Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28
  • Ескіз
    Документ
    Роль та значення копірайтингу в маркетингу
    (2023) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурський, Валерій Олександрович
    У статті розглядається роль і значення копірайтинг у маркетинговій діяльності підприємств, досліджуються точки дотику копірайтингу/дизайну і маркетингу в аспекті окремих елементів маркетинг-міксу. Найбільша роль копірайтингу та дизайну відчувається при формуванні та реалізації маркетингової політики просування: рекламний та PR-копірайтинг, ведення блогів, офіційних сторінок бренду у соціальних мережах (SMM-копірайтинг), створення офіційного сайту (інформаційне наповнення та дизайн, UX-копірайтинг, використання елементів LSI-копірайтингу) тощо. Не слід забувати також про взаємозв’язок усіх елементів маркетинг-міксу і, відповідно, функцій копірайтингу, які розглядаються в аспекті цих елементів. Так, ім’я бренду та слоган, які корегуються із маркетинговою продуктовою політикою, є константами рекламних кампаній (маркетингова політика просування). Фірмовий стиль, логотип та фірмовий знак, шрифтові та кольорові рішення відіграють роль також при формуванні ритейл-послуги фірмових магазинів бренду (елемент «Матеріальне середовище») та при створенні брендованих викладок товару бренду у великих ритейлерах. Разом з тим упізнаваний фірмовий блок, офіційний сайт та соціальні сторінки бренду формують фізичний доказ надійності бренду. Таким чином, роль копірайтингу та дизайну відчувається в основному в аспекті таких елементів комплексу маркетингу, як просування, продукт, місце продажу, матеріальне середовище та фізичний доказ. Також важливо розуміти, що усі елементи маркетинг-міксу взаємопов’язані між собою. Відповідно, взаємопов’язані й функції копірайтингу у розрізі окремих елементів комплексу маркетингу, що разом формують маркетингову політику підприємства. The article examines the role and importance of copywriting in the marketing activities of enterprises, examines the points of contact between copywriting/design and marketing in terms of individual elements of the marketing mix. The greatest role of copywriting and design is felt in the formation and implementation of marketing promotion policy: advertising and PR copywriting, blogging, official brand pages in social networks (SMM copywriting), creation of an official website (information content and design, UX copywriting), use elements of LSI copywriting) etc. We should also not forget about the interrelationship of all elements of the marketing mix and, accordingly, the functions of copywriting, which are considered in the aspect of these elements. So, the brand name and slogan, which are adjusted with the marketing product policy, are constants of advertising campaigns (marketing promotion policy). Corporate style, logo and trademark, font and color solutions also play a role in the formation of retail services of the brand's branded stores ("Material environment" element) and in the creation of branded displays of the brand's goods in large retailers. At the same time, a recognizable brand block, the official website and social pages of the brand form physical proof of the reliability of the brand. Thus, the role of copywriting and design is felt mainly in the aspect of such elements of the marketing complex as promotion (advertising and PR copywriting; SMM copywriting, use of LSI copywriting elements; information content of sites, UX copywriting; blogging, etc.), product (naming, creation of a slogan, corporate style, logo and corporate block), place of sale (decoration of corporate stores, font and color solutions, etc.), material environment and physical evidence. It is also important to understand that all elements of the marketing mix are interconnected. Accordingly, the functions of copywriting in terms of separate elements of the marketing complex, which together form the marketing policy of the enterprise, are also interconnected. For example, the slogan and brand name are constants of advertising campaigns, and the official website and social media pages form physical proof of the brand's reliability.
  • Ескіз
    Документ
    Маркетинг нематеріальної і матеріальної сфер: різниця й специфіка
    (2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурський, Валерій Олександрович
    У статті розглядається різниця маркетингу сфери послуг та маркетингу сфери матеріального виробництва. Також пропонується поділ маркетингу за сферами використання на чотири види: маркетинг сервісної сфери В2В, маркетинг сервісної сфери В2С, маркетинг матеріального виробництва В2В та маркетинг матеріального виробництва В2С. Показана різниця маркетингу матеріальної сфери від маркетингу сервісної сфери в аспекті таких категорій як маркетинг, маркетинг-мікс, якість, матеріальність і відчутність, час виробництва і споживання. Щодо кожної категорії перераховані необхідні дії маркетолога, що працює у сфері послуг. Акцентується на особливостях послуги як товару, із яких випливають специфічні риси маркетингу послуг: невідчутність, невіддільність від джерела, непостійність та не збереженість послуги. Як результат особливостей послуг виникає необхідність формування політики не лише зовнішнього й внутрішнього маркетингу, але й інтерактивного маркетингу, тобто маркетингу взаємодії клієнт/персонал у процесі обслуговування. Невідчутність та нематеріальність послуги посилює роль довіри до виробника та значення елементу «фізичний доказ» у системі маркетинг-міксу сервісної сфери, а перед рекламістом і розробником сайту стоїть завдання максимальної візуалізації послуги. Не збереженість послуги вимагає від маркетолога вміння оперативно управляти попитом, протягом не лише року чи місяця, але й днів тижня чи годин доби, а також мистецтво пристосовуватись до попиту у години пік. Мінливість якості послуги потребує чітких стандартів сервісу у поєднанні із мотивацією і навчанням. Втім сучасні технології дозволяють зменшити дію людського чинника і значно усунути негативні прояви особливостей послуг. Крім поділу маркетингу на сервісну сферу і сферу матеріального виробництва, у статті пропонується поділ галузей та сфер на три укрупнені групи: емоційного спрямування, раціонального спрямування та змішаного спрямування. Сутність елементів маркетинг-міксу та їх вагомості можуть коливатися залежно від конкретної групи. The article examines the difference between marketing of services and marketing of material production. It is also proposed to divide marketing by application into four types: B2B service sphere marketing, B2C service sphere marketing, B2B material production marketing and B2C material production marketing. The difference between the marketing of the material sphere and the marketing of the service sphere in terms of such categories as marketing, marketing mix, quality, materiality and tangibility, time of production and consumption is shown. For each category, the necessary actions of a marketer working in the service sector are listed. Emphasis is placed on the features of the service as a product, from which the specific features of service marketing emerge: intangibility, inseparability from the source, impermanence and non-preservability of the service. As a result of the specifics of services, there is a need to formulate a policy not only of external and internal marketing, but also of interactive marketing, i.e. marketing of client/staff interaction in the service process. The intangibility and immateriality of the service strengthens the role of trust in the manufacturer and the importance of the "physical evidence" element in the system of the marketing mix of the service sector, and the advertiser and the site developer face the task of maximally visualizing the service. Service continuity requires marketers to be able to manage demand quickly, not only during the year or month, but also days of the week or hours of the day, as well as the art of adapting to demand during peak hours. The variability of service quality requires clear service standards combined with motivation and training. It is accepted to distinguish separately the quality of the service process and the quality of the result from the purchase of the service. This model was called the functional-instrumental model of service quality, and it does not lose its relevance these days. Modern technologies make it possible to reduce the effect of the human factor and significantly eliminate the negative manifestations of service features. Automation, involving the client in self-service are effective tools for reducing the variability of service quality. Such methods are widely used in retail, banking, partly in education and medicine, and in many other areas and industries. In addition to the division of marketing into the service sphere and the sphere of material production, the article proposes the division of industries and spheres into three consolidated groups: emotional direction, rational direction, and mixed direction. The essence of the elements of the marketing mix and their importance may vary depending on the specific group. Similarly, the ratio of the importance of functional and instrumental quality of the service will depend on the emotional or rational direction of the service.
  • Ескіз
    Документ
    Практика копірайтингу та візуалізації у екологічному і етичному маркетингу
    (2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурський, Валерій Олександрович
    У статті розглядаються практичні підходи та приклади маркетингових комунікацій в аспекті екологічного й етичного маркетингу. Екологічний маркетинг розглядається як впровадження принципів «еко-френдлі» у маркетингову та виробничу політику підприємства, включаючи натуральність, корисність товарів, екологічність виробництва, упаковки, акцент на екологічності пропозиції у рекламних кампаніях. Етичний маркетинг – досить широке поняття, втім у даній статті розглядається аспект «Круелті-фрі», тобто етичне ставлення до живих істот на всіх етапах виробництва та реалізації продукції: недопущення вівісекції, забезпечення належних умов утримання тварин у відповідності до їх потреб, вільний вигул тощо. Маркетингові комунікації в аспекті екологічної й етичної відповідальності пропонується поділяти на дві групи: комерційні та некомерційні. Некомерційні комунікації (соціальна реклама) створюють базу для попиту на товари «еко-френдлі» та «круелті-фрі», тоді як комерційні маркетингові комунікації допомагають фірмі-виробнику чи ритейлеру позиціонувати себе як екологічно-відповідального суб’єкта господарювання, підкреслювати відповідну цінність своєї пропозиції, а також сприяти усвідомленню людиною екологічних цінностей як сучасного тренду. Комерційні і некомерційні комунікації разом допомагають досягти таких цілей як формування правильних потреб, екологічної відповідальності та раціонального споживання, а також стимулювання попиту на відповідні товари. У обох видах комунікацій значна роль належить копірайтингу та візуальним ефектам. Правильно підібрана сукупність вербальних та невербальних компонентів, розуміння психології сприйняття кольорів, шрифтів та прийомів композиції допомагає краще донести комунікативне повідомлення до цільової аудиторії, сформувати правильні цінності та підкреслити відповідне позиціонування фірм-виробників. The article considers practical approaches and examples of marketing communications in the aspect of ecological and ethical marketing. Environmental marketing is considered as the implementation of the principles of "eco-friendly" in the marketing and production policy of the enterprise, including naturalness, usefulness of goods, environmental friendliness of production, ecological packaging and emphasis on environmental friendliness in advertising campaigns. Ethical marketing is a fairly broad concept, but this article discusses the aspect of "Cruelty-free", such as ethical treatment of living beings at all stages of production and sale: prevention of vivisection, ensuring proper conditions for keeping animals in accordance with their needs, free walking, etc. It is proposed to divide marketing communications in the aspect of ecological and ethical responsibility into two groups: commercial and non-commercial. Non-commercial communications (social advertising) create a basis for demand for "eco-friendly" and "cruelty-free" goods, while commercial marketing communications help the manufacturer or retailer to position itself as an environmentally responsible business entity, emphasize the value of its proposals, as well as to promote human awareness of environmental values as a modern trend. Commercial and non-commercial communications together help to achieve such goals as the formation of the right needs, environmental responsibility and rational consumption, as well as stimulating demand for relevant goods. Copywriting and visual effects play a significant role in both types of communications. Practical examples of the use of verbal and nonverbal techniques in commercial marketing communications and social advertising are analyzed. In particular, the methods of copywriting and visualization were studied on the example of the brand block of the Vega-Market store, the MotherFarm eco-farm, some methods of advertising text of the official MotherFarm website, as well as communication components of one of MotherFarm's products. Visual and textual effects of social environmental advertising posted on the social network page of the EcoVida Imbituba store are analyzed. Properly selected set of verbal and nonverbal components, understanding the psychology of color perception, fonts and techniques of composition helps to better convey the communicative message to the target audience, form the right values and emphasize the appropriate positioning of manufacturers.
  • Ескіз
    Документ
    Мистецтво комунікації контактного персоналу в аспекті інклюзивності – необхідна складова маркетингу освітніх послуг
    (2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    Актуальність дослідження. Маркетинг освітніх послуг є важливою скла-довою у формуванні конкурентоспроможного освітнього продукту. Однією з вимог маркетингу є врахування потреб клієнтів, які, в сфері освіти, повинні розгляда-тись як різноманітні особистості зі своїми відмінностями. Важливою задачею є створення гармонійного інклюзивного освітнього простору для різноманітних клі-єнтів (учнів), надання їм хард- та софт-скіллс, можливостей розкриття своїх та-лантів. Метою дослідження є окреслення основних вимог до освітянина (вчителя, педагога, викладача) в аспекті формування толерантного інклюзивного середовища освіти. Методи дослідження: систематизації, індукції та дедукції, узагальнення. Результати дослідження. Сформовані основні вимоги до освітянина щодо формування толерантного інклюзивного середовища освіти, розроблено коло то-лерантності для надання інклюзивних освітніх послуг для учнів із особливостями аутистичного спектру. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері маркетингу освітніх послуг. Висновки. Сучасний підхід до освіти передбачає інклюзію, створення гармо-нійного освітнього простору для різних учнів, а не відмежування «особливих дітей» у спеціальні школи. Тобто сучасний освітній маркетинг вимагає від освітянина вмінь працювати з різними клієнтами, і при цьому важливо забезпечити гармонійність та толерантність між усіма учасниками освітнього процесу. У статті запропоноване та відображене схематично коло толерантності, яке має сформувати викладач при наданні інклюзивних освітніх послуг, коли серед учнів є діти із високо функціональним аутизмом. Учасниками цього кола є всі учні класу (групи) та вчитель (викладач), який виступає так званим творцем та модератором кола. Також гармонійне функціонування кола толерантності забезпечують три напрями роботи (або три філософії освітнього сервісу): 1) повага до особливостей учня та його права на особистий простір; 2) вміле не нав’язливе залучення учня-аспі до суспільного життя групи; 3) безпосередньо формування толерантної атмосфери в групі. Наданий перелік «стоп-слів» або найпоширеніших слів-помилок, які вчителі часто вживають щодо дітей-аутистів із найкращими намірами, але які при цьому можуть руйнувати психіку учня. Розглядається оптимальний формат навчання для гармонійного освітнього простору: онлайн-школи у поєднанні із не нав’язливими очними заходами різного спрямування. Relevance of research. Marketing of educational services is an important compo-nent in the formation of a competitive educational product. One of the requirements of marketing is to take into account the needs of customers, who, in the field of education, should be considered as diverse individuals with their differences. An important task is to create a harmonious inclusive educational space for various clients (students), providing them with hard and soft skills, opportunities to discover their talents. The purpose of this study is outlining the basic requirements for the educator (teacher) in terms of forming a tolerant inclusive educational environment. Research methods: systematization, induction and deduction, generalization. Research results. The basic requirements to the educator concerning formation of the tolerant inclusive environment of education are formed, the circle of tolerance for ren-dering of inclusive educational services for pupils with features of an autistic spectrum is developed. Scope of the results: the results of the research can be applied in the field of mar-keting of educational services. Conclusions. The modern approach to education involves inclusion, the creation of a harmonious educational space for different students, rather than the separation of "spe-cial children" in special schools. That is, modern educational marketing requires from the educator the ability to work with different clients, and at the same time it is important to en-sure harmony and tolerance between all participants in the educational process. The article proposes and schematically reflects the range of tolerance that should be formed by the teacher in the provision of inclusive educational services, when among students there are children with highly functional autism. Participants in this circle are all students of the class (group) and the teacher (teacher), who acts as the so-called creator and moderator of the circle. Also, the harmonious functioning of the circle of tolerance is ensured by three areas of work (or three philosophies of educational service): 1) respect for the characteristics of the student and his right to personal space; 2) skillful non-intrusive involvement of the student-aspi in the social life of the group; 3) directly the formation of a tolerant atmosphere in the group. A list of "stop words" or the most common mistake words that teachers often use in relation to children with autism with the best intentions, but which can destroy the student's psyche. The optimal learning format for a harmonious educational space is considered: online schools in combination with non-intrusive face-to-face activities of vari-ous directions.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми формування джерел фінансування при проєктному інвестуванні підприємств та шляхи їх вирішення
    (2022) Стахурська, Світлана Антонівна; Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурський, Валерій Олександрович
    Інвестиційна діяльність виробничого підприємства є стратегічною та тактичною впродовж всього його життєвого циклу і практично зводиться до сукупності циклічно здійснюваних різноманітних проєктів задля забезпечення основної діяльності. Ефективна реалізація будь-якого проєкту залежить зокрема від фінансових ресурсних можливостей. Тому одночасно з вибором стратегічних напрямків інвестиційної діяльності необхідно подбати про формування фінансових джерел для створення інвестиційних ресурсів. Метою дослідження є окреслення основних проблем формування джерел фінансування при проєктному інвестуванні підприємств та шляхів їх вирішення. Методи дослідження: систематизації, індукції та дедукції, узагальнення. Результати дослідження. Сформовані основні підходи до вирішення про-блем формування джерел фінансування при проєктному інвестуванні підпри-ємств. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері фінансового проєктного забезпечення інвестиційної та загальної діяльності підприємства. Висновки. В основі раціоналізації інвестиційної діяльності та ефективного прогнозованого формування і витрачання фінансових ресурсів має бути інвести-ційна стратегія підприємства, яка ґрунтується на стратегічному виборі на то-му чи іншому етапі життєвого циклу. Інвестиційну діяльність підприємства ва-рто розглядати як сукупність різномасштабних інвестиційних проєктів різного призначення, при цьому різноманіття проєктів доцільно привести у відповідність до етапів життєвого циклу підприємства: проєкти започаткування бізнесу, проєкти підтримки функціонування, проєкти зростання, проєкти розвитку. Практично усі проєкти мають позиціонуватись як інноваційні, зокрема це можуть бути стартапи, або інноваційні проєкти з амбіціями стартапу. Сукупність різних проєктів залежно від етапу циклу має свою специфіку фінансування. При цьому мають бути задіяні механізми попереднього та запобіжного формування (зокрема накопичення) джерел фінансування. Сукупність джерел фінансування залежить від етапу життєвого циклу і загалом може бути зведена до наступного переліку: власні кошти (паї), фандрейзинг (краудфандингові платформи), венчурне фінансування (зовнішнє),залучення (зовнішнє та внутрішнє) і запозичення (зовнішнє і внутрішнє), власні кошти (додаткове внесення паїв власниками, амортизаційні відрахування, прибуток, спеціальні акумульовані фонди підприємства), самофінансування за рахунок доходів від фінансової та інвестиційної діяльності; венчурне самофінансування розроблення перспективних інноваційних проєктів (зокрема через участь у венчурних фондах), проєктне фінансування новими власниками (співвласниками), власні кошти (як накопичення від попереднього бізнесу). The investment activity of a manufacturing enterprise is strategic and tactical throughout its life cycle and is practically reduced to a set of cyclically implemented various projects to ensure the core business. The effective implementation of any project depends in particular on financial resources. Therefore, along with the choice of strategic directions of investment activities, it is necessary to take care of the formation of financial sources for the creation of investment resources. The purpose of the study is to outlining the main problems of forming sources of financing for project investment of enterprises and ways to solve them. Research methods: systematization, induction and deduction, generalization. Research results. The basic approaches to the decision of problems of for-mation of sources of financing at project investment of the enterprises are formed. Scope of the results: the results of the study can be used in the field of financial project support of investment and general activities of the enterprise. Conclusions. The basis for the rationalization of investment activities and effective projected formation and expenditure of financial resources should be the investment strategy of the enterprise, which is based on strategic choices at one stage or another in the life cycle. The investment activity of the enterprise should be considered as a set of large-scale investment projects for different purposes, while the diversity of projects should be brought into line with the stages of the enterprise life cycle: business start-up projects, maintenance projects, growth projects, development projects. Virtually all pro-jects should be positioned as innovative, in particular startups, or innovative projects with startup ambitions. The set of different projects depending on the stage of the cycle has its own specifics of funding. At the same time, mechanisms of preliminary and preventive formation (including accumulation) of sources of financing should be involved. The set of sources of funding depends on the stage of the life cycle and can be reduced to the fol-lowing list: own funds (shares), fundraising (crowdfunding platforms), venture finance (ex-ternal), involvement (external and internal) and borrowing (external and internal), own funds (additional contributions by owners, depreciation deductions, profits, special accu-mulated funds of the enterprise), self-financing from income from financial and investment activities; venture self-financing for the development of promising innovative projects (in-cluding through participation in venture funds), project financing with new owners (co-owners), own funds (as savings from previous business).
  • Ескіз
    Документ
    Комплексний аналіз інвестиційної діяльності виробничих підприємств як основа для прийняття обґрунтованих господарських рішень
    (2022) Стахурська, Світлана Антонівна; Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Якимчук, Тетяна Володимирівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    Актуальність дослідження. Інвестиційна діяльність виробничого підпри-ємства є стратегічно та тактично ресурсозабезпечуючою старту основної йо-го діяльності та подальшого становлення та розвитку. Ефективне здійснення будь-якого виду діяльності передбачає попередню аналітичну оцінку стану та потенційно ресурсних можливостей здійснення даної діяльності. Існуючі аналіти-чні та оціночні підходи щодо інвестиційної діяльності не дають комплексного ба-чення вирішення цих питань в діяльності виробничих підприємств. Метою дослідження є окреслення комплексного методичного підходу до аналізу інвестиційної діяльності виробничих підприємств – від інвестиційної стратегії до аналізу окремих інвестиційних проєктів. Методи дослідження: систематизації, індукції та дедукції, узагальнення. Результати дослідження. Сформовані основні підходи та складові ком-плексного інвестиційного аналізу підприємства. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері аналітичного забезпечення інвестиційної та загальної виробничої діяльності підприємства. Висновки. Комплексний інвестиційний аналіз підприємства має містити певні етапи, які всебічно характеризуватимуть інвестиційну складову підприєм-ства: оцінка інвестиційної привабливості підприємства, аналіз інвестиційної стратегії, аналіз інвестиційної діяльності підприємства, аналіз або інвестиційна оцінка інвестиційних проєктів підприємства. Підходи до визначення інвестиційної привабливості підприємства ґрунтуються на визначенні етапу життєвого циклу підприємства, його фінансового стану та низки інших показників, що характери-зують ефективність менеджменту на підприємстві і загалом відображають рі-вень його конкурентоздатності. Аналітична оцінка інвестиційної стратегії під-приємства полягає у відображенні рівня інвестиційної діяльності та його відпові-дності загальній стратегії підприємства, підпорядкованості інвестиційної стра-тегії як ресурсної до загальної стратегії розвитку, при цьому потрібно врахову-вати відповідність інвестиційних тенденцій підприємства сьогоднішнім світовим глобальним мегатрендам розвитку. Аналітична оцінка інвестиційної діяльності виробничого підприємства, на наш погляд, потребує додаткових аналітичних напрацювань, вона має мати цільове спрямування, чітку алгоритмічну визначеність та базуватись на доступній інформації. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства пропонується здійснювати за сукупністю визначених алгоритмізованих показників, які відповідно до цілей аналізу зведені в такі блоки: структурні показники спрямування інвестицій, показники динаміки інвестицій, показники прогресивності інвестування. Relevance of research. The investment activity of a industrial enterprise is a strategic and tactical resource-providing start of its main activity and further formation and development. Effective implementation of any type of activity involves a previous analyti-cal assessment of the state and potential resource opportunities for this activity. Existing analytical and evaluation approaches to investment activities do not provide a compre-hensive vision of solving these issues in the activities of industrial enterprises. The purpose of the study is to outline a comprehensive methodological approach to the analysis of investment activities of industrial enterprises – from investment strategy to the analysis of individual investment projects. Research methods: systematization, induction and deduction, generalization. Research results. The main approaches and components of the complex in-vestment analysis of the enterprise are formed. Scope of the results: the results of the study can be used in the field of analytical support of investment and general production activities of the enterprise. Conclusions. Comprehensive investment analysis of the enterprise should con-tain certain stages that will comprehensively characterize the investment component of the enterprise: assessment of investment attractiveness of the enterprise, analysis of in-vestment strategy, analysis of investment activities, analysis or investment evaluation of investment projects. Approaches to determining the investment attractiveness of the en-terprise are based on determining the stage of the life cycle of the enterprise, its financial condition and a number of other indicators that characterize the effectiveness of man-agement in the enterprise and generally reflect the level of its competitiveness. Analytical assessment of the investment strategy of the enterprise is to reflect the level of investment activity and its compliance with the overall strategy of the enterprise, the subordination of investment strategy as a resource to the overall development strategy. Analytical assessment of the investment activity of a manufacturing enterprise, in our opinion, re-quires additional analytical work, it should have a target direction, clear algorithmic cer-tainty and be based on available information. The analysis of investment activity of the enterprise is offered to be carried out on set of the defined algorithmic indicators which according to the purposes of the analysis are reduced to such blocks: structural indicators of an investment direction, indicators of dynamics of investments, indicators of progres-siveness of investment.
  • Ескіз
    Документ
    Копірайтинг соціальної реклами як інструмент соціального маркетингу: цілі та підходи
    (2022) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    У статті розглядається копірайтинг соціальної реклами як інструмент некомерційної складової соціального маркетингу. Соціальний маркетинг розглядається як поєднання некомерційного маркетингу (формування правильних потреб, раціонального споживання, правильного світогляду в цілому) та комерційного маркетингу (формування привабливої пропозиції з урахуванням правильних потреб). Сформульовані підходи до копірайтингу соціальної реклами залежно від сегменту цільової аудиторії та від мети рекламного повідомлення. Цільову аудиторію соціальної реклами запропоновано розділити на шість сегментів: не інформовані (головна мета – інформування про проблему), байдужі та пасивні (мета – переконати у важливості проблеми), не байдужі, але не активні (мета – інформувати про способи вирішення проблеми, зокрема прості й прийнятні, а також про джерела виникнення проблеми), активні (потрібне лише інформування про новини у сфері певної проблеми), противники (найважчий сегмент; мета – переконати у важливості вирішення проблеми, але апелюючи до цінностей противника). Для кожного сегменту запропоновано використовувати існуючі формули копірайтингу, адаптувавши їх під повідомлення не комерційної, а соціальної реклами. The aim of the study is to formulate approaches to copywriting of social advertising depending on the segment of the target audience and the purpose of the advertising message. The relevance of the topic is related to the growing importance of social marketing and the importance of social advertising as a tool for non-profit component of social marketing. Methods of induction and deduction, systematization, generalization were used for research. The article considers copywriting of social advertising as a tool of non-commercial component of social marketing. Social marketing is seen as a combination of non-commercial marketing (the formation of the right needs, rational consumption, the right worldview in general) and commercial marketing (the formation of an attractive offer based on the right needs). Approaches to copywriting of social advertising depending on the segment of the target audience and the purpose of the advertising message are formulated. It is proposed to divide the target audience of social advertising into six segments: uninformed (the main goal is to inform about the problem), indifferent and passive (the goal of advertising message is to convince the importance of the problem), not indifferent, but not active (the goal is to inform about ways to solve problems, including simple and acceptable, as well as the sources of the problem), active (only information is needed on news in the field of a particular problem), opponents (the most difficult segment; the goal is to convince of the importance of solving the problem, but appealing to the values of the opponent segment). For each segment it is proposed to use the existing formulas of copywriting, adapting them to the message of not commercial but social advertising. The novelty of the study is formulation of the approach to creating advertising messages for opponents of a socially important problem. In practice, this segment is often overlooked, but similar formulas for copywriting can be used to influence it, but with an appeal to other values, namely the values of this segment. The practical significance of the study lies in the possibility of further use of the proposed approaches to create social advertising and the formation of the right needs of consumers.
  • Ескіз
    Документ
    Сегментація споживачів в аспекті маркетингу харчових продуктів
    (2021) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    Харчова промисловість є однією із найбільш стратегічних сфер діяльності, вона пов’язана із продовольчою безпекою країни, рівнем життя та станом здоров’я громадян. Маркетингові засади ведення бізнесу у харчовій сфері повинні поєднувати в собі декілька важливих аспектів: суто мар-кетинговий (дослідження ринку, задоволення потреб споживачів), соціально-відповідальний та етичний (висока якість продуктів, достовірність інформації, етичність реклами, врахування релігійних, етнографічних та інших особливостей) та фізіологічний (врахування фізіологічних потреб людини у харчуванні). Сегментація ринку дає можливість краще зрозуміти потреби споживачів та задовольнити їх, що належить до маркетингового аспекту бізнесу, та має нерозривно співіснувати з двома іншими вищевказаними аспектами. Метою дослідження є розроблення системи сегментації споживачів харчо-вих продуктів. Методи дослідження: узагальнення, систематизації, індукції та дедукції, графічний метод. Результати дослідження. Розроблена система сегментації споживачів ха-рчових продуктів за психографічним принципом, охарактеризований кожен сегмент. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері маркетингу харчових продуктів. Система сегментації споживачів харчових продуктів має базува-тись на комплексному психографічному факторі, при цьому економічний та демо-графічний чинники також матимуть місце, оскільки вони можуть впливати на стиль життя та мотиви до здійснення покупок. Запропонована система сегмен-тації нараховує шість основних груп споживачів: «Класика» (прибічники класичної теорії раціонального харчування), «Стрімкий драйв» (люди із насиченим ритмом життя: молоді та енергійні екстраверти; романтичні шукачі пригод (інтроверт-ний тип); люди бізнесу із насиченим графіком роботи), «Еко-френдлі та Круелті-фрі» (люди, що переймаються збереженням довкілля та гуманним ставленням до живих істот), «Хелслайф» (прибічники здорового способу життя: заради краси, за-гального іміджу, перемоги над хворобою, а також люди, що хворобливо пережива-ють за власне здоров’я), «Релігія та ритуали» (люди, на харчові пріоритети яких значний вплив чинить релігія) і «Байдужі» (ті, що з певних причин не переймаються питанням раціонального харчування, не керуються принципами при виборі про-дуктів). Завданнями маркетингу в сфері харчових продуктів є, по-перше, максима-льно задовольнити потреби кожної групи, по-друге, формувати правильні потреби, сприяти здоровому харчуванню, раціональному споживанню, збереженню до-вкілля, доступності харчових продуктів усім категоріям, формування якісної без-печної пропозиції харчових продуктів.
  • Ескіз
    Документ
    Дистанційні комунікації як інноваційний підхід в сфері освіти: маркетингові пе-рспективи та переваги
    (2021) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    Актуальність дослідження. Пандемія COVID-2019 спричинила значні зміни в багатьох сервісних сферах, збільшивши частку онлайн-послуг. Не оминули ці зміни й сферу освіти, і якщо на початку 2019 р. перехід на дистанційну освіту по-декуди сприймався як проблема, сьогодні це може стати прогресивним маркетин-говим підходом у наданні освітніх послуг. Про це свідчить і той факт, що навіть до пандемії окремі заклади пропонували послуги освіти онлайн. Виникає необхід-ність систематизації переваг, які надає дистанційна освіта для клієнта (з позицій маркетингу), для закладу освіти та для суспільства в цілому, а також аналізу проблем на шляху до впровадження такого формату і розгляд шляхів вирішення цих проблем. Метою дослідження є формування маркетингового погляду на дистанційну освіту з позицій клієнтоорієнтованої моделі SIVA, окреслення переваг, які надає такий формат освіти та проблем на шляху до його впровадження. Методи дослідження: узагальнення, систематизації, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, графічний метод. Результати дослідження. Сформований клієнтоорієнтований погляд на маркетинг дистанційної освіти з позицій моделі SIVA, розглянуті переваги пере-ходу на онлайн-освіту для клієнта, для закладу освіти та для суспільства в ціло-му. Виділені проблеми, які потрібно подолати для успішного впровадження онлайн-освіти із застосуванням дистанційних технологій. Галузь застосування результатів: результати дослідження можуть за-стосовуватись у сфері освітніх послуг. Висновки. Дистанційна освіта повинна передбачати сукупність наступних інструментів: онлайн-освіта (відео конференції), платформи дистанційного на-вчання та додаткові канали комунікацій (месенджери, соціальні мережі тощо). З позицій маркетингової моделі SIVA дистанційна освіта надає клієнту цінне рішен-ня: комфортабельні умови освіти при високій якості освіти, зменшення непродук-тивних витрат часу і коштів, збільшення ККД, розвиток додаткових софт-скіллс. Елемент моделі «доступ» зазнає трансформацій у бік удосконалення: рівень дос-тупності освіти збільшиться, зникне потреба у прив’язці освітньої послуги до фі-зичного місця її надання, матеріальне середовище в більшій мірі перейде у віртуа-льне. Окрім клієнта, переваги від впровадження дистанційної освіти матиме і за-клад освіти: колосальна економія витрат та, як наслідок, збільшення можливос-тей інвестування у розвиток, а також удосконалення внутрішнього маркетингу, зокрема цінності пропозиції контактному персоналу. Для суспільства в цілому ди-станційний формат освіти принесе такі позитивні моменти: збереження довкілля (за умови відмови від паперового документообігу), збільшення рівня інклюзивності, зменшення рівня захворюваності, зменшення навантаження на громадський транспорт та транспортні шляхи. Перераховані переваги матимуть місце за умови належного рівня викладання, а також подолання ряду проблем,які пропонується поділяти на об’єктивні та суб’єктивні.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив діджиталізації та дистанційних комунікацій на стратегію маркетинг-міксу освітніх послуг
    (2021) Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Стахурський, Валерій Олександрович
    У статті розглядаються перспективи діджиталізації освіти, зокрема в аспекті формування стратегії комплексу маркетингу освітніх послуг. Аналізується вплив впровадження дистанційних технологій у поєднанні із онлайн-навчанням на елементи маркетинг-міксу освітньої послуги. Комплекс маркетингу пропонується розглядати як сукупність восьми взаємопов’язаних елементів, притаманних сервісній сфері: продукт, ціна, просування, розповсюдження, матеріальне середовище, фізичний доказ, процес та персонал. Встановлено, що найбільшого впливу від діджиталізації освіти зазнає матеріальне середовище освітнього сервісу, яке практично повністю трансформується у віртуальне середовище. Значною мірою матимуть місце зміни й щодо організації освітнього процесу. Так само відчує зміни контактний персонал освітньої послуги: перехід онлайн вимагатиме від викладачів розвитку нових soft skills та hard skills, бажання до прийняття змін. Діджиталізацію в освіті пропонується розглядати як перспективний напрям, який виведе освітній сервіс на новий рівень, надасть переваги як закладам освіти, так і здобувачам. Для успішної діджиталізації потрібно подолати ряд проблем, зокрема,проблеми з Інтернет-трафіком. The article considers the prospects of digitalization of education, in particular in terms of forming a strategy for the marketing of educational services. The influence of the introduction of distance technologies in combination with online learning on the elements of the marketing mix of the educational service is analyzed. The marketing complex is proposed to be considered as a set of eight interconnected elements inherent in the service sector: product, price, promotion, distribution, material environment, physical evidence, process and personnel. It is established that the greatest impact of digitalization of education is the material environment of educational services, which is almost completely transformed into a virtual environment: material facilities and equipment will be replaced by platforms for video conferencing and distance learning platforms, which will reduce the cost of educational services and will enable educational institutions to finance funds for development, in particular, the part of the environment that should remain material (laboratories for training medical students, pharmacists, training facilities for actors, etc.). There will be significant changes in the organization of the educational process, in particular, the problems of organizing this process in space will disappear, learning will involve a combination of online communications and the use of distance learning platforms, there will be multichannel communication with teachers, geographical barriers will disappear, including in the organization of meetings with professional specialists and stakeholders, the level of comfort will increase due to the integration of learning in the home space. The contact staff of the educational service will also feel the changes: the transition online will require teachers to develop new soft skills and hard skills, the desire to accept change. Digitalization in education is proposed to be considered as a promising area that will bring the educational service to a new level, will provide benefits to both educational institutions and applicants. Successful digitalization requires overcoming a number of problems, including problems with Internet traffic and resistance to change, but these problems can and must be overcome.