Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Інтерфероногенні властивості комплексів дріжджова РНК – тилорон(1996) Карпов, Олександр Вікторович; Жолобак, Надія МихайлівнаВ дослідах in vivo та in vitro показана інтерфероногенна активність молекулярних комплексів дріжджова РНК – тилорон. На рівні експериментальних доз комплекси виявилися нетоксичними. Зроблено припущення, що у основі виявленого індукторного ефекту комплексів лежить утворення значних двоспіральних ділянок РНК, стабілізованих молекулами тилорону, інтеркальованими між парами основ. The interferonogenic activity of yeast RNA – tilorone molecular complexes was shown in vivo and in vitro studies. At experimental doses ranges the complexes were not toxic. It was proposed that in a base of the revealing inducer effect of the complexes, the formation lies of long double-helical sites of RNA that are stabilized by tilorone molecules intercalated between base pairs.Документ Вивчення імуномодулюючих властивостей молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон(2003) Лич (Ткаченко), Інна Валентинівна; Карпов, Олександр Вікторович; Гаркава, Катерина Григорівна; Антоненко, Світлана Василівна; Миронюк, Юрій МиколайовичУ дослідах in vivo з використанням реакції бласттрансформації вивчали здатність до імуномодулюючої дії молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК). Виявилося, що МК сам по собі підвищує трансформацію лімфоцитів у бласти на рівні поліклонального мітогену фітогемаглютинін (ФГА), збільшуючи потенційну здатність імунної системи в реакціях на антигени. У реакціях ФГА-індукованої бласттрансформації було відмічено супресивну дію МК. Можливі механізми імуномодулюючої дії МК обговорюються. Зроблено висновок щодо здатності МК до підвищення загальної імунологічної реактивності організму. The immunomodulative activity of yeast RNA – tilorone molecular complex (MC) has been studied in vivo. MC was showed to increase a lymphocyte transformation into blasts on polyclonal mitogen phytogemagglutinin (PGA) level. That rises immune system ability to antigen reactions. A suppressing action of MC was marked in the FGA-induced blasttransformation reactions. The possible mechanisms MC immunomodulative activities have been discussed. The conclusion concerning ability of MC to increase immunity reactance of an organism.Документ Вплив комплексного індуктора інтерферону на клітинну поверхню : дані атомно-силової мікроскопії(2005) Манджос, О. П.; Карпов, Олександр ВікторовичМетодом атомно-силової мікроскопії вивчали структурні відмінності, що виникали при взаємодії мембран клітин з новим індуктором інтерферону І типу – молекулярним комплексом одноланцюгова РНК – гідрохлорид тилорону. В дослідах отримували амплітудні зображення перевивних клітин тестікул поросят (ПТП), культивованих у вигляді моношарів на поверхні скла. Показані значні зміни поверхні мембран, які поглиблювалися з часом інкубування індуктору з клітинами. Отримані дані інтерпретуються у зв’язку з раніш висунутим припущенням щодо специфічної деформації мембран, як першого етапу індукції інтерферону. Atomic force microscopy is used to study the structure changes developing during the interaction of cell membranes with a new interferon type I inducer – molecular complex of single-stranded RNA with tilorone hydrochloride. Amplitude imagines have been obtained for piglet testicular cells (PTC) cultivated as monolayers on the glass surface. Significant changes of cell membranes have been shown to becoming more pronounced following the prolonged inducer incubation with cells. The data obtained are interpreted as a consequence of the former presumption concerning the specificity of membrane deformation as the first stage of the interferon induction.Документ Особливості продукції інтерферонів у культурі клітин з використанням комплексного індуктора(Вісник київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 2006) Жолобак, Надія Михайлівна; Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичВивчено вплив на біосинтез α/β-інтерферонів культурою клітин ПТП з використанням як індуктора інтерфероногенного молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон (МК), а також залежність індукційної дії МК від строку зберігання. Отримані дані за вказаними параметрами дозволяють віднести МК до перспективних індукторів, придатних до використання при промисловому отриманні препаратів природних α/β-інтерферонів. A priming influence onto α/β-interferons biosynthesis by PTC culture with the aim of a molecular complex yeast RNA – tilorone (MC) and a dependence of MC inductive effect from storage terms were studied. Obtained results led to assume the MC a perspective inducer for production of natural α/β-interferons.Документ Конструювання та випробування іммобілізованого комплексного індуктору α/β-інтерферонів(2005) Пенчук, Юрій Миколайович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичВивчалися фізичні та біологічні параметри інтерфероногенних молекулярних конструкцій, що являють собою комплекси дріжджової РНК з гідрохлоридом тилорону, ковалентно приєднані до гранулярних носіїв. Показано, що за дослідженими параметрами найбільше відповідають технологічним умовам великомасштабного виробництва інтерферону комплекси на основі Сферону 300. This paper deals with some physical and biological parameters of interferonogenic molecular construction, being yeast RNA complexes with tilorone hydrochloride; this complexes are covalently linked to carrier granules. The parameters studied show the complexes based on Spheron 300 are the most adequate for large-scale interferon production.Документ Інтерфероногенна дія іммобілізованих рибополінуклеотидів in vitro(2003) Жолобак, Надія Михайлівна; Манджос, О. П.; Верьовк, Сергій Вікторович; Поводзинський, Вадим Миколайович; Карпов, Олександр ВікторовичУ дослідах in vitro вивчали здатність молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон гідрохлорид, ковалентно зв’язаного із гранулами сферону, індукувати біосинтез інтерферонів І типу (α- і β-інтерферони) в культурі периферичних мононуклеарних клітин крові людини. Встановлено, що такий іммобілізований комплекс має виражену інтерфероногенну активність. Одержані дані розглядаються як доказ реалізації механізму індукції інтерферону, початковим етапом якого є контакт індуктора із клітинною поверхнею без його проникнення всередину клітини. In vitro experiments the authors have studied a property of yeast RNA – tilorone hydrochloride complex covalently linked to spheron to induce the synthesis of interferon type I (α- and β-interferons) in the culture of peripheral mononuclear human cells. Such a complex is shown to possess a marked interferonogenic activity. The data obtained appear to be a proof of the interferon induction to be realized by a mechanism needing at the first stage the contact between the inducer and the cell surface without its penetration into the cell.Документ Оптимізація етапів синтезу нового комплексного індуктора інтерферонів І типу(2007) Пенчук, Юрій Миколайович; Карпов, Олександр Вікторович; Верьовка, Сергій ВікторовичВстановлено оптимальні умови й відібрано найбільш дієві компоненти для створення нового індуктора інтерферонів І типу багаторазового використання на основі комплексів РНК із тилороном, іммобілізованих на нерозчинних гранулярних матрицях. Optimal conditions have been determined and the most effective components have been chosen necessary for design of a novel interferon type I inducer of multiple use based on the RNA – tilorone complex immobilized on inducible granular matrices.Документ Спектрофотометричне вивчення взаємодії одноланцюгової РНК з тилороном(1997) Карпов, Олександр ВікторовичПроведене спектрофотометричне вивчення процесу комплексоутворення одноланцюгової РНК бактеріофагу MS2 з тилороном. Знайдено, що в діапазоні концентрацій компонентів, які відповідають їх “сильному зв’язуванню, абсорбційним спектрам комплексів РНК – тилорон в УФ-діапазоні притаманні виражені гіперхромний і батохромний зсува, а також поява нового максимуму поглинання в області 280 нм. Зміни спектральних характеристик спостерігаються також і у довгохвильовій частині спектру (при 350 – 550 нм). Зроблено висновок про те, що при взаємодії одноланцюгової РНК з тилороном відбувається комплексоутворення по типу інтеркаляції між спонтанно утвореними дволанцюговими ділянками в структурі РНК. Тилорон стабілізує ці ділянки РНК і забезпечує знайдену раніш автором інтерфероногенну здатність комплексів одноланцюгової РНК і тилорону. The spectrophotometric study of complex formation between phage MS2 single-stranded RNA and tilorone has been carried out. It was found that with component concentration forming “strong linkage” the absorption spectra of RNA-tilorone complex in UV-region experience hyperchromic and bathochromic shifts; besides, a new absorption maximum appears at 280 nm. The changes of spectral properties have been also detected in the long-waved region of the complex spectra. The conclusion has been made that in the course of single-stranded RNA with tilorone interactions a complex formation take place due to intercalation between spontaneously appeared two-stranded regions in the structure of a single-stranded RNA and tilorone; which component stabilizes these structures and assures there by the previously described interferonogenic activity of a single-stranded RNA – tilorone complexes.Документ Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з полінуклеотидами різного походження(1998) Карпов, Олександр Вікторович; Храпунов, С. М.; Сиволоб, А. В.За допомогою спектрофотометрії вивчали термодинамічні параметри зв’язування дигідрохлористої солі 2,7-біс-[2-(діетил-аміно)етокси]-флуорен-9-ону (гідрохлорид тилорону) з нуклеїновими кислотами. Визначено, що константи зв’язування для ДНК та poly(U) дорівнюють 5,3 • 105 M-1 та 4,7 • 104 M-1 відповідно, у той час як розмір сайтів зв’язування для цих полінуклеотидів становить відповідно приблизно 2 пари основ і 1 нуклеотид. Аналіз ізотерм зв’язування для нативної дріжджової РНК показав, що константи зв’язування для одноланцюгових і двоспіральних ділянок дорівнюють 1,3 • 105 M-1 та 1,1 • 104 M-1 відповідно. Частка двоспіральних ділянок у структурі РНК досягала 32 %, що значно вище згаданої кількості, раніше визначеної для тих же зразків РНК у відсутності тилорону. Зроблено висновок про високу здатність тилорону стабілізувати двоспіральні ділянки в складі РНК. Обговорюються біологічні аспекти цієї властивості тилорону, зокрема, її значення для індукції інтерферону Thermodynamic parameters of tilorone hydrochloride (dihydrochloride salt of 2,7-bis-[2-(diethyl-amino)ethoxy]-fluoren-9-one) binding to nucleic acids are measured spectrophotometrically. It is found that the binding constants for DNA and poly(U) are 5,3 • 105 M-1 and 4,7 • 104 M-1 respectively, while the binding site size for these polynucleotides are, respectively, about 2 bp and 1 nucleotide. The analysis of binding isotherm for native yeast RNA shows that the binding constants for double- and single-stranded regions are 1,3 • 105 M-1 and 1,1 • 104 M-1 respectively. The fraction of double-stranded regions in the RNA is found to be 32 %, the value which are considerably higher than the value previously reported for the some RNA sample in the absence of tilorone. A tilorone high ability of stabilizing double-stranded RNA regions is suggested and biological applications of this ability, especially for interferon induction, are discussed.Документ Макрофагальна ланка імунітету при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті(2006) Скроцька, Оксана Ігорівна; Співак, Микола Якович; Жолобак, Надія Михайлівна; Карпов, Олександр ВікторовичВивчали здатність молекулярного комплексу дріжджова РНК-тилорон (МК) стимулювати макрофагальну ланку імунітету при експериментальному герпетичному менінгоенцефаліті мишей. Ефективність стимуляції визначали за показниками фагоцитозу (ПФ), фагоцитарного індексу (ФІ) та функціонального резерву (ФР). Введення хворим тваринам МК призводило до зростання на 9-й день після інфікування вірусом простого герпесу І типу ПФ на 72,67 %, ФІ – на 16,15 та ФР – на 17,00 % в порівнянні з контрольною групою. Препарати порівняння – віролекс та poly(I)-poly(C), виявились менш ефективними, ніж МК. Зроблено висновок щодо активуючої дії МК на макрофаги при даній інфекції. The authors have studied the ability of the yeast RNA-tilorone molecular complex (MC) to stimulate the macrophagal link of immunity during the murine herpetic encephalytis. The stimulatory effectivity has been determined according to phagocytosis value (PhV), index of phagocytosis (IPh) and functional reserv (FR). The MC administration to ill animals have caused the PhV increase by 72,67%, IPh by 16,15, and FR by 17% comparing to the control group on the 9th p.i. Two contral drugs – virolex and poly(I)-poly(C),have been shown to be less effective comparing to the MC. The authors conclude the MC to possess the macrophage stimulate activity.