Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Документ Співвідношення поетичної та прозової мови у сучасній українській літературі(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаАвтор статті звертає увагу на співвідношення прозових і віршових чинників у низці творів української літератури, зокрема у взірцях межових форм – лірично-прозових мініатюрах Ольги Кобилянської та М. Зимомрі, версе П. Тичини та верлібрі В. Кордуна; текстах, які засвідчують собою спроби надати нового значення традиційним віршотворчим елементам – віршах Б.-І Антонича, М. Рильського, Д. Павличка, Ю. Коваліва. Задля досягнення заявленої мети вжито також елемент художнього експерименту, передусім розбиття прозових фрагментів на віршові рядки. The author of this article pays attention to the correlation between prose and verse factors in an array of Ukrainian literary works, particularly in those representing the marginal forms – lyrical-prose miniatures by Olha Kobylyanska and M. Zymomria, versets by P. Tychyna and free verse by V. Kordun; in texts that display the poets’ attempts to renovate the traditional poetic elements, which are verses by B.-I. Antonych, M. Rylsky, D. Pavlychko, Yu. Kovaliv. To achieve the objectives set up, there was used the element of experiment, primarily dividing the prose fragment into verses.Документ Поезія Івана Франка "Мамо-природо!.." як інваріант сучасного наукового дослідження(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаНаукова поезія – різновид поетичної творчості, в якій думка виявляє нерозривну естетичну єдність раціонального й ірраціонального першоелементів, а наукова компонента визначає зміст твору, напрям розвитку ліричної теми. У цій статті зроблено спробу осягнути формозмістові характеристики поезії Івана Франка “Мамо-природо!..” з циклу “В плен-ері”, зокрема її композицію та мову як засновки для створення новітньої парадигми наукового дослідження. Просодичні елементи, передусім вільновіршову форму та постійну зміну темпоритму мовлення ліричного оповідача, відтак утверджено як чинники творчого контакту з реципієнтом, спонуки до самостійного осмислення реальності в категоріях термінів, запозичених із різних наук. Scientific poetry is now asserted as the form of a poetic work in which the thought reveals itself as an esthetic integrity of rational and irrational initials, and the scientific component, in turn, determines the substance of the verse and thenceforth the trend of a lyrical theme development. Ukrainian scientific poetry, dating back to Ancient Rus period, obtained the new forms and sense at the end of the 19th century – firstly, in Ivan Franko’s heritage. The author of this article made an attempt to comprehend the formal and substantial characteristics of I. Franko’s poem ‘Mamo-pryrodo!..’ (‘You Mother Nature!..’) that belongs to the cycle ‘In the Plain Air’: particularly, its composition and language are defined as the precedents to create the novelty paradigm of the scientific research.Документ Мандала як модель поетичної світобудови Віри Вовк(2019) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті з культурологічних позицій аналізуються головні принципи побудови художнього світу, явлені у збірках Віри Вовк «Мандаля» (1980) та нашого співвітчизника В. Корнійчука «Я такий, як кольори у Реріха...» (2006). Стверджується, що принцип мандали, покладений в основу кожного з вільновіршів в обох книгах, дозволяє авторам оприявнити приховані естетичні потенціали архетипних образів, а читачеві – долучитися до започаткованого авторами акту творення власного художнього світу. Актуальності ця тема набуває у зв’язку з поширенням зацікавленості українців східними духовними практиками, зокрема застосуванням мальованих мандал для гармонізації внутрішнього світу. Адже, на думку психологів і лікарів, мандала-терапія поєднує елементи психотерапії, енерготерапії й відтак допомагає краще зрозуміти себе і проникнути у глибини своєї підсвідомості; мандала-терапія – один із найбільш сильних і ефективних засобів, який дає людині життєві сили, допомагає їй стати тим, ким вона є насправді. Тому автор статті шляхом «повільного прочитання» віршів доводить, що доданий до створення та споглядання мандали прийом «лікування словом», у нашому випадку – поетичним твором, здатен посилити позитивну енергетику візуального зображення.Документ Вільновіршова практика Лесі Українки в художній системі неоромантизму(2019) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті простежено шляхи імпліцитного та експліцитного втілення верлібрових форм у поетичному доробку Лесі Українки. Цей феномен, який є компонентом складного процесу під умовною назвою «верлібризація» (В. Руднєв), зумовлено характерним на зламі ХІХ – ХХ століть прагненням до оновлення віршового вислову, творчим переосмисленням фольклорної традиції й знакових літературних форм, а також досвідом перекладацької діяльності письменників. Показано, що ще в роботі над перекладами давньоєгипетських поезій та ведичних гімнів Леся Українка зробила концептуальний крок до створення власного стилю вільновіршування, атрибутивними рисами якого стали вживання різностопних трискладових розмірів, мистецька синестезія, інтертекстуальність. The article represents the analysis of the ways to explicitly and implicitly implement the free verse forms by Lesya Ukrayinka in her poetic works. This phenomenon as the constituent of the complex process named ‘vers libre’ization’ (a definition invented by Vadym Rudnev) was conditioned by the aspiration to renew the versified language, to interpret creatively the folklore traditions and the prominent literary forms, and also to actualize the translational experience, which factors are believed to be immanent to the fin de siecle. There was shown that, having worked over the translations of ancient Egyptian poems and Vedic hymns, Lesya Ukrayinka had elaborated her own style of free versification identified by the following features: using the various three-syllable feet; artistic synthesis; intertextuality.Документ Актуалізація архаїчних вільновіршових форм у поезії ХХ століття(2017) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано особливості версифікації у пам’ятці давньослов’янської літератури «Слово о полку Ігоревім» на основі її переспівів та автентичних писемних творів ХХ століття. Показано, що інтерес до вільного віршування, який виник наприкінці ХІХ ст., значною мірою зумовив актуалізацію стародавніх віршових форм і надання нового змісту традиційним образам, якими показано історичну подію та її відлуння у мирному часі. The article gives an analysis of versification specificity in The Song of Igor’s Campaign – the masterpiece of ancient Slavic literature, based on its interpretations and authentic written long poems of the 20th century. There is shown that the interest to free verse appeared at the end of the 19th century has significantly conditioned the actualization of the ancient verse forms and the new meaning for traditional images to show the historical event and its echoes in peaceful times.Документ До питання про інтерпретації концепту «вільний вірш» у літературознавстві слов’яномовних країн(2017-04) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті на основі аналізу поняття «вільний вірш» (верлібр) в українському та зарубіжному (слов’яномовному) літературознавстві простежено еволюцію сконцентрованої в термінові концепції вільного віршування: від прояву учнівства, наслідування, експериментаторства до становлення індивідуальної філософії, закладеної в поетичному вислові. Студії даного різновиду віршування дозволили говорити як про «звільнення», так і про кардинальне для новітнього бачення верлібру «вивільнення» прихованих світоглядно-естетичних можливостей авторського чуття-мислення. The article gives a review of different free verse theories appearing in Russian, Ukrainian, Bohemian, Polish, and Bulgarian literary science. The author observed the evolution of the ‘free verse’ conceit concealed in a lapidary term: from the moment of scholarly imitation and experimentation to creating the individual philosophy contained in poetic work. The studies of the given kind of versification allowed talking about both ‘liberation’ and crucial for contemporary vers libre ‘disengagement’ of latent esthetic potentials of the poet’s sensual and rational nature.Документ Новий ужинок Анатолія Мойсієнка(2017) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізується нова поетична книга Анатолія Мойсієнка, у якій зібрано верліброві твори, написані з кінця 1990-х років і до сьогодні («Сонети і верлібри», «Сім струн», «Віче мечів», «Нові поезії», «Спалені камені», «З чернігівських садів»). Показано, що поет здатен реалізувати значний потенціал вільної форми у різних жанрових, композиційних, мовностильових вимірах, утверджуючи її органічність для української поезії. The article gives an analysis of the new poetic book by Anatoliy Moysiyenko (issued in 2016), which is a collection of the entire free-verse works written from the end of the 1990s up to now (incl. Sonnets and Vers Libres, Seven Strings, Viche Mechiv – palindromes, New Poems, Burnt Stones, and From Chernihiv Gardens). There is shown that the poet is capable of realizing the significant potentials of free verse form in various generic, compositional, stylistic dimensions so as to confirm its immanence to Ukrainian poetry.Документ Поетика псалмоспіву у творчості Петра Гулака-Артемовського(2012) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті розглянуто поетику переспівів низки творів «Псалтирі», виконаних П. Гулаком-Артемовським. Показано, що надання версифікаційних рис олександрійського вірша (цезурованого римованого шестистопного ямба) вільновіршовим в оригіналі псалмам умотивовано підкресленням їхньої дидактичної спрямованості, урочистого звучання, «класицистичної» строгості форми. The article represents an analysis of the poetical features given to several David’s psalms by Petro Hulak-Artemovskyi. There was shown that the usage of Alexandrines (six-foot rhymed iambic lines with caesura) is motivated by the need to emphasize the psalms’ didactic tendencies, their solemn intonation, and “classicist-like" strict form.Документ Поетика українських народних замовлянь у сучасній художній творчості (на матеріалі збірки В.Голобородька «Політ на журавлі»)(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаВільний вірш Василя Голобородька можна визначити як поезію наскрізь асоціативну, наповнену абстрактними поняттями, але яким надано реального змісту. Його верлібри вирізняються з-поміж усього масиву лірики 70-80-х років ХХ століття конгеніальністю фольклорній поезії, творчим переосмисленням її традиційних образів, символіки та атрибутики народних свят, зокрема веденням діалогу з об’єктами природи у формі замовлянь і заклинань.Документ Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Завдяки цьому поняття творчості сконцентрувало різноманітні асоціації, що залежать від естетичного досвіду автора та реципієнта.