Перегляд за Автор "Кириченко, Ольга Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Вплив технологій штучного інтелекту на ефективність діяльності бізнесу
(2022) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга Миколаївна
Виклики сьогодення сприяли прискоренню імплементації сучасних концепцій ведення бізнесу. Серед багатьох практик постійного вдосконалення бізнес-процесів є діджиталізація. Акцентовано увагу на перевагах застосування цифровізації в компаніях, що полягає у підвищенні якості процесів, зменшені часу їх проходження, швидкому виконанню замовлень, а отже, і збільшенню лояльності клієнтів. Проаналізовано поняття штучного інтелекту, виділено три його основні типи: штучний вузький інтелект, загальний штучний інтелект, штучний суперінтелект. Штучний вузький інтелект сфокусований на вирішенні вузько визначеного, структурованого завдання, загальний штучний інтелект спрямований на розв'язання будь-якої проблеми, може реагувати на різні середовища та ситуації, штучний суперінтелект зможе перевершити людей абсолютно в усьому, зуміє справлятися з творчими завданнями, ухваленням рішень та підтримувати емоційні взаємини. Розкрито переваги застосування штучного інтелекту (точність в обробці даних, здатність швидко аналізувати значний масив інформації, що сприятиме прийняттю своєчасних рішень). Також зазначено основні загрози застосування штучного інтелекту (зникнення робочих місць, масове безробіття, втрата контролю над штучним інтелектом - неконтрольованість роботів з боку людини). Розглянуто найбільш розповсюджені технології штучного інтелекту на підприємствах (наука про дані, машинне навчання, роботизація). Представлено досвід суб’єктів бізнесу по впровадженню різноманітних інструментів штучного інтелекту в оперативну діяльність, зокрема в медичній, правовій, космічній, банківській, освітній сферах діяльності. Наголошено, що саме в сфері освіти до 2030 року очікується щорічне нарощування штучного інтелекту до 45%. Акцентовано увагу, що штучний інтелект сприяє розвитку бізнесу та глобальній економічній діяльності. Розглянуто світових ключових гравців на ринку штучного інтелекту, представлено топ-10 світових IT-корпорацій, досліджено зростання їх ключових показників діяльності після впровадження технологій штучного інтелекту в товари та послуги. Current challenges have accelerated the implementation of modern business concepts. Among the many practices of continuous business processes improvement is digitalization. Attention is focused on the benefits of digitalization in companies, which is to improve the processes quality, reduce their passage time, quickly fulfil orders, and hence increase customer loyalty. The concept of artificial intelligence is analysed, its three main types are identified: artificial narrow intelligence, general artificial intelligence, artificial superintelligence. Artificial narrow intelligence is focused on solving a narrowly defined, structured task; general artificial intelligence which is aimed at solving any problem, can respond to different environments and situations. Artificial superintelligence will be able to surpass people in absolutely everything, such as coping with creative tasks, decision-making and maintaining emotional relationships. The advantages of using artificial intelligence (accuracy in data processing, the ability to quickly analyse a large amount of information that will facilitate timely decision-making) are revealed. The main threats to the use of artificial intelligence (jobs disappearance, mass unemployment, loss of control over artificial intelligence – robots’ uncontrollability by humans) are also indicated. The most common technologies of artificial intelligence in enterprises (data science, machine learning, robotization) are considered. The business entities experience in the implementation of various artificial intelligence tools in operational activities, in the medical, legal, space, banking, educational spheres of activity, is presented. It was emphasized in the educational field that the annual increase in artificial intelligence is expected to reach 45% by 2030. It is also highlighted that artificial intelligence contributes to business development and global economic activity. The world's key players in the artificial intelligence market are considered, the top 10 world IT corporations are presented, the growth of their key performance indicators after the introduction of artificial intelligence technologies in goods and services is investigated.
До проблем розвитку харчової промисловості
(2000) Кириченко, Ольга Миколаївна
Проаналізовано економічний стан харчової промисловості та напрямки її розвитку. Автор виділяє ключові проблеми, визначає шляхи їх вирішення і пропонує ряд нормативно-правових та економічних заходів. The economic condition of the food industry and directions for intensification of its development are analyzed. The author separates key problems, defines way of their solution, and proposes a number of measures of the normative-legal and economic character.
Дослідження проблемних питань зовнішньоторговельних відносин та можливі напрями їх вирішення
(2013) Кириченко, Ольга Миколаївна
Стаття присвячена дослідженню найбільш гострих проблем зовнішньоекономічного сектору економіки України, стратегічних засад розвитку експорту, виявлення раціональної його товарної і географічної структури, розробки заходів по стимулюванню експорту і визначенню шляхів підвищення його ефективності. The article is devoted research of the most sharp problems of the foreign economic sector of economy of Ukraine, the strategic principles of export development, revealing the rational of his commodity and geographical structure, develop measures to stimulate exports and identify ways to increase its effectiveness.
Діджиталізація бізнесу як запорука зростання конкурентоспроможності та успішного розвитку компаній в динамічному середовищі господарювання
(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга Миколаївна
Ключовим фактором успіху сучасних компаній є вчасна перебудова бізнес-процесів, враховуючи проникнення цифрових технологій в усі сфери життя суспільства. Проаналізовано підходи до визначення термінів «оцифрування», «цифровізація», «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Акцентовано увагу на необхідність імплементації цифрових технологій в діяльність бізнес-структур для успішного їх функціонування. Окреслено основні етапи процесу діджиталізації бізнесу, наголошено на необхідності проведення коригувань архітектури рішень відповідно до специфіки діяльності компаній та умов господарювання. Розкрито заходи імплементації цифровізації у бізнес-процеси компаній, що призводять до відстеження параметрів всіх виробничих операцій, їх контролю та прийняття вчасних рішень про необхідність коригуючих дій. Діджиталізація забезпечує підприємствам конкурентні переваги у всіх напрямах діяльності, що відображається у оптимізації виробничих процесів, прискоренню обслуговування клієнтів, покращенню якості готової продукції (послуг). На прикладі провідних компаній доведено, що виклики останніх років сприяли перебудові бізнес-процесів, зміні бізнес-моделей, застосуванню діджиталізації для забезпечення стійкого розвитку бізнес-організацій в сучасному мінливому зовнішньому середовищі господарювання. Наголошено, що ефективність діяльності бізнес-структур значним чином залежить від інноваційного та технологічного потенціалу кожної країни, рівня розвитку технологій, здатності економіки країни розвиватися в умовах цифрових трансформацій, які дедалі активніше відбуваються з кожним роком. Проаналізовано рейтинг країн по рівню мережевої готовності, визначено місце України в даному рейтингу. Акцентовано увагу, що незважаючи на складність сучасних умов господарювання в Україні, уряд працює над підвищенням кіберстійкості держави та подальшим вдосконаленням цифрових технологій в усіх сферах життя. Такі заходи свідчать, що діджиталізація в Україні набирає обертів і є запорукою виживання та подальшого розвитку вітчизняних бізнес-структур. A key factor in success of modern companies is the timely restructuring of business processes, considering the penetration of digital technologies in all spheres of society. Approaches to the definition of terms "digitization", "digitalization" and "digital transformation" are analysed. Attention is focused on the need to implement digital technologies in the activities of business structures for their successful functioning. The main stages of the business digitalization process are outlined, the need to adjust the architecture of solutions in accordance with the specifics of companies and business conditions is emphasized. The measures of implementation of digitalization in the business processes of companies that lead to tracking the parameters of all production operations, their control and making timely decisions on the need for corrective actions are revealed. Digitalization provides enterprises with competitive advantages in all areas of activity, which is reflected in the optimization of production processes, acceleration of customer service, and improvement of the quality of finished products (services). On the example of leading companies, it is proved that the challenges of recent years have contributed to the restructuring of business processes, changes in business models, the use of digitalization to ensure the sustainable development of business organizations in today's changing external environment. It is emphasized that the effectiveness of business structures largely depends on the innovative and technological potential of each country, the level of technology development, the ability of the country's economy to develop in the context of digital transformations, which are increasingly taking place every year. The rating of countries by the level of network readiness is analysed, the place of Ukraine in this rating is determined. It is emphasized that despite the complexity of modern economic conditions in Ukraine, the government is working to increase the cyber resilience of the state and further improve digital technologies in all spheres of life. Such measures show that digitalization in Ukraine is gaining momentum and is the key to the survival and further development of domestic business structures.
Економічні ризики: методи вимірювання та управління
(2021) Скопенко, Наталія Степанівна; Федулова, Ірина Валентинівна; Мазник, Ліана Валеріївна; Кириченко, Ольга Миколаївна; Удворгелі, Лариса Іванівна
У навчальному посібнику розглядаються питання сутності, ідентифікації, аналізу, оцінки та управління економічними ризиками. Значна увага приділяється висвітленню методів управління ризиками та їх врахуванню під час прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та ризику. Теоретичний матеріал структурований згідно з логікою засвоєння здобувачами основних понять, економічних категорій, методів і способів їх використання в практичній діяльності. До кожного розділу подано питання для поглибленого засвоєння знань, тестові завдання для самоконтролю, завдання для самостійної роботи. Посібник призначено для здобувачів вищої освіти економічних спеціальностей усіх форм навчання, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, працівників підприємств, які цікавляться даною проблематикою. The textbook addresses the issues of the essence, identification, analysis, evaluation and management of economic risks. Considerable attention is paid to the coverage of risk management methods and their consideration in making management decisions under conditions of uncertainty and risk. The theoretical material is structured in accordance with the logic of mastering the basic concepts, economic categories, methods and ways of using them in practice. Each chapter contains questions for for in-depth knowledge acquisition, test tasks for self-control, tasks for independent work. The textbook is intended for students of economic specialities of all forms of education, teachers of higher educational institutions, postgraduate students, and employees of enterprises interested in this issue.
Експортний потенціал харчової промисловості України
(1999) Кириченко, Ольга Миколаївна
Експортний потенціал АПК України поступово набирає сили, на-буваючи тенденції до зміцнення і розширення, хоча спостеріга-ється нестабільність в окремі роки. За характером експортний потенціал має поки що сировинно-продовольчий напрям. Внаслідок випереджального збільшення обсягів експорту товарів і послуг над імпортом у 1997 р., вперше за 5 років, в Україні склалося позитивне сальдо торговельного балансу.
Ефективність реформування механізму державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків харчової промисловості
(2001) Кириченко, Ольга Миколаївна
Виділено завдання та складові елементи економічного механізму регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
Зовнішня торгівля України та напрямки її розвитку
(2014) Кириченко, Ольга Миколаївна
Економічне зростання в більшості країн світу в значній мірі залежить від зовнішньої торгівлі. Для України зовнішня торгівля є важливим двигуном економічного зростання. При цьому від величини сальдо чистого експорту залежить не тільки стан платіжного балансу країни й ситуація на вітчизняному валютному ринку, але і здатність країни підтримувати економічну незалежність, підтримувати зовнішній державний борг на безпечному для країни рівні, запобігаючи досягнення критичних сум позик на світовому фінансовому ринку.
Конкурентоспроможність – основна умова для формування конкурентних переваг товарів вітчизняних виробників
(2000) Кириченко, Ольга Миколаївна
Виділено проблеми конкурентоспроможності українських товарів на міжнародних ринках. Selected problems of competitiveness of Ukrainian goods in the international markets
Менеджмент організацій і адміністрування: теорія та практика
(2020) Березянко, Тамара Володимирівна; Безпалько, Олена Вікторівна; Гринюк, Юлія Михайлівна; Грищенко, Діана Григорівна; Драган, Олена Іванівна; Євсєєва, Ірина Василівна; Ємцев, Віктор Іванович; Ємцева, Галина Федорівна; Кириченко, Ольга Миколаївна; Ковтун, Олена Анатоліївна; Кулиш, Оксана Анатоліївна; Кундєєва, Галина Олексіївна; Кутас, Олена Олександрівна; Мазник, Ліана Валеріївна; Марченко, Валентина Миколаївна; Маршаленко, Маріанна Петрівна; Мостенська, Тетяна Леонідівна; П'янкова, Оксана Василівна; Пєтухова, Ольга Михайлівна; Піменов, Сергій Анатолійович; Піменова, Олена Володимирівна; Пузина, Аліна Олександрівна; Рибак, Надія Олексіївна; Скопенко, Наталія Степанівна; Соломка, Ольга Миколаївна; Стахурська, Світлана Антонівна; Тертична, Любов Іванівна; Федулова, Ірина Валентинівна; Филюк, Галина Михайлівна; Чеснік, Наталія Миколаївна; Юрій, Едуард Олександрович
У колективній монографії розглянуті теоретичні і прикладні аспекти менеджменту організацій і адміністрування, визначені проблеми та перспективи їх розвитку. Значну увагу приділено питанням розвитку, формування, впровадження стратегій, моделей, технологій сучасного менеджменту і прогресивним підходам до соціальної відповідальності менеджменту підприємств. Призначена для викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, здобувачів, керівників, менеджерів та всіх, хто цікавиться проблемами менеджменту організацій і адміністрування. The collective monograph examines the theoretical and applied aspects of management of organizations and administration, identifies problems and prospects for their development. Considerable attention is paid to the development, formation, strategies implementation, models, technologies of modern management and approaches to social responsibility of enterprise management. It is predesignated for teachers of higher education, graduate students, applicants, managers, and everyone interested in the problems of organizational management and administration.
Напрями удосконалення механізму регулювання торговельних зв’язків харчової промисловості
(2000) Кириченко, Ольга Миколаївна
В статті розглянуті основні елементи механізму державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків харчової промисловості України. Виявленні вузлові проблеми функціонування та розвитку зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості. In article the basic elements of the mechanism of State regulation of foreign economic relations of the food industry of Ukraine. Identify the main problems of the functioning and development of foreign economic activity of the food industry.
Оцінка втрат українського бізнесу внаслідок війни та ключові напрямки відновлення вітчизняної економіки у післявоєнний час
(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга Миколаївна; Ніколаєнко, Світлана Миколаївна
В статті розглянуто наслідки вторгнення Російської Федерації на територію України. Приве-дено суми збитків від знищення нерухомості та інфраструктури, оцінку втрат промисловогосектору внаслідок війни. Представлено перелік підприємств, які зазнали пошкоджень або булизруйновані станом на 1 вересня 2022 року. Акцентовано увагу на збитки завдані земельномуфонду та АПК України. Найбільша частка втрат сільгоспвиробників відбулася через знищеннята пошкодження сільськогосподарської техніки, інфраструктури для зберігання виробленоїсільськогосподарської продукції, знищення та крадіжку готової сільськогосподарської про-дукції. Значним викликом перед підприємствами стало питання логістичного забезпечення,перебудови маршрутів постачання продукції. Великої уваги приділено проблемі здійснення експортної діяльності, адже Україна - значнийекспортер сільськогосподарської продукції. Приведено результати експортної діяльності Ук-раїни та зазначено суттєве скорочення по окремих позиціях, що негативно впливає на еконо-міку країни. Наголошено на скороченні ВВП країни, девальвацію гривні, інфляції. Для запобі-ганню падінню економічних показників, урядом України розроблено "План Відновлення Украї-ни". В рамках плану визначено перелік Національних програм на 10 років для досягнення клю-чових результатів. в різних сферах - зміцнення оборони і безпеки, діджиталізація, розвиток сек-торів економіки з доданою вартістю, енергетична незалежність, зміцнення інституційної спро-можності, поліпшення бізнес-середовища, забезпечення конкурентного доступу до капіталута макрофінансової стабільності, розширення та інтеграція логістики з ЄС, відбудова чистогота захищеного середовища, відновлення та модернізація соціальної інфраструктури та інфра-структури регіонів, модернізація системи охорони здоров'я, розвиток системи освіти, культу-ри та спорту, забезпечення ефективної соціальної політики тощо. Ключовими напрямки, на якихмає зосередитися держава, задля подолання кризи та відновлення економіки після закінченнявійни є: відновлення експорту основних товарів (зернових, руди та металу), захист внутрішнь-ого виробника і протидія імпорту, відновлення інфраструктури, оновлення фінансової систе-ми, розвиток АПК, трансформація ІТ сфери, розвиток ринку праці, забезпечення навчання тавчасної перекваліфікації кадрів, створення нових робочих місць. Всі ці заходи сприятимутьвідновленню країни та поступовому розвитку з метою можливості інтеграції в Європейськийпростір. The article considers the consequences of Russian Federation invasion on territory of Ukraine.The amounts of losses from the destruction of real estate and infrastructure, estimates of losses ofthe industrial sector as a result of the war are given. The list of enterprises that were damaged ordestroyed as of September 1, 2022 is presented. Attention is focused on the damage caused to theland fund and agro-industrial complex of Ukraine. The largest share of losses of agricultural producerswas due to the destruction and damage of agricultural machinery, infrastructure for storage ofagricultural products, destruction and theft of finished agricultural products. A significant challengefor the enterprises was the issue of logistics, restructuring of supply routes.Much attention was paid to the problem of export activities, as Ukraine is significant exporter ofagricultural products. The results of Ukraine's export activity were presented and a significantreduction in certain items was noted, which negatively affects the country's economy. The reductionof the country's GDP, devaluation of the hryvnia, inflation were emphasized. To prevent the declinein economic indicators, the Government of Ukraine has developed the "Recovery Plan of Ukraine".The plan defines a list of National Programs for 10 years to achieve key results in various areas -strengthening defense and security, digitalization, development of value-added sectors of theeconomy, energy independence, strengthening institutional capacity, improving the businessenvironment, ensuring competitive access to capital and macro-financial stability, expansion andintegration of logistics with the EU, restoration of a clean and secure environment, restoration andmodernization of social and regional infrastructure. The key areas that the state should focus on inorder to overcome the crisis and restore the economy after the end of the war are: restoration ofexports of basic goods (grain, ore and metal), protection of domestic producers and counteractionto imports, restoration of infrastructure, renewal of the financial system, development of agriculture,transformation of the IT sector, development of the labor market, ensuring training and timelyretraining of personnel, creation of new jobs. All these measures will contribute to the restoration ofthe country and gradual development for the purpose of integration into the European space.
Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України в умовах війни
(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Євсєєва-Северина, Ірина Василівна; Кириченко, Ольга Миколаївна
Ефективна зовнішньоекономічна діяльність є важливим фактором розвитку держав шляхом забезпечення надходження доходів від експортно-імпортних операцій, постачання різноманітних товарів та послуг, розвитку інноваційних виробництв. Визначено, що після початку великої війни Україна перебуває у надскладному становищі за всі роки незалежності: експорт товарної продукції скоротився майже вдвічі, а імпорт – втричі. Встановлено, що негативне сальдо ЗЕД України спостерігається протягом останнього року як за фактичними даними, так й за сезонно скоригованими обсягами експорту-імпорту товарів. російська федерація цілеспрямовано підриває економіку нашої держави шляхом блокування вітчизняного експорту. Війна внесла свої корективи в стратегічні питання міжнародної торгівлі, зокрема експорту та логістики. Відбулася динамічна переорієнтація зовнішньої торгівлі України на європейські ринки та нові логістичні маршрути, що суттєво пом’якшило обмеження, які наклало блокування агресором чорноморських морських портів. Цьому сприяли рішення ЄС та низки інших важливих торговельних партнерів щодо лібералізацїі доступу українських товарів, важливі рішення щодо поліпшення транспортування українських товарів територією ЄС. В умовах війни тимчасові торговельні преференції для української продукції вкрай важливі, особливо для підтримки зруйнованої війною економіки. Тому збереження та продовження пільгового торговельного режиму України з Євросоюзом необхідно для подальшого виживання та розвитку вітчизняного бізнесу. Російська агресія проти України значно ускладнила логістику: перериваються ланцюги поставок, припинився експорт продовольства через ключові сільськогосподарські сектори, що може спричинити продовольчу кризу в різних регіонах світу. Задля запобігання світової гуманітарної кризи та голоду у липні 2022 року у Стамбулі відбулося підписання угоди про розблокування українських портів для вивезення зерна. Функціонування «зернового коридору» було продовжено у листопаді ще на 120 днів. Робота зернового коридору та спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах дозволили відновити експортні можливості АПК та сприяти глобальній продовольчій безпеці. Effective foreign economic activity is an important factor in the contries development by ensuring the receipt of income from export and import operations, various goods supply and services, and innovative industries development. It is determined after the outbreak of the Great War, Ukraine has been in an extremely difficult situation for all the years of independence: exports of commodity products have been cut almost half, and imports have tripled. It is established that the negative balance of Ukraine's foreign trade has been observed over the past year both in terms of actual data and seasonally adjusted exports and imports volumes of goods. The Russian Federation is firmly undermining Ukraine economy by blocking domestic exports. The war has adjusted international trade strategic issues, including exports and logistics. There has been a dynamic reorientation of Ukraine's foreign trade to European markets and new logistics routes, which has significantly eased the restrictions imposed by the aggressor's blockade of Black Sea ports. This was facilitated by the decisions of the EU and several other important trading partners to liberalize access for Ukrainian goods, as well as important decisions to improve Ukrainian goods transportation through the EU. In a time of war, temporary trade preferences for Ukrainian products are extremely important, especially to support the war-torn economy. Therefore, preserving and extending Ukraine's preferential trade regime with the EU is essential for the further survival and domestic business development. Russia's aggression against Ukraine has significantly complicated logistics: supply chains are interrupted, food exports through key agricultural sectors have stopped, which could cause a food crisis in different regions of the world. To prevent a global humanitarian crisis and famine, an agreement was signed in Istanbul in July 2022 to unblock Ukrainian ports for grain exports. The grain corridor was extended in November for another 120 days. Work of the corridor and the simplification of the grain export procedure at all borders allowed to restore the agro-industrial complex export capabilities and contribute to global food security.
Стан економіки та ефективність зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості
(1999) Кириченко, Ольга Миколаївна
В статті проаналізовано стан та розглянуті перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості України In the article analyzes the situation and considered the prospects of development of foreign trade of the Ukrainian food industry
Структурні зрушення в галузях економіки: світові тенденції
(2013) Кириченко, Ольга Миколаївна
Здійснено узагальнення світових тенденцій провідних країн світу відносно напрямів змін структури виробництва товарів та послуг у розрізі видів економічної діяльності Conducted generalization of world trends leading countries in the world regarding the directions of changes to the production structure of goods and services in the economic activities breakdown species
Сучасні аспекти ЗЕД України
(2023) Скопенко, Наталія Степанівна; Кириченко, Ольга Миколаївна
Після початку великої війни Україна перебуває у надскладному становищі за всі роки незалежності: експорт товарної продукції скоротився майже вдвічі, а імпорт – втричі. Війна внесла свої корективи в стратегічні питання міжнародної торгівлі, зокрема експорту та логістики. Відбулася динамічна переорієнтація зовнішньої торгівлі України на європейські ринки та нові логістичні маршрути, що суттєво пом’якшило обмеження, які наклало блокування агресором чорноморських морських портів. Цьому сприяли рішення ЄС та низки інших важливих торговельних партнерів щодо лібералізацїі доступу українських товарів, важливі рішення щодо поліпшення транспортування українських товарів територією ЄС. В умовах війни тимчасові торговельні преференції для української продукції вкрай важливі, особливо для підтримки зруйнованої війною економіки. Тому збереження та продовження пільгового торговельного режиму України з Євросоюзом необхідно для подальшого виживання та розвитку вітчизняного бізнесу. Російська агресія проти України значно ускладнила логістику: перериваються ланцюги поставок, припинився експорт продовольства через ключові сільськогосподарські сектори, що може спричинити продовольчу кризу в різних регіонах світу. Задля запобігання світової гуманітарної кризи та голоду у липні 2022 року у Стамбулі відбулося підписання угоди про розблокування українських портів для вивезення зерна. Функціонування «зернового коридору» було продовжено у листопаді ще на 120 днів. Робота зернового коридору та спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах дозволили відновити експортні можливості АПК та сприяти глобальній продовольчій безпеці. It is determined after the outbreak of the Great War, Ukraine has been in an extremely difficult situation for all the years of independence: exports of commodity products have been cut almost half, and imports have tripled. The Russian Federation is firmly undermining Ukraine economy by blocking domestic exports. The war has adjusted international trade strategic issues, including exports and logistics. There has been a dynamic reorientation of Ukraine's foreign trade to European markets and new logistics routes, which has significantly eased the restrictions imposed by the aggressor's blockade of Black Sea ports. This was facilitated by the decisions of the EU and several other important trading partners to liberalize access for Ukrainian goods, as well as important decisions to improve Ukrainian goods transportation through the EU. In a time of war, temporary trade preferences for Ukrainian products are extremely important, especially to support the war-torn economy. Therefore, preserving and extending Ukraine's preferential trade regime with the EU is essential for the further survival and domestic business development. Russia's aggression against Ukraine has significantly complicated logistics: supply chains are interrupted, food exports through key agricultural sectors have stopped, which could cause a food crisis in different regions of the world. To prevent a global humanitarian crisis and famine, an agreement was signed in Istanbul in July 2022 to unblock Ukrainian ports for grain exports. The grain corridor was extended in November for another 120 days. Work of the corridor and the simplification of the grain export procedure at all borders allowed to restore the agro-industrial complex export capabilities and contribute to global food security.