Перегляд за Автор "Гетьман, Інна Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 31

Борошно зеленої гречки як поживне середовище для заквасок спонтанного бродіння.
(2021) Гетьман, Інна Анатоліївна; Кухаренко, Іванна Олександрівна; Михонік, Лариса Анатоліївна
В роботі викладено особливості використання борошна зеленої гречки в якості живильного середовища для розведення закваски спонтанного бродіння. Звернено увагу на харчову цінність борошна, особливості циклів розведення та поновлення гречаної закваски, наведено показники якості (органолептичні та фізико-хімічні) та зроблено відповідні висновки.The peculiarities of using green buckwheat flour as a nutrient medium for dilution of spontaneous fermentation are presented in the paper. Attention is paid to the nutritional value of flour, features of cycles of cultivation and renewal of buckwheat leaven, quality indicators (organoleptic and physicochemical) are given and appropriate conclusions are made.
Борошно круп’яних культур як перспективна нетрадиційна сировина в хлібопеченні
(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна
В роботі наведено результати теоретичного огляду хімічного складу деяких видів борошна – вівсяного, ячмінного, зеленої гречки, рисового.Показано,що багатий хімічний склад, біологічна та енергетична цінність круп’яних культур та продуктів їх переробки роблять їх цінною сировиною для виробництва хліба з функціональними властивостями. Вищезазначені види борошна є джерелами повноцінного білка, вітамінів( А,Е, РР, групи В), мікроелементів (Fe, K, P,Ca,Mg), харчових волокон. Вівсяне та ячмінне борошно особливо цінні за рахунок високого вмісту розчинних полісахаридів – пентозанів, зокрема, ß – D глюканів - потужних імуномодуляторів. Деякі з видів борошна (рисове, зеленої гречки) не містять глютену, що дозволяє вважати їх перспективною сировиною в технології безглютенових виробів, підвищуючи їх харчову цінність.
Використання вівсяної закваски спонтанного бродіння в технології пшенично–житнього хліба
(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
В роботі обґрунтовано доцільність використання заквасок спонтанного бродіння, порівняно із заквасками на чистих культурах молочнокислих бактерій в технології хліба. Описано спосіб виробництва закваски спонтанного бродіння з вівсяного борошна, наведено результати дослідження щодо використання даної закваски в технології пшенично–житнього хліба з вибором оптимального дозування.
Використання гречаного борошна в технології хліба
(2022) Бєлова, Карина Романівна; Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
Стаття присвячена обґрунтуванню перспективності використання борошна темної та зеленої гречки в рецептурах хлібних виробів з точки зору його поживної цінності. Описано відмінності хімічного складу та вмісту макро-, мікронутрієнтів в борошні зеленої та темної гречки. Висвітлено існуючі дослідження в напрямку використання гречаного борошна в технології хліба.The article is devoted to the substantiation of the prospects of using dark and green buckwheat flour in the recipes of bread products in terms of its nutritional value. Differences in chemical composition and content of macro-, micronutrients in green and dark buckwheat flour. Existing research in the direction of the use of buckwheat flour in bread technology is highlighted.
Використання гречаної закваски спонтанного бродіння в технології хліба
(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
В роботі викладено технологічні аспекти використання гречаної закваски спонтанного бродіння в технології пшенично-житнього хліба. Звернено увагу на особливості циклів розведення та поновлення гречаної закваски, наведено показники технологічного процесу, органолептичні та фізико-хімічні показники якості готових виробів, зроблено відповідні висновки.The technological aspects of the use of buckwheat leaven in spontaneous fermentation in the technology of wheat and rye bread are presented in the work. Attention is paid to the peculiarities of cycles of cultivation and renewal of buckwheat leaven, indicators of technological process, organoleptic and physicochemical indicators of quality of finished products are given, the corresponding conclusions are made.
Використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур в технології пшеничного хліба
(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Кухаренко, Іванна Олександрівна
В роботі описано результати досліджень щодо використання борошна круп'яних культур, а саме, вівсяного, ячмінного та гречаного, як поживного середовища для заквасок спонтанного бродіння та впливу останніх на технологічний процес та показники якості пшеничного хліба. Доведено ефективність використання заквасок для прискорення технологічного процесу та розширення асортименту оздоровчо-профілактичних виробів.The paper describes the results of research on the use of cereal flour, namely, oat, barley and buckwheat as a nutrient medium for spontaneous fermentation and the impact of the latter on the technological process and quality indicators of wheat bread. The efficiency of using leaven to accelerate the technological process and expand the range of health and prevention products is proved.
Використання заквасок спонтанного бродіння з борошна круп'яних культур в технології хліба
(2017) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Писарець, Ольга Петрівна
В даній роботі наведено результати досліджень впливу заквасок спонтанного бродіння з різних видів борошна круп’яних культур, а саме, кукурдзяного, гречаного, рисового, ячмінного та вівсяного видів борошна, на технологічний процес і якість пшеничного хліба. Описано цикли розведення та поновлення заквасок, показники їх якості. Наведено показники технологічного процесу випікання пшеничного хліба з використанням вищезазначених заквасок та показники якості готових виробів . Зроблено висновки про доцільність використання заквасок з метою прискорення технологічного процесу за рахунок скорочення тривалості вистоювання. При цьому покращуються органолептичні та фізико – хімічні показники, зокрема, збільшується питомий об’єм та пористість хліба.
Використання методу компексонометрії для визначення якості води
(2014) Біла, Галина Миколаївна; Бадрук, Юлія Володимирівна; Гетьман, Інна Анатоліївна; Більська, Руслана Миколаївна; Олещенко, Яна Романівна
У харчовій промисловості первинним питанням при будь-якому технологічному процесові є питання вивчення якості води та її підготовка. In the food industry the primary issue in any of Technology The process is the study of water quality and its preparation.
Дослідження властивостей хлібопекарської мікробіоти вітчизняної селекції
(2022) Гетьман, Інна Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Богдан, Галина Сергіївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
Створення українського банку чистих культур хлібопекарських мікроорганізмів дозволить вирішити низку завдань, зокрема: спросити процес їх купівлі та транспортування, знизити ціну готової продукції та зробити вагомий внесок у розвиток економіки нашої країни, оскільки на даний час хлібозаводи вимушені купувати їх за кордоном. The creation of a Ukrainian bank of pure cultures of baking microorganisms will allow solving a number of tasks, in particular: simplifying the process of their purchase and transportation, reducing the price of finished products and making a significant contribution to the development of our country's economy, since currently bakeries are forced to buy them abroad.
Дослідження впливу заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур на процеси газоутворення в пшеничному тісті.
(2018) Гетьман, Інна Анатоліївна; Смуток, Павліна; Михонік, Лариса Анатоліївна
В роботі наведено результати досліджень впливу заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур (зеленої гречки, кукурудзяного, ячмінного, вівсяного, рисового) на перебіг газоутворення в пшеничному тісті та його динаміку, протягом 3годин бродіння з метою визначення оптимального часу бродіння тіста з заквасками Результати порівнювали з контрольним зразком – пшеничним тістом без заквасок. Досліджено, що показники вуглеводно – амілазного комплексу різних видів борошна круп’яних культур у складі заквасок здатні по - різному впливати на інтенсивність бродіння тіста, зокрема, всі зразки з додаванням заквасок характеризуються вищою інтенсивністю газоутворення, ніж контрольний зразок. Зроблено висновки, що використання заквасок дозволяє прискорювати тривалість дозрівання тіста та поповнювати хліб складовими борошна, що доводить ефективність їх використання в прискорених технологіях приготування різних видів хліба. Сформульовано мету подальших досліджень.
Дослідження вуглеводно – амілазного комплексу борошна круп’яних культур.
(2019) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
В роботі доведено важливість показників вуглеводно – амілазного комплексу для моделювання нових рецептур хлібобулочних виробів. Зокрема, досліджено вуглеводно – амілазний комплекс (вміст власних цукрів, цукроутворювальну здатність, автолітичну активність, газоутворювальну здатність) борошна круп’яних культур - кукурудзяного, рисового, вівсяного, ячмінного та гречаного, зроблено їх порівняльну оцінку з пшеничним борошном І сорту.Зроблено висновки, що вищезазначені види борошна мають знижену активність амілолітичних ферментів, що і зумовило особливості перебігу процесу газоутворення в тісті та нижчі значення показників цукроутворювальної здатності та автолітичної активності, ніж пшеничне борошно. Отримані результати доводять необхідність підбору оптимального їх дозування та коригування параметрів технологічного процесу. Визначено мету подальших досліджень.
Дослідження вуглеводно-амілазного комплексу борошна круп’яних культур і його сумішей з пшеничним
(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Кухаренко, Іванна Олександрівна
У статті досліджено показники вуглеводно-амілазного комплексу борошна круп’яних культур та його сумішей з пшеничним — вміст власних цукрів, цукроутворювальну здатність, автолітичну активність, газоутворювальну здатність, а також технологічні властивості, які тісно пов’язані з вищезазначеними показниками. Встановлено, що більшу кількість власних цукрів, порівняно з пшеничним борошном, мають ячмінне та гречане борошно, що позитивно впливає на газоутворення в тісті на початку бродіння.Дослідження формоутримувальної здатності показали, що більшість видів борошна можливо застосовувати в рецептурах не лише формового, але й подового хліба, адже показники розпливання кульки тіста незначно відрізнялись від контрольного зразка. Досліджені показники вуглеводно-амілазного комплексу, технологічних властивостей борошна круп’яних культур і його сумішей з пшеничним дають змогу використовувати їх в технології галузі, при цьому прогнозувати перебіг технологічних процесів у технології хліба з використанням борошна круп’яних культур.The article investigates the indicators of the carbohydrate-amylase complex of cereal flour and their mixtures with wheat — the content of their own sugars, sugar-forming ability, autolytic activity, gas-forming ability, as well as technological properties that are closely related to the above-mentioned indicators. It was found that barley and buckwheat flours have a greater amount of their own sugars, in comparison with wheat flour, which has a positive effect on gas formation in the dough at the beginning of fermentation. The indicators of gas-forming and sugar-forming abilities of oat, barley, rice and green buckwheat flour are lower than the corresponding indicators of wheat flour, and mixtures are, on the contrary, higher. This is probably due to the granulometric composition of the studied types of flour, the qualitative and quantitative composition of enzymes, differences in the technology of hydrothermal treatment of cereals in preparation for grinding, which cause changes in the structure of starch grains and a decrease in the activity of enzymes. The influence of oatmeal, barley, rice and buckwheat flo¬ur on thetechnological properties of mixtures of wheat flour with flour of cereal crops was also established, namely, the gas-holding capacity for the specific volume of the dough and the shape-holding ability for spreading of the dough ball, which depend on the state of the carbohydrate amylase complex, determining the intensity fermentation of the dough and the content of water-soluble substances in it. It has been proven that the samples of dough from flour mixtures are characterized by a low rate of gas-holding capacity, in comparison with the control sample (dough from wheat flour), however, the specific volume of dough from mixtures of wheat flour with rice and green buckwheat flour deteriorates slightly. The investigated indicators of the carbohydrate-amylase complex and the technological properties of cereal flour and their mixtures with wheat allow their use in industry technology, while predicting the course of the technological process in bread technology using cereal flour.
Дослідження показників якості заквасок спонтанного бродіння з борошна круп’яних культур
(2017) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Дробот, Віра Іванівна; Семенова, Анастасія Борисівна; Писарець, Ольга Петрівна
Стаття присвячена дослідженню заквасок спонтанного бродіння з кукурудзяного, гречаного, рисового, ячмінного та вівсяного борошна. Описано процес виведення та наведено показники якості отриманих заквасок, досліджено вплив заквасок на титровану та активну кислотність тіста з пшеничного борошна І сорту. Зважаючи на цінний хімічний склад борошна круп’яних культур, додавання заквасок з цих видів борошна дозволить не тільки прискорити технологічний процес приготування хліба, а й збагатити вироби функціональними інгредієнтами.
Ефективність використання структуроутворювачів в технології безглютенового хліба
(2021) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна Анатоліївна
Для покращання якості безглютенових виробів і прискорення технологічного процесу доцільно застосовувати закваски. Співвідношення структуроутворювачів, які використовують для моделювання необхідної структури хлібної м’якушки, здатні по-різному впливати на якість готової продукції, що потребує дослідження. Встановлено, що в технології безглютенового хліба з використанням рисової закваски спонтанного бродіння доцільно використовувати комбінацію структуроутворювачів «ГПМЦ: ксантан» у співвідношенні 0,75:0,25, оскільки це забезпечує одержання виробів достатнього об’єму, з гладкою, опуклою поверхнею, добре розвинутою, рівномірною та тонкостінною структурою пористості м’якушки.To improve the quality of gluten-free products and speed up the technological process, it is advisable to use sourdough. The ratio of structurants used for modeling the necessary structure of bread crumbs, which can affect the quality of finished products in different ways, which requires research. It is established that in the technology of gluten-free bread with the use of rice sourdough it is advisable to use a combination of structurants "HPMC: xanthan" in the ratio of 0.75: 0.25, as it provides products of sufficient volume, with a smooth, convex surface, well developed , uniform and thin-walled structure of the porosity of the crumb.
Закваска спонтанного бродіння з борошна зеленої гречки в технології безглютенового хліба
(2020) Гетьман, Інна Анатоліївна; Шубін, Вадим Миколайович; Михонік, Лариса Анатоліївна
В роботі досліджено ефективність використання закваски спонтанного бродіння з борошна зеленої гречки в технології безглютенового хліба. Доведено, що додавання закваски прискорює процес кислотонакопичення в тісті та його дозрівання. Хліб з гречаною закваскою має яскраво виражені смак і аромат, еластичну та розвинуту м’якушку, більший об’єм та показник пористості. Використання заквасок спонтанного бродіння в технології безглютенових виробів досліджено недостатньо, що свідчить про необхідність подальших досліджень. In the work, the efficiency of using the spontaneous fermentation fermentation from green buckwheat flour in the technology of gluten-free bread is investigated. It is proved that the addition of sourdough accelerates the process of acid accumulation in the dough and its maturation. Bread with buckwheat sourdough has a pronounced taste and aroma, elastic and developed flesh, a larger volume and porosity index. The use of spontaneous fermentation starter cultures in the technology of gluten-free products has not been adequately studied, which indicates the need for further research.
Закваски спонтанного бродіння в технології пшенично-житнього хліба
(2022) Гетьман, Інна Анатоліївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
За умови дозування закваски в кількості 30 % до маси борошна, вироби характеризувались яскраво вираженим ароматом, властивим певному виду борошна, з приємним кислуватим присмаком, а контроль мав характерний оцтовокислий аромат. Встановлено позитивний вплив заквасок на процеси дозрівання тіста. Відсутність клейковинних білків у внесеному борошні гречки та вівса зумовлює зниження формо- та газоутримувальної здатності, але за внесення закваски не більше 30% це несуттєво впливає на якість готових виробів. За фізико-хімічними показниками вироби відповідали вимогам нормативної документації. Under the condition of dosage of leaven in the amount of 30% to the mass of flour, products were characterized by a pronounced aroma characteristic of a certain type of flour, with a pleasant sour taste, and the control had a characteristic acetic acid aroma. The positive influence of leavening agents on dough ripening processes has been established. The absence of gluten proteins in introduced buckwheat and oat flour causes decrease in formability and gas retention capacity, but no more with the introduction of leaven 30% does not significantly affect the quality of finished products. According to physical and chemical the indicators of the product met the requirements of regulatory documentation.
Застосування ферментних препаратів та харчових добавок структуроутворювальної дії в технології хліба з борошном круп’яних культур
(2023) Чіхрай, Вікторія Ігорівна; Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна Анатоліївна
В тезах висвітлена актуальність питання використання ферментних препаратів, зокрема фосфоліпази , α-амілази та ксиланази в технології безглютенового хліба, до якого входить борошно круп’яних культур – гречане, кукурудзяне, пшоняне та рисове
Науково-технологічні аспекти технологій хліба з використанням заквасок
(2023) Гетьман, Інна Анатоліївна; Науменко, Оксана Василівна; Богдан, Галина Сергіївна; Михонік, Лариса Анатоліївна
Розробки технологій хліба із заквасками включають в себе два напрямки: хліб із заквасками на чистих культурах (ЧК) молочнокислих бактерій (МКБ) та дріжджів та із заквасками спонтанного бродіння. Рушійною силою зброджування водно-борошняної суміші в спонтанній заквасці є природна мікрофлора самої сировини, тоді як в заквасках на ЧК водно-борошняна суміш зброджується внесеною селекціонованою, спеціально відібраною за біотехнологічними показниками, мікробіотою, переважаючою над мікрофлорою сировини. Відсутність систематизованих даних щодо закономірностей розвитку бродильної мікрофлори у розвідному і виробничому циклах заквасок спонтанного бродіння зумовлює необхідність поглиблення досліджень в цьому напрямку. Варто відмітити, що в Україні інтерес науковців до проблем виробництва хліба на спонтанних заквасках перебуває на стадії розвитку, водночас закордоном такі дослідження вже тривалий час актуальні.The development of sourdough bread technologies includes two areas: sourdough bread based on pure cultures of lactic acid bacteria (LCB) and yeast and spontaneous fermentation sourdough. The driving force of the fermentation of the water-flour mixture in spontaneous sourdough is the natural microflora of the raw material itself, while in sourdoughs on the Cheka, the water-flour mixture is fermented by introduced, selected, specially selected according to biotechnological indicators, microbiota, prevailing over the microflora of the raw material.The lack of systematized data on the patterns of development of fermentation microflora in the breeding and production cycles of spontaneous fermentation starters makes it necessary to deepen research in this direction. It is worth noting that in Ukraine, the interest of scientists in the problems of bread production on spontaneous sourdough is at the stage of development, while abroad such research has been relevant for a long time.
Наукові та практичні аспекти використання пшеничного цільнозернового борошна та продуктів переробки круп’яних культур у виробництві хлібобулочних виробів.
(2022) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна Анатоліївна
Висвітлено наукові та практичні аспекти виробництва хліба з борошна з суцільнозмеленого зерна пшениці (цільнозернового борошна), яке за хімічним складом близьке до зерна і характеризується значно вищим, ніж сортове борошно, вмістом клітковини, мінеральних речовин і вітамінів. Проведені дослідження щодо вивчення оптимального дозування та товщини вівсяних, гречаних і ячмінних пластівців у складі пекарських полікомпонентних сумішей для домашнього хлібопечення. Не менш цікавим є напрям використання борошна круп’яних культур, зокрема вівсяного, гречаного та рисового, як поживного середовища для біологічних заквасок спонтанного бродіння в технології хліба. The scientific and practical aspects of bread production from flour made from whole wheat grain (whole grain flour), which is chemically close to grain and is characterized by a much higher content of fiber, mineral substances and vitamins than grade flour, are highlighted. Studies have been conducted to study the optimal dosage and thickness of oat, buckwheat and barley flakes as part of multicomponent bakery mixtures for home baking. No less interesting is the direction of using flour from cereal crops, in particular oat, buckwheat and rice, as a nutrient medium for biological starters of spontaneous fermentation in bread technology.
Особливості використання борошна круп’яних культур як поживного середовища для приготування хлібопекарських заквасок
(2021) Михонік, Лариса Анатоліївна; Гетьман, Інна Анатоліївна
Особливості хімічного складу, зокрема, стан біополімерів досліджених видів борошна круп’яних культур створюють передумови для використання його як поживного середовища для заквасок. Борошно досліджуваних круп’яних культур можливо використовувати в технології галузі, як самостійно, так і в складі закваски при оптимальному дозуванні не більше 20 % до маси борошна. Процес розведення закваски спонтанного бродіння залежно від виду використаного борошна має свої особливості та вимагає дотримання чітко регламентованих оптимальних параметрів, які дозволяють отримати напівфабрикати високої якості.