Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
20 результатів
Результати пошуку
Документ "Тихоня" Василя Земляка як взірець сучасної української анімалістичної прози(2024) Науменко, Наталія ВалентинівнаОкреслено жанрово-стильові та композиційні особливості оповідання "Тихоня" Василя Земляка, яке належить до класичних взірців української анімалістичної прози, як і літератури для дітей, другої половини ХХ століття. Показано, що наскрізний анімалістичний образ (кінь) зумовлює суположення різних поглядів на спілкування людини з твариною, формування моделей поводження з нею як із боку дітей, так і з боку дорослих, пошук точок дотику цих моделей. Тим самим оприявнюються шляхи символізації тварини, характерні, зокрема, для українського світогляду, у свідомості персонажа-підлітка. Своєю чергою, в категоріях жанру архітвір В. Земляка виявляє тенденції поєднання оповідання з новелою, що помітно у динамізмі оповіді та формуванні новелістичного Wendepunkt'уДокумент Особливості романної оповіді в романі "Шум і лють" Вільяма Фолкнера(2024) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті простежено формування особливостей романної оповіді та риси експериментаторства, оприявнені у творі Вільяма Фолкнера «Шум і лють» (“The Sound and the Fury”), опублікованому у 1929 році. Новизну структури роману спостережено передусім у тому, що письменник розвиває загалом нескладний сюжет повістування у чотирьох різних за формозмістом наративних парадигмах: по-перше, з метою показати одну й ту саму подію та пов’язані з нею колізії очима трьох братів – німого, але чуйного олігофрена Бенджі; неоромантичного за внутрішньою сутністю неврастеніка Квентіна; колись успішного «тверезого» ділка Джейсона та афро-американки Ділсі. Кожен персонаж має свою свідомість, характер та бачення дійсності, що їх виразно помітно у формозмісті твору – застосуванні різноманітних мовленнєвих і образних конструкцій задля показу єдиної події.Документ Співпраця науковця та комп’ютера як джерело нових поетичних образів(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті окреслено особливості формування образності слів у контексті комп’ютерного оброблення тексту. Зважаючи на той факт, що вузькоспеціальні філологічні та інші наукові терміни, рідкісні власні назви й діалектні слова, відсутні у тезаурусі Microsoft Office Word, але наявні у канві тексту – як наукового, так і художнього, – можуть піддаватися певним модифікаціям (заміні однієї літери на іншу, розірвання невідомого слова на дві частини тощо), установлено: варто не лише звертати на це увагу під час набору та, особливо, редагування файлу, а й тримати у фокусі потенційну образну знахідку, ко-тра може утворитися завдяки “допомозі” комп’ютера.Документ Натурфілософські образи у доробку Євгена Гуцала(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізується низка ліричних і прозових творів Євгена Гуцала, ключовим концентром у яких є натурфілософська образність. Показано, що інтерпретації сезонних образів навіть в окремо взятому творі зумовили взаємоперетікання родо-жанрових елементів, виявами якого передусім є ліризація прозової оповіді, активне застосування прийомів персоніфікації та очуднення. Завдяки цьому автор здійснює фронтальний зріз важливих соціальних, морально-етичних проблем через відтворення найтонших душевних порухів своїх невигаданих героїв, при цьому демонструючи глибинне художнє осмислення внутрішньої, душевно-психічної організації персонажа. The article represents the analysis of an array of Ye. Hutsalo’s prose and verse works with natural philosophical imagery for the key connecter. There was shown that the interpretations of seasonal images in even a separate work had conditioned the diffusion of generic elements revealing, previously, in enhancing the lyrical intonations of a prose narration, the active usage of personification and ‘ochudnennya’ means. Due to this, the writer accomplished the multi-faceted study of the essential social and ethical issues by expressing the subtlest mental movements of his nonfictional characters.Документ Актуалізація формозмістових елементів літератури бароко у пісенній ліриці Стінга (на матеріалі альбому «Sacred Love»)(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізуються ліричні твори сучасного співака Стінга (Гордона Самнера) в аспекті їхньої культурологічної наповненості, передусім можливостей актуалізації формальних та змістових прийомів літератури англійського бароко. Основу дослідження склав альбом «Sacred Love» 2003 року випуску як зібрання різностильових і різножанрових творів, сполучених наскрізною ідеєю пошуку нового образу любові. The article represents the analysis of lyrics by Sting (Gordon Sumner) within the aspects of their culturological content, primarily the possible actualization of formal and substantial principles of English baroque literature. The album 'Sacred Love' (2003) became the base for the research as the collection of works in various genres and styles connected with the prominent idea of searching for the new image of love.Документ Formation and management of the enterprise's image as a factor of competitiveness(2020) Tur, Olesya; Tur, OlexandrThe formation of the enterprise's image at each stage of enterprise development was studied and it was found out that this is a long and cost-effective process that requires consistency, but comparing costs and effects justifies actions. It was also determined that the formation of the enterprise's image occurs under the influence of external necessity, which arises in a competitive environment and is aimed at both external and internal target audiences. To enhance the influence of the emotional component of the image, the enterprise forms not only a positive image through the results of its activities, but also such external indicators as location, interior, appearance of personnel, management. Also, an important condition for creating a positive image is the establishment of public relations, mass media, and constant identification of the nature of perception of the company's image by various groups of the population when conducting sociological research. In the course of the research, tools for forming a positive image of the enterprise were identified, such as positioning, manipulation, mythologization, emotionalization and visualization. It was revealed that the image of an enterprise consists of the following structure: the image of the product, the image of the consumer of the product, the internal image of the enterprise, the image of the leader, the visual image of the enterprise, the social image of the enterprise. It was found out that after forming the image of an enterprise, it is necessary to manage it on the basis of periodic assessment of it. Therefore, image management can be carried out both at the level of a special public relations department and at the level of enterprise management. As for the periodic assessment of the enterprise's image, it can be carried out by full-time specialists who know the basics of improving the image or involve specialists from specialized agencies. During the study, qualitative models for assessing the image of an enterprise were identified, namely: a constructive model, a ranking method, focus groups that are focused on identifying deep and unconscious characteristics of people's consciousness and quantitative models (questionnaires, interviews). There are also methods for assessing the image of an enterprise using: semantic differential, scales, integral indicators, etc. They allow you to consider from different angles the effectiveness of image influence on the profitability of an organization and its economic indicators. There is also an analysis of secondary information to assess the image: content and intent analysis is the consideration of exactly those sources of information that the company uses to influence its contact audiences. The more widely an enterprise collects information from various informants, the more complete picture of its image in current market situation is created. And the formation of the image was studied on the example of ALC "Yagotynsky Butter Plant" and it was found out that this enterprise has a high competitiveness, since it produces high-quality products, helps the environment and society by holding various events and actions. Досліджено формування іміджу підприємства на кожному етапі розвитку підприємства та з’ясовано, що це тривалий і економічно ефективний процес, який вимагає послідовності, але порівняння витрат і ефекту виправдовує дії. Також визначено, що формування іміджу підприємства відбувається під впливом зовнішньої необхідності, яка виникає в конкурентному середовищі та спрямована як на зовнішню, так і на внутрішню цільову аудиторію. Для посилення впливу емоційної складової іміджу підприємство формує не тільки позитивний імідж за результатами своєї діяльності, а й за такими зовнішніми показниками, як розташування, інтер'єр, зовнішній вигляд персоналу, керівництво. Також важливою умовою створення позитивного іміджу є налагодження зв'язків з громадськістю, ЗМІ, постійне виявлення характеру сприйняття іміджу компанії різними групами населення при проведенні соціологічних досліджень. У ході дослідження були виявлені такі інструменти формування позитивного іміджу підприємства, як позиціонування, маніпулювання, міфологізація, емоціоналізація та візуалізація. Виявлено, що імідж підприємства складається з такої структури: імідж товару, імідж споживача товару, внутрішній імідж підприємства, імідж керівника, візуальний імідж підприємства, імідж підприємства. соціальний імідж підприємства. З’ясовано, що після формування іміджу підприємства необхідно керувати ним на основі періодичної його оцінки. Тому управління іміджем може здійснюватися як на рівні спеціального відділу зв'язків з громадськістю, так і на рівні керівництва підприємства. Що стосується періодичної оцінки іміджу підприємства, то її можуть проводити штатні спеціалісти, які знають основи підвищення іміджу, або залучати фахівців спеціалізованих установ. У ході дослідження були виділені якісні моделі оцінки іміджу підприємства, а саме: конструктивна модель, метод ранжування, фокус-групи, які орієнтовані на виявлення глибинних і неусвідомлюваних характеристик свідомості людей та кількісні моделі (анкетування, інтерв’ю). Існують також методи оцінки іміджу підприємства за допомогою: семантичного диференціалу, шкал, інтегральних показників тощо. Вони дозволяють з різних боків розглянути ефективність впливу іміджу на прибутковість організації та її економічні показники. Також існує аналіз вторинної інформації для оцінки іміджу: аналіз вмісту та намірів — це врахування саме тих джерел інформації, які компанія використовує для впливу на свою контактну аудиторію. Чим ширше підприємство збирає інформацію від різноманітних інформаторів, тим повніше створюється картина його іміджу в поточній ринковій ситуації. А формування іміджу досліджено на прикладі ТзОВ «Яготинський маслозавод» та з’ясовано, що це підприємство має високу конкурентоспроможність, оскільки виробляє якісну продукцію, допомагає довкіллю та суспільству шляхом проведення різноманітних заходів та акцій.Документ Візіонерський характер лірики Стінга у контексті реалій війни 2014-2022 років в Україні(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ цій статті розглянуто «антивоєнні» жанрово-стильові та образні риси творів Стінга як своєрідні архетипні комплекси, суголосні з реаліями російсько-української війни 2014-2022. Зважаючи на розмаїття європейської музики вісімдесятих років ХХ століття, варто зауважити, що для поетичного доробку Стінга характерна історико-політична, у тому числі антивоєнна, загостреність пісень. Надалі воєнна концептосфера в пісенних текстах подальших років набуває більш архетипного забарвлення, виступаючи пересторогою людству: такими є «When the Angels Fall» в альбомі «The Soul Cages» (1991), «This War» у «Sacred Love» (2003), «Inshallah» у «57th & 9th» (2016) тощо. The author of this article examined the “anti-war” generic, stylistic and imagery traits of Sting’s works as the specific archetypal complexes consonant to the realities of 2014-2022 Russian-Ukrainian war. Regarding the diversity of European music of the 1980s, it is noteworthy that historical-political, in particular anti-war, acuteness is very typical for Sting’s poetic texts. Thenceforth, it was affirmed that the military concept sphere in song lyrics had been gaining more archetypal content during 1990-2000s, serving as a warning to humankind: those were “When the Angels Fall” (“The Soul Cages”, 1991), “This War” (“Sacred Love”, 2003), and “Inshallah” (“57th & 9th”, 2016), etc.Документ Сенсорна образність "неоромантичної" морської поезії(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаЗ урізноманітненням поетичних форм кінця ХІХ – початку ХХІ століття співвідноситься перевідкриття хронотопічного образу моря як важливого символу нескінченності, свободи й дива, морського узбережжя – як місця просвітлення й філософських роздумів, а корабля – як аналога людської душі, яка постійно перебуває у стані пошуку та стривоженості. Уведення в канву неоромантичного вірша мариністичної символіки визначається як спроба акцентувати розвиток загальнокультурного символу в літературах різних епох і країн, вивести його з зацікавленості авторів у відтворенні прадавньої світоглядної картини, де чільними постають образи природи – предковічні архетипи Батьківства і Материнства. Diversification of poetic forms at the end of the 19th – beginning of the 21st century is marked with re-interpretation of marine images: the sea as the essential symbol of immensity, freedom and mystery; the seashore as the place of enlightenment and philosophical reflections; the ship as the analogue of human soul to be in perpetual search and anxiety. Implementation of marine symbolism into the plots of Neoromantic verse is defined as the attempt to accentuate on the development of cultural symbol in various literatures and otherwise to induce it out of the authors’ involvement in recreation of the picture of primordial worldview with natural images for the initial archetypal of Paternity and Maternity.Документ Формозмістові особливості альбому Стінга "The Bridge"(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті розглянуто формальні та змістові особливості нового альбому Стінга «The Bridge» (2021) з урахуванням авторських інтенцій, виражених у концептосфері самотності, відокремленості, фізичного та духовного нездоров’я, соціального дистанціювання людей одне від одного, але з другого боку – пошуку «мостів» між культурами, епохами, країнами та народами. Із точки зору поетичної мови, прикметною особливістю пісень альбому «The Bridge» є питальна інтонація, котра подеколи визначає композицію цілого вірша й відтак відкриває перед реципієнтом нові когнітивні обрії, прилучаючи його до співтворчості та апелюючи до власного емоційного досвіду. The author of this article examined the formal and substantial specifications of Sting’s new album “The Bridge” (2021), regarding the writer’s intentions revealed in the concept sphere of loneliness, separation, physical and mental unhealthiness, people’s social distancing, but, on the other hand, – searching for ‘the bridges’ between cultures, époques, countries and nations. In terms of poetic language, the prominent feature of the majority of songs from “The Bridge” is the interrogative intonation that determines the composition of the whole verse and therefore opens the new cognitive horizons to a recipient, involving the one into mutual creativity and appealing to one’s own emotional experience.Документ Concept Sphere of ‘Young Poland’ Free Verse Writing in Critical and Artistic Dimensions(2021) Naumenko, NataliiaThe article gives a synesthetical analysis of several poems taken from ‘Young Poland’ (‘Młoda Polska’) period, considering its critical interpretations during the 20th – the beginning of the 21st cemtury. Studying Lesya’s survey of the ‘Young Poland’ poetry has conditioned the subject of this research, which is such insufficiently explored field as free verse writing. The nature of free verse would allow determining the specifications of generic and stylistic diffusion in works of a certain poet and observe formation of an individual vision of the world thereby reflected in re-interpreted initials of folklore verse. Taking impressionism, which is believed to be the common stylistic marker for ‘Young Poland’ lyrics, into consideration can evoke the researcher’s interest to vers libre as one of its characteristic phenomena.У статті з позицій синтезу мистецтв проаналізовано вільновіршову поезію періоду «Молодої Польщі» на тлі її критичних осмислень упродовж ХХ – початку ХХІ століть. Уважний погляд на формальні та змістові особливості молодопольської поезії зумовлює актуальність нашого дослідження – такий маловивчений аспект цього феномена, як вільне віршування. Природа верлібру дозволить визначити особливості взаємопроникнення жанрово-стильових рис у творчості певного автора і формуванні індивідуальної поетичної картини світу, заломлену крізь переосмислені фольклорні первини вільного вірша. Імпресіонізм, який, за свідченням переважної більшості науковців, є спільним стильовим знаменником лірики «Молодої Польщі», спонукає дослідника звернути увагу на верлібр як одне з його характерних явищ.