Перегляд за Автор "Харченко, Євген Віталійович"

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

Cпектрофотометричний аналіз наночасток срібла синтезованих з використанням безклітинного дріжджового екстракту
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Харченко, Євген Віталійович
Здійснювали культивування дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437 упродовж 24 годин. Безклітинний екстракт отримували шляхом інкубації клітин дріжджів у стерильній бідистильованій воді упродовж 72 годин. До водного екстракту вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Проби витримували при 45 С в статичних умовах упродовж 72 годин. Спектри поглинання зразків вимірювали з використанням спектрофотометра в діапазоні довжин хвиль 200-700 нм.
Біосинтез наночастинок срібла з використанням дріжджового супернатанту
(2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Наночастинки срібла (AgNPs) відомі завдяки їх широкому спектру антибактеріальних, протигрибкових та противірусних властивостей. Дріжджі є простим в культивуванні та безпечним в роботі біологічним об'єктом для біосинтезу AgNPs. Нами показано можливість біосинтезу AgNPs, використовуючи супернатант культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437, які зберігаються в колекції живих культур кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій.
Використання бактерій для синтезу наночасток металів
(2020) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Зазвичай металеві наночастки синтезують з використанням різних фізичних і хімічних процесів. Їх недоліком є ведення процесу при високих температурах або тиску, а також використання токсичних сполук. В останні роки активно розвивається нова область нанобіотехнологій, яка включає використання біологічних об’єктів в ряді біохімічних і біофізичних процесів. Мікробний синтез наночасток є підходом так званої «зеленої хімії», який пов’язує нанотехнології і мікробні біотехнології. Також цей метод є екологічно чистим і альтернативним порівняно з хімічними і фізичними методам.
Використання мікроорганізмів для біогенного синтезу наночасток
(2020) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Наночастки різних металів використовують у багатьох галузях — медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості, хімічній та нафтохімічній промисловості, електроніці. Є різні способи отримання наночасток — хімічні, фізичні, а також популярні на сьогодні біологічні методи. Слід наголосити, що отримання наночасток різних елементів і сполук за допомогою мікроорганізмів є екологічно чистим та економічно вигідніш, оскільки при такому способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних і дорогих матеріалів. Тож метою цього огляду є аналіз сучасної наукової літератури щодо можливостей використання бактерій, грибів та дріжджів для біогенного синтезу наночасток, їхніх властивостей і перспектив можливого застосування. Мікробний синтез наночасток пов’язує нанотехнології і мікробні біотехнології. В огляді наведені дані щодо застосування бактерій родів Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces тощо для синтезу наночасток золота, срібла, паладію, міді, діоксиду титану та оксиду цинку. Наведено інформацію про внутрішньо- та позаклітинний синтез наночасток міцеліальними грибами: аскоміцетами Neurospora crassa, ендофітами Fusarium solani, термофілами Thermoascus thermophilus, сапротрофами Cladosporium cladosporioides тощо. Описані різні способи синтезу наночасток срібла, селену, заліза, діоксиду кремнію, оксиду цинку, фериту кобальту з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Magnusiomyces, Pichia. Показано різні підходи авторів до параметрів біогенного синтезу наночасток з використанням мікроорганізмів (різні температурні параметри, зміна pH, тривалість процесу тощо). Наведено дані щодо різних способів використання біологічної системи для синтезу наночасток — застосування культуральної рідини, безклітинного супернатанту або безклітинного екстракту. Визначено морфологічні характеристики та розміри біогенних наночасток, можливі механізми їх синтезу, а також властивості та галузі застосування. Nanoparticles of various metals are used in many industries — medicine, agriculture, food, chemical, petrochemical and electronics. There are different ways to obtain nanoparticles — chemical, physical and also biological methods which are popular today. It should be noted that obtaining nanoparticles of various elements and compounds using microorganisms is environmentally friendly and cost-effective. This method of synthesis eliminates the need of using toxic and expensive materials. Therefore, the aim of this review is to analyze modem scientific literature on the possibilities of using bacteria, fungi and yeast for the biogenic synthesis of nanoparticles. Special attention was paid to their properties and potential applications. Microbial synthesis of nanoparticles connects nanotechnology and microbial biotechnology. The review provides data on the use of bacteria of the genera Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces etc. for the synthesis of gold, silver, palladium, copper, titanium dioxide and zinc oxide nanoparticles. Intra- and extracellular synthesis of nanoparticles of filamentous fungi is discussed: asco- mycetes Neurospora crassa, endophyte Fusarium solani, thermophiles Thermoascus thermophilus, saprotroph Clado- sporium cladosporioides and others. Various methods for the synthesis of silver, selenium, iron, silicon dioxide, zinc oxide, cobalt ferrite nanoparticles using yeast of the genus Saccharo- rrtyces, Magnusiomyces, Pichia are described. Various approaches of the authors to the parameters of the biogenic synthesis of nanoparticles using microorganisms are shown — different temperature parameters, pH change, process duration. The data on various ways of using the biological system for the synthesis of nanoparticles: culture fluid, acellular supernatant, or acellular extract are presented. Morphological characteristics and sizes of biogenic nanoparticles, possible mechanisms for their synthesis, as well as properties and applications are also indicated.
Використання нанокомпозитів та наночасток срібла для подовження терміну зберігання овочевих культур
(2022) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Потенціал застосування харчових нанотехнологій здається необмеженим. Усі аспекти харчової промисловості, від інгредієнтів до упаковки й методів аналізу харчових продуктів, уже розробляють концепт і методики до застосування нанотехнологій. Одним з найбільш перспективних напрямів застосування наночасток срібла у харчовій галузі є обробка, та покращення зберігання харчових продуктів.
Модифікація фактору некрозу пухлин з метою підвищення його біологічної активності
(2017) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Фактор некрозу пухлин (ФНП) – багатофункціональний прозапальний цитокін, який синтезується в основному моноцитами і макрофагами. ФНП володіє досить широким спектром біологічної активності і бере участь у багатьох фізіологічних і патологічних процесах, основні з яких: противірусний, протипухлинний, трансплантаційний імунітет; пригнічення росту пухлинних клітин; регуляція ряду обмінних процесів.
Можливість використання грибів та бактерій для біологічного синтезу наночасток срібла
(2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Нині проводяться дослідження можливості застосування наночасток срібла (AgNPs) у антибактеріальній та протигрибковій терапії. Доведено, що вони індукують синтез активних форм кисню, які викликають незворотні пошкодження бактерій, а також здатні зв’язуватись із ДНК або РНК, що перешкоджає процесу реплікації мікроорганізмів. Отримати AgNPs можна за допомогою різних способів. При цьому хімічні та фізичні методи є досить трудомісткими, енергозатратними, а також потребують використання токсичних сполук, які негативно впливають на навколишнє середовище. Біологічний метод синтезу наночасток є дешевим та екологічно чистим. Відомі способи біогенного синтезу наночасток срібла за допомогою бактерій та міцеліальних грибів.
Наночастки срібла та золота: практичне застосування, біосинтез з використанням дріжджів, біологічна активність
(2022) Скроцька, Оксана Ігорівна; Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген Віталійович
Існують різні способи синтезу наночасток срібла та золота: хімічні та фізичні методи, а також біогенний синтез. Через ряд недоліків, які притаманні хімічному та фізичному синтезу наночасток – використання токсичних та дороговартісних реагентів, висока температура синтезу або тиск, негативний вплив на довкілля, перспективним є саме біологічний синтез вказаних наночасток. При виборі обʼєкту для біосинтезу наночасток срібла та золота необхідно врахувати його переваги та недоліки. Серед переваг використання дріжджів є те, що вони на відміну від більшості бактерій більш прості й безпечні у роботі, так як не потребують специфічних заходів біобезпеки. У статті наведено інформацію щодо використання біомаси, безклітинного водного екстракту, культуральної рідини або її супернатанту для біосинтезу наночасток срібла і золота. При цьому використовували дріжджі родів Saccharomyces, Yarrowia, Magnusiomyces, Phaffia, Candida, Rhodotorula, Cryptococcus, Metschnikowia, Meyerozyma. Показано за рахунок яких сполук може відбуватись біовідновлення іонів золота та срібла та їх стабілізація: амінні, амідні та гідроксильні групи білків, НАДН, амінокислоти, вуглеводи і цукри, меланін, ферменти, вітаміни. Наночастки срібла та золота проявляють антимікробну активність, вони є дієвими проти антибіотикорезистентних мікроорганізмів. У представленому матеріалі наведені дані щодо антибактеріальної та протигрибкової дії вказаних наночасток щодо збудників кишкових інфекцій, шигельозу, пневмонії, дерматитів, кандидозів, грибкових захворювань та інших. Також проаналізовано наукові джерела, в яких автори досліджують механізми антимікробної дії наночасток срібла та золота. На сьогодні встановлено протипухлинну дію наночасток золота та срібла. Так, доведено їх антиракову дію на моделях карциноми молочної залози, шлунку, легень, хоріокарциноми плаценти людини. Протипухлинну дію наночасток пояснюють активацією ферменту каспази, який запускає каскад реакцій, що повʼязані з апоптозом. Іншим поясненням протиракової дії є збільшення активних форм кисню всередині пухлинних клітин. При цьому на нормальні клітини людини наночастки не справляють токсичної дії.
Препарати фактора некрозу пухлин: характеристика, способи отримання та модифікації
(2017) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Боднар, Оксана Валентинівна
У статті узагальнено дані про біологічні властивості фактора некрозу пухлин (ФНП) і препаратів на його основі, які застосовують у лікарській практиці для боротьби з раковими захворюваннями. Охарактеризовано препарати для наукових досліджень на основі рекомбінантного ФНП. Наведено коротку інформацію про можливості отримання ФНП за допомогою одноклітинних про- (Escherichia coli) та еукаріот (Saccharomyces cerevisiae, Pichia pastoris). Описано індуктори синтезу ФНП (бактеріальні ліпополісаха- риди, фітогемаглютенін, антигени різних організмів), які використовують при культивуванні імунокомпетентних тваринних або людських моно- нуклеарних клітин. Визначено можливості модифікації ФНП для покращення його біологічних властивостей, підвищення активності та зменшення токсичності, створення нанокомпозитів ФНП з антибіотиками, фрагментами антитіл, наночастками металів, а також недоліки використання поліети- ленгліколю для модифікації ФНП. The paper presents data about the biological properties of the tumor necrosis factor (TNF) and drugs based on it, which are used in medical practice to combat cancer. The preparates for scientific research based on recombinant TNF have also been described. The brief information about the possibilities of obtaining TNF using unicellular pro- (Escherichia coli) and eukaryotes (Saccharomyces cerevisiae, Pichia pastoris) is given. The TNF synthesis inducers (bacterial lipopolysaccha- rides, phytohemaglutenin, antigens of various organisms) that are used in the cultivation of immunocompetent animals or human mononuclear cells are characterized. The possibilities of TNF modification to improve its biological properties, increase activity and reduce toxicity, create TNF nanocomposites with antibiotics, antibody fragments, and metal nanoparticles, disadvantages of the use of polyethylene glycol for modification of TNF have also been presented.
Синтез наночасток металів з використанням рослинних екстрактів
(2021) Харченко, Євген Віталійович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Біосинтез наночасток можливо здійснювати за допомогою метаболітів бактерій, грибів, дріжджів та рослин. Рослинний матеріал містить велику кількість поліфенолів, флавоноїдів, цукрів, ферментів та білків, що є відновниками та стабілізаторами для позаклітинного біосинтезу металевих наночасточок. При цьому синтезовані біогенні наночасточки металів володіють високою каталітичною, антибактеріальною та антиоксидантною активністю.
Синтез наночасток срібла з використанням рослинних екстрактів
(2021) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Наночастинки срібла широко використовуються в харчовій промисловості, біомедицині, діагностиці, сільському господарстві. Описано ряд методів хімічного та фізичного синтезу наночастинок, проте саме біологічний синтез є економічно ефективний та безпечний. Використання екстрактів рослин може підвищити ефективність отримання наночастинок срібла, оскільки цей процес виключає підтримання культури клітин і може відбуватися в неасептичному середовищі.