Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15
  • Ескіз
    Документ
    Індукція інтерферонів I типу в умовах in vitro за допомогою іммобілізованого комплексного інтерфероногену
    (2003) Карпов, Олександр Вікторович; Верьовк, Сергій Вікторович; Манджос, О. П.; Пенчук, Юрій Миколайович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Жолобак, Надія Михайлівна; Співак, Микола Якович; Кисельова, О. К.
    У лабораторних експериментах ми показали Інтерфероногенну активність молекулярної конструкції, що складається з одноланцюгової РНК дріжджів, ковалентно зв'язаної з нерозчинним носієм Тилорон. Отримані результати підтверджують припущення щодо механізму індукції інтерферонів І типу в тому числі, на першому її етапі, контакт дволанцюгового рібополінукліотіду з клітинною мембраною без проникнення в клітину. Ці конструкції можуть бути використані для великомасштабної продукції інтерферону. In vitro experiments, we have shown the interferonogenic activity of molecular constructions consisting of single-stranded yeast RNA covalently bound to an insoluble carrier and tilbrone. The results obtained confirm the presumption concerning the induction mechanism of interferons of type I including, at its first stage, the contact a double-stranded ribopolynucleotide with a cell membrane without penetration into the cell. These constructions seem to be promising for the large-scale interferon production.
  • Ескіз
    Документ
    Інтерфероногенні властивості комплексів дріжджова РНК – тилорон
    (1996) Карпов, Олександр Вікторович; Жолобак, Надія Михайлівна
    В дослідах in vivo та in vitro показана інтерфероногенна активність молекулярних комплексів дріжджова РНК – тилорон. На рівні експериментальних доз комплекси виявилися нетоксичними. Зроблено припущення, що у основі виявленого індукторного ефекту комплексів лежить утворення значних двоспіральних ділянок РНК, стабілізованих молекулами тилорону, інтеркальованими між парами основ. The interferonogenic activity of yeast RNA – tilorone molecular complexes was shown in vivo and in vitro studies. At experimental doses ranges the complexes were not toxic. It was proposed that in a base of the revealing inducer effect of the complexes, the formation lies of long double-helical sites of RNA that are stabilized by tilorone molecules intercalated between base pairs.
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення імуномодулюючих властивостей молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон
    (2003) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Карпов, Олександр Вікторович; Гаркава, Катерина Григорівна; Антоненко, Світлана Василівна; Миронюк, Юрій Миколайович
    У дослідах in vivo з використанням реакції бласттрансформації вивчали здатність до імуномодулюючої дії молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК). Виявилося, що МК сам по собі підвищує трансформацію лімфоцитів у бласти на рівні поліклонального мітогену фітогемаглютинін (ФГА), збільшуючи потенційну здатність імунної системи в реакціях на антигени. У реакціях ФГА-індукованої бласттрансформації було відмічено супресивну дію МК. Можливі механізми імуномодулюючої дії МК обговорюються. Зроблено висновок щодо здатності МК до підвищення загальної імунологічної реактивності організму. The immunomodulative activity of yeast RNA – tilorone molecular complex (MC) has been studied in vivo. MC was showed to increase a lymphocyte transformation into blasts on polyclonal mitogen phytogemagglutinin (PGA) level. That rises immune system ability to antigen reactions. A suppressing action of MC was marked in the FGA-induced blasttransformation reactions. The possible mechanisms MC immunomodulative activities have been discussed. The conclusion concerning ability of MC to increase immunity reactance of an organism.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив комплексного індуктора інтерферону на клітинну поверхню : дані атомно-силової мікроскопії
    (2005) Манджос, О. П.; Карпов, Олександр Вікторович
    Методом атомно-силової мікроскопії вивчали структурні відмінності, що виникали при взаємодії мембран клітин з новим індуктором інтерферону І типу – молекулярним комплексом одноланцюгова РНК – гідрохлорид тилорону. В дослідах отримували амплітудні зображення перевивних клітин тестікул поросят (ПТП), культивованих у вигляді моношарів на поверхні скла. Показані значні зміни поверхні мембран, які поглиблювалися з часом інкубування індуктору з клітинами. Отримані дані інтерпретуються у зв’язку з раніш висунутим припущенням щодо специфічної деформації мембран, як першого етапу індукції інтерферону. Atomic force microscopy is used to study the structure changes developing during the interaction of cell membranes with a new interferon type I inducer – molecular complex of single-stranded RNA with tilorone hydrochloride. Amplitude imagines have been obtained for piglet testicular cells (PTC) cultivated as monolayers on the glass surface. Significant changes of cell membranes have been shown to becoming more pronounced following the prolonged inducer incubation with cells. The data obtained are interpreted as a consequence of the former presumption concerning the specificity of membrane deformation as the first stage of the interferon induction.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості продукції інтерферонів у культурі клітин з використанням комплексного індуктора
    (Вісник київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2006) Жолобак, Надія Михайлівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович
    Вивчено вплив на біосинтез α/β-інтерферонів культурою клітин ПТП з використанням як індуктора інтерфероногенного молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК), а також залежність індукційної дії МК від строку зберігання. Отримані дані за вказаними параметрами дозволяють віднести МК до перспективних індукторів, придатних до використання при промисловому отриманні препаратів природних α/β-інтерферонів. A priming influence onto α/β-interferons biosynthesis by PTC culture with the aim of a molecular complex yeast RNA – tilorone (MC) and a dependence of MC inductive effect from storage terms were studied. Obtained results led to assume the MC a perspective inducer for production of natural α/β-interferons.
  • Ескіз
    Документ
    Температурна денатурація молекулярних комплексів одноланцюгової РНК з тилороном
    (1997) Карпов, Олександр Вікторович
    Проведене вивчення теплової денатурації молекулярних комплексів, які утворюються при взаємодії одноланцюгової РНК бактеріофага MS2 з тилороном. Виявлене деяке підвищення Тпл (на 1,1 0С) і звуження інтервалу плавлення ∆Т комплексів (на 5,6 0С) у порівнянні з вихідною РНК. Величина гіперхромного ефекту комплексів збільшується практично у два рази. Зроблений висновок щодо утворення в структурі одноланцюгової РНК значної кількості стабільних дволанцюгових ділянок під дією зв’язування з тилороном. Отримані результати розглядаються як додаткове підтвердження зробленого раніш припущення про те, що при комплексоутворенні одноланцюгової РНК з тилороном останній стабілізує спонтанно утворені дволанцюгові ділянки РНК. The study of thermal denaturation for molecular complexes formed during interaction between phage MS2 single-stranded RNA and tilorone has been carried out. Both certain increase of Tm (by on 1,1) and the narrowing of complexes melting interval, ∆Т, (by 5,6 0С) have been detected. The value of hyperchromic effect, H, increases twice. The conclusion is made concerning the formation of double-stranded regions in single-stranded RNA molecules in the process of RNA-tilorone interactions. These results are discussed as an additional proof of our previous presumption concerning stabilization of spontaneously forming double-stranded RNA regions by tilorone binding.
  • Ескіз
    Документ
    Конструювання та випробування іммобілізованого комплексного індуктору α/β-інтерферонів
    (2005) Пенчук, Юрій Миколайович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович
    Вивчалися фізичні та біологічні параметри інтерфероногенних молекулярних конструкцій, що являють собою комплекси дріжджової РНК з гідрохлоридом тилорону, ковалентно приєднані до гранулярних носіїв. Показано, що за дослідженими параметрами найбільше відповідають технологічним умовам великомасштабного виробництва інтерферону комплекси на основі Сферону 300. This paper deals with some physical and biological parameters of interferonogenic molecular construction, being yeast RNA complexes with tilorone hydrochloride; this complexes are covalently linked to carrier granules. The parameters studied show the complexes based on Spheron 300 are the most adequate for large-scale interferon production.
  • Ескіз
    Документ
    Інтерфероногенна дія іммобілізованих рибополінуклеотидів in vitro
    (2003) Жолобак, Надія Михайлівна; Манджос, О. П.; Верьовк, Сергій Вікторович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович
    У дослідах in vitro вивчали здатність молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон гідрохлорид, ковалентно зв’язаного із гранулами сферону, індукувати біосинтез інтерферонів І типу (α- і β-інтерферони) в культурі периферичних мононуклеарних клітин крові людини. Встановлено, що такий іммобілізований комплекс має виражену інтерфероногенну активність. Одержані дані розглядаються як доказ реалізації механізму індукції інтерферону, початковим етапом якого є контакт індуктора із клітинною поверхнею без його проникнення всередину клітини. In vitro experiments the authors have studied a property of yeast RNA – tilorone hydrochloride complex covalently linked to spheron to induce the synthesis of interferon type I (α- and β-interferons) in the culture of peripheral mononuclear human cells. Such a complex is shown to possess a marked interferonogenic activity. The data obtained appear to be a proof of the interferon induction to be realized by a mechanism needing at the first stage the contact between the inducer and the cell surface without its penetration into the cell.
  • Ескіз
    Документ
    Оптимізація етапів синтезу нового комплексного індуктора інтерферонів І типу
    (2007) Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович; Верьовка, Сергій Вікторович
    Встановлено оптимальні умови й відібрано найбільш дієві компоненти для створення нового індуктора інтерферонів І типу багаторазового використання на основі комплексів РНК із тилороном, іммобілізованих на нерозчинних гранулярних матрицях. Optimal conditions have been determined and the most effective components have been chosen necessary for design of a novel interferon type I inducer of multiple use based on the RNA – tilorone complex immobilized on inducible granular matrices.
  • Ескіз
    Документ
    Спектрофотометричне вивчення взаємодії одноланцюгової РНК з тилороном
    (1997) Карпов, Олександр Вікторович
    Проведене спектрофотометричне вивчення процесу комплексоутворення одноланцюгової РНК бактеріофагу MS2 з тилороном. Знайдено, що в діапазоні концентрацій компонентів, які відповідають їх “сильному зв’язуванню, абсорбційним спектрам комплексів РНК – тилорон в УФ-діапазоні притаманні виражені гіперхромний і батохромний зсува, а також поява нового максимуму поглинання в області 280 нм. Зміни спектральних характеристик спостерігаються також і у довгохвильовій частині спектру (при 350 – 550 нм). Зроблено висновок про те, що при взаємодії одноланцюгової РНК з тилороном відбувається комплексоутворення по типу інтеркаляції між спонтанно утвореними дволанцюговими ділянками в структурі РНК. Тилорон стабілізує ці ділянки РНК і забезпечує знайдену раніш автором інтерфероногенну здатність комплексів одноланцюгової РНК і тилорону. The spectrophotometric study of complex formation between phage MS2 single-stranded RNA and tilorone has been carried out. It was found that with component concentration forming “strong linkage” the absorption spectra of RNA-tilorone complex in UV-region experience hyperchromic and bathochromic shifts; besides, a new absorption maximum appears at 280 nm. The changes of spectral properties have been also detected in the long-waved region of the complex spectra. The conclusion has been made that in the course of single-stranded RNA with tilorone interactions a complex formation take place due to intercalation between spontaneously appeared two-stranded regions in the structure of a single-stranded RNA and tilorone; which component stabilizes these structures and assures there by the previously described interferonogenic activity of a single-stranded RNA – tilorone complexes.