Матеріали конференцій

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Можливість використання грибів та бактерій для біологічного синтезу наночасток срібла
    (2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Нині проводяться дослідження можливості застосування наночасток срібла (AgNPs) у антибактеріальній та протигрибковій терапії. Доведено, що вони індукують синтез активних форм кисню, які викликають незворотні пошкодження бактерій, а також здатні зв’язуватись із ДНК або РНК, що перешкоджає процесу реплікації мікроорганізмів. Отримати AgNPs можна за допомогою різних способів. При цьому хімічні та фізичні методи є досить трудомісткими, енергозатратними, а також потребують використання токсичних сполук, які негативно впливають на навколишнє середовище. Біологічний метод синтезу наночасток є дешевим та екологічно чистим. Відомі способи біогенного синтезу наночасток срібла за допомогою бактерій та міцеліальних грибів.
  • Ескіз
    Документ
    Використання бактерій для синтезу наночасток металів
    (2020) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Зазвичай металеві наночастки синтезують з використанням різних фізичних і хімічних процесів. Їх недоліком є ведення процесу при високих температурах або тиску, а також використання токсичних сполук. В останні роки активно розвивається нова область нанобіотехнологій, яка включає використання біологічних об’єктів в ряді біохімічних і біофізичних процесів. Мікробний синтез наночасток є підходом так званої «зеленої хімії», який пов’язує нанотехнології і мікробні біотехнології. Також цей метод є екологічно чистим і альтернативним порівняно з хімічними і фізичними методам.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез наночасток срібла з використанням рослинних екстрактів
    (2021) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки срібла широко використовуються в харчовій промисловості, біомедицині, діагностиці, сільському господарстві. Описано ряд методів хімічного та фізичного синтезу наночастинок, проте саме біологічний синтез є економічно ефективний та безпечний. Використання екстрактів рослин може підвищити ефективність отримання наночастинок срібла, оскільки цей процес виключає підтримання культури клітин і може відбуватися в неасептичному середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез наночасток металів з використанням рослинних екстрактів
    (2021) Харченко, Євген Віталійович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Біосинтез наночасток можливо здійснювати за допомогою метаболітів бактерій, грибів, дріжджів та рослин. Рослинний матеріал містить велику кількість поліфенолів, флавоноїдів, цукрів, ферментів та білків, що є відновниками та стабілізаторами для позаклітинного біосинтезу металевих наночасточок. При цьому синтезовані біогенні наночасточки металів володіють високою каталітичною, антибактеріальною та антиоксидантною активністю.
  • Ескіз
    Документ
    Використання нанокомпозитів та наночасток срібла для подовження терміну зберігання овочевих культур
    (2022) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Потенціал застосування харчових нанотехнологій здається необмеженим. Усі аспекти харчової промисловості, від інгредієнтів до упаковки й методів аналізу харчових продуктів, уже розробляють концепт і методики до застосування нанотехнологій. Одним з найбільш перспективних напрямів застосування наночасток срібла у харчовій галузі є обробка, та покращення зберігання харчових продуктів.
  • Ескіз
    Документ
    Біосинтез наночастинок срібла з використанням дріжджового супернатанту
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки срібла (AgNPs) відомі завдяки їх широкому спектру антибактеріальних, протигрибкових та противірусних властивостей. Дріжджі є простим в культивуванні та безпечним в роботі біологічним об'єктом для біосинтезу AgNPs. Нами показано можливість біосинтезу AgNPs, використовуючи супернатант культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437, які зберігаються в колекції живих культур кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій.