Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Фальсифікація меду і методи її виявлення
    (2022) Мельник, Оксана Петрівна; Шевченко, Олександр Юхимович; Маринін, Андрій Іванович; Літвинчук (Воронцова), Світлана Іванівна
    Мед – натуральний продукт із нектару, зібраного бджолами з різноманітних квітів. Користь для здоров’я та висока цінність меду мотивують шахраїв до фальсифікації меду шляхом прямого чи непрямого додавання дешевших підсолоджувачів: кукурудзяного сиропу з високим вмістом фруктози, кукурудзяного цукрового сиропу, інвертованого цукрового сиропу, тростинного цукрового сиропу, пальмового цукру, сиропу з високим вмістом фруктози інуліну та ін. При прямій фальсифікації в мед додають дешевші підсолоджувачі. Їх джерелом можуть бути цукрові буряки, мальтозний сироп або промислові цукрові сиропи (глюкоза і фруктоза), отримані в результаті термічної, ферментної або кислотної обробки крохмалю. Непряма фальсифікація меду – це включення цукрів в мед за допомогою бджолиного годування. Неякісний мед, хімічні речовини та промислові цукри додаються в мед під час природного процесу, що відбувається в травній системі бджоли. Медова фальсифікація є актуальною проблемою, оскільки постійно розробляються все більш складні методи фальсифікації. Щоб виявити домішки в меді, вчені використовують швидкі, чутливі та ефективні методи. Європейські вимоги до стандартів якості та маркування меду натурального, зафіксовані у Директиві Ради № 2001/110/ЄС, є високими. Вони стосуються складу меду щодо вмісту цукрів, вологи, нерозчинних у воді компонентів, вільної кислоти, гідроксиметилфурфуролу, електричної провідності та діастазної активності за шкалою Шейда.
  • Ескіз
    Документ
    Використання методу ЯМР-спектроскопії для дослідження ідентифікації та фальсифікації меду
    (2023) Мельник, Оксана Петрівна; Маринін, Андрій Іванович; Шевченко, Олександр Юхимович; Літвинчук (Воронцова), Світлана Іванівна; Святненко, Роман Сергійович
    У статті розглядаються питання ідентифікації та фальсифікації меду методом ЯМР-спектроскопії. Мед – натуральна солодка речовина, що виробляється Apis mellifera. Він складається в основному з різних цукрів, переважно фруктози та глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ферменти та тверді частинки, отримані під час медозбору. Основною хімічною складовою меду є вуглеводи, які складають до 95% сухої ваги, причому фруктоза (38%) і менша частина глюкози (31%) є основними цукровими компонентами серед 22 різних цукрів, присутніх у складі меду. Географічне та ботанічне походження є факторами, які диктують ціну на цей широко споживаний натуральний продукт. Економічна вигода призвела до того, що мед став легкою мішенню для фальсифікації, включаючи навмисне неправильне маркування походження меду, додавання води та цукру до меду, а також годування бджіл надмірною кількістю штучного сиропу в період збору нектару. Таким чином, ідентифікація меду є нагальною проблемою. Методології ядерного магнітного резонансу (ЯМР) широко визнані як важливий інструмент для аналізу харчових продуктів, оскільки вони дозволяють вивчати як хімічний склад, так і молекулярну динаміку харчових матриць. Мед є дуже лабільною системою, що піддається біохімічним і хімічним змінам, а ЯМР- спектроскопія є потужним методом для моніторингу цих змін. ЯМР-спектроскопія має низку переваг порівняно з іншими аналітичними методами: вона швидка (для отримання спектру ЯМР 1Н потрібно <5 хв); не потребує калібрування за допомогою міжнародних стандартів або екстракції компонентів перед проведенням аналізу; демонструє чудову селективність і дозволяє ідентифікувати невідомі сполуки на молекулярному рівні. Однією з головних переваг цього методу є його здатність надавати структурну і кількісну інформацію про широкий спектр хімічних видів в одному ЯМР-експерименті з відмінною повторюваністю і відтворюваністю.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення технології молочних коктейлів з додаванням свіжовіджатих соків та продуктів бджільництва
    (2018) Павлюченко, Олена Станіславівна; Троцюк, Галина Юріївна; Шевченко, Сергій Олександрович
    Проведені дослідження щодо створення шаруватих коктейлів на основі молока, свіжовіджатих соків, меду та квіткового пилку. Conducted research on the creation of layered cocktails based on milk, freshly squeezed juices, honey and flower pollen.
  • Ескіз
    Документ
    Розробка та дослідження кисломолочного продукту функціонального призначення
    (2011) Дамянова, Станка Тодорова; Тодорова, С. С.; Іванова, Н. В.; Ганева, Є. Р.; Стефанова, Р. Л.
    Розроблено кисломолочний продукт функціонального призначення шляхом додавання насіння кунжуту, льону, вівсяних пластівців і бджолиного меду. Досліджено вплив добавок на динаміку кислотоутворення, синерезис- органолептичні показники і розвиток молочнокислих бактерій. Добавки роблять продукт корисним для здоров’я.Yoghourt product have been developed possessing qualities of functional food by adding sesame seeds, flax seeds, oat flakes and honey. The influence of additives on the dynamics acid formation, the syneresis, organoleptic indices and development of lactic acid bacteria is investigated. Additives make the yoghourt product wholesome and healthful food
  • Ескіз
    Документ
    Комплексний поліфункціональний збагачувач для виробництва кисломолочних продуктів
    (2017) Гойко, Ірина Юріївна
    Обґрунтовано доцільність використання комплексного поліфункціонального збагачувача з плодів обліпихи, квіткового пилку і меду для виробництва кисломолочних продуктів функціонального призначення. При використанні поліфункціонального збагачувача в кисломолочних продуктах підвищується їх поживна і біологічна цінність, що робить їх цілком інноваційними та конкурентоспроможними продуктами на сучасному ринку. Вивчено органолептичні і фізико-хімічні показники отриманих кисломолочних продуктів. Justifieddy the expediency of an integrated polyfunctional fortificant of sea buckthorn berries, pollen and honey for the production of a functional purpose fermented milk products usage. Application of the polyfunctional fortificant in fermented milk products increases their nutritional and biological value, making them quite innovative and competitive products on today’s market. Organoleptic and physicochemical parameters of the obtained fermented milk products were studied.
  • Ескіз
    Документ
    Використання меду у виробництві молочних продуктів
    (2001) Дмитровська, Галина Петрівна; Ромоданова, Валентина Олександрівна; Прендзевська, О. В.; Кочубей-Литвиненко, Оксана Валер'янівна; Кожура, Іван Михайлович
    В статті доведено, що мед є перспективною сировиною для молочної галузі і при правильній організації виробництва дає можливість виготовляти рентабельну продукцію як масового, так і лікувально-профілактичного призначення, оригінальну за біохімічним складом і смаковими властивостями. Описані труднощі, пов’язані з використанням меду, при розробці нових промислових технологій молочних продуктів та шляхи їх усунення. Особливу увагу приділено технологічним операціям, пов’язаним з транспортуванням, підготовкою та внесенням меду у молочну основу. The paper proved that honey is a promising material for the dairy industry and with proper organization of production allows to produce cost-effective mass production as well as health care destination for original biochemical composition and flavor. We describe the difficulties associated with the use of honey in the development of new industrial technologies dairy products and ways to address them. Particular attention is paid to technological operations connected with transportation, preparation and making honey in milk-based products.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження фізико-хімічних властивостей меду різного походження
    (2012) Ковалевська, Єлизавета Іванівна; Воловик, Людмила Сергіївна; Максімова, Ірина Миколаївна; Ковалевська, Н. О.; Янюк, Тетяна Іванівна
    Досліджено електропровідність, кислотність, pH, в’язкість, масову частку води і відновлюючих сахарів, діастазне число та органолептичні показники для гречаного, соняшникового, квіткового і акацієвого меду врожаю 2011 року, зібраних у Вінницькій області. Визначено характер процесів структуроутворювання в цих зразках. Отримані результати порівняні з данними національних стандартів України.