Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28
  • Ескіз
    Документ
    Животворна зав’язь українського слова
    (2023) Науменко, Наталія Валентинівна
    Упорядкування ювілейного збірника можна небезпідставно порівняти зі світотворенням. У центрі універсуму – постать ювіляра; галактиками навколо нього розпросторюються галузі науки, у яких він зоставив помітний слід; а планетами в галактиці стають учні, нащадки та послідовники ювіляра – кожен зі своїм унікальним стилем мислення та мовлення, кожен зі своїм макросвітом, із яких у сукупності виростає макросвіт Наукової та Митецької Школи. The organization of the jubilee collection can be rightly compared to the creation of the world. In the center of the universe is the figure of the jubilee; the fields of science in which he left a noticeable mark spread out in galaxies around him; and the planets in the galaxy become students, descendants and followers of the jubilee - each with their own unique style of thinking and speaking, each with their own macro world, from which the macro world of the Scientific and Artistic School grows.
  • Ескіз
    Документ
    На нових шляхах пошуку «відповідностей»: сенсорика у французькій та українській поезії
    (2023) Науменко, Наталія Валентинівна
    У цій роботі основним об’єктом студіювання стала лірика останньої третини ХІХ – першої половини ХХ століть, передусім творчість А. Рембо та Б.-І. Антонича. Про відкритість доробку обох зазначених поетів до порівняння свідчить їхня цікавість до віднайдення «відповідностей» між різними речами та явищами, у результаті якого конкретний словесний концепт опредмечується в образах і деталях навколишнього світу. Це сприяє залученню до «співтворчості» читача, здатного до цієї низки образів додати й своє бачення. The main objects of research in this article are the lyrical poems of the end of the 19th – the beginning of the 20th century, in particular the works by Arthur Rimbaud and Bohdan-Ihor Antonych. Their interest in retrieving the ‘concordances’ between various things and notions, the result of which process is a concise verbal concept embodied in details and images of the environment, is the evidence of openness of both poets to comparative criticism. In turn, the experiment with sensory concepts would engage a reader, eager to add one’s visions and impressions to the sequence of images, into mutual creativity.
  • Ескіз
    Документ
    Натурфілософські образи у доробку Євгена Гуцала
    (2023) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті аналізується низка ліричних і прозових творів Євгена Гуцала, ключовим концентром у яких є натурфілософська образність. Показано, що інтерпретації сезонних образів навіть в окремо взятому творі зумовили взаємоперетікання родо-жанрових елементів, виявами якого передусім є ліризація прозової оповіді, активне застосування прийомів персоніфікації та очуднення. Завдяки цьому автор здійснює фронтальний зріз важливих соціальних, морально-етичних проблем через відтворення найтонших душевних порухів своїх невигаданих героїв, при цьому демонструючи глибинне художнє осмислення внутрішньої, душевно-психічної організації персонажа. The article represents the analysis of an array of Ye. Hutsalo’s prose and verse works with natural philosophical imagery for the key connecter. There was shown that the interpretations of seasonal images in even a separate work had conditioned the diffusion of generic elements revealing, previously, in enhancing the lyrical intonations of a prose narration, the active usage of personification and ‘ochudnennya’ means. Due to this, the writer accomplished the multi-faceted study of the essential social and ethical issues by expressing the subtlest mental movements of his nonfictional characters.
  • Ескіз
    Документ
    Співвідношення поетичної та прозової мови у сучасній українській літературі
    (2022) Науменко, Наталія Валентинівна
    Автор статті звертає увагу на співвідношення прозових і віршових чинників у низці творів української літератури, зокрема у взірцях межових форм – лірично-прозових мініатюрах Ольги Кобилянської та М. Зимомрі, версе П. Тичини та верлібрі В. Кордуна; текстах, які засвідчують собою спроби надати нового значення традиційним віршотворчим елементам – віршах Б.-І Антонича, М. Рильського, Д. Павличка, Ю. Коваліва. Задля досягнення заявленої мети вжито також елемент художнього експерименту, передусім розбиття прозових фрагментів на віршові рядки. The author of this article pays attention to the correlation between prose and verse factors in an array of Ukrainian literary works, particularly in those representing the marginal forms – lyrical-prose miniatures by Olha Kobylyanska and M. Zymomria, versets by P. Tychyna and free verse by V. Kordun; in texts that display the poets’ attempts to renovate the traditional poetic elements, which are verses by B.-I. Antonych, M. Rylsky, D. Pavlychko, Yu. Kovaliv. To achieve the objectives set up, there was used the element of experiment, primarily dividing the prose fragment into verses.
  • Ескіз
    Документ
    Актуалізація формозмістових елементів літератури бароко у пісенній ліриці Стінга (на матеріалі альбому «Sacred Love»)
    (2022) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті аналізуються ліричні твори сучасного співака Стінга (Гордона Самнера) в аспекті їхньої культурологічної наповненості, передусім можливостей актуалізації формальних та змістових прийомів літератури англійського бароко. Основу дослідження склав альбом «Sacred Love» 2003 року випуску як зібрання різностильових і різножанрових творів, сполучених наскрізною ідеєю пошуку нового образу любові. The article represents the analysis of lyrics by Sting (Gordon Sumner) within the aspects of their culturological content, primarily the possible actualization of formal and substantial principles of English baroque literature. The album 'Sacred Love' (2003) became the base for the research as the collection of works in various genres and styles connected with the prominent idea of searching for the new image of love.
  • Ескіз
    Документ
    Сенсорна образність "неоромантичної" морської поезії
    (2022) Науменко, Наталія Валентинівна
    З урізноманітненням поетичних форм кінця ХІХ – початку ХХІ століття співвідноситься перевідкриття хронотопічного образу моря як важливого символу нескінченності, свободи й дива, морського узбережжя – як місця просвітлення й філософських роздумів, а корабля – як аналога людської душі, яка постійно перебуває у стані пошуку та стривоженості. Уведення в канву неоромантичного вірша мариністичної символіки визначається як спроба акцентувати розвиток загальнокультурного символу в літературах різних епох і країн, вивести його з зацікавленості авторів у відтворенні прадавньої світоглядної картини, де чільними постають образи природи – предковічні архетипи Батьківства і Материнства. Diversification of poetic forms at the end of the 19th – beginning of the 21st century is marked with re-interpretation of marine images: the sea as the essential symbol of immensity, freedom and mystery; the seashore as the place of enlightenment and philosophical reflections; the ship as the analogue of human soul to be in perpetual search and anxiety. Implementation of marine symbolism into the plots of Neoromantic verse is defined as the attempt to accentuate on the development of cultural symbol in various literatures and otherwise to induce it out of the authors’ involvement in recreation of the picture of primordial worldview with natural images for the initial archetypal of Paternity and Maternity.
  • Ескіз
    Документ
    Образність пісенної лірики Стінга у світлі юнгівської теорії архетипів
    (2021) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті аналізуються пісенні тексти Стінга різних років в аспекті їхньої архетипної наповненості. Доведено, що актуалізація символів-архетипів загальнолюдської культури через уведення їх до структури пісенного твору дозволяє розширити спектр їх сприйняття та осмислення реципієнтами задля формування власного естетичного досвіду. The article represents the analysis of Sting's works written in different years within the framework of the archetypal content. There was asserted that actualization of archetypal symbols of the world culture by their inclusion into the structure of a song allowed broadening the range of their perception in order to form the individual esthetic experience.
  • Ескіз
    Документ
    Велика подорож "Останнього корабля": формозмістові характеристики альбому Стінга «The Last Ship» (2013)
    (2020) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті показано, що у творенні хронотопу приморського міста й супутньої йому образно-символічної концептосфери значну роль відіграють архетипні мотиви (і передусім корабель як алегоричний аналог Храму) та їхні інтерпретації крізь призму поетичного світобачення та світовідчуття Стінга – уродженця приморського Ньюкасла. Узагальнено особливості взаємодії в текстах, які належать до «Останнього корабля», поетичної фоніки, лексики, стилістики, синтаксису у становленні пісенної образності; утверджено кожну пісню як окремий сюжетний твір і водночас складник великого естетичного цілого, який синтезує ліричні, ліро-епічні, епічні, драматичні, фольклорні, сатиричні та гумористичні, публіцистичні жанрові елементи і тим самим зумовлює несподівані повороти у сюжетиці та генериці альбому. Інтерпретуванням пісенного тексту з точки зору жанру, співвіднесенням його версифікаційних особливостей з розвитком поетичної думки митця з’ясовано, що основними виявами унікальності поезії Стінга, явленими в «Останньому кораблі», є переосмислення класичних і фольклорних архітворів, зокрема «морської» тематики, у контексті синтезу лірики з музикою та творення на цьому ґрунті нових жанрово-стильових модифікацій, принципів просодії та художнього мовлення, інтертекстуальних та інтермедіальних парадигм.
  • Ескіз
    Документ
    Жанрові характеристики пісенного доробку Стінга
    (2019) Науменко, Наталія Валентинівна
    Завдяки вивченню доробку Стінга крізь призму жанру установлено, що, наприклад, баладна жанрова матриця у його творчості динамічна й відкрита. Вона залежить від характеру конфлікту, покладеного в основу сюжету, часу написання твору та добору віршової системи задля якнайповнішої реалізації творчого задуму. Літературна казка у Стінга, хоч і є поодинокою у його творчості, успішно виконує функції, успадковані від казки народної, – розважально-дидактичну, філософську й сатирико-гумористичну. Поетична сюжетна основа елегійного жанру, до якого належить значна кількість пісень Стінга, – емоційна реакція ліричного персонажа на певні події, ситуації, психологічні імпульси (почуття, спогади, переживання) чи його конкретний душевний стан – меланхолія, смуток, навіть страждання. Показано, що зумовлені жанровою семантикою образно-символічні комплекси, пов’язані з природою та культурою, у творчості Стінга розгортаються у метафору універсуму, деміургом якого є людина.
  • Ескіз
    Документ
    Внутрішня форма письменницького імені в системі образів ліричного твору
    (2019) Науменко, Наталія Валентинівна
    У статті проведено порівняльне дослідження поезій “О, достоевскиймо бегущей тучи…” Велемира Хлєбникова (1914) та “Метемфісис” Майка Йогансена (1925), на основі яких показано способи інтерпретування внутрішньої форми письменницьких імен у контексті віршового твору початку ХХ століття. Такими способами є передусім індивідуально-авторські новотвори, пейзажні елементи та їх антропоморфізація. Утверджено, що Ім’я – зокрема письменницьке – будучи дослідженим як прозивне поняття (іменник або прикметник), виступає запозиченим із природи образом і тому відіграє визначальну роль у становленні поетичного макрокосмосу довкілля, відкритого для подальших інтерпретацій. The article gives a comparative analysis of two literary works, O, dostoyevskyjmo begushchej tuchi (Oh, Dostoyev-Sky Writ by a Running Cloud, 1914) by Velemir Khlebnikov and Metemfizys (Metemphysis, 1925) by Mike (Mychailo) Jogansen. They are chosen to study the interpretations of the inner forms of the writers’ names in the context of a verse work, including individual neologisms, landscape elements, and anthropomorphism as the essential conceits of the 20th century Russian and Ukrainian poetry. There is asserted that the Name, particularly the writer’s one, upon being studied as the precedent word (a noun or an adjective), displays itself as an image taken from nature and therefore plays an outstanding role in creation of poetic macrocosmos of the World, open for further interpretations.