Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12
  • Ескіз
    Документ
    Specifications of Free Verse Writing in Lesja Ukrajinka’s Heritage
    (2021) Naumenko, Nataliia
    The article gives an analysis of several poems taken from Lesja Ukrajinka’s nature philosophical verses written in the free form. What became the initials for this research was the nature of free verse, which would allow determining the specifications of generic and stylistic diffusion in works of a certain poet and observe formation of an individual vision of the world, thereby reflected in re-interpreted initials of folklore verse. The objectives of this work are to establish the formal and substantial features of free verse writing in the poetic works by Lesja Ukrajinka upon studying three most famous free verses (“Fragments from the Letter,” “Ave Regina!”, and “Spring in Winter”). Concisely, there was concluded that the formal and substantial conceits of Lesja’s creativity, the choice of genre and versification order first, evidence her endeavor to return to initial artistic syncretism. Particularly, her free verse, upon combining the prosodic systems dominant in Modernist literary process in Ukraine, appears to be the successor of preliminary versification traditions (folk duma verse) and, at the same time, the founder of those new. It is the factor that defines the special imagery of free verse works, including various lexical massifs (exotic, colloquial, or dialect words), artistic and scientific terms, and composition of a verse as a narration with profound philosophical content.
  • Ескіз
    Документ
    Onomatopoeias of contemporary Ukrainian poetry in the aspect of artistic synthesis
    (2020) Naumenko, Nataliia
    The associative conceits, evoked by a concrete image in an author, a reader, or a speaker of a free-verse lyrical work, often get divergent, bearing a resemblance to the complicated system of concentric circles. However, they would converge on the certain level of perception, owing to the fact that the coincidences of associative fields are able to reveal the archetypal content of initial images. Therefore, the artistic imagery of a poetic work synthesizes the visual and audible component in its intonation dimension. This will significantly enlarge the volume of esthetic information, together with the speaker’s emotional attitude which is able to suggest an image expressed in a poem to a reader. Асоціації, які образ, виражений конкретним поняттям, викликає в автора, реципієнта й ліричних персонажів верлібрової поезії, розходяться в різні боки, являючи собою складну систему концентричних кіл. Але на певному рівні сприйняття вони збігаються. Адже на стику асоціативних полів, творених довкола образу, вельми часто приховується первозданне – архетипне його значення. Отже, художня мова вірша має сприйматися як візуально, так і на слух, в інтонаційному звучанні. Це значно посилює обсяг естетичної інформації, додаючи до неї емоційне ставлення мовця та сугестуючи його читачеві.
  • Ескіз
    Документ
    Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра
    (2020) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв («Швидкість часу…», «Уцілілий фрагмент…», «Все густіші й густіші в нас вірші…», «Зірчастий квіт…» та інших). Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Літературний твір – не просто сукупність образів, а й сам образ – результат симбіозу Слова, Кольору й Звуку. Мистецька синестезія надає оповіді специфічного емоційного забарвлення, притаманного винятково поетичному осмисленню світу, постає з прагнення автора створити багатогранні образи довкілля та вписаної в нього людини. Притаманні стилеві В. Затуливітра вільні вірші наукового або мистецького змісту з їхнім згущенням образів, їхньою градацією, ощадністю семантичних і синтаксичних засобів, короткими еліптичними реченнями, обривами вирізняються динамічністю та напруженістю. Лаконізм творів межує з розімкненим у простори думки діалогізмом: завдяки цьому в кожному з розглянутих віршів відбувається напучення, пояснення, тлумачення низки явищ на початку самостійної медитативної практики.
  • Ескіз
    Документ
    An Endeavor of Freedom: Modern Anthologies of Ukrainian Free Verse
    (2018) Naumenko, Nataliia
    The main problem of researching the semantics of free verse and its translations is that every literary critic is free to look at this intricate genre, choosing one’s own set of tropes and figures to interpret it in written form. These facts were considered in this study of original Ukrainian free verse works and their interpretations, regarding the specific treats of languages to use. The anthology Вільний вітер. Волен вятър published in Kharkiv in 2017 became a material for this research. This issue makes a good opportunity for one reader to get acquainted with Bulgarian culture, and for another to actualize their knowledge about this country on Black Sea coast. The 20th century free verse writing represents quite active and flexible use of natural philosophical imagery in the artistic texture of the poems. These are different functions for it to fulfill (from decorating the lyrical narration up to expression of an essence of the work), stylistic means, and formation of the new connotations on the base of traditional meanings. Studying the interpretations of traditional genres and their poetics in compositional and lingual dimensions of both Ukrainian and Bulgarian free verses (those included into Вільний вітер) allowed seeing the fact: the more the author gets into the internal world of the character and one’s relationships with nature, the wider becomes the circle of meanings for the cultural conceit, image, and symbol. Furthermore, the larger research field gets opened for comparison of aforesaid meanings in various languages, not only Ukrainian and Bulgarian.
  • Ескіз
    Документ
    Актуалізація архаїчних вільновіршових форм у поезії ХХ століття
    (2017) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті проаналізовано особливості версифікації у пам’ятці давньослов’янської літератури «Слово о полку Ігоревім» на основі її переспівів та автентичних писемних творів ХХ століття. Показано, що інтерес до вільного віршування, який виник наприкінці ХІХ ст., значною мірою зумовив актуалізацію стародавніх віршових форм і надання нового змісту традиційним образам, якими показано історичну подію та її відлуння у мирному часі. The article gives an analysis of versification specificity in The Song of Igor’s Campaign – the masterpiece of ancient Slavic literature, based on its interpretations and authentic written long poems of the 20th century. There is shown that the interest to free verse appeared at the end of the 19th century has significantly conditioned the actualization of the ancient verse forms and the new meaning for traditional images to show the historical event and its echoes in peaceful times.
  • Ескіз
    Документ
    Fantastic Binomial, the Conceptual Image-making Method for Contemporary Free Verse
    (2010) Naumenko, Nataliia
    Metaphor as one of the conceptual tropes got a lot of subordinate conceits for its description throughout all the literary history. In the 20th century, one of them was thoroughly formulated in Gianni Rodari’s Grammar of Fantasy (La Grammatica della Fantasia) as a fantastic binomial, a clause which contains a noun and a verb (or an adjective) that a priori are not tied with logical ties and further set up a base for a fairy-tale story. This is the main difference of a fantastic binomial from a usual metaphor. In this paper, we confirmed the mentioned kind of metaphor as a conceptual image-making way in contemporary Ukrainian free verse.
  • Ескіз
    Документ
    Поетика псалмоспіву у творчості Петра Гулака-Артемовського
    (2012) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті розглянуто поетику переспівів низки творів «Псалтирі», виконаних П. Гулаком-Артемовським. Показано, що надання версифікаційних рис олександрійського вірша (цезурованого римованого шестистопного ямба) вільновіршовим в оригіналі псалмам умотивовано підкресленням їхньої дидактичної спрямованості, урочистого звучання, «класицистичної» строгості форми. The article represents an analysis of the poetical features given to several David’s psalms by Petro Hulak-Artemovskyi. There was shown that the usage of Alexandrines (six-foot rhymed iambic lines with caesura) is motivated by the need to emphasize the psalms’ didactic tendencies, their solemn intonation, and “classicist-like" strict form.
  • Ескіз
    Документ
    Поетика українських народних замовлянь у сучасній художній творчості (на матеріалі збірки В.Голобородька «Політ на журавлі»)
    (2011) Науменко, Наталія Валентинівна
    Вільний вірш Василя Голобородька можна визначити як поезію наскрізь асоціативну, наповнену абстрактними поняттями, але яким надано реального змісту. Його верлібри вирізняються з-поміж усього масиву лірики 70-80-х років ХХ століття конгеніальністю фольклорній поезії, творчим переосмисленням її традиційних образів, символіки та атрибутики народних свят, зокрема веденням діалогу з об’єктами природи у формі замовлянь і заклинань.
  • Ескіз
    Документ
    Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра
    (2011) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Завдяки цьому поняття творчості сконцентрувало різноманітні асоціації, що залежать від естетичного досвіду автора та реципієнта.
  • Ескіз
    Документ
    Образно-стильова поліфонія сучасного українського хоку
    (2012) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті розглянуто поетичні твори останньої третини ХХ – початку ХХІ століття, виконані у формі стилізованого хоку. Утверджено, що в інтерпретаціях японської строфи, яка поступово засвоювалася українською літературою з 1920-х років, автори синтезують специфічну форму та глибинний філософський зміст (зокрема, в українських символічних образах, передусім пов’язаних із роллю серця в осмисленні людиною свого місця в макрокосмосі світу).