Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Документ "Тихоня" Василя Земляка як взірець сучасної української анімалістичної прози(2024) Науменко, Наталія ВалентинівнаОкреслено жанрово-стильові та композиційні особливості оповідання "Тихоня" Василя Земляка, яке належить до класичних взірців української анімалістичної прози, як і літератури для дітей, другої половини ХХ століття. Показано, що наскрізний анімалістичний образ (кінь) зумовлює суположення різних поглядів на спілкування людини з твариною, формування моделей поводження з нею як із боку дітей, так і з боку дорослих, пошук точок дотику цих моделей. Тим самим оприявнюються шляхи символізації тварини, характерні, зокрема, для українського світогляду, у свідомості персонажа-підлітка. Своєю чергою, в категоріях жанру архітвір В. Земляка виявляє тенденції поєднання оповідання з новелою, що помітно у динамізмі оповіді та формуванні новелістичного Wendepunkt'уДокумент Особливості романної оповіді в романі "Шум і лють" Вільяма Фолкнера(2024) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті простежено формування особливостей романної оповіді та риси експериментаторства, оприявнені у творі Вільяма Фолкнера «Шум і лють» (“The Sound and the Fury”), опублікованому у 1929 році. Новизну структури роману спостережено передусім у тому, що письменник розвиває загалом нескладний сюжет повістування у чотирьох різних за формозмістом наративних парадигмах: по-перше, з метою показати одну й ту саму подію та пов’язані з нею колізії очима трьох братів – німого, але чуйного олігофрена Бенджі; неоромантичного за внутрішньою сутністю неврастеніка Квентіна; колись успішного «тверезого» ділка Джейсона та афро-американки Ділсі. Кожен персонаж має свою свідомість, характер та бачення дійсності, що їх виразно помітно у формозмісті твору – застосуванні різноманітних мовленнєвих і образних конструкцій задля показу єдиної події.Документ Співпраця науковця та комп’ютера як джерело нових поетичних образів(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті окреслено особливості формування образності слів у контексті комп’ютерного оброблення тексту. Зважаючи на той факт, що вузькоспеціальні філологічні та інші наукові терміни, рідкісні власні назви й діалектні слова, відсутні у тезаурусі Microsoft Office Word, але наявні у канві тексту – як наукового, так і художнього, – можуть піддаватися певним модифікаціям (заміні однієї літери на іншу, розірвання невідомого слова на дві частини тощо), установлено: варто не лише звертати на це увагу під час набору та, особливо, редагування файлу, а й тримати у фокусі потенційну образну знахідку, ко-тра може утворитися завдяки “допомозі” комп’ютера.Документ Натурфілософські образи у доробку Євгена Гуцала(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізується низка ліричних і прозових творів Євгена Гуцала, ключовим концентром у яких є натурфілософська образність. Показано, що інтерпретації сезонних образів навіть в окремо взятому творі зумовили взаємоперетікання родо-жанрових елементів, виявами якого передусім є ліризація прозової оповіді, активне застосування прийомів персоніфікації та очуднення. Завдяки цьому автор здійснює фронтальний зріз важливих соціальних, морально-етичних проблем через відтворення найтонших душевних порухів своїх невигаданих героїв, при цьому демонструючи глибинне художнє осмислення внутрішньої, душевно-психічної організації персонажа. The article represents the analysis of an array of Ye. Hutsalo’s prose and verse works with natural philosophical imagery for the key connecter. There was shown that the interpretations of seasonal images in even a separate work had conditioned the diffusion of generic elements revealing, previously, in enhancing the lyrical intonations of a prose narration, the active usage of personification and ‘ochudnennya’ means. Due to this, the writer accomplished the multi-faceted study of the essential social and ethical issues by expressing the subtlest mental movements of his nonfictional characters.Документ Актуалізація формозмістових елементів літератури бароко у пісенній ліриці Стінга (на матеріалі альбому «Sacred Love»)(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізуються ліричні твори сучасного співака Стінга (Гордона Самнера) в аспекті їхньої культурологічної наповненості, передусім можливостей актуалізації формальних та змістових прийомів літератури англійського бароко. Основу дослідження склав альбом «Sacred Love» 2003 року випуску як зібрання різностильових і різножанрових творів, сполучених наскрізною ідеєю пошуку нового образу любові. The article represents the analysis of lyrics by Sting (Gordon Sumner) within the aspects of their culturological content, primarily the possible actualization of formal and substantial principles of English baroque literature. The album 'Sacred Love' (2003) became the base for the research as the collection of works in various genres and styles connected with the prominent idea of searching for the new image of love.Документ Візіонерський характер лірики Стінга у контексті реалій війни 2014-2022 років в Україні(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ цій статті розглянуто «антивоєнні» жанрово-стильові та образні риси творів Стінга як своєрідні архетипні комплекси, суголосні з реаліями російсько-української війни 2014-2022. Зважаючи на розмаїття європейської музики вісімдесятих років ХХ століття, варто зауважити, що для поетичного доробку Стінга характерна історико-політична, у тому числі антивоєнна, загостреність пісень. Надалі воєнна концептосфера в пісенних текстах подальших років набуває більш архетипного забарвлення, виступаючи пересторогою людству: такими є «When the Angels Fall» в альбомі «The Soul Cages» (1991), «This War» у «Sacred Love» (2003), «Inshallah» у «57th & 9th» (2016) тощо. The author of this article examined the “anti-war” generic, stylistic and imagery traits of Sting’s works as the specific archetypal complexes consonant to the realities of 2014-2022 Russian-Ukrainian war. Regarding the diversity of European music of the 1980s, it is noteworthy that historical-political, in particular anti-war, acuteness is very typical for Sting’s poetic texts. Thenceforth, it was affirmed that the military concept sphere in song lyrics had been gaining more archetypal content during 1990-2000s, serving as a warning to humankind: those were “When the Angels Fall” (“The Soul Cages”, 1991), “This War” (“Sacred Love”, 2003), and “Inshallah” (“57th & 9th”, 2016), etc.Документ Сенсорна образність "неоромантичної" морської поезії(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаЗ урізноманітненням поетичних форм кінця ХІХ – початку ХХІ століття співвідноситься перевідкриття хронотопічного образу моря як важливого символу нескінченності, свободи й дива, морського узбережжя – як місця просвітлення й філософських роздумів, а корабля – як аналога людської душі, яка постійно перебуває у стані пошуку та стривоженості. Уведення в канву неоромантичного вірша мариністичної символіки визначається як спроба акцентувати розвиток загальнокультурного символу в літературах різних епох і країн, вивести його з зацікавленості авторів у відтворенні прадавньої світоглядної картини, де чільними постають образи природи – предковічні архетипи Батьківства і Материнства. Diversification of poetic forms at the end of the 19th – beginning of the 21st century is marked with re-interpretation of marine images: the sea as the essential symbol of immensity, freedom and mystery; the seashore as the place of enlightenment and philosophical reflections; the ship as the analogue of human soul to be in perpetual search and anxiety. Implementation of marine symbolism into the plots of Neoromantic verse is defined as the attempt to accentuate on the development of cultural symbol in various literatures and otherwise to induce it out of the authors’ involvement in recreation of the picture of primordial worldview with natural images for the initial archetypal of Paternity and Maternity.Документ Формозмістові особливості альбому Стінга "The Bridge"(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті розглянуто формальні та змістові особливості нового альбому Стінга «The Bridge» (2021) з урахуванням авторських інтенцій, виражених у концептосфері самотності, відокремленості, фізичного та духовного нездоров’я, соціального дистанціювання людей одне від одного, але з другого боку – пошуку «мостів» між культурами, епохами, країнами та народами. Із точки зору поетичної мови, прикметною особливістю пісень альбому «The Bridge» є питальна інтонація, котра подеколи визначає композицію цілого вірша й відтак відкриває перед реципієнтом нові когнітивні обрії, прилучаючи його до співтворчості та апелюючи до власного емоційного досвіду. The author of this article examined the formal and substantial specifications of Sting’s new album “The Bridge” (2021), regarding the writer’s intentions revealed in the concept sphere of loneliness, separation, physical and mental unhealthiness, people’s social distancing, but, on the other hand, – searching for ‘the bridges’ between cultures, époques, countries and nations. In terms of poetic language, the prominent feature of the majority of songs from “The Bridge” is the interrogative intonation that determines the composition of the whole verse and therefore opens the new cognitive horizons to a recipient, involving the one into mutual creativity and appealing to one’s own emotional experience.Документ Змістові конотації образу вина в українській ліриці зрілого модернізму(2021) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано особливості творення образу «вино» в українській поезії доби зрілого модернізму (перша третина ХХ століття). Утверджено, що знайомство з писемними шедеврами, присвяченими вину, спонукає реципієнтів глибше пізнавати таємниці історії, технології виробництва, культуру споживання напою. Адже, окрім метафоричних значень, образи вина та винопиття в українській поезії містять комплекс асоціацій, які виникають завдяки добору вин, їхнім кольорам, запахам, смакам, атмосфері застілля. Засновані на образі вина ліричний пейзаж чи натюрморт, медитація чи тост, пісня чи посвята завжди передбачають «співтворця» – читача з його зосередженим проникненням у світ, зображений у віршованих творах.The article represents an analysis of the specification of wine imagery created in Ukrainian poetry dated back to early Modernism (the first third of the 20th century). There was affirmed that, upon getting acquainted with written masterpieces dedicated to wine, the recipients are inspired to profoundly cognize the mysteries of its history, production technology, and culture of consumption. In fact, apart from the metaphoric meanings, images of wine and wine drinking in Ukrainian poetry contain the associative complexes emerging due to selection of wines, their colors, scents and tastes, and feast atmosphere. A lyrical landscape or still-life, meditation or toast, song or epistle always has an implicit co-author – a reader who is able to permeate into the world depicted in verse works.Документ Образність пісенної лірики Стінга у світлі юнгівської теорії архетипів(2021) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізуються пісенні тексти Стінга різних років в аспекті їхньої архетипної наповненості. Доведено, що актуалізація символів-архетипів загальнолюдської культури через уведення їх до структури пісенного твору дозволяє розширити спектр їх сприйняття та осмислення реципієнтами задля формування власного естетичного досвіду. The article represents the analysis of Sting's works written in different years within the framework of the archetypal content. There was asserted that actualization of archetypal symbols of the world culture by their inclusion into the structure of a song allowed broadening the range of their perception in order to form the individual esthetic experience.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »