Статті ІПДО
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/8444
Переглянути
56 результатів
Результати пошуку
Документ Цифрові та віртуальні активи: методологія, правові аспекти, нематеріальні ресурси(2024) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичВизначено цифрові та віртуальні активи в людино-цифровому середовищі. Методологічно їх розглянуто з позиції реального та віртуального людино-цифрового середовища та їх нормативно-правового регулювання. Цифровий актив — це комп’ютерне оцифровування, цифровий контент; віртуальні активи — це цифрове вираження вартості. Визначено види віртуальних активів, учасників ринку віртуальних активів та ключові економічні фактори розвитку сфери віртуальних активів. Віртуальні активи у вірту альному людино-цифровому середовищі набувають більш чітких ознак віртуальності, що обумовлюють наявну економічну цінність торгувати у цифровому форматіДокумент Віртуальна власність з позиції цифрової інтелектуальної економіки: теоретичні засади цифрового права(2023) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичУ статті розглядається формування людино-цифрового середовища з позиції реального та віртуального, де домінують права людини на об’єкти інтелектуальної власності при використанні цифрових інструментів. Узагальнено наукові погляди на речове право як особливий вид права власності, об’єктом якого є безтілесні речі або безтілесне майно. Досліджено віртуалізацію власності, де формуються людино-цифрові системи з використанням новітніх цифрових технологій з додержанням цифрового права. Визначено ознаки віртуального права інтелектуальної власності стосовно реального права інтелектуальної власності. The article examines the formation of a human-digital environment as a society using digital technologies. It is studied from the standpoint of a real and virtual or material and relatively abstract environment where the rights to intellectual property objects dominate as a digital right of a person when using digital tools that enable the use of various digital technologies, as well as fundamental digital rights that require a new understanding. It is noted that the right of virtual property should be distinguished from the right of intellectual property and defined as a specific type of property right. The virtualization of intellectual property is considered as a process of transition from digital intellectual property to digital virtual intellectual property with the corresponding signs of the development or creation of new objects that have an economic value equivalent to material things. In the conditions of digital individualization, the main feature of property rights is the domination of a person over a virtual thing. Virtual space allows the owner of virtual objects to own, use and dispose of them. On the basis of the virtualization of property in the system of using technological platforms, a human-digital system is formed using the latest digital technologies and digital communication with the observance of digital law. A more complex phenomenon is considered in which virtual owner(s) or implicit owner(s) appear, relying on artificial intelligence. In this regard, the rights are dissolved in a system of transformed computer programs and digital technologies which is gaining pace of development of the digital human rights to digital objects or instruments of virtual property. They are replaced by a virtual or conditional author, a digital administrator as a digital person or a subject of digital legal relations where the value of the real right is lost as the domination of a person over a virtual thing, and only commercial economic dominates an interest that may take the form of a monopoly in the market of digital services. Virtual property is becoming the main legal construct in the sys- tem of the digital economy of intellectual property, where there are distinctive features of virtual intellectual property rights in relation to real intellectual property rights.Документ Інтелектуалізація цифрової економіки: економіко-правовий погляд(2023) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичУзагальнено погляди інтелектуалізації цифрової економіки щодо змісту понять «інтелект» та «інтелектуалізація». Розглянуто інтелектуалізацію економіки як передачу функцій праці людини технічним засобам шляхом переходу від аналогового до цифрового методу запису і передачі інформації до комп’ютерної платформи цифровізації, з якою стискається право власності на віртуальні об’єкти. Підтримано використання цифровізації за змістом термінів диджитизація (оцифровування), диджиталізація (цифровізація) та диджитал (цифрова) трансформація як поетапного переходу до цифрового устрою в людино-цифровому середовищі. The author generalized scientific views on the intellectualization of the digital economy from the standpoint of revealing the meaning of «intelligence» and «intellectualization». The intellectualization of the economy is considered as a consecutive stage of the transfer of the fundamental functions of labour from a person to technical means which led to its new quality — digitalization, where it is reproduced the process of transition from analogue to digital method of recording and transmitting information. Such a technical and technological trans- formation contributed to the formation of a digitalization computer platform which repro- duces the process of combining human intellectual resources with information and communi- cation technologies which is a systemic progressive innovative formation with great opportunities, into which computer equipment, technology, telecommunications, and digital software methods of their use are simultaneously developed and combined, as well as which is facing with the problem of ownership of virtual objects and virtual assets, which can certify property rights, in particular the rights of claim to other objects of civil rights. It is noted that the digitalization computer platform in terms of system elements has different rates of development of each of its components in relation to mastering, implementation, and dissemination in the socio-economic and human-digital environment, which requires appropriate coordination. The human-digital environment is a society using digital technologies, where digital rights dominate. From a practical perspective, the principles of the emergence and use of digitization objects are supported in the mean- ing of the terms: digitization, digitalization and digital transformation, depending on the use, role, and participation in digital processes, that allows to justify the sequence of steps in the development of digital economy, at the same time as stages of transition to a digital order in a human-digital environment. Digitization as a process in which a human-digital system is formed, in which the process of transferring information from the source (com- municator) to the recipient is carried out, using the latest digital technologies and digital communication in compliance with digital law.Документ Методологічні засади нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки(2022) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичУ статті розглядається теорія та методологія побудови і функціонування системи національної безпеки на принципах майнових прав інтелектуальної власності, яка перебуває в полі постійних наукових дискусій, оскільки не сформовано цілісний науковий підхід до розвʼязання вказаної проблеми. Загальним принципом формування методології нової парадигми розвитку теорії національної інтелектуальної безпеки є розгляд складової національної безпеки у сфері державної безпеки України, яка має взаємозвʼязки з окремими видами національної безпеки, що є її елементами, та зі сферою національної системи інтелектуальної власності, що спирається на національне законодавство, державні та судові органи. The article examines the theory and methodology of the construction and functioning of the national security system based on the principles of property rights of intellectual property, which are in the field of constant scientific discussions, since a holistic scientific approach to the solution of the specified problem has not been formed.Документ Судово-правові та економічні механізми охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні: проблеми і перспективи(2021) Федоренко, Владислав Леонідович; Бутнік-Сіверський, Олександр Борисович; Коваленко, Валентин ВасильовичУ статті висвітлені актуальні проблеми удосконалення судово-правових і економічних механізмів охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та міжнародного законодавства у цій сфері. Аналізуються загрози для суспільства та держав від іллегальної діяльності в сфері інтелектуальної власності, яка призводить до перебування Україні в Топ-5 держав (щорічний «Спеціальний Звіт 301» USTR) із найбільшими обсягами тіньової економіки, значну частку якої становлять тіньові операції в сфері інтелектуальної власності. Тому, детінізація стає одним із основних пріоритетів державної політики в сфері інтелектуальної власності, що формує повагу до права на об’єкти інтелектуальної власності, забезпечує його утвердження в суспільстві та державі й ефективний захист добросовісних правовласників. Наголошується, що кроки України зі створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) щодо удосконалення в сфері охорони права на об’єкти інтелектуальної власності є важливими, але недостатніми без подальшого посилення судово-правових і економічних механізмів захисту права на інтелектуальну власність.Документ Економіко-правові перспективи активізації діяльності наукових парків на шляху до неоекономіки(2020) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичДосліджуються та обґрунтовуються шляхом узагальнення наукової думки удосконалення правового регулювання наукових парків, що створюються з ініціативи вищих навчальних закладів та/або наукових установ з урахуванням економіко-правової перспективи активізації їх діяльності. Розглядається національний та закордонний досвід діяльності наукових парків. Наводиться зміст застосування засновницького договору про створення наукового парку та договору про партнерство суб’єктів господарювання з науковим парком. Зазначаються проблеми, які в процесі створення наукових парків і використання інноваційних розробок ще не вирішені.Документ Інноваційна властивість трансферу технологій: комерціалізація майнових прав інтелектуальної власності та розвиток її організаційних форм(2021) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичРозглянуто ознаки інноваційного типу розвитку, п‘ять етапів інноваційного процесу. Обґрунтовується інноваційна діяльність як складний процес народження технологій та комерційну реалізацію інноваційних технологій як елемент складної системи науково-технічного обміну (співпраці) та комунікації. Організаційні форми трансферу технологій пов‘язують з високотехнологічним бізнесом та інноваційним підприємництвом, яке входить до складу інноваційної інфраструктури, одним з завдань якої є просування на договірних умовах нововведень (інноваційних технологій) на регіональні, міжрегіональні, іноземні ринки. Розглянуто розвиток організаційних форм трансферу технологій в напрямку створення мереж шляхом організації науково-виробничих і дослідницьких об’єднань та центрів, які мають можливість надавати послуги у сфері трансферу технологій.Документ Оцінка вартості майнових прав методами, пов’язаними з порівняльною результативністю інтелектуальної власності та діяльністю суб’єкта господарювання(2021) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичРозглянуто класичні різновиди теорії вартості нового явища – майнові права інтелектуальної власності, які стають об'єктами цивільних прав. Досліджено економічну природу оцінки вартості майнових прав інтелектуальної власності та ринкового ціноутворення, інтелектуальний бізнес, як підприємницьку діяльність. Обґрунтовано, обов‘язковість еквівалентності кількісної вартості майнового права по відношенню до реальної вартості матеріального втілення інтелектуальної власності, ознаки товару в ув‘язці з оцінкою вартості матеріального носія втілення інтелектуальної власності, складові ціни та механізм формування ціни майнових прав інтелектуальної власності. Розглянуто оцінку ефективності майнових прав інтелектуальної власності у складі інноваційно-інвестиційних проєктів та методи оцінки ефективності, три підходи та методи оцінки майнових прав інтелектуальної власності у відповідності з національними стандартами та комплексну оцінку вартості або кількості підходів до вимірювання інтелектуального капіталу підприємства (фірми, корпорації).Документ Визначення матеріальної шкоди при порушенні авторського права та суміжних прав в Україні з позиції економічно-правової природи кримінальної відповідальності: проблеми теорії та практики(2020) Федоренко, Владислав Леонідович; Бутнік-Сіверський, Олександр Борисович; Тимощик, Лілія ПавлівнаУ статті розглядаються актуальні проблеми визначення матеріальної шкоди при порушенні авторського права та/або суміжних прав в порядку, встановленому цивільним, господарським, адміністративним і кримінальним законодавством, з акцентом на визначення економічно-правової природи кримінальної відповідальності за порушення права на твори науки, літератури і мистецтва. Здійснено ретроспективний екскурс в процеси утвердження авторського права та суміжних прав в Європі після «видавничої революції Гуттенберга», а також унормування їх захисту спочатку в національному, а надалі й міжнародному законодавстві, зокрема, у Бернській конвенції про охорону літературних та художніх творів (1886 р.). Проаналізовано особливість судового розгляду спорів у XIX ст. – на поч. XX ст. у Російській імперії, до складу якої на той час входила й значна частина України, щодо авторського права та суміжних прав. Відзначено, що розгляд таких спорів здійснювався в порядку арбітражного, цивільного та кримінального судочинства, із ймовірним залученням експертів («обізнаних людей»). Хоча, такі спори були не частими, у першу чергу, через складність встановлення матеріальної шкоди від протиправного використання творів науки, літератури і мистецтва. Робиться висновок, що в XX-XXI ст. плагіат і контрафакція залишаються в Україні та за кордоном найбільш поширеними видами порушення авторських та/або суміжних прав. При цьому, процедура встановлення матеріальної шкоди за відповідні делікти донині залишається одним із найбільш дискусійних питань судової експертизи економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності та, відповідно, суперечливим аспектом звинувачення в кримінальних справах.Документ Економіко-правова природа оцінки майнових прав інтелектуальної власності – крок до розвитку(2020) Бутнік-Сіверський, Олександр БорисовичРозглядається економіко-правова природаоцінки вартості та цінності майнових прав інтелектуальної власності в процесі комерціалізації, що дозволяє врахувати особливості складових ціни об‘єкта права інтелектуальної власності (товару) патента на винахід згідно договору про відчуження патенту, яка включаєвартість майнових прав інтелектуальної власності патента на винахід у складі таких виділених елементів як еквівалентна оцінка матеріального носія інтелектуальної власності та оцінки суб‘єктивної комерційної цінності та корисностіпатента на винахід. Оцінка вартості суб‘єктивної комерційної цінності майнового права інтелектуальної власності, еквівалентно показує міру значущості та корисності патента на винахід (товару) для кожного конкретного споживача.