Матеріали конференцій

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7498

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 20
  • Ескіз
    Документ
    Інтенсифікація процесів зброджування пивного сусла
    (2021) Сєдих, Кaмiлa Юрiївнa; Пархоменко, Анастасія Михайлівна; Кошова, Валентина Миколаївна; Мукоїд, Роман Миколайович; Василів, Володимир Павлович
    Процеси бродіння і доброджування є найважливішими при виробництві пива. Під час того, як відбуваються ці процеси, окрім власне бродіння і доброджування, відбувається накопичення діоксиду вуглецю, спирту, біологічно-активних речовин, таких як вітаміни. Саме в процесі бродіння і доброджування утворюється смак, аромат та колір пива. Використання цитрату цинку у кількості 0,10 мг/дм3 покращує бродильну здатність пивоварних дріжджів та комплексу мікроелементів 0,05 мг/дм3 покращують бродильну активність та мають найкращі показники мертвих клітин порівняно з контролем.
  • Ескіз
    Документ
    Біосинтез молочної кислоти генетично модифікованими дріжджами Saccharomyces cerevisiae
    (2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    В останні роки у світі збільшується цікавість до біополімерів, які отримуються з відновлювальної сировини. Одним з найбільш перспективних полімерів на біологічній основі є полімолочна кислота, яка широко використовується в якості пакувального матеріалу. Дана кислота в основному отримується за рахунок ферментації мономеру – молочної кислоти. Природними продуцентами молочної кислоти є молочнокислі бактерії. Однак, вони володіють певним недоліком, зокрема, є чутливими до високих концентрацій кислот в поживному середовищі. Тому, отримання молочної кислоти в промислових масштабах вимагає нейтралізації під час ферментації та подальше виділення молочної кислоти з отриманої солі лактату. В свою чергу дріжджі Saccharomyces cerevisiae володіють високою кислотостійкістю, тому вони є перспективною альтернативою для виробництва молочної кислоти. Тому, вченими було генетично модифіковано сахароміцети з метою отримання молочної кислоти.
  • Ескіз
    Документ
    Синтез етанолу рекомбінантними дріжджами Saccharomyces cerevisiae на лігноцелюлозній сировині
    (2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    На сьогодні сільськогосподарські культури втратили свою актуальність як джерело для отримання біоетанолу, оскільки на це витрачається велика кількість сировини, яку потрібно вирощувати протягом тривалого часу на великих площах. Так, перспективним є створення дріжджових продуцентів етанолу, що можуть використовувати лігноцелюлозну сировину.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості біосинтезу наночасток металів з використанням метаболітів дріжджів
    (2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Потапенко, Валерія Віталіївна
    На сьогоднішній день розроблено багато методів «зеленого» синтезу наночасток металів з використанням метаболітів бактерій, грибів та дріжджів. Але перевагами синтезу саме за допомогою дріжджів є розмір отриманих наночасток, низька температура та коротка тривалість біосинтезу. Біосинтез наночасток металів дріжджами може відбуватись за допомогою позаклітинних та внутрішньоклітинних метаболітів.
  • Ескіз
    Документ
    Використання безклітинного водного екстракту дріжджів для біосинтезу наночасток срібла
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Для синтезу наночастинок срібла використовували безклітинний водний екстракт Saccharomyces cerevisiae М437, до якого вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Після додавання нітрату срібла до безклітинного водного екстракту S. cerevisiae М437 колір реакційної суміші з прозорого почав змінюватись на світло-коричневий і до кінця біосинтезу став темно-коричневим. Зміна кольору реакційної суміші свідчила про утворення наночастинок срібла.
  • Ескіз
    Документ
    Біосинтез наночастинок срібла з використанням дріжджового супернатанту
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки срібла (AgNPs) відомі завдяки їх широкому спектру антибактеріальних, протигрибкових та противірусних властивостей. Дріжджі є простим в культивуванні та безпечним в роботі біологічним об'єктом для біосинтезу AgNPs. Нами показано можливість біосинтезу AgNPs, використовуючи супернатант культуральної рідини дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437, які зберігаються в колекції живих культур кафедри біотехнології і мікробіології Національного університету харчових технологій.
  • Ескіз
    Документ
    Біологічна дія наночасток золота, отриманих з використанням дріжджів
    (2022) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана Ігорівна
    Наночастинки золота є досить цікавим об'єктом для інтенсивних досліджень в даному напрямку через можливість контролювати їх геометричні та оптичні властивості під час отримання. Таким чином, наночастинки золота можуть бути використані як наноплатформи для ефективної та адресної доставки ліків, швидко долаючи безліч біологічних, біофізичних та біомедичних бар'єрів.
  • Ескіз
    Документ
    Biosynthesis of silver nanoparticles by Saccharomyces cerevisiae M437
    (2021) Kharchenko, Yevgen; Skrotska, Oksana; Laziuka, Yuliya; Marchenko (Potapenko), Valeria
    Silver nanoparticles (AgNPs) are widely used in medicine and pharmaceuticals as biosensors, diagnostic agents, targeted drug delivery agents with controlled release, as antimicrobial, and anticancer agents. AgNPs are mainly produced by chemical synthesis. The disadvantages of this method: the use of toxic substances (ethylene glycol, hydrazine, and sodium borohydride), low yield of nanoparticles, expensive isolation, and purification. Therefore, it is important to find a safe and effective synthesis method, for example using green synthesis. Biosynthesis can provide a high yield of particles stabilized by natural substances that have high biocompatibility. Biological synthesis can take place both intracellular and extracellular. Cell extracts can also be used for biosynthesis. In this study, the purpose was to synthesize silver nanoparticles using metabolites contained in the supernatant of Saccharomyces cerevisiae M437.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження якості пива з додаванням хвої
    (2019) Іващишин, Микола Володимирович; Кошова, Валентина Миколаївна; Смажко, Ірина Олександрівна
    Робота присвячена дослідженню можливості використання голок хвої сосни звичайної (Pinus sylvestris) і ялини для приготування особливого сорту пива ІПА, що забезпечить розширення асортименту готової продукції, досягнення необхідних органолептичних показників у готовому пиві.На основі експериментальних досліджень встановлено оптимальну дозу голок хвої сосни та ялини для виробництва даного сорту пива, визначено його основні фізико-хімічні показники та органолептичні властивості.
  • Ескіз
    Документ
    Скрінінг рас спиртових дріжджів для зброджування сусла високих концентрацій
    (2018) Мудрак, Тетяна Омелянівна; Куц, Анатолій Михайлович; Ковальчук, Світлана Степанівна; Кириленко, Роман Григорович; Боярчук, Ярослав Андрійович; Пакуляк, Христина Ігорівна; Больша, Діана Анатоліївна
    Розробка інноваційних технологій з метою інтенсифікації процесу зброджування сусла високих концентрацій виникає необхідність виділення більш фізіологічно активних рас дріжджів, а також впровадження різних технологічних прийомів і способів, які дозволяють підвищити ефективність зброджування сусла. Development of innovative technologies in order to intensify the process the fermentation of the wort of high concentrations there is a need to allocate more physiologically active raisins of yeast, as well as the introduction of various technological techniques and methods that improve the efficiency of fermentation of wort.