Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра(2020) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв («Швидкість часу…», «Уцілілий фрагмент…», «Все густіші й густіші в нас вірші…», «Зірчастий квіт…» та інших). Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Літературний твір – не просто сукупність образів, а й сам образ – результат симбіозу Слова, Кольору й Звуку. Мистецька синестезія надає оповіді специфічного емоційного забарвлення, притаманного винятково поетичному осмисленню світу, постає з прагнення автора створити багатогранні образи довкілля та вписаної в нього людини. Притаманні стилеві В. Затуливітра вільні вірші наукового або мистецького змісту з їхнім згущенням образів, їхньою градацією, ощадністю семантичних і синтаксичних засобів, короткими еліптичними реченнями, обривами вирізняються динамічністю та напруженістю. Лаконізм творів межує з розімкненим у простори думки діалогізмом: завдяки цьому в кожному з розглянутих віршів відбувається напучення, пояснення, тлумачення низки явищ на початку самостійної медитативної практики.Документ Актуалізація архаїчних вільновіршових форм у поезії ХХ століття(2017) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано особливості версифікації у пам’ятці давньослов’янської літератури «Слово о полку Ігоревім» на основі її переспівів та автентичних писемних творів ХХ століття. Показано, що інтерес до вільного віршування, який виник наприкінці ХІХ ст., значною мірою зумовив актуалізацію стародавніх віршових форм і надання нового змісту традиційним образам, якими показано історичну подію та її відлуння у мирному часі. The article gives an analysis of versification specificity in The Song of Igor’s Campaign – the masterpiece of ancient Slavic literature, based on its interpretations and authentic written long poems of the 20th century. There is shown that the interest to free verse appeared at the end of the 19th century has significantly conditioned the actualization of the ancient verse forms and the new meaning for traditional images to show the historical event and its echoes in peaceful times.Документ Поетика псалмоспіву у творчості Петра Гулака-Артемовського(2012) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті розглянуто поетику переспівів низки творів «Псалтирі», виконаних П. Гулаком-Артемовським. Показано, що надання версифікаційних рис олександрійського вірша (цезурованого римованого шестистопного ямба) вільновіршовим в оригіналі псалмам умотивовано підкресленням їхньої дидактичної спрямованості, урочистого звучання, «класицистичної» строгості форми. The article represents an analysis of the poetical features given to several David’s psalms by Petro Hulak-Artemovskyi. There was shown that the usage of Alexandrines (six-foot rhymed iambic lines with caesura) is motivated by the need to emphasize the psalms’ didactic tendencies, their solemn intonation, and “classicist-like" strict form.Документ Поетика українських народних замовлянь у сучасній художній творчості (на матеріалі збірки В.Голобородька «Політ на журавлі»)(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаВільний вірш Василя Голобородька можна визначити як поезію наскрізь асоціативну, наповнену абстрактними поняттями, але яким надано реального змісту. Його верлібри вирізняються з-поміж усього масиву лірики 70-80-х років ХХ століття конгеніальністю фольклорній поезії, творчим переосмисленням її традиційних образів, символіки та атрибутики народних свят, зокрема веденням діалогу з об’єктами природи у формі замовлянь і заклинань.Документ Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Завдяки цьому поняття творчості сконцентрувало різноманітні асоціації, що залежать від естетичного досвіду автора та реципієнта.Документ Образно-стильова поліфонія сучасного українського хоку(2012) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті розглянуто поетичні твори останньої третини ХХ – початку ХХІ століття, виконані у формі стилізованого хоку. Утверджено, що в інтерпретаціях японської строфи, яка поступово засвоювалася українською літературою з 1920-х років, автори синтезують специфічну форму та глибинний філософський зміст (зокрема, в українських символічних образах, передусім пов’язаних із роллю серця в осмисленні людиною свого місця в макрокосмосі світу).Документ Традиції наукової поезії у верлібристиці Івана Франка(2007) Науменко, Наталія ВалентинівнаЗвертаючись до вільного вірша, Іван Франко не лише відтворює інтонаційний лад народної поезії, а й надає нових значень образам національної культури, акцентуючи те чи інше слово, подаючи його у вигляді авторських метафор. Вільновіршова форма, притаманна поетичним творам філософсько-медитативного спрямування, допомагає митцеві ввести традиційні образи в контекст наукового пізнання макрокосмосу довкілля та місця в ньому мікрокосмосу людини – автора, ліричного суб'єкта, читача. Turning to free verse, John Franco not only reproduces the intonation system of folk poetry, but also provides new values of images of national culture, emphasizing a particular word, giving it as a metaphor copyright. Vilnovirshova form peculiar poetic works of philosophical and meditative focus, helps the artist to enter the traditional imagery in the context of scientific knowledge macrocosm environment and places therein microcosm of man - the author, the lyrical subject, the reader.Документ Чи можливий принцип золотого перерізу у вільному вірші?(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті виконаний гармонійний аналіз віршів так званого "белокуровского циклу" Василя Голобородька з позицій "золотого перетину". Показано, що апріорі стійкий (для метричного віршування) кульмінаційний пункт твори, відзначений точкою "золотого перетину", у вільному вірші може міняти місце відповідно до гармонійністю слого-і строфораздела, акцентування і кількості слів у рядку, тим самим залучаючи до створення "пуанта "вірші більш широкий асоціативний ряд. The article presents an analysis of some poems from the so-called „Bilokurian cycle" by Vasyl Holoborod’ko with „golden section" principled considered there. There was shown that the “golden" climax point (which would a priori be stable for a metric verse work) may change its place in a free verse poem according to the number of stanzas, syllables, accents or lines. That is the way for a poet to involve the wider associative row to create the strong and lapidary Wendepunkt in the poem.