Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Документ Application of surface-active substances produced by Rhodococcus erythropolis IMB Aс-5017 for post-harvest treatment of sweet cherry(2022) Pirog, Tatiana; Stabnikov, Victor; Antoniuk, SvitlanaIntroduction. The aim of the present study was testing of the supernatant of Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 with different concentration of surface-active substances (SAS) for treatment of sweet cherry for shelf-life extension. Materials and methods. R. erythropolis ІМВ Ас-5017 were grown in the medium with ethanol. Supernatant with concentration of SAS from 0.1 to 0.5 g/L was used for the treatment of sweet cherry fruit. Concentration of SAS in supernatant was determined by weight method. The total number of heterotrophic bacteria and fungi were determined by the plate dilution method. Results and discussion. The treatment of sweet cherries with a supernatant containing 0.5 g/L SAS diminished the numbers of bacteria and fungi on the fruit’s surface by 10 and 5 times, respectively, in comparison with cherries washed with water. The treatment of sweet cherries with supernatant containing 0.2 g/L SAS diminished the numbers of bacteria and fungi on the fruit’s surface by 5 and 3 times, respectively; treatment with supernatant containing 0.1 g/L diminished the numbers of bacteria and fungi by 2 times in comparison with cherries washed with water. The treatment with supernatant with concentration SAS 0.5 g/L was most effective. Treated with supernatant sweet cherries fruits did not show signs of decay even on 7th day of storage, while untreated or washed with water fruits lost moisture, fruit’s skin became wrinkled, cracks and decayed areas appeared on it. Content of fungal cells on the surface of sweet cherry pretreated with supernatant with concentration of SAS from 0.1 to 0.5 g/L and after that contaminated with spore’s suspension of Aspergillus niger Р-3 were by 2 – 11 times lower than on the surface of fruits washed with water after 5 days of incubation. The possibility of multiple usage of supernatant was shown. Application of supernatant with concentration of 0.5 g/L resulted in decrease of bacterial concentration after first usage by 10 times, after second usage it was diminished by 5 times and after third usage it was diminished by 3 times, meanwhile concentration of fungi decreased by 9, 5 and 4 times after I, II, and III usage of supernatant. Conclusion. Surface-active substances synthesized by Rhodococcus erythropolis IMB Ac-5017 could be used for treatment of sweet cherry to extend their shelf life.Документ Synthesis of gibberellins by surfactant producers Nocardia vaccinii IMV В-7405, Acinetobacter calcoaceticus IMV В-7241 and Rhodococcus erythropolis IMV Ас-5017(2020) Leonova, Natalia; Pirog, Tatiana; Piatetska, Daria; Shevchuk, Tetiana; Kharkhota, Maxym; Iutynska, GalynaIn this study, we established that the producers of surfactants Nocardia vaccinii IMV В-7405, Acinetobacter calcoaceticus IMV B-7241 and Rhodococcus erythropolis IMV Аc-5017 were able to synthesize phytohormones of gibberellic nature during cultivation on the traditional substrates (ethanol, hexadecane) and on the industrial waste sunflower oil and biodiesel production waste). The results of specific biotesting showed that the treatment of cucumber seedlings with phytohormonal extracts of all studied strains at 1:500 and 1:600 dilutions stimulated the extension of the cucumber hypocotyls as compared to the water control in values close to the treatment with gibberellic acid. The results of high-performance liquid chromatography showed N. vaccinii IMV B-7405, A. calcoaceticus IMV B-7241 and R. erythropolis IMV Аc-5017 produce highly active forms of gibberellins GA3 and GA4. The level of its synthesis was nearly the same (6.0-10.0 μg∙L-1) under cultivation of strains on every substrate. The exception was strain N. vaccinii IMV В-7405 which synthesized almost 47.0 μg∙L-1 GA3 and GA4 while is growing on the waste oil from meat frying. The obtained results are the groundwork for the development of an economically profitable technology for the recycling of toxic wastes using N. vaccinii IMV B-7405, A.calcoaceticus IMV B-7241 and R. erythropolis IMV Аc-5017. Such technology will allow us to develop complex microbial preparations with various biological properties in a single process. У цьому дослідженні встановлено, що продуценти ПАР Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 та Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 здатні синтезувати фітогормони гіберелової природи при культивуванні на традиційних субстратах (етанол, гексадекан) а також на промислових відходах соняшникової олії та відходах виробництва біодизеля). Результати специфічного біотестування показали, що обробка проростків огірка фітогормональними екстрактами всіх досліджуваних штамів у розведенні 1:500 та 1:600 стимулювала подовження гіпокотилів огірка порівняно з контролем у воді в значеннях, близьких до обробки гібереліновою кислотою. . Результати високоефективної рідинної хроматографії показали, що N. vaccinii IMV B-7405, A. calcoaceticus IMV B-7241 і R. erythropolis IMV Аc-5017 продукують високоактивні форми гіберелінів GA3 і GA4. Рівень його синтезу був приблизно однаковим (6,0-10,0 мкг∙л-1) за культивування штамів на кожному субстраті. Виняток становив штам N. vaccinii ІМВ В-7405, який синтезував майже 47,0 мкг∙л-1 ГА3 та ГА4 під час вирощування на відпрацьованому маслі від смаження м’яса. Отримані результати є основою для розробки економічно вигідної технології переробки токсичних відходів з використанням N. vaccinii ІМВ В-7405, A.calcoaceticus ІМВ В-7241 та R. erythropolis ІМВ Ас-5017. Така технологія дозволить розробляти комплексні мікробні препарати з різними біологічними властивостями в одному процесі.Документ Сидерофори як нова альтернатива антимікробним засобам(2022) Підгерська, Тетяна Олегівна; Карлаш, Юрій ВасильовичНині є актуальним пошуки нових антимікробних засобів для боротьби з великою кількістю резистентних форм мікроорганізмів. Серед таких виділяється клас низькомолекулярних органічних молекул - сидерофори , які синтезуються бактеріями та грибами, для захоплення заліза та інших мікроелементів, що є досить важливим елементом для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів. Сидерофори можуть бути використані у боротьбі зі збудниками багатьох захворювань, оскільки завдяки їх тісному взаємозв'язку з вірулентністю, стратегія залізозалежної боротьби з патогенами є перспективним напрямком для майбутніх досліджень і пропонує широкий спектр можливих терапевтичних застосувань як альтернатива поширеним типам антибіотиків. Для досягнення високої концентрації під час синтезу сидерофорів потрібно враховувати низку факторів, таких як склад поживного середовища, наявність феруму, рН, температуру. В даному огляді наведено інформацію за останні десять років щодо досліджень антимікробних властивостей нових та уже відомих сидерофорів мікробного походження, а також інформацію, що стосується оптимізації складу поживного середовища та підбір оптимальних показників культивування мікроорганізмів, що здатні синтезувати сидерофори з антимікробними властивостями. Мікроорганізми, що здатні синтезувати сидерофори були виділені з різних природних джерел таких, як ґрунт, рослини, моря та океани. Не всі з них проявляють антимікробні властивості, однак, за рахунок проведення ряду досліджень було доведено антимікробну активність для таких бактеріальних сидерофорів як: альбоміцин (Streptomyces griseus SCAK3), піовердин (Pseudomonas aeruginosa, P. fluorescens, Р. рutida), шизокінен (Bacillus megaterium), феритин (Brevibacillus brevis GZDF3). Також серед грибів було виділено штами, що синтезують антимікробні сидерофори такі як: ферихром (Penicillium commune JJHO), ферикроцин (Aspergillus fumigatus AF293).Документ Practically valuable metabolites of marine microorganisms(2020) Pirog, Tatiana; Martyniuk, Anna; Skrotska, Oksana; Shevchuk, TetianaThe review considers the modern literature data on the synthesis by fungi, actinobacteria, and bacteria isolated from marine ecosystems (seawater, bottom sediments, flora and fauna, mangrove biomes, glaciers), practically valuable metabolites. Marine microorganisms synthesize a wide range of practically valuable enzymes (cold-active galactosidase, agarase, alginate lyase, fucoidase, chitinase, etc.), surface-active glyco- and lipopeptides with emulsifying, antimicrobial and antiadhesive activity, as well as secondary metabolites with diverse biological activity (antimicrobial, antitumor, cytotoxic). However, the use of marine producers in biotechnological processes is constrained by their low synthesizing capacity and high costs of biosynthesis (complex nutrient media and expensive carbohydrate substrates). In biotechnology, marine microorganisms can be used as sources of genes encoding the synthesis of new biologically active substances with unique properties, including antimicrobial and antitumor.Документ Мікроорганізми як продуценти інтерферонів І та ІІ типу: сучасний стан досліджень(2019) Боднар, Оксана Валентинівна; Скроцька, Оксана Ігорівнадіють противірусною, протипухлинною, антибактеріальною та імуномодулюючою дією. Різні типи інтерферонів характеризуються певними відмінностями в структурі, молекулярній масі та за функціональною активністю. На сьогодні розроблені різні способи отримання ІФН. При цьому найпоширенішим є виробництво ІФН з використанням мікроорганізмів, тому метою цього огляду є аналіз сучасної наукової літератури, у якій описано способи отримання різних типів інтерферонів з використанням бактерій, дріжджів, грибів та одноклітинних водоростей. У статті розглянуто продукцію інтерферонів І та ІІ типу (а-ІФН, [3-ІФН, є-ІФН, у-ІФН) рекомбінантними клітинами Escherichia соїі, Pichia pastoris, Kluyveromyces lactis, Yarrowia lipolytica, Trichoderma reesei, Chlamydomonas reinhardtii, бактеріальні продуценти на основі E. coli, які здатні накопичувати ІФН у вигляді нерозчинних тілець включень, а також продукувати розчинний ІФН у периплазматичний простір. Проаналізовано різні підходи авторів до оптимізації процесу культивування, а також способів виділення й очищення ІФН. Викладено інформацію про синтез консенсусного ІФН бактеріями. Interferons (IFNs) are produced by different cells of the body and have antiviral, antitumor, antibacterial and immunomodulatory action. Different types of interferons are characterized by certain differences in structure, molecular weight, and functional activity. Today different ways of obtaining IFN have been developed. Furthermore, the most common production of IFN is by using microorganisms. Therefore, the purpose of this review is to analyze the current scientific literature on the production of various types of interferons using bacteria, yeast, fungi and unicellular algae. This review contains scientific data on the production of type I and II interferons (a-IFN, pdFN, e-IFN, y-IFN) by recombinant Escherichia coli, Pichia pastoris, Kluyveromyces lactis, Yarrowia lipolytica, Trichoderma reesei, Chlamydomonas reinhardtii. Bacterial producers based on E. coli that are able to accumulate IFN in the form of insoluble inclusion bodies and to produce soluble IFN in the periplasmic space have been considered.Документ Протипухлинна активність і деякі аспекти біотехнології мікробних протиракових метаболітів(2020) Вискірко, Сергій Іванович; Скроцька, Оксана ІгорівнаХіміотерапія є найбільш ефективним методом лікування різних типів пухлин. Проте стійкість ракових клітин до різних сполук, а також побічні ефекти ліків створюють ряд перешкод для успішного застосування хіміотерапії. Крім того, завдяки більш поглибленим дослідженням механізму протипухлинної дії та збільшенням попиту на протипухлинні препарати, пошук нових і ефективних антиракових сполук є актуальним. Серед хіміотерапевтичних засобів велику частку складають сполуки, які отримують за допомогою мікроорганізмів — міцеліальних грибів і бактерій. На сьогодні продовжуються дослідження з виділення та ідентифікації нових штамів мікроорганізмів, які здатні синтезувати протипухлинні сполуки різної природи. В огляді наведено інформацію за останні п’ять років щодо досліджень протиракових властивостей нових і відомих сполук мікробного походження. З таких джерел, як ґрунт, рослини, водорості, моря та океани виділені штами мікроорганізмів, в яких виявлено здатність до синтезу нових сполук з протипухлинними властивостями. Зокрема, міцеліальні гриби продукують похідні бутеноліду, пенохалазин І, хетокохін G, асперпірон А, фомакетид А, трихоміцин, пеніхінон А, броказин G, кладоспорол Н, фенохалазин В, стахібохартин G тощо. Показано їхні протипухлинні властивості in vitro на різних моделях пухлин — раку підшлункової залози, яєчників, легень, молочної залози, печінки, шийки матки, моноцитарного лейкозу, лейкемії, остеосаркоми. Серед бактерій виділено та ідентифіковано штами, які синтезують похідні олівоміцину А, цикло(З-пролін-В-валін), цинкофорин В, латероспорулін 10. Ці сполуки виявились ефективними протираковими субстанціями. В літературі останніх п’яти років мало повідомлень про можливість використання дріжджів для синтезу протипухлинних сполук. У більшості проаналізованих статей автори виділяють, очищають та ідентифікують нові сполуки, які володіють протипухлинними властивостями. Проте дослідники не визначають, у якій концентрації синтезується біологічно активний метаболіт під час культивування та не проводять оптимізацію процесу біосинтезу. Chemotherapy is the most effective treatment for different types of tumors. However, the cancer cells resistance to various compounds, as well as adverse chug reactions create a number of obstacles to the successful use of chemotherapy. In addition, due to more in-depth studies of the antitumor action mechanism and increasing demand for antitumor medicines, the search for new and effective anticancer compounds is relevant. Among the chemotherapeutic agents, a large part are compounds that are obtained with the help of microorganisms — filamentous fungi and bacteria. The researches of the isolation and identification of new strains of microorganisms that are able to synthesize antitumor compounds of various natures, continue nowadays. The review provides information for the last five years’ studies of the anticancer properties of new and well-known compounds of microbial origin. From such sources as soil, plants, algae, seas and oceans, strains of microorganisms have been isolated, in which the ability to synthesize new compounds with antitumor properties has been revealed. In particular, the filamentous fungi produce derivatives of butenolide, penochalasin I, chaetocochins G, asper- pyrone A, phomaketide A, trichomicin, peniquinone A, bro- cazine G, cladosporol H, phenochalasin B, stachybochartin G and others. Their antitumor properties are shown in vitro on different models of tumors — cancer of the pancreatic, ovaries, lungs, breast, liver, cervix, monocytic leukemia, osteosarcoma. Among the bacteria there were isolated and identified strains that synthesize derivatives of olivomycin A, cyclo (S- Pro-S-Val), zincophorin B, laterosporulin 10. These compounds have been shown to be effective anticancer substances. There are few reports in the literature sources for the last five years about the possibility of using yeast for the synthesis of antitumor compounds. In most of the investigated articles, the authors isolate, purify and identify new compounds that have antitumor properties. However, researchers do not determine at what concentration the biologically active metabolite is synthesized during cultivation and do not optimize the biosynthesis process.Документ Використання мікроорганізмів для біогенного синтезу наночасток(2020) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана ІгорівнаНаночастки різних металів використовують у багатьох галузях — медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості, хімічній та нафтохімічній промисловості, електроніці. Є різні способи отримання наночасток — хімічні, фізичні, а також популярні на сьогодні біологічні методи. Слід наголосити, що отримання наночасток різних елементів і сполук за допомогою мікроорганізмів є екологічно чистим та економічно вигідніш, оскільки при такому способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних і дорогих матеріалів. Тож метою цього огляду є аналіз сучасної наукової літератури щодо можливостей використання бактерій, грибів та дріжджів для біогенного синтезу наночасток, їхніх властивостей і перспектив можливого застосування. Мікробний синтез наночасток пов’язує нанотехнології і мікробні біотехнології. В огляді наведені дані щодо застосування бактерій родів Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces тощо для синтезу наночасток золота, срібла, паладію, міді, діоксиду титану та оксиду цинку. Наведено інформацію про внутрішньо- та позаклітинний синтез наночасток міцеліальними грибами: аскоміцетами Neurospora crassa, ендофітами Fusarium solani, термофілами Thermoascus thermophilus, сапротрофами Cladosporium cladosporioides тощо. Описані різні способи синтезу наночасток срібла, селену, заліза, діоксиду кремнію, оксиду цинку, фериту кобальту з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Magnusiomyces, Pichia. Показано різні підходи авторів до параметрів біогенного синтезу наночасток з використанням мікроорганізмів (різні температурні параметри, зміна pH, тривалість процесу тощо). Наведено дані щодо різних способів використання біологічної системи для синтезу наночасток — застосування культуральної рідини, безклітинного супернатанту або безклітинного екстракту. Визначено морфологічні характеристики та розміри біогенних наночасток, можливі механізми їх синтезу, а також властивості та галузі застосування. Nanoparticles of various metals are used in many industries — medicine, agriculture, food, chemical, petrochemical and electronics. There are different ways to obtain nanoparticles — chemical, physical and also biological methods which are popular today. It should be noted that obtaining nanoparticles of various elements and compounds using microorganisms is environmentally friendly and cost-effective. This method of synthesis eliminates the need of using toxic and expensive materials. Therefore, the aim of this review is to analyze modem scientific literature on the possibilities of using bacteria, fungi and yeast for the biogenic synthesis of nanoparticles. Special attention was paid to their properties and potential applications. Microbial synthesis of nanoparticles connects nanotechnology and microbial biotechnology. The review provides data on the use of bacteria of the genera Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces etc. for the synthesis of gold, silver, palladium, copper, titanium dioxide and zinc oxide nanoparticles. Intra- and extracellular synthesis of nanoparticles of filamentous fungi is discussed: asco- mycetes Neurospora crassa, endophyte Fusarium solani, thermophiles Thermoascus thermophilus, saprotroph Clado- sporium cladosporioides and others. Various methods for the synthesis of silver, selenium, iron, silicon dioxide, zinc oxide, cobalt ferrite nanoparticles using yeast of the genus Saccharo- rrtyces, Magnusiomyces, Pichia are described. Various approaches of the authors to the parameters of the biogenic synthesis of nanoparticles using microorganisms are shown — different temperature parameters, pH change, process duration. The data on various ways of using the biological system for the synthesis of nanoparticles: culture fluid, acellular supernatant, or acellular extract are presented. Morphological characteristics and sizes of biogenic nanoparticles, possible mechanisms for their synthesis, as well as properties and applications are also indicated.Документ Дослідження впливу режимів ЕГО на мікрофлору сокостружкової суміші(2018) Маринін, Андрій Іванович; Прохоренко, Жанна Ігорівна; Святненко, Роман Сергійович; Мартиненко, Тетяна АндріївнаВажливим показником мікробіологічної безпечності, якості, рівня санітарно-гігієнічних умов харчових виробництв є мікрофлора. У разі перевищення допустимого титру мікроорганізми можуть спричиняти псування готового продукту й навіть призвести до харчового отруєння. У Проблемній науково-дослідній лабораторії Національного університету харчових технологій проведені експериментальні дослідження з метою вивчення дії впливу електрогідравлічного оброблення (ЕГО) на контамінаційну мікрофлору, а саме на дріжджі, бактерії й мікроміцети. An important indicator of microbiological safety, quality, and the level of sanitary-and-hygienic conditions of food production is microflora. When the titre is exceeded, microorganisms can cause damage to the finished product and even lead to food poisoning. In the Problem Research Laboratory of the National University of Food Technologies, experimental studies were conducted to study the effect of electrohydraulic treatment (ECO) on contaminating microflora, namely on yeast, bacteria and micromycetes.Документ Дослідження ефективності дезінфікуючого засобу «Санітарін» щодо мікрофлори бурякоцукрового виробництва(2009) Гусятинська, Наталія Альфредівна; Решетняк, Людмила Расуловна; Тетеріна, Світлана Миколаївна; Касян, Ірина МиколаївнаДосліджено мікрофлору цукрових буряків та дифузійного соку. Визначено ефективність дії дезінфікуючого засібу „Санітарін” щодо бактерій Bacillus subtilis, В. mycoides, B. Megatherium, В. stearothermophilus, слизоутворювальних бактерій роду Leuconostoс, мікроміцетів родів Botrytis, Rhizopus, Mucor, Fusarium, Aspergillus, Penicillium, Gliocladium. Efficiency of disinfectant action chemical mean „Sanitarin" is determined. Way of disinfection diffusion juice are scientifically proved and developed.Документ Оценка качества кормовых дрожжей, получаемых по различным технологиям на спиртовых заводах украинской ССР(1991) Суходол, Виктория Фоминична; Куц, Анатолий Михайлович; Гуркова, Людмила Васильевна; Добрянская, Полина ВасильевнаОцінка якості кормових дріжджів, що виробляються на спиртових заводах Української РСР за різними технологіями. Evaluation of the quality of fodder yeast produced in the distilleries of the Ukrainian SSR with different technologies.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »