Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Зміни хімічного складу при солодорощенні рису(2014) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Білокур, Л. О.; Скидан, В. О.Досліджено технологічні процеси при виготовленні рисового солоду, який буде застосовуватися у виробництві безглютенових продуктів і вивчено зміни хімічного складу рису при солодорощенні. В процесі дослідження перевірили повноту оцукрювання, визначили кестрактивність за допомогою пікнометра, вміст редукуючих речовин – йодометричним методом, вміст амінного азоту – мідним способом, кислотність – прямим титруванням з фенолфталеїном та колір - колориметричним титруванням.Документ Вплив температури пророщування рису на показники його солоду(2014) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена ВолодимирівнаВизначено фізичні показники і хімічний склад 7-ми вітчизняних сортів рису. З’ясована можливість виробництва з них солоду як сировини для аглютенових лікувально-дієтичних харчових продуктів; Defined physical parameters and chemical composition of 7 local rice varieties. It is shown the possibility of producing them as raw material for malt ahlyutenovyh medical and dietetic foods.Документ Цукри вівсяного солоду(2013) Василів, Володимир Павлович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Безсмертна, Л. О.; Бойко, Юрій ІвановичСтаття присвячена вивченню впливу процесу солодорощення на зміни вмісту цукрі різних сортів вівса. The paper is devoted to study of mpact of the malting process on sugar content changes of different varieties of oats.Документ Біологічно активні речовини толокна та вівсяного солоду(2011) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена ВолодимирівнаДосліджено і порівняно вміст біологічно активних речовин в вівсяному солоді і толокні. The content of biologically active substances in the oat malt and oatmeal.Документ Сировина для безглютенових харчових продуктів(2012) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Безсмертна, Л. О.; Скидан, В. О.Визначено фізичні показники і хімічний склад 7-ми вітчизняних сортів рису. З’ясована можливість виробництва з них солоду як сировини для аглютенових лікувально-дієтичних харчових продуктів.Документ Про оптимальні режими замочування і пророщування вівса для хлібопекарської галузі(2007) Українець, Анатолій Іванович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Чумакова, Олена Володимирівна; Мукоїд, Роман МиколайовичРозроблено доцільніші технологічні режими солодорощення вівса з урахуванням вологості, температури і терміну пророщування. Встановлено, що на втрати сухих речовин при пророщуванні вівса найбільше впливає температура. The more expedient regimes for malt growing in oats, considering humidity, temperature, and growing terms, were developed. There was confirmed that temperature takes the most significant influence on losses of dry substances in oats sprouting.Документ Оптимальний режим солодорощення пшениці(2007) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Бірюков, Ігор ВолодимировичРозроблені технологічні режими солодорощення пшениці з урахуванням вологості, температури й терміну пророщення зерна. Встановлено, що на втрати сухих речовин при солодорощенні пшениці найбільше впливає температура при пророщуванні зерна. The technological modes of solodoroschennya wheat are developed taking into account humidity, temperature and term of proraschivaniya of grain. It is set that on the losses of dry matters at a solodoroschenni wheat most a temperature influences at proraschivanii of grain.Документ Пророщені зерна злакових культур. Перспективи їх використання у харчовій промисловості(2006) Потапенко, Сергій Іванович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Українець, Анатолій Іванович; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Лапшин, В.; Мілютін, А.В процесі пророщування злаків під дією ферментів, що при цьому активізуються і утворюються, проходять процеси гідролізу високомолекулярних сполук, в результаті чого змінюється хімічний склад зерна: накопичуються цукри, білки, амінокислоти, збільшуються вміст вітамінів, фітогормонів. Пророщені злаки можна використовувати як основу при виготовленні різних харчових продуктів, сприяючих оздоровленню людини. In the process of germination of cereals under an enzymosis, which here activate and appear, the processes of hydrolysis of high molecular connections pass, chemical composition of grain changes as a result: accumulate sugar, squirrel, amino acid, increased maintenance of vitamins, fitogormonov. Germination cereals can be used in quality basis at making of different food products, cooperant making healthy of man.Документ Амінокислотний склад солодів злакових культур(2007) Мукоїд, Роман Миколайович; Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Чумакова, Олена ВолодимирівнаВ статті наведено данні загального вмісту та вмісту вільних амінокислот зерна пророщених злаків. Результати дають можливість підібрати збалансовану композицію солоду різних злаків, яка забезпечить одержання оздоровчого харчового продукту. Information of general maintenance and maintenance of free amino acid of grain of proraschennykh cereals is resulted in the article. Results enable to pick up the balanced composition of malt of different cereals, which will provide the receipt of health food product.Документ Зміни хімічного складу солоду при його ферментації(2008) Ємельянова, Ніна Олександрівна; Потапенко, Сергій Іванович; Мукоїд, Роман Миколайович; Чумакова, Олена Володимирівна; Безсмертна, Л. О.Досліджено зміни хімічного складу при ферментації свіжопророщеного ячмінного, вівсяного, кукурудзяного і пшеничного солоду. Встановлено, що в результаті 3-х добової ферментації вміст цукрів збільшується на 50…80%, амінокислот – в 1,5…2, кислотність – в 1,3…2,0, кольоровість – в 2…4 рази в залежності від злаку. При цьому найбільші зміни складу мають місце після першого дня ферментації.