Матеріали конференцій

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Біосинтез молочної кислоти генетично модифікованими дріжджами Saccharomyces cerevisiae
    (2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    В останні роки у світі збільшується цікавість до біополімерів, які отримуються з відновлювальної сировини. Одним з найбільш перспективних полімерів на біологічній основі є полімолочна кислота, яка широко використовується в якості пакувального матеріалу. Дана кислота в основному отримується за рахунок ферментації мономеру – молочної кислоти. Природними продуцентами молочної кислоти є молочнокислі бактерії. Однак, вони володіють певним недоліком, зокрема, є чутливими до високих концентрацій кислот в поживному середовищі. Тому, отримання молочної кислоти в промислових масштабах вимагає нейтралізації під час ферментації та подальше виділення молочної кислоти з отриманої солі лактату. В свою чергу дріжджі Saccharomyces cerevisiae володіють високою кислотостійкістю, тому вони є перспективною альтернативою для виробництва молочної кислоти. Тому, вченими було генетично модифіковано сахароміцети з метою отримання молочної кислоти.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез етанолу рекомбінантними дріжджами Saccharomyces cerevisiae на лігноцелюлозній сировині
    (2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    На сьогодні сільськогосподарські культури втратили свою актуальність як джерело для отримання біоетанолу, оскільки на це витрачається велика кількість сировини, яку потрібно вирощувати протягом тривалого часу на великих площах. Так, перспективним є створення дріжджових продуцентів етанолу, що можуть використовувати лігноцелюлозну сировину.
  • Ескіз
    Документ
    Перспектива використання біогенних наночасток срібла як протимікробних агентів
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    На сьогоднішній день досліджуються антимікробні властивості наночастинок срібла. Давно відомо, що срібло проявляє інгібуючу дію проти безлічі патогенних мікроорганізмів, які зазвичай «загрожують» біобезпеці у такому напрямку, як медицина. Так, найбільш відомою галуззю застосування срібла є саме медична промисловість. Срібло може входити до складу мазей та кремів місцевого застосування для запобігання інфікуванню опіків та відкритих ран, а також до складу гелів та тканин, які використовують у спортивній медицині. Крім того, завдяки своїм антимікробним властивостям воно широко використовується для виготовлення різних імплантів.
  • Ескіз
    Документ
    Екологічний спосіб отримання наночастинок срібла
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Серед металевих наночастинок виділяють наночастинки срібла (AgNPs) завдяки їх більшому потенціалу у використанні в якості антимікробних агентів. Для отримання наночастинок використовують рослини, органічні сполуки яких виступають як відновлювальні і стабілізуючі агенти. Ці реакції можна розглядати як екологічний процес, який може звести до мінімуму небезпеку для довкілля порівняно з хімічним та фізичним методами отримання наноматеріалів, а використання сільськогосподарських відходів рослин для біосинтезу наночасток може бути альтернативою вивезенню відходів та їх подальшої утилізації.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості біосинтезу наночасток металів з використанням метаболітів дріжджів
    (2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Потапенко, Валерія Віталіївна
    На сьогоднішній день розроблено багато методів «зеленого» синтезу наночасток металів з використанням метаболітів бактерій, грибів та дріжджів. Але перевагами синтезу саме за допомогою дріжджів є розмір отриманих наночасток, низька температура та коротка тривалість біосинтезу. Біосинтез наночасток металів дріжджами може відбуватись за допомогою позаклітинних та внутрішньоклітинних метаболітів.
  • Ескіз
    Документ
    Використання безклітинного водного екстракту дріжджів для біосинтезу наночасток срібла
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Для синтезу наночастинок срібла використовували безклітинний водний екстракт Saccharomyces cerevisiae М437, до якого вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Після додавання нітрату срібла до безклітинного водного екстракту S. cerevisiae М437 колір реакційної суміші з прозорого почав змінюватись на світло-коричневий і до кінця біосинтезу став темно-коричневим. Зміна кольору реакційної суміші свідчила про утворення наночастинок срібла.
  • Ескіз
    Документ
    Біосинтез наночастинок срібла з використанням дріжджового супернатанту
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки срібла (AgNPs) відомі завдяки їх широкому спектру антибактеріальних, протигрибкових та противірусних властивостей. Дріжджі є простим в культивуванні та безпечним в роботі біологічним об'єктом для біосинтезу AgNPs. Нами показано можливість біосинтезу AgNPs, використовуючи супернатант культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437, які зберігаються в колекції живих культур кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Біологічна дія наночасток золота, отриманих з використанням дріжджів
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки золота є досить цікавим об'єктом для інтенсивних досліджень в даному напрямку через можливість контролювати їх геометричні та оптичні властивості під час отримання. Таким чином, наночастинки золота можуть бути використані як наноплатформи для ефективної та адресної доставки ліків, швидко долаючи безліч біологічних, біофізичних та біомедичних бар'єрів.