Інституційний репозитарій
Національного університету харчових технологій
ISSN 2310-8282
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Органічні сполуки у водневій енергетиці
(2025) Пасько, Анатолій; Попова, Інна Вадимівна
Воднева енергетика та екологія – сьогодні ці слова звучать майже як синоніми. Дійсно, воднева енергетика здатна вирішити багато екологічних проблем, але її широкому впровадженню заважають такі аспекти, як труднощі з транспортуванням і зберіганням водню, питання ефективності, а також економічна складова виробництва. Одним із напрямків, що можуть допомогти розв'язати ці проблеми, є використання органічних сполук у технологічних процесах виробництва водню. Органічні сполуки використовуються як вихідні реагенти для отримання водню.
Використання штучного інтелекту (ШІ) для оптимізації синтезу нових фармацевтичних сполук
(2025) Клименко, Максим Андрійович; Попова, Інна Вадимівна
Використання штучного інтелекту для оптимізації синтезу нових фармацевтичних сполук значно прискорило відкриття ліків, знизило витрати і підвищило рівень успішних випробувань завдяки прогнозуванню молекулярних взаємодій з високою точністю. Моделі на основі ШІ, включаючи глибоке навчання (DL), генеративні змагальні мережі (GAN) та моделей навчання з підкріпленням (RL: метод Монте Карло, Байєсівські моделі QSAR і т.д.), дозволяють проводити ефективний молекулярний скринінг, розробку ліків de novo, скорочуючи час, необхідний для синтезу ліків, з років до місяців. Ретросинтетичний аналіз на основі ШІ покращує прогнозування хімічних реакцій, оптимізуючи шляхи синтезу та підвищуючи ефективність фармацевтичного виробництва.
Цілеспрямоване злочинне знищення довкілля України як наслідок російської агресії
(2024) Харченко, Вячеслав Валерійович; Котинський, Андрій Валерійович; Якименко, Ігор Леонідович
Повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року та російсько-українська війна, яка триває, мають значний негативний вплив на навколишнє середовище. Росія веде війну в спосіб військових злочинів. Щоб притягнути ворогів до відповідальності за всі скоєні ними злочини, необхідна копітка фіксація. Вона потребує ретельного підрахунку, оцінювання і прогнозування – із висвітленням їх результатів у відповідних публікаціях. Нині було опубліковано лише кілька наукових звітів. При цьому, такі матеріали не завжди доступні для міжнародної спільноти. Однією з категорій російських військових злочинів є екоцид – цілеспрямоване спустошення екосистем, яке потенційно може спровокувати екологічну катастрофу. За час повномасштабної війни офіційно задокументовано майже 7,0 тисяч фактів заподіяння шкоди довкіллю внаслідок російської агресії. Через пожежі на промислових об’єктах і в лісах в атмосферне повітря було викинуто понад 70 млн тонн забруднюючих речовин. Близько 1,1 млн м2 земельних угідь було забруднено хімічними речовинами і майже 22 млн м2 – засмічено фізичними об’єктами. У наземні водойми скинуто десятки тисяч тонн сторонніх предметів, матеріалів і речовин. І ще більше забруднюючих речовин потрапило в морську воду. Військовим злочином Росії з найбільшою одноразовою шкодою довкіллю стало руйнування дамби Каховського водосховища на Дніпрі. В результаті підтоплено 61 населений пункт, у Дніпро, ймовірно, потрапило 465 тонн нафти, під загрозою знищення опинилися представники 333 видів тварин і рослин, 25 типів місць існування. Завдані довкіллю збитки, розраховані Держекоінспекцією України відповідно до затверджених методик, становлять понад 3,1 трлн грн. Масштаби екологічних злочинів загарбників величезні, потребують негайного припинення та повної компенсації російським режимом.
Опрацювання щодо впливів російської агресії на біоту Чорного моря з урахуванням його геолого-геоморфологічних і гідрологічних характеристик
(2025) Харченко, Вячеслав Валерійович; Котинський, Андрій Валерійович
Повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року та війна, яка триває, мають значний негативний вплив на екосистеми Чорного моря, особливо на їх біотичний компонент. Такий вплив є тим більш руйнівним, що росія веде війну в спосіб військових злочинів, зокрема – екоциду. Чорне море – внутрішнє море басейну Атлантики. Своєрідна біота моря сформувалася в умовах значної ізольованості з особливими для нього геолого-геоморфологічними і гідрологічними характеристиками. Близько 87 % об’єму Чорного моря є сильно аноксичними. У північно-західній частині моря склалися найкращі умови для розвитку біоти. Така акваторія добре прогрівається сонячними променями в теплий період року, а річки насичують морську воду розчиненим киснем і поживними речовинами. Ця частина моря – нині охоплена військовими діями – має вирішальне значення для біоти всього Чорного моря. В представленій статті розглядається вплив зброї, вибухів боєприпасів (ударні хвилі, звук вибухів), використання потужних гідролокаторів – в першу чергу на морських ссавців (дельфінів і морських свиней – ймовірно, до 50 000 китоподібних вже загинуло). Наслідки розливів нафти через затоплення та пошкодження бойових кораблів та іншої військової техніки, забруднення води токсичними компонентами боєприпасів, хвороботворними мікроорганізмами, а можливо й радіоактивне забруднення чинять потужний негативний непрямий вплив на біоту Чорного моря. Щоб притягнути ворогів до відповідальності за всі скоєні ними злочини, необхідна копітка фіксація правопорушень і їх наслідків – із висвітленням у відповідних публікаціях. Поки видано лише кілька наукових звітів. Масштаби екосередовищних злочинів загарбників щодо біоти Чорного моря – величезні. Такі злочинні дії потребують негайного припинення і повної компенсації завданої шкоди російським режимом.
Розробка комплексу технологічного обладнання для хлібопекарського виробництва
(2025) Бабанова, Олена Ігорівна; Шевченко, Андрій Олександрович; Прасол, Світлана Володимирівна; Косточка, Олександр Дмитрович; Бондаренко, Дар’я Юріївна
Розроблено комплекс технологічного обладнання для хлібопекарського виробництва за впровадження хлібопекарської печі з комбінованим ІЧ-нагріванням та ЕКН. Результати досліджень відзначають ефективність ЕКН у порівнянні з традиційними методами, що дозволяє зробити висновок про доцільність його використання.