Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Onomatopoeias of contemporary Ukrainian poetry in the aspect of artistic synthesis(2020) Naumenko, NataliiaThe associative conceits, evoked by a concrete image in an author, a reader, or a speaker of a free-verse lyrical work, often get divergent, bearing a resemblance to the complicated system of concentric circles. However, they would converge on the certain level of perception, owing to the fact that the coincidences of associative fields are able to reveal the archetypal content of initial images. Therefore, the artistic imagery of a poetic work synthesizes the visual and audible component in its intonation dimension. This will significantly enlarge the volume of esthetic information, together with the speaker’s emotional attitude which is able to suggest an image expressed in a poem to a reader. Асоціації, які образ, виражений конкретним поняттям, викликає в автора, реципієнта й ліричних персонажів верлібрової поезії, розходяться в різні боки, являючи собою складну систему концентричних кіл. Але на певному рівні сприйняття вони збігаються. Адже на стику асоціативних полів, творених довкола образу, вельми часто приховується первозданне – архетипне його значення. Отже, художня мова вірша має сприйматися як візуально, так і на слух, в інтонаційному звучанні. Це значно посилює обсяг естетичної інформації, додаючи до неї емоційне ставлення мовця та сугестуючи його читачеві.Документ Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра(2020) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв («Швидкість часу…», «Уцілілий фрагмент…», «Все густіші й густіші в нас вірші…», «Зірчастий квіт…» та інших). Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Літературний твір – не просто сукупність образів, а й сам образ – результат симбіозу Слова, Кольору й Звуку. Мистецька синестезія надає оповіді специфічного емоційного забарвлення, притаманного винятково поетичному осмисленню світу, постає з прагнення автора створити багатогранні образи довкілля та вписаної в нього людини. Притаманні стилеві В. Затуливітра вільні вірші наукового або мистецького змісту з їхнім згущенням образів, їхньою градацією, ощадністю семантичних і синтаксичних засобів, короткими еліптичними реченнями, обривами вирізняються динамічністю та напруженістю. Лаконізм творів межує з розімкненим у простори думки діалогізмом: завдяки цьому в кожному з розглянутих віршів відбувається напучення, пояснення, тлумачення низки явищ на початку самостійної медитативної практики.Документ Сецесійний образотворчий складник в українській модерністській поезії(2020) Науменко, Наталія Валентинівна; NaumenkУ статті розглядаються особливості сецесійного творення образів природи та кохання, репрезентованого поетичними творами з добірок «Співи землі» Михайла Жука, «Calendarium» Миколи Філянського та «За брамою раю» Миколи Вороного. Показано, що сецесія як вияв дискретності й водночас пишної декоративності буття зумовлює оригінальність жанрової семантики, символіки та сюжетики любовних історій або натурфілософських замальовок. У різножанрових поезіях автори послідовно створюють панорамне, «петраркіанське» довкілля зі вписаними у нього постатями ліричних персонажів та їхнього оточення. The article shows the analysis of specifications of secession-oriented creating images of nature and love, represented by verse works from poetic collections ‘Chants of the Earth’ by Mykhailo Zhuk, ‘Calendarium’ by Mykola Filyansky, and ‘Beyond the Heaven’s Gate’ by Mykola Voronyi. The author of the article dealt with secession as the factor of discretion and otherwise the lofty decoration of everyday life, which conditioned the originality of generic semantics, symbolic and narrations in either love stories or natural-philosophical sketches. Apparently, the poets succeeded in gradual creation of panoramic, so-called ‘Petrarchian’ vision of the world with lyrical characters and their environment organically inscribed in it.Документ The conceit of ‘color hearing’ in literary studies of a song text(2017-05) Naumenko, NataliiaThe article represents the results of stylistic and literary analysis of The Wild Wild Sea, a song lyric by Sting. There was shown that the contemporary critical studies of any literary work may involve the elements of other scientific paradigms to create the new vision of an artistic phenomenon. У статті наведено результати стилістичного та літературного аналізу пісенного твору Стінга "Бурхливе море". Показано, що сучасні літературознавчі дослідження будь-якого пісенного тексту можуть включати елементи інших наукових парадигм із метою створити нове бачення художнього феномену.Документ Ліричний герой – друге ліричне «я» автора(2013) Гуляк, А. Б.; Науменко, Наталія ВалентинівнаЛіричний спосіб художнього показу може передати все багатство, всю складність і суперечливість внутрішнього світу людини. Поет-лірик розкриває насамперед свій світ, але завжди співвідносить виливи власних, індивідуальних переживань, настроїв, роздумів з настроями близьких йому за світоглядом, переконаннями, ставленням до життя людей. The lyrical way of artistic showing may transform the entire diversity, complexity and contradictories of a man’s internal world. The lyric poet, first of all, reveals one’s own world, yet always correlates the emanation of one’s own moods, reflections and experiences with the intentions of people whose worldview, thoughts, and attitudes to human life are similar to those poet’s.Документ Окраса українського малишкознавства(2014) Науменко, Наталія ВалентинівнаМ. Ткачук – дослідник історії українського письменства, його наративної стратегії та дискурсивної практики, відбиття в мистецтві слова національних, етичних й естетичних змін. Також об’єктом його наукової діяльності є естетичні концепції митців, їх ідеали й поетика, проблеми простору й часу,. Усе це відбилося у книзі «Художній дискурс лірики Андрія Малишка» Mykola Tkachuk is a researcher of Ukrainian literature history, narrative strategies, and discursive practices (particularly, the expression of national, ethic, and esthetic shifts in the art of word). He is also interested in studying the esthetical conceptions of separate writers, their ideals and poetics, problems of space and time. All of these factors have got a revelation in Tkachuk’s latest book entitled ‘The artistic discourse of Andriy Malyshko’s lyrics.’Документ Тарас Шевченко в житті та творчості Андрія Малишка(2014) Гаєвська, Надія Марківна; Векуа, Оксана ВіталіївнаУ статті йдеться про роль Т. Шевченка в житті та творчості А. Малишка. In article Rech are talking about life and creativity A.Malshko.Документ Творчість А. Малишка крізь призму опозиції "Смерть - вічність"(2012) Векуа, Оксана ВіталіївнаУ статті йдеться про творчість А. Малишка, що була спробою власного голосу в середовищі одержавленої поезії соцреалізму та його лірику. This work tells about A. Malyshko's creativity as an attempt to keep his own "ego" untouched in the environment of a socialist realism.Документ Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Завдяки цьому поняття творчості сконцентрувало різноманітні асоціації, що залежать від естетичного досвіду автора та реципієнта.Документ «Intermezzo» М. Коцюбинського – імпресіоністичний новелістичний канон(2012) Гуляк, А. Б.; Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті розглядається хрестоматійний твір М. Коцюбинського “Intermezzo” з позицій становлення імпресіоністичного письма в українській літературі початку ХХ століття. Показано, що поетика новели, яка репрезентує синтез первин лірики, епосу та драми, виявляє ознаки схожості з японською безсюжетною прозою, за приклад якої в роботі правлять дзуйхіцу Сей-Сьонаґон.