені з дикорослої сировини, яка характеризується високим вмістом біологічно-активних речовин (далі БАР), є важливим компонентом харчування. Під час реалізації технологічних процесів частина корисних речовин втрачається, оскільки складові сировини піддаються різним трансформаціям, що призводить до накопичення небажаних сполук та викликає погіршення органолептичних показників готового продукту. Актуальним є вивчення тенденції впливу певних технологічних параметрів на БАР конкретного виду сировини. Дана робота присвячена дослідженню зміни біофлавоноїдів внаслідок теплового оброблення при виробництві кизилового соусу. Визначено вміст біофлавоноїдів у кизиловому пюре та встановлено раціональні технологічні параметри, при яких зберігається їх найбільший вміст. Зразки кизилового пюре прогрівали до 40, 60,80 та 100°С протягом 10 хв. У якості контролю використовували не прогріте пюре. У попередньо підготовлених спиртових витяжках спектрофотометричним методом визначали вміст антоціанідів, катехінів, лейкоантоціанідинів та флавонолів. Встановлено негативний вплив високої температури на всі фракції біофлавоноїдів. Для лейкоантоціанідинів втрати під час термооброблення становлять 33 %, катехінів та флавонолів до 43…46 % і до 50% антоціанідинів. Найбільш лабільними в процесі прогрівання є лейкоантоціанідини. Досліджено вплив прянощів на збереженість біофлавоноїдів у кизиловому соусі. Обрані добавки (бад’ян, кардамон у співвідношенні 50:50) чинять позитивний вплив на кизилові соуси збагачуючи їх БАР. Стабілізуючий ефект ароматичних рослинних добавок в кількості 0,3…0,5% на біофлавоноїди ягід, пояснено їх хімічним складом та антиоксидантними властивостями, що попереджає руйнування БАР, і таким чином, дозволить використовувати їх для удосконалення технології соусів із рослинної сировини з метою отримання продукту високої якості з належними органолептичними показниками. Fruit-and-berry sauces, especially from wild-type raw material, which is characterized by high content of biologically active substances (BAS), are the important component of nutrition. During the process, some of the useful substances are lost, because the components of the raw material undergo various transformations, which lead to the accumulation of undesirable compounds and cause deterioration of the sensorial characteristics of the finished product. The actual trend is to study the influence of certain technological parameters on the BAS of a particular type of raw material. This work is devoted to the study of the bioflavonoids change as a result of heat treatment in the production of cornel sauce. The content of bioflavonoids in cornel pureе has been determined and the rational technological parameters at which their greatest content is stored are established. Samples of cornel pureе heeated up to 40, 60.80 and 100 ° C for 10 minutes. As a control used not heeated pureе. In pre-prepared alcohol extractors, the content of anthocyanins, catechins, leucoanthyanidins and flavonols by the spectrophotometric method are determined. The negative influence of temperature on all fractions of bioflavonoids has been established. For leucoanticians, losses during heat treatment are 33%, catechins and flavonols up to 43...46% and up to 50% for anthocyanidins. Leucoanticians are the most labile in the heating process.The influence of spices on the preservation of bioflavonoids in cornel sauce was studied. The selected additives (badyan, cardamom in the ratio of 50:50) have a positive effect on cornel sauce. The stabilizing effect of aromatic plant additives in the amount of 0,3...0,5% on the bioflavonoids from berries is explained by their chemical composition and antioxidant properties, which prevents the destruction of BAS, and thus will allow them to be used for improving the technology of sauces from plant raw materials in order to obtain product of high quality with high sensorial characteristics.
Встановлення кінетики набухання бобових залежно від технологічних факторів
(2017) Маєвський, Олександр Сергійович; Матко, Світлана Василівна; Бессараб, Олександр Семенович
В ході проведених досліджень було встановлено параметри попереднього волого-теплового оброблення бобових, на прикладі машу, вивчено вплив на кінетику набухання температурного фактора. In the course of the research, the parameters of the previous wet-heat treatment of legumes were established, for example, the masha, the effect on the kinetics of the swelling of the temperature factor was studied.
Дослідження адсорбції колоїдних речовин яблучного соку палигорськітом
(2005) Матко, Світлана Василівна; Манк, Валерій Веніамінович; Мельник, Людмила Миколаївна; Жестерева, Наталія Анатоліївна
Вивчено можливість і визначено оптимальні технологічні параметри використання природного дисперсійного мінералу палигорськіту в технології прояснення яблучного соку. Встановлено, що в обробленому соку найсуттєвіше зменшується кількість колоїдних речовин, насамперед пектинів, порівняно з контролем. Це дає підстави припустити, що саме адсорбція пектинових речовин поверхнею сорбенту сприяє проясненню соку.
Дослідження адсорбції пектинових речовин яблучного соку природними мінералами
(2007) Матко, Світлана Василівна; Манк, Валерій Веніамінович; Мельник, Людмила Миколаївна; Жестерева, Наталія Анатоліївна; Мельник, Зіновій Петрович
Вивчено можливість і підібрано оптимальні технологічні параметри використання природних дисперсних мінералів палигорськіту та гідрослюди при виробництві проясненого яблучного соку. Встановлено, що в обробленому соку зменшується кількість пектинових речовин порівняно з контролем.
Дослідження асептичних властивостей палигорськіта при обробленні яблучного соку
(2008) Мельник, Людмила Миколаївна; Марценюк, Олександр Степанович; Матко, Світлана Василівна
Досліджено і обґрунтовано можливість використання природного дисперсного мінерала палигорськіта для зниження мікробіологічного обнасінення при виробництві яблучного соку. Встановлено, що в обробленому соку знижується кількість бактерій і грибів, подовжується тривалість його зберігання в непастеризованому вигляді.
Дослідження впливу попереднього оброблення нута та чечевиці на ступінь набухання
(2014) Лаврінчук, Юлія; Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Бессараб, Олександр Семенович
Робота присвячена дослідженню водопоглинальної здатності нута і чечевиці при їх замочуванні у воді температурою 20, 40, 60, 80 ºС. Встановлені раціональні параметри для набухання бобових. Work is devoted to water absorption capacity chickpea and lentil when soaking in water at 20, 40, 60, 80 º C. Rational parameters for swelling legumes are set.
Дослідження зв’язуючої спроможності порошку сочевиці щодо іонів токсичних металів при виробництві томатного соусу
(2015) Костенко, Єлизавета Євгеніївна; Лановенко, Людмила Василівна; Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна
Дослідження змін в овочевій сировині в процесі ферментування
(2020) Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Мельник (Ткачук), Наталія Андріївна; Зоткіна, Лариса Василівна
Досліджено процес ферментування буряку столового, моркви, гарбуза, перцю гіркого стручкового. Визначено органолептичні показники ферментованого продукту при температурі ферментації 20±2 °С, веденні процесу до моменту накопичення кислотності розсолу до 0,7-0,8 % (у перерахунку на молочну кислоту) та подальшому витримуванні готових овочів за температури 1-3 °С до накопичення молочної кислоти ()на рівні 1,2-1,4%. Спостерігали появу 0,2 % молочної кислоти(МК) при ферментуванні буряка столового лише на третій день, на 4-й та 5-й день відбувається накопичення відразу 0,4 % та 0,6 % МК, відповідно, а на 7-й день – 1,2%.Схожа тенденцію властива ферментуванню моркви, проте появу МК відмічено вже на 2-й день, а на 3-й день її кількість досягає 0,3%. Ферментування гарбуза проходить дещо швидше, на 6-й день було досягнуто 1,2 % МК. Найдовше зброджувався перець гострий, вміст МК 1,2% досягнуто лише на 8 день, ймовірно, за рахунок фітонцидів сировини, що могли пригнічувати діяльність молочно-кислих бактерій. Показано, що максимальне накопичення молочної кислоти при квашенні буряка столового, моркви, гарбуза, перцю гострого відбувається за 6-8 днів. Дослідні зразки набули необхідних смакових властивостей через 7-8 діб, що було встановлено визначенням їх органолептичних та фізико-хімічних показників: вміст розчинних сухих речовин, вітаміну С і β-каротину. Органолептичні показники досліджуваних овочів в процесі ферментування не погіршуються: квашена продукція зберігає пружну, хрустку консистенцію та приємні типові смак і аромат, за винятком гарбуза та перцю, що пояснюється структурою вихідної сировини,. Відзначено деяку мутність заливи, ймовірно за рахунок накопичення продуктів життєдіяльності молочнокислих бактерій. Вміст аскорбінової кислоти в досліджуваних овочах до і після ферментації практично не змінюється, що свідчить про високу біологічну цінність ферментованих продуктів. Встановлено, що молочнокисле бродіння є енергоощадним, економічно-вигідним, екологічно безпечним різновидом консервування. Молочна кислота надає продукції специфічного приємного присмаку, захищає її від псування, а молочнокислі бактерії Lactobacillus acidophilus, після її споживання збільшують кількість корисної мікрофлори у кишківнику людини. The fermentation process of table beet, carrot, pumpkin, bitter pepper was investigated. The organoleptic parameters of the fermented product at the fermentation temperature of 20 ± 2 °C, the process leading up to the moment of accumulation of 0.7-0.8% acidity (on lactic acid) and the subsequent vegetables keeping at a temperature of 1-3 °C to accumulation of 1.2-1.4% lactic acid were determined. The appearance of 0.2% lactic acid (LA) in the table beet fermentation was observed on the third day only, there are accumulation 0.4% and 0.6% LA on the 4th and 5th day, respectively, and - 1,2% on the 7th day. A similar tendency is characteristic for carrot fermentation, however, the appearance of LA was noted on day 2, and we reached 0.3% on day 3. The fermentation of the pumpkin was somewhat faster, on the 6th day 1.2% lactic acid was reached. The fermented pepper was the longest, the content of 1.2% LA was reached only on 8th day, probably due to the volatile raw materials that could inhibit the activity of lactic acid bacteria. It is shown that the maximum lactic acid accumulation on table beet, carrot, pumpkin, hot pepper fermentation occured in 6-8 days. The experimental variants acquired the necessary taste properties after 7-8 days, then their organoleptic and physicochemical parameters were determined: soluble solids, vitamin C and β-carotene content. The organoleptic characteristics of the studied vegetables in the fermentation process do not deteriorate: the fermented produce retains its elastic, crispy consistency, except for the pumpkin and pepper, which is explained by the structure of the raw material, and pleasant typical taste and aroma. Some turbidity of the gulf was observed, probably due to the accumulation of lactic acid bacteria activity products. The content of ascorbic acid in the studied vegetables before and after fermentation are practically unchanged, which indicates the high biological value of the fermented products. It has been determined that lactic acid fermentation is an energy-saving, cost-effective, environmentally friendly type of canning. Lactic acid gives the products a specific sweet taste, protects it from damage, and lactic acid bacteria Lactobacillus acidophilus, after consuming these products, increase the amount of beneficial microflora in the human intestine.
Дослідження кінетики набухання бобів сочевиці при вологотепловому обробленні
(2014) Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Бессараб, Олександр Семенович
Збалансованого харчування населення можна досягти введенням в раціон нових видів рослинної сировини з високими поживними, смаковими та лікувально-профілактичними властивостями. Сочевиця є одним з продуктів (разом з горохом і злаковими культурами), до яких наш організм адаптований генетично. Боби сочевиці більш, ніж на третину, складаються з білка, який нічим не поступається м'ясному, але краще засвоюється і не має тих жирових компонентів, які супроводжують м'ясний білок. Вживання в їжу страв із сочевиці корисно для серця, необхідно для кровотворення і для нормалізації рівня цукру в крові. Balanced nutrition can be achieved by the introduction in the diet new types of plant material with high nutritional, taste and treatment- prophylactic properties. Lentils are one of the products (along with peas and cereals), which our body is genetically adapted. Beans Lentil more than a third, consisting of a protein that does not yield meat, but it is better absorbed and not those fat components accompany meat protein. Eating foods from lentils good for the heart, need for blood and to normalize blood sugar levels.
Дослідження можливості виробництва натуральних барвників з моркви
(2020) Романів, Володимир Ярославович; Левківська (Музика), Тетяна Миколаївна; Матко, Світлана Василівна
Проведені дослідження дозволяють стверджувати про доцільність використання моркви для отримання натурального барвника – концентрованого морквяного соку, який є основним компонентом при конструюванні ряду рецепту нових каротиновмісних продуктів харчування.
Дослідження органолептичних показників наповнювача на основі буряка
(2014) Огольцов, Дмитро; Матко, Світлана Василівна; Мельник, Людмила Миколаївна; Бессараб, Олександр Семенович
Встановлено, що при бланшуванні кубиків буряку в 70 %-ному цукровому сиропі протягом 5...7 хв. його консистенція стає м'якою, але не розвареною, колір більш темним і смак солодкуватим, властивий буряку, який пройшов теплове оброблення. Вміст загальних вуглеводів при бланшуванні кубиків буряка в 70 %-ному цукровому сиропі протягом 5 та 7 хв. склав 32 і 40 %, відповідно. Found that the blanching beet cubes in 70% Term syrup for 5 ... 7 min. its texture is soft, but not boiled, darker color and sweet taste, characteristic beet held thermal treatment. Total carbohydrate content cubes of beet blanching in 70% Term syrup for 5 and 7 min. was 32 and 40%, respectively.