Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
17 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Влияние концентрации сусла и расы дрожжей на образование продуктов брожения при спиртовом сбраживании мелассы(1982) Куц, Анатолий Михайлович; Суходол, Виктория ФоминичнаИсследовано влияния концентрации сусла и расы дрожжей на образование продуктов брожения при спиртовом сбраживании мелассы гибридными дрожжами Г-75 и Г-112 по сравнению с дрожжами расы В. Доказано, что с повышением концентрации независимо от расы дрожжей в бражке возрастает содержание спирта, глицерина, альдегидов, летучих кислот, сложных эфиров, летучих азотистых веществ и ненасыщенных соединений, а содержание биомассы и высших спиртов – уменьшается. Сахара более полно потребляются при низких концентрациях сусла. Но максимальный выход спирта наблюдается при концентрации 20 %, что обусловлено повышенным расходом сахара на его синтез. При всех концентрациях сусла дрожжи расы В расходовали меньше сахара на синтез биомассы, глицерина и летучих примесей спирта по сравнению с гибридными дрожжами Г-75 и Г-112. Investigated the effect of the concentration of the wort and the race of yeasts on the formation of fermentation products during alcoholic fermentation of molasses hybrid yeast G-75 and G-112 in comparison with the yeast of race V. It is proved that with increasing concentrations regardless of race yeast in the brew increases the content of alcohol, glycerol, aldehydes, volatile acids, esters, volatile nitrogen compounds and unsaturated compounds, and the content of biomass and higher alcohols decreases. Sugar more fully consumed at low concentrations of wort. But the maximum alcohol yield is observed at a concentration of 20 %, due to increased consumption of sugar in its synthesis. At all concentrations of wort yeast race V to use less sugar on the synthesis of biomass, glycerol and volatile impurities alcohol compared with hybrid yeast G-75 and G-112.Документ Нові термотолерантні раси дріжджів для спиртового зброджування меляси(1997) Куц, Анатолій Михайлович; Санчес, Ольга; Контрерас, Рамон; Дельгадо, РамонРезультати досліджень чотирьох нових термотолерантних рас дріжджів у порівнянні з расою Saccharomyces cerevisiae показали, що вони добре зброджують цукри меляси і утворюють етиловий спирт. За спиртоутворенням та іншими показниками бродіння досліджені дріжджі розмістилися у такій послідовності: С-45 > С-30 > С-19 > С-23 > Saccharomyces cerevisiae. Наявність підвищеної кількості діоксиду сірки в сульфітованій мелясі негативно впливає на розмноження дріжджів, утворення спирту та інші показники спиртового бродіння. The results of studies of four new races of thermotolerant yeasts in comparison with a race of Saccharomyces cerevisiae showed that they are well fermented sugar molasses and form ethyl alcohol. For spirtovanny and other indicators of fermentation was studied yeast is in the following sequence: C-45 > S-30 > P-19 > s-23 > Saccharomyces cerevisiae. The presence of increased amount of sulfur dioxide in sulfur molasses negatively affects the reproduction of yeast, alcohol synthesis and other indicators of alcoholic fermentation.Документ Характеристика мелассной бражки по содержанию в ней летучих жирных кислот, определенных методом газовой хроматографии(1975) Куц, Анатолий Михайлович; Суходол, Виктория Фоминична; Мовчан, И. Д.Исследовались исходные рассиропки трех образцов меласс и зрелые бражки, полученные при периодическом сбраживании без аэрирования при использовании дрожжей расы В и гибридов 13, 26, 67,75,93,94, 112, 176, 202, 279. В бражках было обнаружено 12-14 летучих жирных кислот, среди которых преобладали уксусная, масляная, пропионовая и капроновая кислоты. We investigated the source rasterops three samples of molasses and mature mash, obtained by periodic fermentation without aeration when using yeast races V and hybrids 13, 26, 67,75,93,94, 112, 176, 202, 279. The brew was discovered 12-14 volatile fatty acids, mostly acetic, butyric, propionic and caproic acid.Документ Зависимость состава бражки от применяемых рас дрожжей и качества мелассы(1975) Куц, Анатолий Михайлович; Суходол, Виктория Фоминична; Мовчан, И. Д.Определены составы бражек в зависимости от дрожжей расы В и гибридов 13, 26,67,75,93,94, 112, 176, 202, 279 и качества мелассы. Резкого влияния различных по качеству меласс на состав бражек не выявлено. Раса применяемых дрожжей больше влияют на летучий состав бражек, чем качество исходного сырья. Все гибридные дрожжи в процессе сбраживания мелассы накапливают суммарно больше примесей, чем дрожжи расы В. Визначені склади бражек залежно від дріжджів раси В і гібридів 13, 26,67,75,93,94, 112, 176, 202, 279 та якості меляси. Значного впливу різних за якістю меляс на склад бражек не виявлено. Раса застосованих дріжджів більше впливає на леткій склад бражек, ніж якість вихідної сировини. Всі гібридні дріжджі в процесі зброджування меляси накопичують сумарно більше домішок, ніж дріжджі раси В. Defined compositions brew depending on the yeast races and hybrids 13, 26,67,75,93,94, 112, 176, 202, 279 and the quality of molasses. A sharp impact on the quality of molasses on the composition of the brew is not revealed. Race is used more yeast affect the volatile composition brew than the quality of the feedstock. All hybrid yeast in the fermentation process of molasses accumulate a total of more impurities than the yeast race Century.Документ Содержание высших спиртов в мелассных бражках в зависимости от применяемых рас дрожжей(1975) Суходол, Виктория Фоминична; Куц, Анатолий Михайлович; Мальцев, Петр Михайлович; Мовчан, И. Д.; Шевченко, Анатолий МарковичСтатья посвящена изучению образованию высших спиртов при спиртовом сбраживании мелассного сусла гибридными дрожжами 13, 26, 71, 93, 94, 112, 176, 202, 203, 279 в сравнении с дрожжами расы В. The article is devoted to the study of the formation of higher alcohols in alcoholic fermentation of molasses wort hybrid yeast 13, 26, 71, 93, 94, 112, 176, 202, 203, 279 in comparison with yeast race V.Документ Вплив пивних дріжджів на вміст діацетилу в пиві(2008) Кошова, Валентина Миколаївна; Пилипенко, С. А.Пиво, одержане з використанням дріжджів до 5-ти генерацій містить допустиму концентрацію діацетилу, яке не впливатиме на смакові властивості пива. Beer produced using yeast to 5 generations has allowed concentration of diacetyl not affect the taste of the beer.Документ Особливості технологічних процесів виробництва пива та етилового спирту(2011) Бойко, Олексій Олегович; Максименко, Ірина Фаддеївна; Бевз, Вікторія ВолодимирівнаРозглянуто особливості процесів виробництва пива та етилового спирту з зернової сировини та меляси. Порівняно технологічні параметри основних етапів виробництва. Оцінені загальні втрати енергії хімічних зв’язків при виробництві пива та спирту. Проведено аналіз енергетичної цінності відходів даних виробництв та доцільності використання їх у тваринництві.Документ Вдосконалення біотехнології переробки меляси на спирт і хлібопекарські дріжджі(1993) Олийничук, Сергей Тимофеевич; Левандовский, Леонид ВикторовичРозроблено комплекс ефективних технологій, що забезпечують можливість регулювання співвідношення об’ємів виробництва цільових продуктів, скорочення кількості забруднених стоків та зменшення витрат теплоенергетичних ресурсів.Документ Ферментація мелясного сусла(1995) Олійнічук, Сергій Тимофійович; Левандовський, Леонід ВікторовичЗ використанням основних елементів гнучкої технології вчені інституту розробляють нову технологію двоступінчастої ферментації, яка вперше дасть змогу одержувати хлібопекарські дріжджі з одночасним вмістом спирту в зрілій бражці до 10— 10,5 об. %. Using the basic elements of flexible technology institute scientists are developing a new two-stage fermentation technology, which will allow for the first time to get baking yeast alcohol content while in brazhtsi mature to 10 - 10.5 vol. %.Документ Анаеробное сбраживания мелассного сусла при високих температурах(1987) Левандовский, Леонид Викторович; Янчевский, Виктор Казимирович; Коваленко, А. Д.Предельной температурой спиртового брожения, при которой економичность метаболизма дрожжей находится на уровне традиционного процесса (при 30-32°С), является 38°С при условии повышенного засева дрожжей (60 г/л).